ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа №374/83/24
адміністративне провадження № К/990/38604/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області сержанта поліції Свірідченка Вадима Руслановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року (суддя-доповідач - Кузьмишина О.М., судді - Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Обухівське РУП ГУ НП в Київській області, відповідач, заявник), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержанта поліції Свірідченка В. Р. , у якому просила: визнати протиправною і скасувати постанову від 08 березня 2024 року серії ГВА № 766876, прийняту поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області сержантом поліції Свірідченком В. Р. про притягнення її до адміністративної відповідальності.
2. Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 20 жовтня 2023 року постанову у справі про адміністративне правопорушення від 08 березня 2024 року, серії ГВА № 766876, винесену поліцейським СРПП ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержантом поліції Свірідченком В.Р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн скасовано та закрито провадження у справі.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ГУ НП в Київській області оскаржила його в апеляційному порядку.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ГУ НП в Київській області на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 20 жовтня 2023 року повернуто особі, яка її подала, оскільки її подано не у спосіб, визначений процесуальним законом.
5. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 10 жовтня 2024 року ГУ НП в Київській області через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
7. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно повернуто апеляційну скаргу, оскільки, її було направлено на електронну пошту суду та засвідчено електронним цифровим підписом. Проте суд апеляційної інстанції не прийняв указану скаргу з підстав, що її подано без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет», з чим заявник не погоджується та вважає, що законодавець в імперативному порядку лише зобов`язує учасника справи саме зареєструвати «Електронний кабінет» через підсистему «Електронний суд», проте норми КАС України не обмежують його в праві подавати документи до суду в паперовій формі або за допомогою інших засобів.
7.1. ГУ НП в Київській області звертає увагу, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що ні ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі, позовна заява із додатками та інші процесуальні документи на адресу ГУНП в Київській області не надходили, у зв`язку з відсутністю доступу до справи в підсистемі «Електронний суд», через що заявник не мав можливості подати апеляційну скаргу з використанням сервісів ЄСІТС.
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
9. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України щодо підстав повернення касаційної скарги.
10. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 30 жовтня 2024 року направлено учасникам справи, проте відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідачів не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
11. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час постановлення спірної ухвали) особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, у паперовій формі.
13.1. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 18 КАС України).
13.2. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (частина восьма статті 18 КАС України).
14. Згідно з частиною сьомою статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
14.1. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 44 КАС України).
15. За приписами частини сьомої статті 15-1 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
15.1. У зв`язку з набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), наказом Державної судової адміністрації України від 26 жовтня 2021 року №362 «Про приведення у відповідність із діючим законодавством нормативно-правових актів ДСА України», пунктом 3 якого визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
15.2. Відповідно до умов пункту 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
Ураховуючи те, що відповідне оголошення було оприлюдене у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668), 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС : «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
16. Пунктом 10 Положення про ЄСІТС установлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
17. За правилами частини першої статті 296 та статті 297 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі та безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
18. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
19. Як установлено судом апеляційної інстанції і не заперечується ГУ НП у Київській області апеляційна скарга у справі № 374/83/24 була подана на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду та підписана кваліфікованим електронним підписом представника заявника - Владиславом Чубинським.
19.1. Отже, скаргу подано від імені та в інтересах державного органу, який у силу приписів частини шостої статті 18 КАС України був зобов`язаний зареєструватися в підсистемі «Електронний суд». Проте скаргу підписано фізичною особою, як представником ГУ НП у Київській області, без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
20. Верховний Суд зауважує, що питання можливості подання до суду скарги через електронну пошту, з використанням кваліфікованого електронного підпису, вже було предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у справі № 204/2321/22, яка у постанові від 13 вересня 2023 року указала, що звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
20.1. Проте у цій справі Велика Палата Верховного Суду з - поміж іншого указала, що наведені висновки не стосуються адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб (нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки), які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
21. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом і у справах №№ 380/17452/21, 380/17418/21 та 372/1428/22, у яких Суд, указав, що за наведеного правового регулювання, подання до суду апеляційної скарги, зокрема, державними органами в електронному вигляді можливе лише з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси та з використанням власного електронного підпису.
22. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ГУ НП у Київській області подало апеляційну скаргу не у спосіб, передбачений чинним процесуальним законодавством.
23. Верховний Суд погоджується з доводами заявника про те, що норми КАС України не обмежують його в праві подавати документи до суду, зокрема, в паперовій формі, однак зауважує, що таким правом ГУ НП у Київській області не скористалося, а за вищенаведеного правового регулювання, останній, як суб`єкт владних повноважень, що зареєстрований в підсистемі «Електронний суд», вже не має права подати скаргу, з використанням засобів електронної пошти.
24. Верховний Суд відхиляє аргументи заявника про те, що процесуальні документи у цій справі на адресу ГУНП в Київській області не надходили, у зв`язку з відсутністю доступу до неї в підсистемі «Електронний суд», оскільки такі обставини не надають суб`єкту владних повноважень користуватися іншими засобами електронного зв`язку, аніж підсистема «Електронний суд» в силу приписів частини шостої статті 18 КАС України та пункту 10 Положення про ЄСІТС.
25. Ураховуючи викладене, Верховний Суд підтримує позицію суду апеляційної інстанції про те, що подана на електронну пошту суду скарга, яка засвідчена електронним цифровим підписом, не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку, тому її необхідно повернути особі, яка її подала. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
26. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
27. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов