№ 380/20902/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 380/20902/21

адміністративне провадження № К/990/4785/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 (колегія суддів у складі: Кухтея Р. В., Носа С. П., Шевчук С. М.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням доповнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не включення індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких було розраховано одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок (донарахування) та виплатити позивачу різницю розміру вихідної допомоги при звільненні, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення у розмірі 99 367,83 грн, щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 104 034,85 грн, отриманих за весь період проходження служби та після звільнення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з урахуванням індексації грошового забезпечення та щомісячної грошової винагороди. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції військова частина НОМЕР_1 подала 16.05.2023 апеляційну скаргу, яка була зареєстрована у Восьмому апеляційному адміністративному суді 19.05.2023.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2023. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/20902/21 залишено без руху. Встановлено військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку та направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - ЄСІТС).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2024. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2024. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі № 380/20902/21.

Постановляючи указану ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що 21.11.2022 судом першої інстанції у цій справі ухвалено рішення в порядку письмового провадження, однак це рішення не надходило на адресу військової частини НОМЕР_1 , про таке рішення відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень під час перевірки руху цієї справи 11.05.2023 та невідкладно підготував та направив апеляційну скаргу.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

07.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 380/20902/21.

Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, указаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2022 Львівським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 380/20902/21, розглянутій в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 22.11.2022, зареєстровано 23.11.2022 та забезпечено надання загального доступу 24.11.2022.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано до апеляційного суду 19.05.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доводи апелянта про неможливість своєчасного оскарження судового рішення у зв`язку з виконанням специфічних завдань, пов`язаних із застосуванням сил і засобів за призначенням для оборони України є безпідставними, оскільки апелянт перебуває на території Львівської області, у якій не ведуться активні військові дії, які б могли бути перешкодою для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Указані обставини, на думку суду, не є належним доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості вчасного оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції та відповідністю вимогам законодавства апеляційної скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, а саме: в апеляційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у апелянта. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що з 18.10.2023 суб`єкти, вичерпний перелік яких встановлено у вищенаведених нормах, реєструють офіційні електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги повинні бути усунуті шляхом направлення на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення та апеляційної скарги через ЄСІТС, що свідчитиме про виконання обов`язку щодо реєстрації офіційного електронного кабінету в ЄСІТС.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 11.01.2024 о 22 год 55 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

19.01.2024 на виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 у встановлений судом строк військовою частиною НОМЕР_1 подано заяву про поновлення процесуального строку, яку обґрунтовано тим, що предмет спору має немайновий характер, що для Міністерства оборони України під час російської збройної агресії може спричинити непередбачувані наслідки та підірвати обороноздатність військової частини НОМЕР_1 , яка безпосередньо задіяна у відсічі збройним силам рф. Також зазначає, що у зв`язку з припинення розгляду справ окремими судами і в подальшому поновленню у певний період, в рази збільшився об`єм документів що підлягають виконанню. Указує, що на адресу військової частини рішення суду від 21.11.2022 не було направлено.

Щодо подачі апеляційної скарги від 12.05.2023 через ЄСІТС відповідач повідомив, що такий обов`язок виник з 18.10.2023, а не з 12.05.2023 (день подачі апеляційної скарги).

Такий висновок апеляційного суду вмотивований тим, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, збільшення об`єму документів, що підлягають виконанню тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Крім того, суд зазначив, що доводи апелянта про неможливість своєчасного оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що предмет спору може спричинити непередбачувані наслідки та підірвати обороноздатність військової частини НОМЕР_1 , яка безпосередньо задіяна у відсічі збройним силам рф є безпідставними, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження зазначених тверджень. Крім того, апелянт перебуває на території Львівської області, у якій не ведуться активні військові дії, які б могли бути перешкодою для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Також суд встановив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було направлено на електронну адресу військової частини 29.11.2022, що підтверджується відповідним документом наявним в матеріалах справи.

Між тим, вищеозначені твердження та висновки апеляційного суду є передчасними у вимірі обставин цієї справи з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, законодавством визначено, що відлік процесуального строку пов`язується з днем вручення судового рішення, який встановлюється за правилами частини шостої статті 251 КАС України.

Частиною одинадцятою статті 251 КАС України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.15 пункту 5 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; суд вручає судові рішення в паперовій формі.

Пунктом 16 частини першої цього розділу встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в ЄСІТС та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку про можливість вчинення, передбачених цим Кодексом, дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС щодо вручення судових рішень в паперовій формі. До дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в ЄСІТС та отримання ним офіційної електронної адреси, надсилання копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС; у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції).

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

З урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, які передбачають, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, то підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021.

Тож на час прийняття рішення судом першої інстанції - 21.11.2022 названі підсистеми (модулі) ЄСІТС уже функціонували.

За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині шостій статті 251 КАС України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення було направлено на електронну адресу військової частини 29.11.2022, що підтверджується відповідним документом наявним в матеріалах справи (а. с. 91).

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що станом на час ухвалення зазначеного судового рішення скаржник був зареєстрований в підсистемі Електронний суд, тобто міг отримати його копію одразу після підписання судом першої інстанції цього документа.

Також у матеріалах справи немає заяв (клопотань) відповідача про надсилання копій судових рішень на електрону пошту, яку використав суд першої інстанції.

Зважаючи на наведене, а також враховуючи приписи статті 251 КАС України, належним способом врученням копії судового рішення скаржнику у цій справі є його надсилання у паперовій формі з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення

Доказів вручення відповідачеві копії рішення суду першої інстанції у встановленому названою нормою порядку в матеріалах справи немає.

При цьому оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати або надіслати копію судового рішення учасникам справи, якщо вони не були присутні під час його проголошення. В силу приписів частини шостої статті 251 КАС України, дата оприлюднення судового рішення не вважається днем вручення судового рішення учаснику справи.

Отже, є підстави вважати, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції від 21.11.2022, а посилання суду апеляційної інстанції про ознайомлення відповідача із копією рішення суду першої інстанції від 21.11.2022 електронною поштою 29.11.2022 є помилковим.

Суд констатує, що у даному випадку апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є правом відповідача, проте направлення у передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб копії рішення - це обов`язок суду. Застосування наслідків пропущення строків, установлених статтею 295 КАС України передбачає, зокрема, наявність відомостей про дату вручення судового рішення, з якої відраховується початок такого строку. За відсутності таких відомостей, вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження є передчасним.

Разом з цим Верховний Суд звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 298, частини третьої статті 299 та частини другої статті 300 КАС України, якими передбачено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.

Натомість Восьмий апеляційний адміністративний суд у строк, який передбачений вищенаведеними процесуальними нормами, постановив ухвалу від 24.05.2023, якою витребував із суду першої інстанції адміністративну справу № 380/20902/21, яка надійшла до суду апеляційної інстанції лише у січні 2024 року.

Варто вказати на відсутність правової норми, яка б регулювала питання щодо витребування справи із суду першої інстанції. Натомість, статтями 298-300 КАС України врегульований строк для вирішення питання щодо залишення апеляційної скарги без руху, стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження та про відкриття апеляційного провадження у справі.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення цим судом незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо судових витрат

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 в цій справі скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді: А. В. Жук

Н. М. Мартинюк