ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2025 року
м. Київ
справа №380/17921/23
адміністративне провадження № К/990/42203/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 380/17921/23
за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Львівська облспоживспілка», про визнання протиправною та нечинною ухвали, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської міської ради
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Запотічного І.І., суддів Глушка І.В., Довгої О.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.08.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 09.03.2023 № 2990 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною ».
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначила, що спірна ухвала прийнята з порушенням земельного законодавства, законодавства про охорону культурної спадщини та містобудівних норм, у зв`язку з чим зазначена ухвала є протиправною та підлягає скасуванню.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 в задоволенні позову відмовлено.
3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.09.2024 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив.
4. 04.11.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської міської ради, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2024.
5. Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається суди встановили, що виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 13.10.2017 №924 «Про розроблення детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
Проект детального плану території було розроблено Державним Інститутом проектування міст «Містпроект».
08.05.2018 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради та у газеті «Високий Замок» опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації - детальному плані території.
З 08.05.2018 по 29.05.2018 тривали громадські слухання щодо проекту детального плану території, під час яких було розглянуто звернення громадян (в тому числі й позивачки) та організацій, на кожне з яких було надано відповідні роз`яснення.
З урахуванням матеріалів розгляду пропозицій, поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території, виконавчий комітет Львівської міської ради рішенням від 01.03.2019 №204 «Про погодження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» вирішив погодити детальний план території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною, у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
Ухвалою Львівської міської ради від 09.03.2023 №2990 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною» затверджено детальний план території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною».
Не погоджуючись із вказаною ухвалою органу місцевого самоврядування, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із законності ухвали Львівської міської ради від 09.03.2023 №2990 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, вул. Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною», оскільки, на думку суду, вона була прийнята з дотриманням встановленого порядку оприлюднення зазначеного детального плану території (далі - ДПТ), а також з виконанням вимоги щодо проведення громадських слухань, з дотриманням відповідачем встановленого порядку розроблення ДПТ і зазначений ДПТ відповідає Генерального плану міста Львова, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач всупереч вимогам Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III) не погодив проект детального плану території, розташованої в історичному ареалі міста Львова, з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Крім того, апеляційний суд вказав на той факт, що відповідачем затверджено ДПТ щодо якого не здійснено стратегічну екологічну оцінку, що суперечить вимогам Закону України від 04.10.2016 № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі - Закон №2354-VIII»).
9. Касаційну скаргу Львівська міська рада обґрунтувала, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що Закон №2354-VIII введено в дію 12.10.2018, тобто після завершення громадських обговорень як завершальної стадії формування ДПТ, а тому для його затвердження стратегічну екологічну оцінку проводити не потрібно.
Крім того відповідач вказав на те, що земельна ділянка площею 0,0675 га на вул. Каменярів, 7 (кадастровий номер 4610136600:04:003:0013), на якій розміщено житловий будинок, загальною площею 623,7 кв.м. (пам`ятка архітектури місцевого значення), за своїм цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, у зв`язку з чим підстави для погодження зазначеного ДПТ Міністерством культури та інформаційної політики України відсутні.
Відповідач також звертає увагу на те, що у складі ДПТ міститься історико-містобудівне обґрунтування доповнення забудови вул. Каменярів будинком громадського призначення з адміністративно- офісними приміщеннями та будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Технічній, 1 у м. Львові, яке було погоджено 31.10.2016 Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради та Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, що свідчить про дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
13. Згідно із статтею 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
14. Частиною першою статті 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
15. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття спірного в цій справі рішення) детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
16. Відповідно частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
17. Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
18. За правилами частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
19. Однією з підстав для скасування спірної в цій справі ухвали органу місцевого самоврядування було недотримання відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, необхідність проведення якої передбачена Законом 3038-VI та Законом № 2354-VIII, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
20. Частиною четвертою статті 2 Закону 3038-VI встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом № 2354-VIII. Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону № 2354-VIII.
21. 12.10.2018 введено в дію Закон № 2354-VII, який регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
22. Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону 2354-VII визначено, що документами державного планування є стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
23. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону 2354-VII суб`єктами стратегічної екологічної оцінки, є серед інших, замовник, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.
24. Частиною першою статті 9 Закону № 2354-VII визначені етапи здійснення стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї:
1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;
2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;
3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;
4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;
5) інформування про затвердження документа державного планування;
6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.
25. Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування (частина друга статті 9 Закону № 2354-VII).
26. Відповідно до статті 11 Закону 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.
Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:
1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;
2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;
6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;
10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);
11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.
У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.
27. У свою чергу положеннями статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно із яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.
Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.
Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.
Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:
1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;
2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;
3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:
а) дату початку та строки здійснення процедури;
б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);
в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);
г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;
ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;
д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;
4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.
Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.
Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.
За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.
Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
28. Частиною другою статті 13 вищевказаного Закону № 2354-VIII визначено, що проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.
29. У справі, яка розглядається суди встановили, що матеріали детального плану території та його зміст, щодо рішення, яким його затверджено виник спір у цій справі, не містять Звіту про стратегічну екологічну оцінку.
30. До того ж Верховний Суд звертає увагу на те, що громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом № 3038-VI для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
31. За правилами частини третьої статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, з поміж іншого, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.
32. Разом з цим відповідачем не заперечується того, що, затверджена спірним в цій справі рішенням містобудівна документація не містить розділу «Охорона навколишнього природного середовища» та, відповідно, вимоги стосовно оприлюднення зазначеного розділу або звіту про стратегічну екологічну оцінку на паперових носіях та в електронному вигляді ним дотримані не були, натомість, на думку відповідача, стратегічна екологічна оцінка щодо спірного ДПТ не мала здійснюватись, оскільки громадські обговорення проекту ДПТ завершились 29.05.2018, до введення в дію Закону №2354-VIII.
33. З огляду на такі доводи відповідача, колегія суддів зазначає таке.
34. Підпунктом 5 пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2354-VIII було внесено зміни до Закону №3038-VI, зокрема, статтю 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
35. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин (до їх завершення) нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням, і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
36. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
37. Таким чином, обов`язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним законом, має застосовуватися після 12.10.2018 (після введення в дію Закону №2354-VIII).
38. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про необхідність проведення стратегічної екологічної оцінки детального плану території відповідно до Закону № 2354-VIII необхідно виходити з нормативного регулювання, яке було на час подання матеріалів детального плану території на затвердження.
39. Подібні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №1.380.2019.004556 та від 08.08.2024 у справі №520/16518/2020.
40. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що матеріали детального плану території були розроблені у 2018 році, громадські слухання щодо проекту містобудівної документації - детального плану території були завершені 29.05.2018, а спірна ухвала Львівської міської ради, якою затверджено ДПТ, була прийнята 09.03.2023, тобто після набрання чинності та введення у дію Закону № 2354-VIII. Отже, що цілком очевидно, матеріали детального плану були подані на затвердження після набрання чинності Законом №2354-VIII, а тому підлягали обов`язковій стратегічній екологічній оцінці.
41. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого Законом № 2354-VIII, що є підставою для визнання протиправною та нечинною оспорюваної у цій справі ухвали відповідача.
42. Разом з тим, стосовно висновків апеляційного суду щодо порушення органом місцевого самоврядування вимог Закону №1805-III в частині погодження ДПТ з центральним органом охорони культурної спадщини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
43. Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закону №1805-III.
44. Відповідно до пункту 14 частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.
45. Суд апеляційної інстанції пославшись на частину сьому статті 32 Закону №1805-III, за змістом якої на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, дійшов висновку, що спірне в цій справі рішення, яким затверджено ДПТ є таким, що передбачає містобудівні перетворення в історичному ареалі, у зв`язку з чим таке рішення має бути погоджено з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
46. Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується з огляду на таке.
47. Під вжитим в частині сьомій статті 32 Закону №1805-III поняттям «містобудівні перетворення», на переконання колегії суддів, слід розуміти діяльність, пов`язану з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, земляними роботами або ландшафтними змінами, що здійснюються, зокрема у межах зон охорони пам`яток та історичних ареалів населених місць, яка має безпосередній вплив на просторову організацію території, змінює її фізичні характеристики або зовнішній вигляд, що може впливати на історико-культурну цінність середовища. Оскільки затвердження органом місцевого самоврядування детального плану території саме по собі не має наслідком виникнення змін чи перетворень на відповідній території, а лише встановлює містобудівні параметри для майбутнього проектування, відсутні правові підстави для погодження такого рішення органом охорони культурної спадщини.
48. Крім того, абзацом 2 пункту 1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1805-III встановлено, що частина сьома статті 32 цього Закону втрачає чинність з 01.01.2023.
49. Отже, враховуючи, що станом на день прийняття органом місцевого самоврядування спірного в цій справі рішення зазначена норма статті 32 Закону №1805-III (на яку послався апеляційний суд) втратила чинність, а також те, що ДПТ як містобудівна документація на місцевому рівні лише визначає планувальну організацію та розвиток території, тобто встановлює містобудівні параметри для майбутнього проектування, а не безпосередньо змінює їх, правові підстави для погодження зазначеної містобудівної документації органом охорони культурної спадщини відсутні, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відсутність такого погодження свідчить про незаконність ухвали Львівської міської ради від 09.03.2023 №2990 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною», якою затверджено детальний план території, обмеженої вул. Технічною, Каменярів, вул. П. Дорошенка, вул. Бібліотечною.
50. Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
51. Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку стосовно необхідності скасування спірної в цій справі ухвали органу місцевого самоврядування, однак невірно визначив мотиви, з яких така ухвала має бути скасована, зокрема, помилково вказав на те, що ДПТ є таким, що передбачає містобудівні перетворення в історичному ареалі та має бути погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у зв`язку з чим постанову суду апеляційної інстанції слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
52. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
53. Враховуючи, що колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції лише в частині мотивів ухвалення судового рішення, судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №380/17921/23, виклавши мотивувальну частину зазначеного судового рішення у редакції цієї постанови.
В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №380/17921/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець