ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року

м. Київ

справа № 380/23665/21

адміністративне провадження № К/990/16540/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів -Єзерова А.А., Кравчука В.М., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у складі судді Лунь З.І. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ніколіна В.В. (головуючий), суддів: Гінди О.М., Пліша М.А. у справі за позовом ОСОБА_2 до Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправним та нечинним рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваним детальним планом території, затвердженим рішенням Трускавецької міської ради Дрогобицького району Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1» (далі - ДПТ) порушено права позивачки, оскільки згаданий документ розроблений та затверджений з порушенням містобудівного законодавства, бо передбачене ДПТ функціональне призначення території для розміщення саме 7-поверхового багатоквартирного житлового будинку в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Це суперечить визначеному у Генеральному плані та Плані зонування м. Трускавець використанню території, що передбачає розташування житлових будинків до 4-х поверхів включно; збільшення поверховості призводить до порушення вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (порушено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; не дотримано відстаней до прилеглої садибної забудови; порушено правила щодо щільності розселення). Також позивачка вважає, що відповідач не провів стратегічну екологічну оцінку, яка є обов`язковою, при розробці та затвердженні ДПТ; позивачка також уважає громадські обговорення неналежно проведеними, оскільки проект згаданого ДПТ не містив стратегічної екологічної оцінки; громадські слухання загалом, на думку позивачки проведені формально.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, позов задовольнив.

Визнав протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1».

Зобов`язав Трускавецьку міську раду Львівської області після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1» у виданні, у якому його було офіційно оприлюднено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під час громадського обговорення не було вирішено спірних питань. Відтак зазначене громадське обговорення, обов`язковість якого визначена Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), є формальним та не створює передумов для затвердження ДПТ. Також, відповідач порушив процедуру та порядок затвердження детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону України від 20 березня 2018 року № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі - Закон № 2354-VIII), що є самостійною та достатньою підставою для визнання незаконним та скасування оспорюваного у цій справі рішення відповідача.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. ТзОВ НТЦ «Нафтогазбудпроект» на замовлення Трускавецької міської ради (договір №09/12-20 від 09.12.2020) розроблено Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1.

4.2. Підставою для розроблення вказаного ДПТ стало Рішення Трускавецької міської ради №6 від 15 грудня 2020 року, метою розроблення ДПТ зазначено уточнення планувальної структури і функціонального призначення параметрів забудови земельної ділянки в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1.

4.3. Забудовник ОСОБА_1 звернувся до розробника ДПТ щодо виготовлення містобудівної документації виключно по збільшенню поверховості розпочатого об`єкта будівництва.

4.4. Трускавецька міська рада Львівської області прийняла Рішення від 20 серпня 2021 року №1088 «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 ».

4.5. Позивачка, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали зауваження до робочого проекту ДПТ для будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .

4.6. Подані від громадськості зауваження були скеровані розробнику містобудівної документації та забудовнику.

Розробник ДПТ, ТзОВ НТЦ «Нафтогазбудпроект» надав відповідь на зауваження листом №91 від 2 серпня 2021 року і вказав, що габаритні розміри в плані, а саме площу забудови та відстані до існуючих об`єктів, що знаходяться по сусідству, розробник не змінював, тому і зменшення габаритних розмірів будівлі у плані та зміни щодо розташування будівлі на ділянці будівництва ДПТ не передбачені.

4.7. Водночас, на зауваження, що подані позивачкою, а також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і стосуються функціонального призначення ділянки забудови, порушення протипожежних розривів, щільності проживання мешканців, порушення щільності побутових та інсоляційних розривів, порушення норм паркування автомобілів, було дано відповідь під час громадського обговорення та зафіксовано у протоколі громадського обговорення від 12 серпня 2021 року та зокрема, зазначено, що подані зауваження стосуються не детального плану території, а робочого проекту будівництва, на який є чинні дозволи. Щодо відсутності звіту про стратегічну екологічну оцінку при затвердженні ДПТ, то розробник ДПТ під час громадських обговорень надав відповідь, що даний розділ розробляється, коли є шкідливі виробництва, промислові виробництва та інші об`єкти, які наносять шкоду оточуючій території.

4.8. Позивачка у поданих зауваженнях також зазначала про порушення генерального плану та зонінгу міста, а саме вказувала, що функціональне призначення ділянки по АДРЕСА_1 - мала садибна забудова.

Однак, як видно з протоколу громадського обговорення від 12 серпня 2021 року на зазначене спірне питання, а саме щодо порушення генерального плану та зонінгу міста при розробці ДПТ, розробник ДПТ надав відповідь, що на момент видачі містобудівних умов та обмежень та надання дозволу ДАБІ земельна ділянка була з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку».

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

5.1. Мотивами на обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних відносин норми Закону № 3038-VI, Закону № 2354-VIII. При цьому суди не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, викладені у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 826/14573/18, від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 826/11046/16, від 14 серпня 2018 року у справі №815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі №360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі №702/1384/16-а, від 1 жовтня 2019 року у справі №810/4017/17, від 11 липня 2022 року у справі №520/9684/19, від 30 вересня 2021 року у справі №320/1030/19, від 9 лютого 2022 року у справі №1.380.2019.000607, від 20 травня 2022 року у справі №160/9717/21, від 23 лютого 2023 року у справі №400/3396/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18.

6. Позивачка та відповідач відзиву на касаційну скаргу не подали, про відкриття касаційного провадження повідомлені належним чином 6 червня 2023 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Частинами першою, четвертою статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII «Про основи містобудування» віднесено до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

10. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

11. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з частиною четвертою цієї статті детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

12. Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

13. Відтак суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що за обставинами цієї справи Трускавецька міська рада Львівської області наділена повноваженнями щодо затвердження містобудівної документації м. Трускавець, зокрема, детального плану території.

14. Статтею 21 Закону № 3038-VI встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять: 1) посадові особи замовника містобудівної документації; 2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів; 3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці; 4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

15. Відтак правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що у процесі затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів території, обов`язковим є забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Також в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації замовники забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.

16. На виконання вимог статті 21 Закону № 3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 затверджений «Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі - Порядок № 555), який містить аналогічні норми.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 555 пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Згідно пункту 11 цього Порядку пропозиції громадськості розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

17. У цій справі суди встановили, що однією з пропозицій позивачки щодо ДПТ було усунення порушень Генерального плану та зонінгу міста, а саме вона вказувала, що функціональне призначення ділянки по АДРЕСА_1 - мала садибна забудова, проте третьою особою пропонувалось будівництво 9-и поверхового житлового будинку.

Згідно протоколу громадського обговорення від 12 серпня 2021 року на зазначену пропозицію, а саме щодо порушення генерального плану та зонінгу міста при розробці ДПТ, розробник ДПТ надав відповідь, що на момент видачі містобудівних умов та обмежень та надання дозволу ДАБІ земельна ділянка була з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку».

18. Відповідно до частин першої та четвертої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

19. Відтак правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що питання про відповідність генеральному плану та зонінгу міста ДПТ в частині, яка стосується поверховості будівництва по АДРЕСА_1 є спірним, оскільки суди встановили згідно викопіювання із плану зонування м. Трускавець перебування проектованої ділянки у зоні Ж-3, яка передбачає будівництво багатоквартирної житлової забудови висотністю до 4-х поверхів.

20. Варто також зазначити, що відповідно до статей 38-39 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

21. Таким чином, при цільовому призначенні земельної ділянки «для будівництва багатоквартирного будинку», використання такої земельної ділянки здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

22. Тому у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням «для будівництва багатоквартирного будинку» повинна використовуватися відповідно до вимог Генерального плану м. Трускавця та плану зонування території м. Трускавця, відповідно до якого згадана земельна ділянка розташована в зоні Ж-3, яка передбачає будівництво багатоквартирної житлової забудови до 4-х поверхів. При цьому необхідно зазначити, що при визначенні цільового призначення земельної ділянки - «для будівництва багатоквартирного будинку» не можна ігнорувати вимоги Генплану та зонінгу території населеного пункту щодо обмеження поверховості такої забудови.

21. З урахуванням викладеного та з огляду на мету виготовлення ДПТ - збільшення поверховості розпочатого будівництва по АДРЕСА_1 , висновки судів попередніх інстанцій про те, що питання розташування нового будівництва висотою 9 поверхів за вказаною адресою у зоні Ж-3 багатоквартирної житлової забудови висотністю до 4 поверхів є спірним суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими.

22. Таким чином, відповідно до пункту 11 Порядку №555 особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повинні були повідомити про наявність спірних питань у розробленому ДПТ відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

23. Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій, жодних дій з боку уповноважених осіб щодо утворення погоджувальної комісії вчинено не було. Відтак правильно виснували, що зазначене є порушенням процедури громадських слухань, оскільки затверджуючи ДПТ відповідач не врахував того, що під час громадських слухань були спірні питання, які не були вирішені у порядку, встановленому Законом.

24. Таке порушення, з огляду на визначену Законом 3038-VI обов`язковість розгляду всіх спірних питань при затвердженні містобудівної документації, не є формальним та є підставою для скасування оскарженого рішення Трускавецької міської ради.

25. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, необхідність проведення якої передбачена Законом № 2354-VIII, суд касаційної інстанції зазначає таке.

26. Частиною четвертою статті 2 Закону №3038-VI встановлено, що містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом № 2354-VIII. Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону № 2354-VIII .

27. Своєю чергою Закон № 2354-VII регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

28. За змістом статей 1 та 3 цього Закону документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування. Замовниками стратегічної екологічної оцінки є, зокрема, органи місцевого самоврядування.

29.Частинами першою та другою статті 9 Закону № 2354-VII встановлено, що етапами здійснення стратегічної екологічної оцінки є: 1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону обов`язково враховуються в документі державного планування

30. Відповідно до статті 11 Закону №2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію: 1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування; 2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень); 5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування; 6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків; 7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування; 8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки); 9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності); 11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ «Охорона навколишнього природного середовища», який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

31. Нормами статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно із яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про: 1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту; 2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування; 3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі: а) дату початку та строки здійснення процедури; б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо); в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення); г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій; д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; 4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

32. Зокрема, частиною третьою статті 21 Закону № 3038-VI визначено, що замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, зокрема, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

33. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не дотримався вимог щодо оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті. Ним не була складена довідка за результатами громадських обговорень, в якій було б підсумовано отримані зауваження і пропозиції та зазначено, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції або обґрунтовано їх відхилення.

Також суди дослідили Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 і встановили, що він не містить інформацію про екологічну оцінку.

34. Тому суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем процедури та порядку затвердження детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-12 Закону № 2354-VIII, що є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та нечинним оспорюваного у цій справі рішення відповідача. Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду щодо застосування зазначених вище норм права, викладеним у постанові від 11 липня 2022 року у справі №520/9684/19.

35. Щодо висновків судів попередніх інстанцій про порушення оскарженим рішенням відповідача від 20 серпня 2021 року №1088 прав та інтересів позивачки, суд касаційної інстанції зазначає, що за сталою практикою Верховного Суду детальний план території є містобудівною документацією на місцевому рівні та належить до нормативно-правових актів, а судовий розгляд справ про оскарження детального плану території здійснюється з особливостями, визначеними статтями 264 265 КАС України (зокрема постанови від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 520/14995/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі № 807/150/16).

36. Згідно пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

37. Частинами другою та третьою статті 264 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

38. Відтак особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору; додаткові гарантії інформування всіх про початок розгляду судом такого спору; додаткові процесуальні гарантії для сторін, що надаються згідно з положеннями КАС України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження; спеціальні повноваження суду, спрямовані на гарантування ефективного захисту.

39. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка проживає у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що межує з ділянкою, відносно якої розроблено і затверджено ДПТ і на якій ведеться нове будівництво. Тому зведення 9-ти поверхового будинку поряд із садибною забудовою безумовно стосується її прав та інтересів.

40. Відтак у цій частині неспроможними є доводи третьої особи, викладені у касаційній скарзі, про те, що рішення Трускавецької міської ради Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 » вичерпало свою дію 6 грудня 2021 року після внесення та реєстрації змін даних у дозволі на виконання будівельних робіт у частині коригування проектної документації, а тому не може бути скасоване. Після вчинення зазначених дій ДПТ продовжує існувати та виконувати функції з визначення планувальної організації і розвитку зазначеній в ньому частини території; визначає планувальну організацію і функціональне призначення, просторову композицію і параметри забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту, призначену для комплексної забудови чи реконструкції. Також ДПТ продовжує визначати зокрема, а не виключно: червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі.

41. За наведеного правового регулювання та обставин справи висновки судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та нечинним рішення Трускавецької міської ради Львівської області №1088 від 20 серпня 2021 року «Про затвердження містобудівної документації «Детальний план території для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями комерційного призначення та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 » зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального і процесуального права. Вказане, згідно статті 350 КАС України, є підставою для залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року - без змін.

42. При цьому колегія суддів відхиляє доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 826/14573/18, від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 26 квітня 2019 року у справі № 826/11046/16, від 14 серпня 2018 року у справі №815/3880/14, від 5 березня 2019 року у справі №360/2334/17, від 15 квітня 2020 року у справі №702/1384/16-а, від 1 жовтня 2019 року у справі №810/4017/17, від 30 вересня 2021 року у справі №320/1030/19, від 9 лютого 2022 року у справі №1.380.2019.000607, від 20 травня 2022 року у справі №160/9717/21, від 23 лютого 2023 року у справі №400/3396/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18, оскільки правовідносини вказаних справ не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Зокрема, у справі № 826/14573/18 Верховний Суд зробив висновок про відповідність ДПТ нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами встановлено дотримання процедури громадських слухань щодо проектів відповідної містобудівної документації.

У справі № 826/4504/17 Верховний Суд зробив висновок про відповідність ДПТ нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами встановлено, що ДПТ відповідає положенням Генерального плану м. Києва.

У справі № 826/11046/16 Верховний Суд зробив висновок про відповідність ДПТ нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами встановлено, що ДПТ відповідає положенням Генерального плану, а громадські слухання проведені відповідно до встановленої процедури.

У справах № 815/3880/14, № 810/4017/17 Верховний Суд зробив висновок про не відповідність ДПТ нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами встановлено, що ДПТ розроблений і затверджений за відсутності Генерального плану населеного пункту або його частини.

У справі № 360/2334/17 предметом спору було оскарження рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд особі - учаснику бойових дій.

У справі № 702/1384/16-а Верховний Суд зробив висновок про не відповідність ДПТ нормам законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами встановлено, що ДПТ розроблений і затверджений виконкомом органу місцевого самоврядування за відсутності плану зонування території. Проте у таких випадках детальний план території, у силу частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI , міг бути затверджений виключно міською радою, а не її виконавчим комітетом.

У справі № 520/9684/19 № 1.380.2019.000607 Верховний Суд зробив висновок про те, що на момент розроблення детального плану містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці, оскільки розроблення проекту детального плану території, щодо рішення про затвердження якого виник спір у цій справі, було розпочато до набрання чинності Законом № 2354-VII.

У справі № 1.380.2019.000607 предметом спору було визнання протиправною бездіяльності районної державної адміністрації ухвалити рішення про затвердження ДПТ. Між тим суд апеляційної інстанції встановив, що пропозиція щодо затвердження ДПТ стосувалась території, віднесеної до меж населеного пункту. Відтак повноваження щодо затвердження ДПТ на цій території у районної державної адміністрації відсутні, оскільки такі належать органу місцевого самоврядування.

У справі № 400/3396/19 Верховний Суд констатував, що обставини, встановлені судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, не дозволяють стверджувати про реальний негативний вплив формальних порушень на права та охоронювані законом інтереси позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, зокрема, унеможливили або значною мірою перешкодили їм дізнатись про громадські слухання проекту ДТП, затвердженого розпорядженням Березанської РДА № 161, та взяти у них участь, подати пропозиції та/або зауваження до проекту такої містобудівної документації. При цьому такими формальними порушеннями було встановлення факту розміщення на сайті відповідача варіанту проекту, який не у повному обсязі відповідає розробленому проекту ДПТ, але фактично не змінює його суті та параметрів.

У справі № 160/9717/21 предметом позову було визнання протиправним та скасування розпорядження голови обласної державної адміністрації «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині, а у справі 9901/415/18 предмет позову - визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів».

43. У справі ж, що розглядається суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не дотримався вимог щодо оприлюднення звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті. Ним не була складена довідка за результатами громадських обговорень, в якій було б підсумовано отримані зауваження і пропозиції та зазначено, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції або обґрунтовано їх відхилення.

Крім того, відповідно до пункту 11 Порядку №555 особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повинні були повідомити про наявність спірних питань у розробленому ДПТ відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Суди попередніх інстанцій встановили, що жодних дій з боку уповноважених осіб щодо утворення погоджувальної комісії вчинено не було.

Відтак правильно виснували, що зазначене є порушенням процедури громадських слухань, оскільки затверджуючи ДПТ відповідач не врахував того, що під час громадських слухань були спірні питання, які не були вирішені у порядку, встановленому Законом. І таке порушення, з огляду на визначену Законом 3038-VI обов`язковість розгляду всіх спірних питань при затвердженні містобудівної документації, не є формальним та є підставою для скасування оскарженого рішення Трускавецької міської ради.

Керуючись статтями 327 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді: В.М. Кравчук

А.А. Єзеров