ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року

м. Київ

справа №380/16666/24

адміністративне провадження №К/990/15936/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Обрізка І.М., суддів Затолочного В.С., Пліша М.А.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Академія, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 04 грудня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Академії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2019 року в повному обсязі. Зобов`язав Академію здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2019 року, розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його грошового доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у розмірі 3512,71 грн щомісячно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року, та з урахуванням вже виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Академія 26 грудня 2024 року подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 січня 2025 року залишив без руху та встановив Академії п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

4. 10 січня 2025 року Академія подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.

5. Ухвалою від 13 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд клопотання Академії про продовження строку для усунення недоліку залишив без задоволення. Апеляційну скаргу Академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року повернув скаржнику, оскільки він не усунув недолік апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.

6. 19 лютого 2025 року Академія повторно подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.

7. Ухвалою від 26 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Академії від 19 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу Академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року залишив без руху та встановив Академії десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

8. 06 березня 2025 року Академія подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.

9. Ухвалою від 21 березня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Академії. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Академії. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Академія подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

11. Касаційна скарга мотивована тим, що, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права. Висновки, зроблені апеляційним судом, не відповідають обставинам справи. Академія вказує, що вона утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених для фінансування Збройних Сил України. Відсутність (несвоєчасність) фінансування настала з незалежних від Академії причин, а саме: збройної агресії російської федерації проти України, введення воєнного стану та, як наслідок, спрямування бюджетних коштів, виділених для фінансування Міністерства оборони України, на заходи, спрямовані безпосередньо на відсіч збройної агресії проти України. Скаржник зазначає, що первинну апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24 Академія подала в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, а повернення цієї апеляційної скарги зумовлено несплатою скаржником судового збору. Академія подавала заявки щодо виділення коштів для сплати судового збору, які надійшли лише у лютому 2025 року, й cудовий збір сплачений 07 лютого 2025 року. Тож з метою реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Академія вжила усі можливі та залежні від неї заходи. Повторну апеляційну скаргу Академія подала протягом розумного строку після надходження відповідних бюджетних асигнувань та сплати судового збору, протягом восьми робочих днів з дня проведення відповідної оплати. Скаржник стверджує, що строк на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24 пропущений з незалежних від Академії причин, тому такий підлягає поновленню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 05 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. ухвалою від 01 липня 2025 року відмовив Академії у задоволенні заяви про зупинення виконання/дії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24.

14. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

15. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року №652/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 07 липня 2025 року №26414/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №380/16666/24 (провадження №К/990/15936/25) здійснено заміну судді Соколова В.М. на суддю Радишевську О.Р.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 10 липня 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

17. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

18. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

19. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

20. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

21. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/16666/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

22. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

23. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

24. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

25. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

26. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

27. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

28. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

30. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

31. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

32. Матеріалами справи №380/16666/24 установлено, що копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету Академії 04 грудня 2024 року (21:46), що підтверджується довідкою відповідального працівника Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, а 26 грудня 2024 року, тобто у строк, установлений статтею 295 КАС України, Академія подала апеляційну скаргу, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 січня 2025 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору. 10 січня 2025 року Академія подала клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, яке Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 січня 2025 року залишив без задоволення та повернув апеляційну скаргу скаржнику, оскільки він не усунув недолік апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року доставлено до електронного кабінету Академії 13 січня 2025 року (21:35), що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

33. 19 лютого 2025 року Академія повторно подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою від 26 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві Академії від 19 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу Академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року залишив без руху та встановив Академії десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

34. 06 березня 2025 року Академія подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків. На обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року Академія у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження послалася на своєчасність подання первинної апеляційної скарги та відсутність (несвоєчасність) фінансування, що повторно апеляційну скаргу Академія подала протягом розумного строку (восьми робочих днів) з дати надходження бюджетних асигнувань та сплати судового збору.

35. Ухвалою від 21 березня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Академії. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Академії. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Академії на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

36. Постановляючи вказану ухвалу суд апеляційної інстанції зазначив, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник у встановлений судом строк подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що повторне звернення з апеляційною скаргою до суду з пропуском строку, встановленого законом, пов`язано з відсутністю фінансування, що є вагомою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження; первинна апеляційна скарга була подана в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України; повторну апеляційну скаргу подано протягом розумного строку з дня надходження бюджетних асигнувань. Апеляційний суд, серед іншого, констатував, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами. Відповідач, з огляду на приписи статті 44 КАС України, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом. Особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Органи, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги і, як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, а право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом. Апеляційний суд зауважив, що повторно апеляційну скаргу подано 19 лютого 2025 року, тобто зі спливом значного проміжку часу з моменту повернення первинної апеляційної скарги. Окрім того, згідно з платіжною інструкцією №247 судовий збір був сплачений ще 07 лютого 2025 року. Скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів жодних доводів щодо об`єктивних перешкод, за яких звернення з апеляційною скаргою стало можливим лише 19 лютого 2025 року. Тому, враховуючи, що особою, яка подала апеляційну скаргу, в установлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження і вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

37. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і, після закінчення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їхнього дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

38. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

39. Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

40. Ураховуючи наведене, Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 21 березня 2025 року, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що Академією не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24.

41. Так, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24 Академія подала вдруге (19 лютого 2025 року) більше ніж через місяць після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 13 січня 2025 року про повернення попередньої апеляційної скарги (доставлена до електронного кабінету скаржника 13 січня 2025 року (21:35)). Попередня апеляційна скарга на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року була повернута Академії у зв`язку з неусуненням її недоліку, а саме несплатою відповідачем судового збору. При цьому у ситуації з пропуском строків державними органами/установами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

42. Академією не надано належних доказів, які б підтверджували, що вона з об`єктивних причин не мала можливості повторно подати апеляційну скаргу аж до 19 лютого 2025 року. Суд апеляційної інстанції слушно звернув увагу на те, що згідно з платіжною інструкцією №247 судовий збір за подання апеляційної скарги відповідачем сплачений ще 07 лютого 2025 року, а апеляційну скаргу ним подано аж 19 лютого 2025 року.

43. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

44. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

45. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого та непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

46. Державні органи/установи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.

47. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 березня 2025 року обґрунтовано відмовив Академії у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року в справі №380/16666/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

48. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

49. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

50. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Академії без задоволення, а оскаржуваної ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в справі №380/16666/24 - без змін.

VІ. Судові витрати

51. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в справі №380/16666/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко