ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа №380/11373/22
адміністративне провадження № К/990/36471/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Шевчук С.М.) у справі № 380/11373/22 за позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У 2022 році ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (далі також відповідач), в якому просив:
визнати незаконним та скасувати рішення 20 сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради від 18 лютого 2022 року № 1696 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проєкту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,31 га у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
зобов`язати відповідача повторно виключно у строк та спосіб, встановлені законом, розглянути заяву від 11 січня 2022 року за № 01-17/65 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» площею 0,31 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; за результатами розгляду заяви прийняти рішення про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, позов задоволено.
02 травня 2023 року відповідач звернувся із заявою про роз`яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 380/11373/22.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення у справі відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач 21 липня 2023 року звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху.
27 вересня 2023 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Львівського оружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
31 жовтня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
26 грудня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 15 вересня 2023 року за допомогою електронних засобів зв`язку на адресу електронної пошти slavske_rada@ukr.net, що підтверджується відповідним документом про її отримання в матеріалах справи.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не надано документа про сплату судового збору.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 4 Закону України «Про судовий збір» та про порушення статті 132 КАС України, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Також акцентує увагу на тому, що ухвала суду від 15 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху в резолютивній частині не містила вимог щодо сплати судового збору.
Звертає увагу, що в заяві, яка була надана на усунення недоліків апеляційної скарги, зазначав, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення. За відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, обов`язок його сплати не поширюється і на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за результатами її розгляду.
Водночас скаржник покликався на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21, від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12, від 11 серпня 2021 року у справі №560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі № 520/9769/19.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що всі доводи відповідача не можуть бути свідченням достатності правових підстав для скасування законної ухвали суду апеляційної інстанції.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Згідно із частиною 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року апеляційну скаргу відповідача на ухвалу суду першої інстанції від 09 травня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення залишено без руху.
Ухвалою від 15 вересня 2023 року встановлено Славській селищній раді Стрийського району Львівської області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
В мотивувальній частині цієї ухвали суду судом зазначено, що апеляційна скарга також не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Водночас зауважено, що вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2684,00 гривень.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка була надана відповідачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної інстанції без руху, також зазначено, що приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для сплати судового збору при подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наслідками розгляду такої заяви.
Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте не надано документа про сплату судового збору.
Отже, основним питанням, яке постало перед Верховним Судом під час касаційного перегляду ухвалу суду апеляційної інстанції, є визначення наявності правових підстав для сплати судового збору при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за результатом розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено розмір ставки судового збору за відповідними об`єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду уже вирішувалося питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Так, у пунктах 5.1, 5.2 постанови від 28.05.2018 у справі № 915/955/15 зазначено, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
В силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Беручи до уваги, що застосування положень Закону № 3674-VI у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу вже вирішено Великою Палатою Верховного Суду, то під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила у господарській справі, однак Закон № 3674-VI в цій частині є універсальним і не розрізняє підходи до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції. Відтак такі висновки повинні бути застосовані і під час вирішення цієї адміністративної справи.
Цей висновок підтримано у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 204/827/17, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/22710/21, № 120/3532/21-а, від 13 квітня 2023 року у справі №120/2767/20-а.
З цих підстав Суд відхиляє покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на висновки Верховного Суду у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 240/17372/21, від 14 лютого 2018 року у справі № 2а/0470/2563/12, від 11 серпня 2021 року у справі № 560/4364/19, від 05 травня 2022 року у справі № 520/9769/19.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 09 травня 2023 року про відмову у задоволення заяви про роз`яснення судового рішення має бути сплачено судовий збір.
Отже, апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про повернення апеляційної скарги відповідачу, оскільки у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не було усунуто,
Колегія суддів враховує, що відповідач у заяві, яка була надана до суду на усунення недоліків, наголосив на відсутності правових підстав для сплати судового збору, відповідно був обізнаний зі змістом мотивувальної частини ухвали щодо необхідності надання документу про сплату судового збору з розрахунком розміру останнього за оскарження ухвали суду.
Водночас, не зазначення в резолютивній частині ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору, про що судом зазначено в мотивувальний частині, є недоліком, усунення якого визначено процесуальним законом, проте зміст цих вимог викладений в тексті ухвали та був зрозумілим для скаржника.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки прийняте з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Славської селищної ради Стрийського району Львівської області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 380/11373/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
Я.О. Берназюк
О.П. Стародуб