Постанова

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 373/1354/18

провадження № 61-3287св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Мазурик О. Ф. від 15 січня

2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 травня

2014 року у розмірі 31 133 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області у складі судді Керекези Я. І. від 06 листопада 2018 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» через свого представника Литвиненко О. Л. подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2018 року визнано неподаною і повернуто.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, не надав докази на підтвердження адвокатської діяльності представника банку, яким підписано та подано скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк»просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ця справа є малозначною, оскільки ціна позову становить 31 133 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб як це передбачено частиною шостою статті 19 ЦПК України, а тому відповідно до статті 60 ЦПК України представником сторони у такій справі може бути особа, яка не здійснює адвокатську діяльність, однак досягла вісімнадцяти років та має процесуальну дієздатність.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 07 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

У липні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором

від 29 травня 2014 року у розмірі 31 133 грн, у задоволенні якого рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області

від 06 листопада 2018 року відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції АТ КБ «ПриватБанк» через свого представника Литвиненко О. Л. подало апеляційну скаргу.

19 грудня 2018 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» без руху із наданням строку для подання доказів на підтвердження адвокатської діяльності представника банку Литвиненко О. Л .

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції представником

АТ КБ «ПриватБанк» подано заяву, в якій заявник акцентував увагу суду на те, що справа в силу вимог статті 19 ЦПК України є малозначною, а тому відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України представником не обов`язково повинен бути адвокат.

15 січня 2019 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення скарги без руху. При цьому суд зазначив, що визначені частиною другою статті 60 ЦПК України винятки щодо представництва в суді у трудових, а також у малозначних спорах, стосуються лише суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до

08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини

(далі - ЄСПЛ) у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»

(«Dombo Beheer B. V. v. The Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява

№ 14448/88, § 33).

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», відповідно до якого Конституцію України доповнено статтями 131-1 та 131-2 щодо здійснення представництва у судах. Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України представництво виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року (підпункт 11).

У частині четвертій статті 131-2 Конституції України зазначено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Згідно з частиною четвертою статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність.

Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої

статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною шостою статті 19 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справи ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за змістом правил пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в ньому, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову у цій справі становить 31 133 грн, що станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762,00 грн x 100 = 176 200,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до закону, а тому представництво АТ КБ «ПриватБанк» у суді апеляційної інстанції

Литвиненко О. Л. на підставі довіреності не суперечить вимогам цивільного процесуального закону.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про обов`язкову участь у справі адвоката, як представника АТ КБ «Приватбанк» є помилковим. Справа є малозначною, а тому представником сторони у ній може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджуються довіреністю.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до обмеження права АТ КБ «Приватбанк» на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, висновок про відсутність у заявника права на апеляційне оскарження є неправильним, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року скасувати, а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович