Постанова
Іменем України
28 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 373/1100/17
провадження № 61-13825св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , Помоклівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_5 , на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив:
1. здійснити перерозподіл спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
2. в порядку перерозподілу спадщини:
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 028965 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий 14 травня 2004 року на ім'я ОСОБА_3 ;
- скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №510787 на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5051 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданий 25 жовтня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5051 га, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ;
- скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ №507844 видане Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою Київської області на ім'я ОСОБА_7 ;
- визнати за ним право у порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,04 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав- Хмельницького району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 , яка за життя склала заповіт, посвідчений 03 грудня 1997 року секретарем Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за яким все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_7 . Крім ОСОБА_7 спадкоємцями померлої є він та відповідач ОСОБА_3 .
ОСОБА_7 спадщину після смерті матері прийняла і 28 серпня 2000 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
11 травня 2001 року рішенням Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області скасовано реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
18 березня 2008 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області заповіт ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_7 визнано недійсним.
02 червня 2009 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області були визнані недійсними свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_6
29 березня 2011 року рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області йому був визначений додатковий строк для подання заяви про прийняття спадини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6 .
Для перерозподілу спадщини між спадкоємцями за законом він звернувся до нотаріуса, але він відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину земельної ділянки у зв`язку з тим, що право власності на земельну частку (пай) розміром 4,04 в умовних кадастрових гектарах в КСП «Помоклі», що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав- Хмельницького району, яка належала померлій ОСОБА_6 , на підставі ухвали Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 22 червня 2001 року визнано за ОСОБА_3 .
Вищевказана земельна ділянка належала його сестрі, яка її успадкувала після смерті батька ОСОБА_8 , однак єдиним спадкоємцем після його смерті була матір ОСОБА_6 , яка фактично після його смерті прийняла спадщину.
ОСОБА_7 померла в 2012 році, спадкоємцем після її смерті є ОСОБА_2 .
Також за ім`я ОСОБА_3 зареєстровано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ІІІ-КВ № 028965 та ЯБ № 510787 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га та 0,5051 га, які належали їм матері ОСОБА_6 .
У видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок АДРЕСА_1 йому було відмовлено у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок був виданий та зареєстрований на ім`я спадкодавця після її смерті.
Враховуючи те, що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що житловий будинок АДРЕСА_1 належав померлій ОСОБА_6 і ввійшов до спадкової маси після її смерті.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є троє її дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 .
Нотаріусом було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_6 на 1 /2 частину будинку.
Виникнення права власності на житловий будинок не залежить від державної реєстрації цього права. Державна реєстрація лише підтверджує (закріплює) право власності на нерухоме майно.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на будинок не позбавляє її спадкоємців права на нього як частину спадкового майна, тому вимоги в частині визнання за позивачем права власності на 1 /3 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 підлягають задоволенню.
Встановлено, що ОСОБА_7 успадкувала земельну ділянку розміром 4,04 га, яка знаходиться в КСП «Помоклі» в селі Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області без визначення цієї частки в натурі, а також право на майновий пай в загальному майновому фонді підприємства, після смерті батька ОСОБА_8 , а не після смерті матері ОСОБА_6 .
Питання перерозподілу спадщини після смерті батька позивача ОСОБА_8 не є предметом розгляду цієї цивільної справи, відтак вимоги про скасування свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ №557844, виданого Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою Київської області на ім`я ОСОБА_7 та, як наслідок, визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право на 1/3 частину вказаної земельної ділянки задоволенню не підлягають.
Вимоги про скасування державного акта серії ІІІ-КВ №028965 на право власності на земельну ділянку площею 3,5167 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданого 14 травня 2004 року на ім`я ОСОБА_3 , та державного акта серії ЯБ № 510787 на право власності на земельну ділянку площею 0,5051 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, виданого 25 жовтня 2006 року на ім`я ОСОБА_3 , та визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 права власності на 1/3 частину кожної з вищевказаних земельних ділянок задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належні та допустимі докази на підтвердження існування після смерті ОСОБА_6 спадкового майна у виді земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 3,5167 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,5051 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що право на земельну частку (пай) в розмірі 4, 04 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в КСП «Помоклі», село Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, померла ОСОБА_6 отримала після смерті свого чоловіка ОСОБА_8 як така, що відповідно до статті 549 ЦК Української РСР фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Суди не надали оцінки наявній у матеріалах справи відповіді Переяслав- Хмельницької районної державної нотаріальної контори Київської області на запит Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2017 року у справі № 373/1100/17, в якій зазначено, що відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 49407422 від 10 жовтня 2017 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_8 не заведена.
Копія свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВI № 507884 не була засвідчена належним чином та до суду не було подано її оригінал. В Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів інформація про витрачання бланка серії «АВІ» та номера 507884 відсутня, відтак свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ № 507884 на ім`я ОСОБА_7 не могло бути видане.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
17 вересня 2019 року справа № 373/1100/17-ц надійшла до Верховного Суду.
Рішення судів в частині задоволених вимог про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_6 .
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок з надвірними будівлями від 29 листопада 2000 року ОСОБА_6 належав жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .
03 грудня 1997 року ОСОБА_6 складено заповіт, посвідчений секретарем Помоклівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 32, згідно з яким вона на випадок своєї смерті заповіла все своє майно ОСОБА_7
11 лютого 2000 року Переяслав-Хмельницькою державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 185, щодо майна ОСОБА_8 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки розміром 4, 04 га, яка знаходиться в КСП «Помоклі», село Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, без визначення цієї частки в натурі, а також право на майновий пай в загальному пайовому фонді підприємства, що належали померлому ОСОБА_8 на підставі сертифікату про право на земельну ділянку (пай) КВ № 0308814 від 17 листопада 1997 року №434.
28 серпня 2000 року Переяслав-Хмельницькою державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за №2007, щодо майна ОСОБА_6 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) розміром 4, 04 га, яка знаходиться в КСП «Помоклі», село Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, без визначення цієї частки в натурі, що належала померлій ОСОБА_6 на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) КВ № 0308896 від 17 листопада 1997 року № 434.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2001 року у справі за заявою Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора скасовано вчинену 28 серпня 2000 року нотаріальну дію - реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2007 на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_6 . Підставою для скасування є неврахування нотаріусом того, що крім спадкоємця за заповітом є спадкоємець ( ОСОБА_3 ), який має право на обов`язкову частку у спадщині.
27 грудня 2000 року Переяслав-Хмельницькою державною нотаріальною конторою Герасименку М. С. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 3122, щодо майна ОСОБА_6 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з 1/2 частини жилого будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 .
27 грудня 2000 року Переяслав-Хмельницькою державною нотаріальною конторою Синиці К.С. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 3124, щодо майна ОСОБА_6 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з 1/2 частини жилого будинку з надвірними будівлями в
АДРЕСА_1 від 22 червня 2001 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про визнання права на спадкове майно затверджено мирову угоду, згідно якої за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну частку (пай) в розмірі 4, 04 умовно кадастрових гектарів в КСП «Помоклі» померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 визнано недійсним заповіт ОСОБА_6 , посвідчений секретарем Помоклівської сільської ради 03 грудня 1997 року, реєстровий №32.
Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 визнано недійсними свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) від 27 грудня 2000 року, свідоцтво про право на спадщину (1/2 частину жилого будинку) від 27 грудня 2000 року, що видані на ім`я ОСОБА_7 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину (1/2 частину жилого будинку) від 27 грудня 2000 року, що видане на ім`я ОСОБА_3 .
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.
Постановою Переяслав-Хмельницької районної державної нотаріальної контори від 07 квітня 2016 року №1077/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі cвідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_6 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, у зв`язку з тим, що на підставі ухвали Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 22 червня 2001 року затверджено мирову угоду, якою право на земельну частку (пай) розміром 4, 04 умовно кадастрових гектарів в КСП «Помоклі» визнано за ОСОБА_3 .
Згідно даних листа Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 13 липня 2015 року №29-1014-0.3-1723/2-15 на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ № 028965 та ЯБ №5 10787 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Окрім того, лист містить відомості про те, що згідно реєстрації руху сертифікатів на право на земельну частку (пай) зареєстровано перехід права власності на ОСОБА_8 на ОСОБА_7 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом АВІ №507844.
Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (стаття 1278 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1280 ЦК України встановлено якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , зокрема, просив скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ №507844 видане Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою Київської області на ім`я ОСОБА_7 , а також визнати за ним право у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,04 умовно кадастрових гектарів що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Встановлено, що 11 лютого 2000 року державним нотаріусом Переяслав-Хмельницької державної нотаріальної контори Герасько С. І. було видано ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом серії АВІ № 507884, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із земельної ділянки розміром 4, 04 га, яка знаходиться в КСП «Помоклі», село Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, без визначення цієї частки в натурі, а також права на майновий пай в загальному пайовому фонді підприємства, що належали померлому ОСОБА_8 на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) КВ № 0308814 від 17 листопада 1997 року № 434.
Відтак, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВІ №507844, яке просить скасувати ОСОБА_1 , ОСОБА_7 прийняла у спадщину спірну земельну ділянку та майновий пай в загальному пайовому фонді підприємства після смерті батька ОСОБА_8 , а не матері ОСОБА_6 .
Відтак спірне спадкове майно за цим свідоцтвом до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 не входило.
З вимогами про перерозподіл спадщини після смерті батька ОСОБА_8 позивач у цій справі не звертався.
Враховуючи наведене, обґрунтованими є висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення зазначених позовних вимог.
Суди встановивши, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5167 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, на яку видано державний акт серії ІІІ- КВ №028965, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5051 га, земельна ділянка № НОМЕР_1 , що знаходиться на території Помоклівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, на яку видано державний акт серії ЯБ №510787, входять до складу спадкового майна після померлої ОСОБА_6 , дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про скасування державних актів на вказані земельні ділянки та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 їх частину у зв'язку з їх недоведеністю.
Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, їм надана належна оцінка судом апеляційної інстанції, вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук