№ 380/12548/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 380/12548/23

адміністративне провадження № К/990/482/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/12548/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року, прийняте в складі: головуючого судді Гулика А.Г., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Улицького В.З., суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач; ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум;

1.2. зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що у спірний період його було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НОМЕР_2 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_3 ), у якому він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавалися начальником НОМЕР_2 прикордонного загону. У зв`язку з цим позивач уважає, що за цей період він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка відповідачем протиправно не виплачена.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Позивач проходить службу в лавах Держприкордонслужби України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - НОМЕР_4 прикордонний загін; ВЧ НОМЕР_3 ) від 19.05.2023 №249-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги зенітної групи першого зенітно-ракетного відділення першої прикордонної зенітно-ракетної застави відділу прикордонної служби зенітно-ракетних засобів.

4. На підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ), зокрема позивач, вибули до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.

5. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату щомісячної доплати у підвищеному розмірі додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023.

6. З відповіді відповідача від 22.05.2023 за № 25/2797-23-вих убачається, що збільшена додаткова винагорода позивачу не нараховувалася у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують час безпосередньої участі позивача у бойових діях.

7. Уважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати за період з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023 збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови № 168, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, у задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що затверджені наказами Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» та 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ) положення підлягають застосуванню до правовідносин, пов`язаних з виплатою додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168. У цьому контексті суди попередніх інстанцій вказали, що такі накази не створюють нових норм, а лише конкретизують порядок підтвердження однієї з умов виплати спірної додаткової винагороди.

10. Судами попередніх інстанцій не прийнято як доказ довідку ВЧ 2253 від 20.01.2023 № 4379, адже така не відповідає вимогам наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ (не зазначені відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 3 цього наказу). Указаний у довідці наказ Адміністрації Держприкордонслужби України свідчить про прибуття на ділянку відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону, а не про виконання позивачем бойових завдань.

11. Водночас судами попередніх інстанцій враховано, що на адресу відповідача надходили донесення від НОМЕР_2 прикордонного загону від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (за період жовтень-листопад 2022 року), в яких зазначено, що підтверджувальна інформація, відповідно до вимог пункту 2 підпунктів 1-8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, відсутня. За період грудень 2022 року та січень 2023 року (до 20.01.2023) на адресу відповідача донесення з додатком за формою, наведеною у пункті 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, від начальника НОМЕР_2 прикордонного загону не надходили.

12. Таким чином, оскільки за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року підтверджувальних документів щодо залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не надходило, то за висновком судів попередніх інстанцій у відповідача відсутні правові підстави для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 грн.

13. Суди попередніх інстанцій додатково зазначили про невключення Чернігівської області, у якій позивач перебував у відрядженні, до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій з 01.01.2023 до 31.01.2023. Додали, що віднесення Чернігівської області до району ведення бойових дій за період жовтень-грудень 2022 року не надає права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70 000,00 грн щомісячно, адже доказів, що в районі бойових дій (уздовж українсько-білоруського кордону в межах ІНФОРМАЦІЯ_3 на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону), впродовж певного часу велися бойові дії не надано.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 04.01.2024 до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023.

15. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

16. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

17. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 у взаємозв`язку з положеннями Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та Інструкцією про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2022 № 188 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі - Інструкція № 188), а також з урахуванням наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ у подібних правовідносинах. Зокрема, у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби України та командуванням військових частин Держприкордонслужби України щодо невиплати додаткової винагороди; визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди; порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

18. Скаржник зазначає, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ зачіпають соціально-економічні права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, що проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, отож указані накази підлягали державної реєстрації у Міністерстві юстиції України. Однак її не пройшли, а тому їх не можна застосовувати до спірних правовідносин щодо виплати додаткової винагороди.

19. Водночас скаржник уважає, що до правовідносин, які виникають у зв`язку із застосуванням приписів пункту 1 Постанови № 168 потрібно застосовувати Інструкцію № 188 (а саме: пункту 3 розділу IV), якою визначено що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі, зокрема, бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби. Таким чином, скаржник переконує, що сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів), що відповідно до пункту 3 розділу IV Інструкції № 188 визначає безпосередню участь у бойових діях на ділянці державного кордону з республікою білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_2 прикордонного загону, є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168 у період з жовтня 2022 року по січень 2023 року.

20. Скаржник указує, що фактично позивач набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, проте реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та ВЧ НОМЕР_3 в частині дотримання ним формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому вважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягаря негативних наслідків за недотримання однією з військових частин встановленого Держприкордонслужбою України порядку, адже цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання належного грошового забезпечення в повному обсязі. Проблеми, які виникають в процесі створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не можуть мати негативні наслідки для військовослужбовця, а саме впливати на його законні права.

21. Скаржник наполягає на тому, що ним надано довідку ВЧ НОМЕР_3 від 20.01.2023 №4379, відповідно до якої позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області у період з 01.10.2022 по 19.11.2022 та з 27.11.2022 по 20.01.2023. Однак відповідачем на спростування твердження позивача жодних доказів не надано.

22. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Мацедонській В.Е.

23. Суд ухвалою від 22.01.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

24. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

25. Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03.04.2003 №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

27. Відповідно до частини першої статті 14 Закону №661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

28. Статтею 16 Закону №661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

29. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

30. У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

31. Згідно з абзацами 1 і 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

32. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

33. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні», постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

34. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжено до сьогоднішнього дня.

35. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

36. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168.

37. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

38. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Постанова №793) до Постанови № 168 були внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

39. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168, у частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України на час виникнення спірних правовідносин, не змінювався.

40. Адміністрацією Держприкордонслужби України 30.07.2022, з посиланням на пункт 2-1 Постанови № 168, було видано наказ №392-/0/81-22-АГ.

41. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

42. У пункті 4 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

43. Згідно з пунктом 5 наказу від 30.07.2022 № 392-/0/81-22-АГ визначено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

44. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

45. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

46. Адміністрацією Держприкордонслужби України з 01.12.2022 уведено в дію наказ від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, в якому змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, зокрема відряджених, у таких бойових діях або заходах.

47. Так, згідно з пунктом 3 наказу від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

VI. Позиція Верховного Суду

48. Спірні правовідносини склалися у цій справі у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Держприкордонслужби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023.

49. Суд у контексті спірних правовідносин, уважає за необхідне зазначити таке.

50. З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що військовослужбовцям Держприкордонслужби України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

51. Для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально, про що свідчить зміст наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ.

52. Документальне підтвердження такої участі здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойовому наказі (бойовому розпорядженні); 2) журналі бойових дій (службово-бойових дій, вахтовому, навігаційно-вахтовому, навігаційному журналі), журналі ведення оперативної обстановки, бойовому донесенні (підсумковому, терміновому, позатерміновому) або постовій відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорті (донесенні) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

53. З наведеного Суд дійшов висновку, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.

54. У цій справі встановлено, що позивач проходить військову службу в НОМЕР_4 прикордонному загоні (ВЧ НОМЕР_1 ). Зокрема, у період з 01.10.2022 по 20.01.2023 позивач перебував у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) у складі відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону.

55. За період з жовтня 2022 року по січень 2023 року позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у розмірі 30 000,00 грн.

56. Однак позивач наполягає, що він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн, відповідно до Постанови №168, також за період з 01.10.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 20.01.2023, стверджуючи, що під час перебування у відрядженні до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) він брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

57. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі, відповідач посилався на відсутність підстав для здійснення позивачу такої виплати з тих причин, що НОМЕР_2 прикордонним загоном (ВЧ НОМЕР_3 ) не надано підтверджувальних документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях і заходах.

58. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності в матеріалах справи доказів безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн.

59. При цьому, суди попередніх інстанцій спиралися під час вирішення цього спору на приписи наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.

60. Відповідаючи на поставлене перед Судом питання щодо необхідності застосування до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, Суд ураховує, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 вже сформував висновок щодо питання застосування зазначених наказів у контексті визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби України, передбаченої Постановою №168.

61. У постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб, встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації, та підлягають обов`язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України. З огляду на це, Верховний Суд констатував недотримання Адміністрацією Держприкордонслужби України вимог законодавства при прийнятті зазначених наказів.

62. Водночас Верховний Суд зауважив, що у спірний період (який є подібним періоду, який є предметом розгляду у цій справі) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби України визначали механізм реалізації Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

63. Також Верховний Суд указав, що ці накази Адміністрації Держприкордонслужби України фактично виконувалися протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період органами Держприкордонслужби, зокрема, в частині визначення переліку бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

64. Виходячи з цього, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що накази Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, передбаченої Постановою № 168, у спірний період.

65. У постанові від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 Верховний Суд дещо розширив висновки щодо застосовності цих актів при визначенні порядку і умов виплати спірної додаткової винагороди.

66. Так, у справі № 200/216/23 Верховний Суд зазначив, що належна реалізація приписів пункту 1 Постанови № 168 спонукала Уряд до делегування відповідним органам і їхнім керівникам унормувати умови і підстави виплати певним категоріям військовослужбовців додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

67. Адміністрація Держприкордонслужби України, з огляду на приписи пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (у редакції, яка діяла протягом спірного періоду), а також пункту 2-1 Постанови № 168 зіткнулася з обставинами, які вимагали ухвалити рішення, яке б витікало із завдань та повноважень цього органу та відповідало меті встановлення на час дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу (згідно з пунктом 1 Постанови № 168).

68. Цим рішенням (у широкому розумінні) стали вказані накази від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ, у яких виписані ті умови і порядок, які були спрямовані сприяти практичній реалізації приписів пункту 1 Постанови № 168, аби, з одного боку, ті військовослужбовці, які залучені до виконання бойових завдань / заходів, отримали додаткову винагороду, що теж є однією з умов бойової і мобілізаційної готовності Держприкордонслужби, а з іншого - забезпечити ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

69. Отже, з огляду на наведене, Верховний Суд у справі № 200/216/23 уважав, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) зі сторони Адміністрації Держприкордонслужби України шляхом видання наказів від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

70. Щодо застосовності Інструкції № 188, то Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 зазначив, що вона була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду. Відповідно з цього Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку, що Інструкція № 188 визначала порядок та розміри виплати конкретно тієї винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, а тому її положення при визначенні порядку та умов виплати додаткової винагороди, встановленої на період дії воєнного стану Постановою № 168, не можуть бути застосовані.

71. Таким чином, позиція скаржника в касаційній скарзі про необхідність застосування Інструкції № 188 при вирішенні спору щодо порядку та умов виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та про незастосовність до спірних правовідносин наказів Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ, від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ є помилковою.

72. Щодо твердження судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог, то Суд звертає увагу на те, що, як уже зазначалося, у пункті 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ визначено перелік документів, на підставі сукупності наявної інформації в яких здійснюється підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу. Після уведення в дію наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у бойових діях або заходах загалом залишався незмінним (пункт 3 наказу).

73. Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_3 від 20.01.2023 №4379 старший солдат ОСОБА_1 , який проходить військову службу в ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у період: з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 19.11.2022, з 27.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165-гриф.

74. Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги інформацію, викладену у довідці НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) від 20.01.2023 №4379, виключно з підстав того, що у ній не зазначені відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ (як-от бойові розпорядження, на підставі яких позивач виконував завдання, рапорти командира підрозділу, журнал службово-бойових дій).

75. Водночас суди попередніх інстанцій не перевірили, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією довідкою у сукупності з іншими доказами у справі.

76. Суд зауважує, що відповідно до приписів статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

77. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 200/3996/23, постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.

78. У бойовому наказі вказуються: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.

79. У бойовому розпорядженні, зазвичай, командир указує на: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.

80. Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.

81. Як убачається з обставин цієї справи, на підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 16.09.2022 №165 (гриф) військовослужбовці відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону, зокрема позивач, вибули до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ) на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.

82. У період з 01.10.2022 до 31.12.2022 Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій на підставі наказів Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 262 від 01.10.2022, № 282 від 01.11.2022, № 311 від 02.12.2022, № 1 від 02.01.2023 (постанова Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 200/551/23).

83. Відповідно до рапорту від 01.11.2022 начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - НОМЕР_6 прикордонний загін) про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн, пропорційно з розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ), за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, зокрема, старшому солдату ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 24) за період проходження служби з 01.10.2022 по 31.10.2022, кількість діб - 31. Підстава рапорту - бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 30.09.2022 №601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 21.10.2022 №668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 26.10.2022 №690-ДСК, розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 28.10.2022 №699-ДСК, журнал бойових дій №53дск ст.7-14, 52-62.

84. Зазначений рапорт за резолюцією коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону направлений до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ), який листом від 08.11.2022 №22/4313-22 Вих скерував рапорт до НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ).

85. Згідно з рапортом від 01.12.2022 начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону - комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн, пропорційно із розрахунку на місяць, особовому складу відділу прикордонної служби № НОМЕР_5 НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ), за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, зокрема, старшому солдату ОСОБА_1 (порядковий номер у списку 23) за період проходження служби з 01.11.2022 по 19.11.2022, 27.11.2022 по 30.11.2022, кількість діб - 23. Підстава рапорту - бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 30.09.2022 №601-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 21.10.2022 №668-ДСК, бойове розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 26.10.2022 №690-ДСК, розпорядження коменданта ІНФОРМАЦІЯ_7 прикз від 28.10.2022 №699-ДСК, журнал бойових дій №53дск ст.13-20, 62-67.

86. Зазначений рапорт за резолюцією коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону направлений до НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_3 ), який листом від 04.12.2022 №22/4933-22 Вих скерував рапорт до НОМЕР_4 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ).

87. Роблячи висновок про недостатність наявних документів для підтвердження фактів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів у спірний період, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки рапортам начальника відділу прикордонної служби №2 від 01.11.2022, від 01.12.2022; викладеним у них обставинам стосовно виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 70 000,00 грн за жовтень, листопад 2022 року; підставам складання цих рапортів.

88. Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не установили.

89. Також попри той факт, що період з 01.12.2022 по 20.01.2023 стосується предмету спору, суди першої й апеляційної інстанцій не з`ясували обставин складання (нескладання) подібних рапортів стосовно позивача за час його перебування у відрядженні в НОМЕР_2 прикордонному загоні протягом грудня 2022 року - січня 2023 року.

90. Оцінка таких рапортів має істотне значення для правильного вирішення цього спору, адже згідно з пунктом 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

91. Наведене в сукупності свідчить про передчасність висновків як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій, по суті спору у цій справі, адже судами не досліджено усіх обставин цієї справи.

92. У цьому контексті Суд також нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

93. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

94. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

95. Оскільки суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом заходів та не встановили усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то Суд уважає передчасними їхні висновки щодо відсутності підстав для задоволення позову позивачу.

96. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

97. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

98. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

99. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

100. За наведеного Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, не встановлено фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

101. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

102. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

103. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

104. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

105. Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, а справу №380/12548/23 направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

106. Судові витрати не розподіляються.

107. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович