№ 380/24050/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

м. Київ

справа № 380/24050/21

адміністративне провадження № К/990/23314/22, К/990/2184/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 (прийняте судом у складі судді Мартинюка В.Я.), постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Мікули О.І., суддів: Курильця А.Р., Пліша М.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати бездіяльність щодо безпідставної відмови у видачі довідки про грошове забезпечення із зазначенням у таких її складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента - 25%, премія - 125% визнати протиправною;

- зобов`язати видати та направити у Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії довідку про грошове забезпечення із зазначенням у таких її складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента - 25%, премія - 125%.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що у виданій відповідачем довідці у таких її складових як доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання та премія безпідставно було занижено величину в процентному виразі у кожній із зазначених складових. Застосування відповідачем положень підпунктів 2 і 3 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) при формуванні довідки призвело до зменшення доплат у відсотковому відношенні з 15% до 5% за науковий ступінь та з 25% до 5% за вчене звання. Вказує, що в жодному з нормативно-правових документів немає посилань на застосування даних норм до осіб, які вийшли на пенсію до прийняття Урядом вказаної постанови. Посилається на те, що щодо такої складової як премія відповідач не подав жодної обґрунтованої відповіді. Зокрема, на якій підставі і за яких міркувань у виданій довідці вказана премія у розмірі 40% відповідач пояснити не може.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про грошове забезпечення із зазначенням у ній таких її складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента - 25%.

Зобов`язано Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення із зазначенням у ній таких її складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента - 25%.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що до позивача, як науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу, який прирівняний до військового, мають застосовуватися приписи Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII), яким, зокрема, встановлюються доплата за науковий ступінь у розмірах не менше ніж 15 відсотків посадового окладу, а також доплата за вчене звання наукового співробітника не менше 25 відсотків посадового окладу, тому відмова відповідача не відповідає критерію правомірності, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та з метою захисту прав позивача необхідно зобов`язати Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України видати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для перерахунку пенсії позивача довідку про грошове забезпечення із зазначенням у ній таких її складових, як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента -25%. Разом з тим, відповідачем не було допущено порушень при складанні довідки у частині визначення премії, а тому підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України задовольнив. Рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» довідка про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії складається за аналогічною посадою, яку обіймав військовий пенсіонер на момент його звільнення, та з урахуванням складових грошового забезпечення за нормами, чинними на час проведення перерахунку.

На момент звільнення зі служби позивача діяла постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка визначала доплату за науковий ступінь кандидата наук - 15% та доплату за вчене звання доцента - 25%, однак на час проведення перерахунку пенсії діяли норми пп. 2, 3 п. 6 постанови № 704, в яких розмір доплат за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента встановлено у розмірі 5% посадового окладу кожна.

Такі не скасовані, нечинними не визнані.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що відповідач при видачі довідки про грошове забезпечення позивача від 02 лютого 2021 року №18 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року №380/1436/20 із зазначенням доплати за науковий ступінь кандидата наук та доплати за вчене звання доцента діяв відповідно до вимог Закону, така відповідає вимогам норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Враховуючи усе наведене вище, колегія суддів апеляційного суду визнала підставними та обґрунтованими доводи апеляційної скарги, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що до позивача як науково-педагогічного працівника вищого закладу, який прирівняний до військового мають застосовуватися приписи Закону № 1556-VII, яким, зокрема, встановлюються доплата за науковий ступінь у розмірах не менше ніж 15 відсотків посадового окладу, а також доплата за вчене звання наукового співробітника не менше 25 відсотків посадового окладу.

Разом із тим, те що позивач є особою, яка за пенсійним законодавством прирівняний до військовослужбовця, та на нього поширюються правові гарантії передбачені Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), не нівелює його право на отримання доплат за науковий ступінь та за вчене звання в розмірах, що встановлені статтею 59 Закону № 1556-VII.

Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, при визначенні розмірів доплати за науковий ступінь кандидата наук позивачу слід застосовувати розмір 15% від посадового окладу та при визначенні доплати за вчене звання наукового співробітника - 25% від посадового окладу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Щодо першої касаційної скарги

29.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зазначає, що правильне вирішення справи має важливе значення для формування єдиної правозастосовної практики для нижчестоящих судів у подібних справах, адже як показує судова практика у цій категорії справ суди по різному вирішують спори в частині визначення доплати за науковий ступінь на вчене звання для діючих військовослужбовців та для осіб, які вийшли на пенсію раніше.

Посилається на те, що норми постанови № 704 звужують та погіршують досягнуті позивачем раніше соціальні гарантії та протирічать Закону № 1556-VII, не можуть застосовуватися до нього, як пенсіонера, який вийшов на пенсію до введення в дію вищезазначеної постанови.

Вищі навчальні заклади, в тому числі і вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання) у своїй діяльності керуються нормативно-правовими документами і основним з них є Закон № 1556-VII. До цієї категорії закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання належить Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України. Нормою прямої дії Закону № 1556-VII є стаття 59 «Гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів».

Вважає, що до позивача, як науково-педагогічного працівника мають застосовуватися доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції зробив висновок, що постанова № 704 має вищу юридичну силу ніж Закон № 1556-VII.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо другої касаційної скарги

18.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.04.2022 та постанову апеляційного суду від 20.12.2022 у частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо надання довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням такої її складової як премія в розмірі 125 % та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення цієї позовної вимоги.

У касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а.

Зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні не дослідив судову практику по оскаржуваному питанню, а суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував оскаржуване питання щодо розміру премії.

При формуванні довідки про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 в яку входять усі види грошового забезпечення і в тому числі премія, тому відповідач неправомірно застосував норми наказів ДСНС України №№ 16, 35, які діяли на той час і розповсюджувались тільки на військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу з урахуванням їх особистого внеску в загальний результат служби. Премія позивача за результатами особистого внеску в розвиток служби визначена при виході на пенсію у 2012 році і складає 125 % посадового окладу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалами від 14.09.2022 залишив касаційну скаргу без руху, а від 17.10.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалами від 01.02.2023 залишив касаційну скаргу без руху, а від 02.03.2023 відкрив касаційне провадження на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.07.2007.

Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача №18 від 02.02.2021 надбавка за вислугу років становить 50%; надбавка за особливості проходження служби - 50%; доплата за науковий ступінь - 5%; доплата за вчене звання - 5%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15%; премія - 40%.

Позивач 18.11.2021 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, в якому зазначив, що у новій довідці, окрім таких складових як посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень необхідно вказати доплату за науковий ступінь, за вчене звання та премію у тих розмірах, які були зазначені у протоколі з пенсійною справою 1304008920 від 06.11.2012, на підставі якого йому була призначена пенсія, а саме: доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%; доплата за вчене звання доцент - 25%; премія - 125%. Також, просив надати довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням викладених аргументів.

Листом за №90 01-3359/90 11 від 29.11.2021 відповідач повідомив позивача, що на період його звільнення грошове забезпечення осіб начальницького складу складалось з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень та вимог постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007. Університетом на виконання вимог судового рішення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 було надано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача. Університет не здійснював зменшення розміру жодних виплат, а виконував рішення суду та надав довідку із зазначенням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням положень постанови № 704.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Що стосується доводів позивача, викладених у касаційній скарзі на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Спірним у цій справі є відмова відповідача у підготовці та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням таких складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15 %, доплата за вчене звання доцента - 25 %, премія - 125 %.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї ж норми визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1556-VII законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У відповідності до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 1556-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) - це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов`язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад`юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту».

Згідно з частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.

Підпунктом 8 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1556-VII визначено, що після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.

Вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання незалежно від того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.

Обґрунтовуючи правомірність встановлення позивачу доплати за науковий ступінь кандидата наук та надбавки за вчене звання старшого наукового співробітника (доцент) у розмірі 5% кожна, відповідач посилається на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови № 704.

Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 постанови № 704 доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №18 від 02.02.2021 розміри доплат за науковий ступінь кандидата наук та вчене звання старшого наукового співробітника позивачу встановлено відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 6 постанови № 704 - в розмірі 5 % посадового окладу кожна.

У той же час, як зазначено вище, до спірних правовідносин за участю позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України «Про вищу освіту», якими, зокрема частиною другою статті 59, установлено доплати за науковий ступінь (кандидат наук) - не менше 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання (доцент) - не менше 25 відсотків посадового окладу.

Отже, по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України «Про вищу освіту» є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що правила визначення доплати за науковий ступінь, установлені підпунктом 2 пункту 6 постанови № 704, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, у той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені статтею 59 Закону № 1556-VII.

Понад це, установлення науково-педагогічним працівникам у залежності від виду навчального закладу різних розмірів доплат за науковий ступінь розглядається судом як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які, маючи відповідні наукові ступені та звання та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, сфера діяльності яких урегульована Законом № 1556-VII, отримують доплати в менших розмірах, ніж працівники освіти, які працюють у вищих навчальних закладах освіти.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму частини другої статті 59 Закону № 1556-VII, а не положення підзаконного акта - постанови № 704.

Отже, при визначенні доплати за науковий ступінь та вчене звання позивачу необхідно застосовувати доплату за науковий ступінь (кандидат наук) у розмірі 15 % посадового окладу та за вчене звання (доцент, старшого дослідника) - 25 % посадового окладу відповідно до частини другої статті 59 Закону № 1556-VII.

Оскільки, оскаржуючи у касаційній скарзі постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022, ОСОБА_1 не оскаржує її у частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визначення розміру премії, колегія суддів Верховного Суду, з урахуванням вимог статті 341 КАС, не дає оцінки оскаржуваному рішенню у цій частині.

Що стосується доводів касаційної скарги позивача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 слід зазначити таке.

Як видно з матеріалів справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про грошове забезпечення із зазначенням у ній таких її складових як доплата за науковий ступінь кандидата наук - 15%, доплата за вчене звання доцента - 25%.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України задоволено. Рішення суду першої інстанції від 12.04.2022 скасовано, прийнято нову постанову - про відмову у задоволенні позову.

Після закінчення апеляційного розгляду справи 12.08.2022 надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 12.04.2022 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо такої складової для перерахунку пенсії як премія у розмірі 125 %.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.12.2022 залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 12.04.2022 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 323 КАС якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.

За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя статті 323 КАС).

Відповідно до частини четвертої статті 323 КАС суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Частиною п`ятою статті 323 КАС України визначено, що суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку про те, що суд апеляційної інстанції може розглянути по суті апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, у разі, якщо особа, яка її подала, не була присутня під час апеляційного розгляду справи та якщо суд не розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи за умови, що скаржником дотримано встановлені процесуальними нормами вимоги до апеляційної скарги. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного перегляду, не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 був присутній під час апеляційного розгляду справи (протокол судового засідання від 20.07.2022, а. с. 122, 123).

Понад це, суд апеляційної інстанції надав оцінку правовідносинам, які були предметом перевірки при апеляційному перегляді справи за апеляційною скаргою відповідача, та прийняв протилежне судове рішення, не вирішивши питання щодо підстав для скасування раніше прийнятої постанови суду апеляційної інстанції у цій частині. До того ж суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , який оскаржував рішення суду першої інстанції саме з підстави відмови видати довідку із зазначенням такої складової як премія у розмірі 125 %.

Отже, за таких обставин чинними є два взаємосуперечливих судових рішення суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, коли існують два взаємосуперечливих судових рішення суду апеляційної інстанції, які можуть виконуватися, так як набрали законної сили, виходячи з положень частини третьої статті 341 КАС, Верховний Суд скасовує постанову апеляційного суду в повному обсязі.

Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 341 КАС), є неможливим.

З огляду на встановлені у цій справі порушення норм процесуального права при розгляді апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, а також і те, що при первинному апеляційному розгляді цієї справи судом неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів Верховного Суду у цій конкретній справі вважає за правильне скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках права направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, керуючись статтями 242 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець