ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 380/17083/23
адміністративне провадження № К/990/39627/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя: Хома О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року (судді: Пліш М.А., Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про визнання протиправною і скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся в до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови відповідач про закінчення виконавчого провадження від 16 червня 2023 року № НОМЕР_1.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 1 073, 60 грн., або докази, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору та вказані у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини.
На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачем подано клопотання з повторним проханням звільнити його від сплати судового збору та долучено копію посвідчення громадянина, який проживав на території зони посиленого радіологічного контролю у 1984-93 роках (категорія 4), виданого 09 листопада 2010 року безстроково. Обґрунтовуючи наведені в позовній заяві підстави щодо звільнення від сплати судового збору, позивач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду 30 червня 2021 року у справі № 380/7535/21 підтверджено факт визнання позивача потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що, на його думку, свідчить про наявність у нього права на звільнення від сплати судового збору. Також позивач вказував, що сума сплати судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року.
Суд апеляційної інстанції підтримав позицію суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, адже відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Натомість позивач належить до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян, що не дає йому права на звільнення від сплати судового збору.
При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачу необхідно було на виконання вимог ухвали суду про без руху від 03 серпня 2023 року подати будь-які документи з актуальною на дату звернення до суду з позовною заявою інформацією про його майновий стан.
Оскільки позивачем недоліки позовної заяви не усунені, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з рішенням суддів попередніх інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що судовою практикою Восьмого апеляційного адміністративного суду у його інших справах, підтверджено право на звільнення від сплати судового збору відповідно до таких же наведених обґрунтувань і доказів у ньому (ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №380/8489/22, від 10 лютого 2023 року у справі № 380/8812/22. від 03 квітня 2023 року у справі № 3804/7819/22). Також його було звільнено від сплати судового збору ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року у справі №380/235 12 21 та у цій справі за подання апеляційної скарги.
Вказує, що місцевим і апеляційним судом не досліджено та не оцінено докази на звільнення від сплати судового збору, не зазначено причини їх відхилення, або яких доказів не вистачає для підтвердження майнового стану для звільнення відсилати судового збору.
На переконання скаржника, апеляційний суд не виправив допущену помилку місцевою суду, хоча сам дотримався законодавства на звільнення позивача від сплати судового збору.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 11 грудня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (суддя: Хома О.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2024 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів зазначає, що залишення позову без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.
При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У разі подання клопотання про звільнення від сплати судового збору суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих заявником доказів на його обґрунтування та вирішити його шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.
У цій справі при зверненні до позивач одночасно заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Позивач зазначив, що єдиним його доходом є пенсія, на підтвердження чого надав суду довідку Драгобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про доходи за 2022 рік № 9886748336382811, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків та довідку від Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради від 10 січня 2023 року № 9 про те, що позивач не перебуває на обліку управління та не отримує ні грошової допомоги ні компенсації. Також, позивач вказував, що сума сплати судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу за попередній календарний рік.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню про звільнення від сплати судового збору суд першої інстанції зазначив, що оскільки належність позивача до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян не дає йому права на звільнення від сплати судового збору, позивачу необхідно подати будь-які документи з актуальною на дату звернення до суду з позовною заявою інформацією про його майновий стан.
При цьому суд першої інстанції вказав, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає позовну заяву.
За відсутності інших, ніж ті, що були подані до позовної заяви з неактуальною інформацією документів, та враховуючи, що надані позивачем відомості потребують уточнення і не свідчать про відсутність у нього інших джерел доходів, зокрема які не оподатковуються страховими внесками (пенсія, грошові допомоги та компенсації, тощо), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку, що доводи позивача про майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду апеляційної інстанції та вважає його помилковим з огляду на таке.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділено повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас наведені правові норми дають підстави для висновку про те, що зменшення тягаря несення судових витрат є не безумовним обов`язком суду.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та за наявності обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
В ухвалі від 10 травня 2019 року у справі № 9901/166/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що належним доказом, який може слугувати підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору, є довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік або довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Так, на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору у суді апеляційної інстанції позивач надав довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Драгобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про доходи за 2022 рік № 9886748336382811, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків та довідку від Управління праці та соціального захисту населення Трускавецької міської ради від 10 січня 2023 року № 9 про те, що позивач не перебуває на обліку управління та не отримує ні грошової допомоги ні компенсації.
Подані документи доводять, що доходи позивача за 2022 рік склали 16 096,00 грн, а отже 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній рік становлять 804,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови відповідач про закінчення виконавчого провадження від 16 червня 2023 року № НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн.
Наведене свідчить, що розмір судового збору за подання прозову перевищував 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та необґрунтованого повернення позову з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню в справі.
Враховуючи зазначене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суддів попередніх інстанцій скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №380/17083/23 скасувати.
Справу №380/17083/23 направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов