Постанова
Іменем України
19 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 373/1311/17
провадження № 61-7984св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Ігнатенка В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватне підприємство «Сіміх»,
відповідач - Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація Київської області,
третя особа - Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного Олександра Володимировича, ОСОБА_3, приватного підприємства «Сіміх», ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 - адвоката Гичко Олени Анатоліївни, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня
2019 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватне підприємство «Сіміх» (далі - ПП «Сіміх») звернулись до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, третя особа ? Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання права приватної власності на земельні ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що позивачам на праві приватної власності належить нерухоме майно, яке знаходиться на території Стовп`язької сільської ради.
Земельна ділянка на якій розміщується дане майно перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Маяк».
Відповідно до положень статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України після набуття права власності на нерухоме майно до позивачів перейшло право власності на частину земельної ділянки на якій воно розміщено та яка необхідна для його обслуговування.
З метою виготовлення технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, позивачі звернулись до відповідача з заявами про надання дозволу, однак отримали відмову з підстав законодавчої невизначеності процедури переоформлення права власності на земельні ділянки колективної власності.
Вважаючи своє право, як законних власників земельної ділянки, порушеним у відповідності до статті 152 ЗК України просили позов задовольнити.
27 серпня 2018 року ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про залишення його частини позовних вимог без розгляду.
Того ж дня ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про уточнення своїх позовних вимог.
Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2018 року позов ОСОБА_8 було залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено.
Припинено право колективної власності КСП «Агрофірма «Маяк», належне згідно Державного акта на право колективної власності на землю, виданого Стовп`язькою сільською Радою народних депутатів Переяслав-Хмельницького району Київської області 21 березня 1996 року № 22, на земельну ділянку, площею 27, 4865 га, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Сіміх», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 16,5606 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту, конфігурацією, визначеною на схемі 1 додатку № 1 до висновку експерта № 37-18 від 21 серпня 2018 року, та знаходиться під об`єктами нерухомого майна та для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме:
1) 1/2 частини площадки для літніх загонів, що розташована по АДРЕСА_1 ;
2) корівника, що розташований по АДРЕСА_16 ;
3) млина, що розташований по АДРЕСА_17 ;
4) плотні, що розташована по АДРЕСА_18 ;
5) контори, що розташована по АДРЕСА_19 ;
6) цибульника, що розташований по АДРЕСА_20 ;
7) сінника, що розташований по АДРЕСА_21;
8) бойні, що розташована по АДРЕСА_22 ;
9) приміщення гаража, що розташований по АДРЕСА_23 ;
10) механічної майстерні, що розташована по АДРЕСА_24 ;
11) свинарника, що розташований по АДРЕСА_25 ;
12) будинку тракторної бригади з прибудовою, що розташований по
АДРЕСА_26 ;
13) телятнику АДРЕСА_2 ;
14) телятнику АДРЕСА_3 ;
15) сауни, що розташована по АДРЕСА_27 ;
16) комплексу зі складу ПММ та заправки, що розташовані по АДРЕСА_28 ;
17) телятнику АДРЕСА_4 ;
18) сінника , що розташований по АДРЕСА_29 ;
19) нежитлової будівлі, що розташована по АДРЕСА_30 ;
20) сінника, що розташований по АДРЕСА_31 .
Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку, площею 1,2446 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту, конфігурацією, визначеною на схемі 1 додатку № 1 до висновку експерта № 5-18 від 30 січня 2018 року, та знаходиться під об`єктами нерухомого майна і для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності а саме:
1) сінника, що розташований по АДРЕСА_32 ;
2) сінника, що розташований по АДРЕСА_33 .
Визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на земельну ділянку, площею 7,1286 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту, конфігурацією, визначеною на схемі 1 додатку 1 до висновку експерта № 3-18 від 30 січня 2018 року, та знаходиться під об`єктами нерухомого майна і для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що належать ОСОБА_3 на праві приватної власності а саме:
1 ) телятнику АДРЕСА_8 ;
2) телятнику АДРЕСА_9 ;
3) телятнику АДРЕСА_10 ;
4) телятнику АДРЕСА_11 ;
5) телятнику АДРЕСА_12 ;
6) телятнику АДРЕСА_13 ;
7) 1/2 площадки для літніх загонів, що розташована по
АДРЕСА_34 ;
8) ветеринарної аптеки, що розташована по АДРЕСА_35 .
Визнано за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 право приватної власності в рівних частках по 1/3 частині за кожним на земельну ділянку, загальною площею 1,4853 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту, конфігурацією, визначеною на схемі 1 додатку № 1 до висновку експерта № 2-18 від 30 січня 2018 року, та знаходиться під об`єктом нерухомого майна та для обслуговування об`єкту нерухомого майна, що належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 на праві приватної власності по 1/3 частці за кожним, а саме: приміщення столярного цеху, що розташований по АДРЕСА_36 .
Визнано за ПП «Сіміх» право приватної власності на земельну ділянку, площею 1,0674 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту, конфігурацією, визначеною на схемі 1 додатку № 1 до висновку експерта № 4-18 від 30 січня 2018 року, та знаходиться під об`єктами нерухомого майна та для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що належать ПП «Сіміх» на праві приватної власності, а саме:
1 ) телятнику АДРЕСА_14 ;
2) телятнику АДРЕСА_15 .
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що набувши право власності на нерухоме майно, до позивачів також перейшло право власності на ті земельні ділянки, на яких знаходиться нерухоме майно належне їм на праві власності та які потрібні для його обслуговування.
При цьому, в силу закону, право попереднього власника припиняється автоматично без оформлення припинення права власності будь-якими актами або документами, ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається.
Право власності на нерухоме майно, та право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об`єкти.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області задоволено.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, позовні вимоги пред`явлено до неналежного відповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
18 квітня 2019 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
18 квітня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гичко О. А. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду
від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня
2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
18 квітня 2019 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
18 квітня 2019 року ОСОБА_6 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
18 квітня 2019 року ОСОБА_3 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
18 квітня 2019 року директор ПП «Сіміх» - Сиворко С. М. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
26 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чорний О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року та залишити в силі рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи касаційних скарг зводять до того, що судом апеляційної застосовано норми, які не підлягають застосуванню, натомість не застосовано норми, які підлягають застосуванню. Висновок апеляційного щодо неналежного відповідача є неправильним.
Доводи інших учасників справи
17 травня 2019 року Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О. В., ОСОБА_3 , ПП «Сіміх», ОСОБА_5 , представника ОСОБА_2 - адвоката Гичко О. А., ОСОБА_4, ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного суду від 13 березня
2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
щодо юрисдикції позову в частині заявлених позовних вимог ПП «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області
Відповідно до статті 15 ЦПК України 2004 року, якій кореспондує стаття 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.
Стаття 4 ГПК України встановлює право юридичної особи на звернення до господарського суду.
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Приватне підприємство - юридична особа, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців або осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці (стаття 113 ГК України). Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.
Особливістю приватного підприємства як організаційно-правової форми юридичної особи є можливість власника безпосередньо здійснювати свої права щодо управління підприємством (частина друга стаття 65 ГК України).
Спори про право, що виникають між юридичними особами та органами місцевого самоврядування, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову ПП «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання права приватної власності на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що ПП «Сіміх» заявлено вимогу до органу місцевого самоврядування про визнання права приватної власності на земельну ділянку (спір про право між юридичними особами, яка за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що вимоги ПП «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання права приватної власності на земельну ділянкуу цій справі мають розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, Верховний Суд вважає, що рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в частині вимоги ПП «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання права приватної власності на земельну ділянкунеобхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.
щодо суті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, третя особа ? Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, про визнання права приватної власності на земельні ділянки
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судом встановлено, що згідно з державним актом на право колективної власності від 21 березня 1996 року, виданого на підставі рішення 4 сесії 22 скликання Стовп`язької сільської Ради народних депутатів від 05 квітня 1996 року, колективному сільськогосподарському підприємству агрофірмі «Маяк» було передано у колективну власність 1569,7 гектарів землі, для сільськогосподарського виробництва, в межах згідно з планом.
Згідно з додатком № 1 до акта зазначено список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який в матеріалах справи відсутній, сторонами не надавався.
Розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у колективній власності здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.
Згідно з доповненням до статуту ПП «Маяк», а саме пункту 2.11 підприємство є правонаступником КСП Агрофірма «Маяк», але передаточний акт КСП Агрофірми «Маяк» або ліквідаційний баланс, щодо розподілу майна (земельної ділянки) або передачі ії до ПП Агрофірма «Маяк» або інші особи матеріали справи не містять.
В подальшому державний акт на право власності на землю на ПП Агрофірма «Маяк», або будь яким іншим особам не видавався.
Згідно з ліквідаційним балансом ПП Агрофірма «Маяк», яке було ліквідовано у 2014 році, земля в основних фондах підприємства не облікована, тобто спірна земельна ділянка підприємству правонаступнику на підставі будь якого права не належала.
У 2017 році позивачі звернулись із заявами до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації про переоформлення земельних ділянок колишнього КСП «Агрофірми «Маяк» на фізичних осіб.
Листами Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації позивачів було повідомлено, про те, у адміністрації відсутні повноваження щодо вирішення питання та законодавством України невизначено процедуру переоформлення права власності на земельну ділянку, що знаходиться у колективній власності.
Згідно з інформацією Держгеокадастру Головного управління Держгеокадастру у Київський області відповідно до наявної інформації у Відділі у Переяслав Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 11 липня 2017 року
№ 127/414-17-0.33) земельна ділянка, зображена на картографічному матеріалі, на якій розташовані нежилі приміщення, відноситься до земель колективної власності відповідно до державного акта про право колективної власності на землю серії КВ, виданого КСП «Агрофірма «Маяк», зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 21 березня 1996 року за № 22, для сільськогосподарського виробництва та належить до земель сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами розташована на території Стовп`язької сільської Ради Переяслав Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту.
Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, земельні ділянки, на яких розміщені нежилі приміщення, належні позивачам, належать до земель сільськогосподарського призначення, під господарськими будівлями та дворами, розташовані на території Стовп`язької сільської ради поза межами населеного пункту.
З листів Переяслав-Хмельницької РДА вбачається, що позивачам відмовлено у вирішенні питання у зв`язку з відсутністю повноважень для цього та невизначенням законодавством України процедури переоформлення права власності на земельну ділянку, що знаходиться у колективній власності, і рекомендовано звернутися до суду.
Власниками спірної земельної ділянки, до прийняття відповідного рішення органами місцевого самоврядування залишаються члени колишнього КСП «Агрофірма «Маяк» та їх правонаступники.
Крім того, земельна ділянка була розташована на території Стовп`язької сільської ради.
Відповідно Закону «Про добровільне об`єднання територіальних громад» Стовп`язька сільська рада була приєднана до Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка повинна була бути зазначена в якості належним відповідачем по справі,
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення по справі, суд апеляційної інстанції встановив, що належним відповідачем по справі є Дівичківська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка залучена до участі у справі в якості третьої особи, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну неналежного відповідача належним відповідачем.
Щодо доводів касаційних скарг
Доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки незалучення до участі у справі належних відповідачів є порушення їх прав та свобод гарантованих Конституцією України, а тому інші доводи касаційних скарг є безпідставними.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного О. В., ОСОБА_3, ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 - адвоката Гичко О. А., ОСОБА_4, ОСОБА_6 без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в частині вирішення позовних вимог щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції в цій частині не спростовують.
Керуючись статтями 255 400 409 410 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Чорного Олександра Володимировича, ОСОБА_3 , ОСОБА_5, представника ОСОБА_2 - адвоката Гичко Олени Анатоліївни, ОСОБА_4, ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу приватного підприємства «Сіміх» задовольнити частково.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду
від 13 березня 2019 року в частині позовних вимог приватного підприємства «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності на земельну ділянку скасувати.
Провадження у справі за позовом приватного підприємства «Сіміх» до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання права власності на земельну ділянку закрити.
Повідомити приватне підприємство «Сіміх» право звернутися з відповідним позовом до суду господарської юрисдикції
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 13 березня
2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Ігнатенко В. П. Курило