ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2025 року
м. Київ
справа № 380/20679/23
адміністративне провадження № К/990/15465/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (суддя Желік О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року (колегія у складі суддів Ніколіна В.В., Заверухи О.Б., Гінди О.М.)
у справі № 380/20679/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років із 55% до 50% розміру грошового забезпечення з 01.01.2008;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.01.2008 по 31.03.2019 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 55% суми грошового забезпечення, на виконання постанови КМ України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених платежів; з 01.04.2019 у розмірі 55% грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.06.2021 №С/1120 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням індексації та проведених платежів.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
3. З 01.11.2000 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 55% сум грошового забезпечення.
4. Після виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі №380/14007/21, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/1120 від 22.06.2021, із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат, ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача щодо проведення збільшення розміру його пенсії на 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
5. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.07.2023 позивача повідомлено про те, що Законом України від 04.04.2006 №3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до пункту «в» статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими не передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
6. Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не врахування збільшення розміру пенсії на 5% сум грошового забезпечення протиправною, звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач покликався на те, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Натомість відсоткове співвідношення, встановлене ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених.
8. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з часу набрання чинності (29.04.2006) змінами, внесеними Законом №3591-IV від 04.04.2006 до Закону №2262-ХІІ, збільшення до пенсії на 5% особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2 категорії), не передбачалось.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело з 01.01.2008 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 50% сум грошового забезпечення.
Відповідач не порушив чинної на час перерахунку пенсії позивача редакції статті 13 Закону №2262-ХІІ.
11. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
12. Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а.
13. У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з мотивів, які збігаються з мотивами судових рішень.
14. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Однак, позивач не оскаржував дії органу, який призначав пенсію.
15. У відповіді на відзив скаржник покликається на висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26.01.2021 у справі № 520/11178/20 про те, що, виходячи з принципу «належного врядування», пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
17. Спірним у цій справі є правомірність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років позивача із 55% до 50% розміру грошового забезпечення з 01.01.2008.
18. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Статтею 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
20. Пунктом "в" статті 13 Закону №2262-ХІІ було передбачено, що особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
21. З 01.01.2008 на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294) відповідач провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, виходячи з чинної на цю дату редакції статті 13 вказаного Закону, яка не передбачала збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 процентів.
22. Із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» №3591-IV від 04.06.2006, нова редакція підпункту "в" статті 13 Закону № 2262-ХІІ зазначену 5-процентну доплату не передбачала.
23. Порядок перерахунку пенсій з 01.01.2008 регулюється Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
24. Згідно з пунктом 1 цього Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
25. Нові види грошового забезпечення військовослужбовців було визначено Постановою № 1294, яка набрала чинності з дня втрати чинності указами Президента України, що визначали умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01.01.2008.
26. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач провів перерахунок позивачу пенсії у розмірі 50% грошового забезпечення, з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб з дотриманням вимог чинного законодавства.
27. Колегія суддів звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а, на яку покликається скаржник, дійшла наступного висновку:
«72. Суди попередніх інстанцій установили, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу в грудні 2002 року відповідно до пунктів "а", "в" частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 93% від грошового забезпечення, у тому числі 10% - збільшення розміру пенсії на підставі пункту "в" частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 1.
73. На час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону № 3591-IV, яка не передбачала вказаної 10-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1.
74. Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
75. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.»
28. Застосовуючи цей правовий висновок до обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивача з урахуванням 50% суми грошового забезпечення, тоді як відповідно до законодавства, чинного на момент призначення пенсії, цей показник становив 55%.
29. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31. У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, ухвалена у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду) Суд сформував правовий висновок про те, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
32. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
33. У цій постанові Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
34. Дотримання строку звернення до суду в адміністративному судочинстві перевіряється судом у кожній справі до розгляду спору по суті., не залежно від того, чи подано відповідну заяву відповідачем.
35. У справі, що розглядається, суди не дослідили питання дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, а у разі його пропуску - поважності причин, які це зумовили. Без дослідження і з`ясування наведених обставин оскаржувані рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
36. Відповідно до пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
37. Зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій припустилися порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме дотримання строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 340 341 345 349 353 355 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 380/20679/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.М. Чиркін