№ 380/17385/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа №380/17385/23

адміністративне провадження № К/990/26061/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/17385/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 (головуючий суддя: Чаплик І.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 (колегія у складі: головуючого судді Матковської З.М., суддів: Гінди О.М., Ніколіна В.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у негайній виплаті заборгованості з виплати пенсії на виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 380/11452/22 за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 324 645,58 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у місячний строк з моменту набрання рішення законної сили виплатити ОСОБА_1 всю суму недоотриманої пенсії одним платежем сумою в 324 645,58 грн, з урахуванням індексації без обмеження максимального розміру пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 про відмову у відкритті провадження у справі №380/17385/23 скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги з метою сприяння належному захисту його прав, шляхом приведення їх у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з урахуванням висновків, викладених у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №380/17385/23.

5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024, закрито провадження у справі № 380/17385/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині наступних позовних вимог:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у негайній виплаті заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 380/11452/22 за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 324 645,58 грн;

Роз`яснено позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною вимогою не допускається.

6. Закриваючи провадження в частині позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки рішенню у справі № 380/11452/22 та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. У вказаному рішенні у справі № 380/11452/22 відсутня вимога про негайну виплату заборгованості пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 324 645,58 грн. Це означає, на думку скаржника, що висновок в ухвалі Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17385/23 від 31.07.2023 про те, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення і можуть бути реалізовані в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є помилковим. Також скаржник вважає, що судом першої інстанції порушенні норми процесуального права про роз`єднання позовних вимог з власної ініціативи, без клопотання позивача або його попередження. Крім вказаного, скаржник наголошує, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у виплаті пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване право позивача володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 05.07.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2024 касаційну скаргу залишено без руху з підстав її подання після закінчення строку касаційного оскарження та без заяви про поновлення цього строку. При цьому, скаржнику надано десятиденний з моменту отримання копії цієї ухвали строк на усунення вказаного недоліку.

11. У встановлений судом процесуальний строк позивачем подано до Суду заяву про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №380/17385/23. Відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 у справі №380/17385/23.

13. Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

15. Пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 380/11452/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 в оновленій довідці від 06.09.2021 №С/4898, складеній ІНФОРМАЦІЯ_1 , при проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.04.2019 ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розміру 90% грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 в оновленій довідці від 06.09.2021 №С/4898, складеній ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при здійсненні її перерахунку із 01.04.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її величини десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

17. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №380/11452/22 залишено без змін.

18. На виконання вказаного рішення суду відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки від 06.09.2021 №С/4898.

19. Згідно розрахунку пенсії доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 становить 324 645, 58 грн.

20. У листі Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.07.2023 №1300-5505-8/99701 вказано, що органами Пенсійного фонду обліковуються дані судових рішень щодо призначення/перерахунку/виплати пенсій, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України, в тому числі призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в черговості набрання ними законної сили.

21. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просить:

22. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024, закрито провадження у справі № 380/17385/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині наступних позовних вимог:

23. Іншою ухвалою від 22.01.2024 Львівський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву в іншій частині позовних вимог без руху з питань неуточнення позовних вимог щодо заявленої індексації та встановив п`ятиденний строк для усунення недоліків. В подальшому, суд першої інстанції розглянув по суті уточнені позовні та за результатами розгляду виніс рішення. Однак, предметом касаційного перегляду є лише рішення судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження в частині позовних вимог.

24. Так, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі в частині вимог у зв`язку з тим, що вимоги про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

25. При цьому, суди, закриваючи провадження в частині позовних вимог, послались на пункт 4 частини першої статті 238 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

26. Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що підставою для звернення з цим позовом до суду (в частині спірних позовних вимог) слугувала незгода позивача із діями відповідача стосовно відмови у виплаті заборгованості з виплати пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 380/11452/22 у сумі 324 645, 58 грн.

27. Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати Головну управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №380/11452/22 в частині виплати перерахованої суми пенсії.

28. З приводу правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав, колегія суддів зазначає про таке.

29. Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

30. Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

31. Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

32. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

33. За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

34. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

35. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

36. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

37. Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

38. Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

39. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

40. Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.

41. Наведені спеціальні норми КАС України спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

42. Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

43. Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

44. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

45. Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17.

46. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

47. В касаційній скарзі позивач не спростував висновків судів пепередніх інстанцій, що даний позов направлений на виконання рішення у справі № 380/11452/22.

48. Одночасно з цим, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що провадження у справі має бути закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.

49. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

50. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірні позовні вимоги (в частині, щодо якої закрито провадження у справі) у цій справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому.

51. Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), № 400/822/20 (постанова від 31.01.2022), № 233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №818/1346/16 (постанова від 30.06.2022), та № 160/2888/23 (постанова від 18.01.2024).

52. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 380/11452/22, а не окремого позову. Тому розгляд справи № 380/17385/23 за правилами адміністративного судочинства неможливий, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, а не пункту 4 вказаної частини, як вказали суди.

53. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій слід змінити в частині підстав закриття провадження у справі.

54. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

55. Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

56. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягає зміні в частині мотивів закриття провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 170 345 349 351 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 змінити в частині мотивів закриття провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець