№ 380/17986/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року

м. Київ

справа № 380/17986/22

адміністративне провадження № К/990/4647/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу № 380/17986/22

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, порушеної за

касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просила;

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 17.11.2022 № 271-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на безпідставне застосування відповідачем до неї дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

2.1. Так, не погоджуючись із висновками дисциплінарної комісії про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, відповідно до яких державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» ОСОБА_1 проведене митне оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30.06.2022 №№ UА209180/2022/045981, UА209180/2022/045984, UА209180/2022/045940, які були подані раніше від дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, оформлення таких митних декларацій здійснено з порушенням вимог частини 1 статті 263 Митного кодексу України, що свідчить про невиконання нею посадових обов`язків, передбачених пунктом 3.1 посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці та частини шостої статті 377 Митного кодексу України, остання наголосила, що митне оформлення транспортних засобів за вищевказаними електронними митними деклараціями здійснено із звільненням від оподаткування митними платежами (ввізним митом, акцизним податком та податком на додану вартість), з застосуванням пільги за кодом « 311», на підставі пункту 9-11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, оскільки за вищевказаними митними деклараціями від 30.06.2022, оформлялись легкові автомобілі, які були ввезені на митну територію України 30.06.2022 фізичними особами (громадянами) для вільного обігу в митному режимі імпорт.

2.2. Позивачка наполягала на тому, що застосовуючи звільнення від оподаткування до вказаних легкових автомобілів вона діяла правомірно, оскільки декларанти подали до митного оформлення електронні митні декларації (ЕМД) 30.06.2022, тобто у період дії Закону України від 24.03.2022 за № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2142-ІХ), нормами якого було передбачено звільнення від сплати митних платежів легкових автомобілів.

2.3. Позивачка пояснювала, що після їх отримання, з використанням АСМО в автоматичному режимі у порядку черговості надходження, вказаних вище ЕМД та їх прийняття до митного оформлення нею було виявлено, що в поданих декларантами документах наявні заяви на затримки у митному оформленні у зв`язку з бажанням декларантів подати додаткові документи, у зв`язку з чим, за цими деклараціями було проставлено відповідні відмітки про затримку до АСМО «Інспектор», а 01.07.2022 після отримання від декларантів всіх необхідних документів і відомостей, передбачених Митним кодексом України, нею завершено митне оформлення із застосуванням преференцій, які діяли на момент ввезення та початку митного оформлення транспортних засобів. Отже, позивачка застосувала закон, чинний на день прийняття митної декларації митним органом відповідно до вимог частини першої статті 3 Митного кодексу України.

2.4. Позивачка просила суд врахувати, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України). При цьому, попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті становлять, митну декларацію, заповнену в звичайному порядку (частина чотирнадцята статті 259 Митного кодексу України).

2.5. На думку позивачки, факт завершення митного оформлення товару 01.07.2022, не позбавляє платника податків права на використання податкової пільги під час здійснення митного оформлення вказаного товару, яке розпочалось 30.06.2022, коли ще були чинні пільги, встановлені Законом України № 2142-IX, а тому вважає, що декларування та митне оформлення товарів по зазначених вище митних деклараціях здійснено нею правомірно, з дотриманням митного законодавства України, і без порушень, а відтак і відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

2.6. Поряд із цим, позивачка наголосила на тому, що митним законодавством не передбачено те, що посадова особа митного органу повинна перевіряти чи пред`явлені товари та особисто при цьому здійснювати огляд цих товарів в зоні митного контролю (в місці доставки). Робоче місце інспектора не знаходиться на в`їзді в зону митного контролю (в місці доставки), а знаходиться в окремому робочому приміщенні, тому у випадку необхідності фізично перевірити (ідентифікувати) чи перебуває товар в зоні митного контролю (в місці доставки) необхідно здійснити таку форму митного контролю як митний огляд.

2.7. У додаткових поясненнях позивачка додатково зазначила, що жодних роз`яснень, вказівок щодо дій інспекторів щодо алгоритму дій по даних транспортних засобах керівництво ДМС України не надавало.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. Наказом Львівської митниці від 06.11.2022 № 149-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 на підставі доповідної записки заступника начальника Львівської митниці від 26.09.2022 № 7.4-19/21/149.

4. Відповідно до наказу Львівської митниці від 26.08.2022 № 129 «Про проведення перевірки з окремих питань», із змінами внесеними наказами Львівської митниці від 09.09.2022 № 141, від 15.09.2022 № 146 про з`ясування обставин можливого недотримання посадовими особами відділів митного оформлення Львівської митниці вимог законодавства України та нормативно-правових актів при здійсненні митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів, проведено перевірку, за наслідками якої складено Акт про результати перевірки з окремих питань від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121 (далі - Акт перевірки).

5. В Акті перевірки констатовано, що Держмитслужба листом від 30.06.2022 № 08-1/15-01-03/7/3617 повідомила, що у зв`язку з набранням 01.07.2022 чинності Законом України від 21.06.2022 № 2325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі - Закон № 2325-ІХ) 00 год 01.07.2022 пільги за кодами « 223», « 224», « 311» не застосовуються та митне оформлення товарів та транспортних засобів, ввезення яких на митну територію України відбулось після набрання чинності Законом № 2325, здійснюється на загальних підставах».

6. Перевіркою встановлено, що митне оформлення здійснено державним інспектором ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за митними деклараціями від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UА209180/2022/045940, хоча транспортні засоби доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, що підтверджується перепустками, або за відсутності перепусток згідно даних ЄАІС Держмитслужби, що суперечить вимогам статті 263 Митного кодексу України.

7. За висновком комісії, зазначені митні декларації мали бути відмовлені в митному оформленні по причині їх подання з порушенням вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України. Митні декларації на транспортні засоби оформлені за вказаними в цьому пункті митні декларації, мали бути подані до митного оформлення не раніше 01.07.2022 без звільнення від сплати митних платежів відповідно до норм Закону № 2142-ХІ з нарахування та сплатою митних платежів на загальних підставах згідно чинного на момент подання законодавства. Натомість позивачкою здійснено митне оформлення автомобілів за вказаними митними деклараціями з порушення вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України, що призвело до надання преференцій на суму 260104,65 грн.

8. Вказані обставини слугували підставою для висновків про невиконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, передбачених пунктом 3.1. посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок», та вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, що є дисциплінарним проступком, за вчинення якого, згідно з пунктом 2 частини першої, частини третьої статті 66 згаданого Закону, такому державному службовцю може бути оголошено догану.

9. Наказом в.о. начальника Львівської митниці Шахрая О. від 17.11.2022 № 271-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» до державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 06.02.2023 № 72-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

10.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосовні в межах спірних правовідносин норми Митного кодексу України (статті 258, 259, 261, 264) дозволяють дійти висновку про те, що законодавець пов`язує початок митного оформлення саме з моментом отримання митним органом електронної митної декларації. При цьому відповідно до частин 13, 14 статті 259 цього ж Кодексу попередня декларація разом із додатковою декларацією становлять митну декларацію, заповнену у звичайному порядку, а митні декларації, заповнені у звичайному порядку, містять обсяг відомостей достатній для завершення митного оформлення.

10.2. Суд цієї інстанції урахував ту обставину, що електронні митні декларації № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UА209180/2022/045940 отримані митним органом (Львівською митницею) 30.06.2022, однак пізніше митне оформлення за вказаними деклараціями було призупинено, у зв`язку із наданням декларантами заяв про призупинення митного оформлення для подання додаткових документів, а тому дійшов висновку, що 01.07.2022 після отримання від декларантів всіх необхідних документів і відомостей, передбачених Митним кодексом України, державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 правомірно завершено митне оформлення із застосуванням преференцій, які діяли на момент ввезення та початку митного оформлення транспортних засобів, за відсутності законодавчо визначених підстав для складання картки відмови у митному оформленні за вказаними митними деклараціями.

10.3. У цьому зв`язку суд першої інстанції зауважив, що при одночасному регулюванні спірних правовідносин положеннями Закону № 2142-ІХ та положеннями Закону № 2325-ІХ, які по-різному встановлюють податки за розмитнення автомобілів та звільнення від сплати податків на розмитнення, застосуванню підлягають положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-ІХ, які є більш сприятливими для платника податків.

10.4. На підставі наведеного суд першої інстанції виснував, що оскаржуваний наказ відповідача про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийнято без урахування дійсних обставин при проведенні дисциплінарного провадження, внаслідок чого відповідач дійшов помилкового висновку про наявність у діях позивачки складу дисциплінарного проступку та підстав для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності.

11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

11.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приписи частин 12 та 13 статті 259 Митного кодексу України виділяють два різновиди попередніх митних декларацій: попередня митна декларація, яка містить всі відомості, необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту); та попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатніми для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

11.2. Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) літерний код типу декларації означає: ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим; ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

11.3. Положеннями статті 263 Митного кодексу України встановлено момент подачі митної декларації до митного органу - після доставлення таких товарів до цього органу.

11.4. Резюмуючи наведене, суд апеляційної інстанції зауважив, що у випадку, коли попередня митна декларація містить всі відомості, необхідні для поміщення товарів у відповідний режим, то митне оформлення на підставі рішення митного органу може здійснюватися без пред`явлення (доставлення) товарів до цього органу, оскільки митне оформлення здійснюється на підставі попередньої митної декларації як декларації, заповненої у звичайному порядку.

11.5. Суд апеляційної інстанції констатував, що за обставинами цієї справи транспортні засоби за митними деклараціями № UА209180/2022/045981, № UA209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 від 30.06.2022 були ввезені в Україну за попередніми деклараціями типу ЕЕ № UA209000/2022/989798, № UA209180/2022/993704 та № UА209180/2022/992538 з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення. При цьому, попередні декларації з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалися. Вищевикладене зумовило висновок суду апеляційної інстанції про те, що на підставі попередніх декларацій (тип ЕЕ) № UA209000/2022/989798, № UA209180/2022/993704 та № UА209180/2022/992538 не здійснювалося митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг. Водночас, митне оформлення ввезених транспортних засобів проведено 01.07.2022 на підставі додаткових декларацій ІМ 40 ДЕ №UA209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984 та № UА209180/2022/045940 від 30.06.2022, які могли бути подані до митного оформлення лише після доставки транспортних засобів до митного органу в зону митного контролю митного поста «Городок» Львівської митниці.

11.6. На підставі відомостей ЄАІС Держмитслужби суд цієї інстанції установив, що транспортні засоби по митним деклараціям № UА209180/2022/045981, № UA209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 від 30.06.2022 були пропущені через державний кордон України 30.06.2022 в період часу між 22:15 год - 22:49 год і доставлені до митного органу призначення в зону митного контролю митного поста «Городок» Львівської митниці 01.07.2023 в період часу між 12:08 год - 15:05 год. Проте митні декларації типу ЕЕ № UA209000/2022/989798, № UA209180/2022/993704 та № UА209180/2022/992538 були подані до митного органу, який здійснює митне оформлення транспортних засобів, 30.06.2022 в період часу між 22:35 год - 23:09 год, тобто ще до моменту доставлення транспортних засобів до митного органу призначення.

11.7. Враховуючи, що за обставин цієї справи декларантами були подані попередні декларації типу ЕЕ, митним органом не приймалося рішення про випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх митному органу за попередньою митною декларацією, апеляційний суд дійшов висновку, що норма частини восьмої статті 263 Митного кодексу України на спірні правовідносини не поширюється.

11.8. Приймаючи до уваги, що митні декларації від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 були подані раніше дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, оформлення таких митних декларацій здійснено державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України та пункту 3.1 Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок», відповідно до якого до основних обов`язків за цією посадою належить безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними й фізичними особами законодавства України з питань митної справи, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків.

11.9. Дослідивши процедуру притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним у цій справі наказом в.о начальника Львівської митниці від 17.11.2022 № 271-дс, апеляційний суд констатував, що дисциплінарне провадження проведено об`єктивно та з дотриманням законодавчого порядку, із підтвердженням факту вчинення дисциплінарного проступку належними і допустимими доказами, зміст цього наказу дозволяє встановити обставини притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за допущений дисциплінарний проступок, отже, за висновком суду цієї інстанції, підстави для задоволення позовних вимог про визнання спірного наказу протиправними і його скасування відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

12. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

12.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пунктів 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

12.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

12.3. Скаржниця пояснила, що нею здійснено митне оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 поданими декларантами із застосуванням преференцій за кодом « 311», встановленої «Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України» (наказ Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011) на підставі положень Закону № 2142-ІХ. По даних транспортних засобах 30.06.2022 були подані попередні митні декларації типу ЕЕ. Ці транспортні засоби 30.06.2022 були пропущені через митний кордон України та оформлені у режим внутрішнього транзиту на підставі ЕПД без обов`язкового надання митним органам забезпечення сплати митних платежів, так як сума митних платежів на той момент становила 0 гривень 0 копійок, тобто операція з ввезення товарів на митну територію України була розпочата 30.06.2022 в пунктах пропуску Львівської митниці.

12.4. Зауваживши, що після отримання з використанням автоматизованої системи митного оформлення в автоматичному режимі у порядку черговості надходження вказаних вище ЕМД та їх прийняття до митного оформлення було встановлено, що в поданих декларантом документах наявні заяви від 30.06.2022 на затримку у митному оформленні у зв`язку з бажанням декларанта подати додаткові документи, скаржниця указала, що нею у зв`язку з цим по поданим попереднім митним деклараціям було проставлено відмітки про затримку до АСМО «Інспектор», після чого нею не здійснювалося митних формальностей по цій декларації до отримання від декларанта всіх необхідних документів та завершення затримки в митному оформленні.

12.5. Скаржниця стверджувала, що додаткові декларації до попередніх митних декларацій разом з пакетом документів були подані 30.06.2022, транспортні засоби прибули до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці 30.06.2022, митне оформлення по них нею було призупинено 30.06.2022 у зв`язку із наданням брокером заяви про призупинення митного оформлення для подання додаткових документів, а 01.07.2022 після отримання від декларанта всіх необхідних документів і відомостей нею знято затримку в митному оформленні, проведено всі необхідні митні формальності, проставлено необхідні відмітки в єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів (зокрема щодо умовного завершення переміщення) та завершено митне оформлення із застосуванням преференцій, які діяли на момент подання попередньої декларації, ввезення та початку митного оформлення транспортних засобів, що відповідає частині першій статті 3 Митного кодексу України.

12.6. Касатор резюмувала, що ключовим спірним питанням цього спору є те, які положення законодавства підлягають застосуванню до спірних правовідносин, враховуючи те, що 30.06.2022 на момент подання, реєстрації та оформлення попередніх митних декларацій, ввезення товару на митну територію України, подання додаткових декларації та початок митного оформлення діяв Закон № 2142-ІХ, а на момент завершення митного оформлення діяла редакція Закону № 2325-ІХ, згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких втратили чинність положення, які надавали пільги зі сплати митних платежів для операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України транспортних засобів у митному режимі імпорту.

12.7. На переконання касатора, суд касаційної інстанції повинен сформувати висновок щодо того чи були правові підстави для застосування преференцій, передбачених Законом № 2142-ІХ на момент завершення 01.07.2022 митного оформлення транспортних засобів, ввезених за попередніми митними деклараціями типу ЕЕ та оформлені за додатковими митними деклараціями від 30.06.2022 №UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940, тобто митне оформлення яких розпочато 30.06.2022 (в останній день дії Закону № 2142-ІХ).

12.8. У контексті трудових правовідносин скаржниця просить вирішити Суд правову проблему, яка стосується широкого кола державних службовців, чи є розбіжності та нечіткість закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

12.9. Скаржниця наголосила на тому, що внаслідок помилкового застосування Закону № 2325-ІХ, який, на її переконання, не підлягав застосуванню до правовідносин завершення процедур митного оформлення автомобілів, митне оформлення яких розпочалося в останній день дії Закону № 2142-ІХ, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в її діях при здійсненні митних формальностей містилися ознаки суб`єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, а саме вини, що призвело до зменшення надходжень до державного бюджету.

12.10. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця посилалася на застосування судом апеляційної інстанції норм Митного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.06.2023 у справі № 160/11478/22 у подібних правовідносинах, відповідно до якої ввезення товару на митну територію України як операція, з якою в даному випадку законодавець пов`язує звільнення від обов`язку від сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість, така являє собою певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей.

12.11. Скаржниця звертала увагу Суду на те, що в інших аналогічних справах, що виникли з трудових відносин (наприклад у справі № 380/1766/23), суд апеляційної інстанції керувався постановою Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 160/11478/22 через призму правильності здійснення митних формальностей, які нерозривно пов`язані з підставами притягнення інспекторів митниці до дисциплінарної відповідальності.

13. Ухвалою Суду від 20.03.2024 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою після уточнення підстав касаційного оскарження на виконання ухвали Суду від 12.02.2024 про залишення касаційної скарги без руху.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29.05.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у попередньому судовому засіданні в порядку статті 343 КАС України.

Позиція інших учасників справи

15. Не погодившись із доводами касаційної скарги, Львівська митниця подала письмовий відзив, у якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

15.1. Відповідач зауважив, що за змістом Акту про результати перевірки з окремих питань від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121 комісією встановлено, що за рядом митних декларацій від 30.06.2022, серед яких, зокрема, декларації № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940, здійснене митне оформлення транспортних засобів, доставлених в зону митного контролю 01.07.2022, що підтверджується перепустками, або за відсутності перепусток згідно даних ЄАІС Держмитслужби, суперечить вимогам статті 263 Митного кодексу України.

15.2. За висновками вищевказаного Акту, зазначені митні декларації мали бути відмовлені в митному оформленні по причині їх подання з порушенням вимог частини першої статті 263 Кодексу. Митні декларації на транспортні засоби, оформлені за вказаними в цьому пункті МД, мали бути подані до митного оформлення не раніше 01.07.2022 без звільнення від сплати митних платежів відповідно до норм Закону № 2142-ІХ з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах згідно чинного на момент подання законодавства.

15.3. Враховуючи, що митні декларації від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 були подані раніше дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, відповідач наполягає на тому, що оформлення таких митних декларацій здійснено державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 з порушенням вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України, що свідчить про невиконання останньою основних посадових обов`язків, передбачених пунктом 3.1 посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Городок», що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків.

15.4. Стосовно доводів касаційної скарги в частині необхідності формування Верховним Судом у цій справі висновку щодо застосування пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у тому контексті, чи були правові підстави для застосування преференцій, передбачених Законом № 2142-ІХ на момент завершення [01.07.2022] скаржницею митного оформлення транспортних засобів, ввезених за попередніми деклараціями типу ЕЕ та оформленні за додатковими митними деклараціями від 30.06.2022 № UA209180/2022/045981, № UA209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940, Львівська митниця наголосила на тому, що питання застосування пільги (преференції), встановленої Законом № 2142-ІХ для товарів (транспортних засобів), ввезених на митну територію України до 30.06.2022, не було спірним питанням у даних правовідносинах.

15.5. Відповідач підкреслив, що предметом спору у цій справі є притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження через те, що нею оформлені вищевказані митні декларації з порушенням вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України, з огляду на те, що такі були подані раніше дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю.

Висновки Верховного Суду

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

16. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

17. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Суд виходить із такого.

18. Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням державного службовця - інспектора митного посту до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження на підставі пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади) за оформлення митних декларацій з порушенням вимог частини першої статті 263 Митного кодексу України.

19. Частиною першою т другою статті 569 Митного кодексу України визначено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу (серед яких, забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати та інші) […] є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Посадові особи, які вперше прийняті на службу до митних органів і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

20. Відносини, що виникають у зв`язку з прийняттям на державну службу до митних органів, проходженням та припиненням державної служби в митних органах, визначаються законодавством про державну службу, крім особливостей, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 569 Митного кодексу України).

21. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).

22. За правилами частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

23. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

24. Одним з видів дисциплінарних проступків є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII).

25. Згідно з положеннями частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

26. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

27. Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

28. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

29. За обставинами цієї справи позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов`язків (пункт 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII), що виявилося в оформленні нею митних декларацій, поданих раніше дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, тобто з порушенням частини першої статті 263 Митного кодексу України, що призвело до безпідставного надання преференцій на суму 260104,65 грн.

30. Подібні правовідносини були предметом касаційного перегляду у Верховному Суді. Висновки Суду щодо застосування норм матеріального права були, викладені у постановах від 30.05.2024 у справі № 380/18087/22, від 21.11.2024 у справі № 380/3081/23 та від 21.05.2025 у справі № 380/6162/23, є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від них і надалі зауважує таке.

31. Згідно з статтею 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - МК України) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, згаданого Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 вказаного Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання згаданого Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються вказаним Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

32. Статтею 3 МК України визначено особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, і частиною 1 згаданої статті передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

33. Відповідно до частини 4 статті 3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

34. За термінами, наведеними в статті 4 МК України:

ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;

митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури;

випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;

митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання;

митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

35. Згідно зі статтею 74 МК України митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

36. Частиною першою статті 194 МК України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

37. Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу (частина друга статті 194 МК України).

38. Частиною першою статті 198 МК України обумовлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

39. За приписами частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

40. Згідно з частинами першою, восьмою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (…) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

41. Відповідно до частини третьої статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

42. Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для: 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або 2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або 3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація.

43. При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими (частина шоста статті 259 МК України).

44. Перелік підакцизних товарів визначено пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України. Зокрема до них належать: автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

45. Згідно з частиною тринадцятою статті 259 МК України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

46. Попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред`явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п`ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку (частина чотирнадцята статті 259 МК України).

47. При цьому під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК України).

48. Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

49. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі у вигляді кодів.

50. За змістом статті 264 МК України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

51. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК України).

52. Згідно з частиною четвертою статті 200 МК України у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Якщо доставка товарів, транспортних засобів комерційного призначення в межах спеціальних спрощень, наданих підприємству, яке отримало авторизацію АЕО-С, здійснюється до відповідних об`єктів АЕО (будівель, споруд, відкритих або закритих майданчиків тощо), визначених для застосування спеціального спрощення «процедура випуску за місцезнаходженням», подальші митні формальності здійснюються у порядку, визначеному для цього спеціального спрощення.

53. Дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) без застосування заходів гарантування, у вантажних відправленнях; супроводжуваному багажі; несупроводжуваному багажі; ручній поклажі, регламентує Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митних переміщень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 (далі - Порядок №1066, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

54. За правилами пункту 3.12 Порядку №1066 посадова особа митниці призначення:

перевіряє цілісність та відповідність накладених на вантажний відсік комерційного транспортного засобу (вантажне місце), контейнер, цистерну, інше пристосування засобів забезпечення ідентифікації;

проставляє у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах з відмітками митниці відправлення штамп «під митним контролем»;

зазначає на витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа (примірники перевізника та митниці призначення) дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення і завіряє цей запис особистим підписом та відбитком штампа «під митним контролем»;

один примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, (примірник перевізника) та представлені товаросупровідні (товаротранспортні) документи повертає перевізнику або декларанту чи уповноваженій ним особі.

55. Примірник витягу з електронної копії попередньої митної декларації, поданої до митного органу на паперовому носії або у формі електронного документа, митниці призначення зберігається в справах митниці призначення не менш як протягом 1095 днів з дати доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митницю.

56. Після виконання дій, передбачених у пункті 3.12 цього розділу, уповноважена посадова особа митниці призначення невідкладно вносить до ЄАІС відмітку про дату та час прибуття товарів, заявлених у ПД або ЕПД (пункт 3.13 Порядку № 1066).

57. Згідно з пунктом 3.15 Порядку № 1066 наявність в ЄАІС відмітки про прибуття є підставою для зняття з контролю за переміщенням у митниці відправлення зазначених у витягу з електронної копії ПД або ЕПД товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

58. Крім того, положеннями частини третьої статті 102 МК України визначено, що при ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки.

59. Відповідно до частини одинадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

60. Наведене положення відображене в пункті 4.4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі Порядок № 631, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

61. Пунктом 4.4 Порядку № 631 урегульовано, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

62. В силу вимог пункту 4.5 Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються такі митні формальності, зокрема, перевірка дотримання строків подання митної декларації (у випадках, визначених законодавством); перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.

63. Статтею 270 МК України встановлено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом встановлюються згаданим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються згаданим Кодексом.

64. Відповідно до статті 278 МК України, пункту 187.8 статті 187 та пункту 216.4 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати митних платежів (в тому числі мита) у разі ввезення товарів на митну територію України є зокрема дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.

65. За приписами статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

66. Статтею 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України зокрема - у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.

67. Згідно зі статтею 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до згаданого Кодексу Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії такого режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

68. Статтею 294 МК України встановлено, що об`єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу Податкового кодексу України та інших законів України.

69. Згідно зі статтею 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу Податкового кодексу України та інших законів України покладається на митні органи. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

70. Частиною 1 статті 300 МК України встановлено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються згаданим Кодексом Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

71. Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому згаданим Кодексом.

72. Пунктом 30.1 статті 30 Податкового кодексу України встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 згаданої статті. Згідно з п.30.2 статті 30 Податкового кодексу України - підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

73. Пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

74. Законом України від 24.03.2022 № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності з дня його опублікування (05.04.2022) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесені зміни до ПК України та МК України, якими передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.

75. Відповідно, ПК України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», за змістом якого тимчасово, з 01.04.2022 на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

76. Розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МК України доповнено пунктом 9-11, згідно з яким, тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 01.04.2022, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом, серед іншого, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу. Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

77. Отже, виходячи із системного аналізу наведених вище норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону № 2142-ІХ, а також пункту 9-11 розділу XXI МК України застосовуються з 01.04.2022, оскільки про це міститься пряма вказівка у законі.

78. В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 9-11 розділу XXI МК України та підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону № 2325-IX від 21.06.2022, який набрав чинності 01.07.2022.

79. Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом № 2142-IX, діяло в період з 01.04.2022 по 30.06.2022.

80. Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 30.06.2022 для ввезення на митну територію України транспортних засобів були подані попередні митні декларації типу ЕЕ № UA209000/2022/989798, № UA209180/2022/993704 та № UА209180/2022/992538 з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

81. З аналізу зазначених вище норм МК України випливає, що перед ввезенням товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа зобов`язані попередньо повідомити відповідний митний орган про свій намір. Таке повідомлення здійснюється, зокрема, шляхом надання попередньої митної декларації.

82. При ввезенні на митну територію України легкових автомобілів подання попередньої митної декларації є обов`язковим.

83. При поданні попередньої митної декларації декларант або уповноважена ним особа наділені правом зазначити як усі відомості, необхідні для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, після пропуску цього товару через митний кордон України, без пред`явлення його митному органу, так і лише ті відомості, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

84. В разі зазначення в митній декларацій лише тих відомостей, які є достатніми для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, декларант або уповноважена ним особа для випуску товарів зобов`язані в установлений строк подати додаткову декларацію, в якій зазначити точні відомості про товари, задекларовані за попередньою митною декларацією.

85. У цій справі судами встановлено, що попередні митні декларації від 30.06.2022 типу ЕЕ № UA209000/2022/989798, № UA209180/2022/993704 та № UА209180/2022/992538 містили лише відомості, які є достатніми для ввезення транспортних засобів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, а отож декларант (уповноважена ним особа) був зобов`язаний подати додаткову митну декларацію.

86. Аналіз частини першої статті 263 МК України свідчить, що вона визначає строк протягом якого митна декларація має бути подана відповідному митному органу, що становить десять робочих днів, та одночасно вказує на юридичний факт, з настанням якого пов`язаний відлік такого строку, - доставка товару до відповідного митного органу. Тобто обов`язок подання митної декларації зазначена правова норма пов`язує з фактом доставки товару, транспортного засобу до митного органу.

87. При цьому Суд зауважує, що вимогами пункту 4.5 Порядку № 631 передбачено, що уповноважена посадова особа митного органу при здійсненні митного оформлення митної декларації повинна, зокрема перевірити дотримання строків подання митної декларації.

88. Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 264 МК України, пункту 4.4 Порядку № 631 подання митної декларації з порушенням вимог, встановлених МК України, є підставою для відмови у її прийнятті та виданні картки відмови за встановленою формою.

89. У справі встановлено, що транспортні засоби, зазначені у додаткових митних деклараціях від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940 прибули до митного органу 01.07.2022.

90. Враховуючи те, що подання додаткових митних декларацій до попередньої можливе лише після доставки товару, транспортного засобу до митного органу, можна констатувати, що подання додаткових митних декларацій для завершення виконання митних процедур за попередніми здійснено в спірному випадку з порушенням частини першої статті 263 МК України.

91. За таких обставин, позивач повинен був відмовити в прийнятті вказаних додаткових митних декларацій від 30.06.2022 через те, що такі декларації подано без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України. Відтак, митні декларації на транспортні засоби, оформлені за вказаними митними деклараціями, мали бути подані до митного оформлення після 30.06.2022 з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.

92. Аналогічна висновки викладені Верховним Судом у постановах від 30.05.2024 у справі № 380/18087/22, від 21.11.2024 у справі № 380/3081/23, від 21.05.2025 у справі № 380/6162/23.

93. З урахуванням вказаного Верховний Суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії, що здійснюючи оформлення транспортних засобів за додатковими митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ від 30.06.2022 № UА209180/2022/045981, № UА209180/2022/045984, № UA209180/2022/045940, поданими до дати доставлення транспортних засобів в зону митного контролю, позивачка діяла з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України, що підтверджує неналежне виконання нею посадових обов`язків, що утворює склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

94. Отже, суть дисциплінарного проступку пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за який позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження полягав у неналежному виконанні нею посадових обов`язків через оформлення митних декларацій з порушенням норм статті 263 МК України, а не за застосування нею пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо яких вона просила Суд сформувати висновок.

95. За таких обставин, Суд констатує, що застосування норм пункту 9 - 11 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та пункту 69.24 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не мало безпосереднього впливу на висновки відповідача щодо визначення складу дисциплінарного проступку, за який позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому відсутні підстави для формування висновку щодо вказаних норм саме у цій справі.

96. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги, стали підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду цієї справи.

97. Не заслуговують на увагу також доводи касаційної скарги, наведені на обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм Митного кодексу України та Податкового кодексу України, викладених у постанові від 28.06.2023 у справі № 160/11478/22, з огляду на таке.

98. Умовою перегляду судом касаційної інстанції судових рішень в адміністративних справах з указаної підстави є їхня невідповідність викладеному у постанові Верховного Суду висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

99. Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки подібності правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

100. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

101. Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).

102. Колегія суддів зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

103. Так, у справі № 160/11478/22 предметом спірних правовідносин була картка відмови у митному оформленні (випуску) товару від 29.06.2022 № UA110130/2022/000249, складена Дніпровською митницею, щодо товару, ввезеного на митну територію України 10.05.2021, тобто до набрання чинності Законом від 24.03.2022 №2142-ІХ.

104. Натомість у цій справі предметом спору є в.о. начальника Львівської митниці О.Шахрая від 17.11.2022 № 271-дс про застосування до державного інспектора відділу митного оформлення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження за дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, який полягав у неналежному виконанні нею посадових обов`язків через оформлення митних декларацій з порушенням норм статті 263 МК України.

105. Дослідивши зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності з урахуванням обставин кожної із зазначених справ, колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів касаційної скарги в частині посилань на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у вищевказаній справі, оскільки вони не можуть слугувати прикладом (не)правильного застосування норм матеріального чи процесуального права через неподібність правовідносин.

106. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин та досліджених доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 341 КАС України.

107. На підставі викладеного, Суд констатує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

108. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

109. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

110. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв?язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 359 350 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов