ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2024 року
м. Київ
справа №380/14127/23
адміністративне провадження № К/990/13117/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/14124/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (постановлену у складі головуючого судді Кузьмич С.М., суддів Довга О.І., Матковська З.М.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та обставин у справі
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 08 лютого 2023 року про відмову ОСОБА_1 щодо перерахунку (переведення) з пенсії за інвалідністю відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) на пенсію за інвалідністю відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах державної податкової служби з 21 лютого 1992 року по 20 червня 2012 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 07 лютого 2023 року пенсію за інвалідністю відповідно до Закону №3723-XII з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державному службовця від 07 лютого 2023 року №15-13-01-10-21 та від 07 лютого 2023 року №16-13-01-10-21.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат - Кінь Андрій Васильович , 20 січня 2024 року звернулася з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
4. Заява про поновлення процесуального строку мотивована тим, що представник позивачки ознайомився з матеріалами справи лише 16 січня 2024 року. Таким чином, пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з моменту отримання копії судового рішення.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.
6. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься доказ належного вручення 29 листопада 2023 року копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року.
7. Копія ухвали надійшла в електронний кабінет скаржника через підсистему "Електронний суд" 15 лютого 2024 року о 12:22.
8. 22 лютого 2024 року адвокат звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій пропуск строку на апеляційне оскарження скаржник пов`язував з введенням в Україні воєнного стану, а також зі здійсненням позивачкою волонтерської діяльності на Сході України, що, на його думку, обґрунтовано вплинуло на можливість дотримання строку.
9. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року визнано неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/14127/23.
10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сам лише факт введення воєнного стану в Україні не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів такого. Крім того скаржником не було долучено належних доказів здійснення позивачкою волонтерської діяльності, які б вказували на поважність підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
11. Не погодившись з рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Кінь А.В., звернулася з касаційною скаргою Верховного Суду.
12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалено без дотримання норм процесуального права, зокрема, пункту 1 частини другої статті 295, частини третьої статті 298, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки фактично з повним текстом рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року представник позивачки ознайомився лише 16 січня 2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про ознайомлення з матеріалами справи, а тому строк на апеляційне оскарження підлягав поновленню.
13. Водночас скаржник наводить висновок Верховного Суду, у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, у якому зазначено, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
14. У касаційній скарзі представник позивачки просить Верховний Суд скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
15. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №380/14127/23.
16. Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено ОСОБА_1 24 червня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №600271009086.
17. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві через підсистему "Електронний суд" 06 червня 2024 року о 20:00, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.
18. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області через підсистему "Електронний суд" 06 червня 2024 року о 20:00, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.
19. Електронну копію ухвали Верховного Суду доставлено в електронний кабінет представника позивачки через підсистему "Електронний суд" 06 червня 2024 року о 20:00, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа.
20. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 листопада 2024 року.
21. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
22. Відповідачі з відзивами на касаційну скаргу ОСОБА_1 не зверталися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції і доводів учасників справи
23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
26. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є безпідставними з огляду на таке.
29. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII і стаття 13 КАС України.
30. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
31. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
32. Так у постанові від 05 січня 2021 року у справі №1718/2-а-834/11 суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
33. На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення.
34. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі №380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а, від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 23 жовтня 2023 року у справі №480/3867/22 та від 13 березня 2024 року у справі №420/9728/23.
35. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
36. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
37. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
38. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
39. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
40. Зі змісту наведених норм процесуального права вбачається, що строк, визначений частиною першою статті 295 КАС України, є процесуальним строком встановленим законом, який суд може поновити якщо визнає причини його пропуску поважними, проте не може його встановлювати.
41. Частинами першою і другою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
42. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
43. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
44. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
45. При цьому колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
46. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
47. З огляду на викладене, особа, яка подала апеляційну скаргу з пропуском строку, передбаченого статтею 295 КАС України, зобов`язана навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску нею строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принцип остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
48. Так, представник позивачки вважає, що строк на апеляційне оскарження слід рахувати саме з дня, коли він ознайомився з матеріалами справи, тобто з 16 січня 2024 року.
49. Колегія суддів бере до уваги, що за правилами частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
50. За приписами частини сьомої статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
51. Пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
52. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України).
53. Отже, надіслання судового рішення в електронній формі до електронного кабінету учасника справи є належним, визначеним процесуальним законодавством способом надсилання судового рішення учаснику справи.
54. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року було доставлено до електронного кабінету адвоката 29 листопада 2023 року о 08:40, що підтверджується довідкою відповідального працівника Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа (згідно матеріалів електронної справи), що вважається належним врученням судового рішення в розумінні приписів статей 251 295 КАС України.
55. У постанові від 07 лютого 2023 року у справі №340/9054/21 Верховний Суд дійшов висновку, що повідомлення про доставлення електронної копії судового рішення в електронний кабінет учасника справи є належним доказом його вручення, відповідно, підлягає долученню до матеріалів справи, які формуються в паперовому вигляді (у випадку розгляду справи в паперовій формі).
56. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим доводи скаржника про початок відліку строку на апеляційне оскарження саме з 16 січня 2024 року, що пов`язано з несвоєчасним вручення судового рішення, оскільки в матеріалах справи наявна довідка Львівського окружного адміністративного суду про доставку 29 листопада 2023 року рішення від 28 листопада 2023 року в електронний кабінет адвоката.
57. Водночас скаржник вважає, що введення в Україні правового режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 та подальше його продовження є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуального строку.
58. Колегія суддів також відхиляє підстави пропуску строку, що пов`язані з введенням воєнного стану в Україні, з тих підстав, що введення воєнного стану в Україні як поважної підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказаної у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт введення воєнного стану в Україні не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на можливість дотримання процесуального строку позивачкою або її представником.
59. Аналогічний висновок щодо неповажності підстав пропуску строку, пов`язаних із введенням воєнного стану в Україні, висловлений Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №280/6530/21.
60. Між тим, надаючи оцінку посиланням представника позивачки у касаційній скарзі на необхідність врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, у якому зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55 124 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - касаційний суд вважає необхідним відзначити наступне.
61. Колегія суддів вважає, що покликаючись у касаційній скарзі на вищезгаданий висновок, представник позивачки упускає встановлені Судом у справі №500/1912/22 обставини, а саме, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини можуть свідчити про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
62. Відтак, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги щодо необхідності врахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду у справі №500/1912/22, з огляду на очевидну нерелевантність. Наведений адвокатом висновок, сформований у адміністративній справі за інших установлених судами фактичних обставин.
63. Поряд з цим, Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема, але не виключно у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
64. Таким чином, оскільки у заяві про поновлення на апеляційне оскарження представник позивачки не зазначив поважних та достатніх обставин пропуску строку, пов`язаних із введенням в Україні воєнного стану, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав таку підставу пропуску строку неповажною.
65. Щодо обставин, пов`язаних зі здійсненням ОСОБА_1 волонтерської діяльності, колегія суддів вважає, що такі обставини також мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.
66. Враховуючи, що жодних доказів здійснення ОСОБА_1 волонтерської діяльності скаржником також надано не було, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про визнання цієї підстави неповажною для поновлення процесуального строку.
67. Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
68. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
69. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
70. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
71. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
72. Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
73. Також, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
74. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
75. Враховуючи, що представником позивачки у заяві про поновлення строку не наведено поважних причин пропуску строку, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/14127/23 відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
76. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
77. Враховуючи викладене Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 1 частини другої статті 295, частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
79. Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з положеннями процесуального закону, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи.
80. Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі №380/14127/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа