№ 380/26689/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року

м. Київ

справа №380/26689/23

адміністративне провадження № К/990/18981/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стародуба О.П. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (ухвалене суддею-доповідачем Кисильовою О.Й.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (прийняту у складі колегії: головуючої судді Запотічного І.І., суддів Глушка І.В., Довгої О.І.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Управління, відповідач, скаржник), в якій просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01 лютого 2022 року основного розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача з 01 лютого 2022 року перерахувати та виплачувати позивачу пенсію в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу з 01 лютого 2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 (далі - постанова КМУ №713);

- зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати позивачу з 01 лютого 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою КМУ №713, у розмірі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ);

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами), з урахуванням нарахованої з 01 березня 2022 року індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - постанова КМУ №118) та нарахованої з 01 березня 2023 року індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - постанова КМУ №168), з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою КМУ №713, з урахуванням виплачених сум.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зазначає, що відповідач здійснив з 01 лютого 2022 року перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року справі №380/12225/23, виходячи із 70% суми грошового забезпечення, застосувавши, при цьому, обмеження максимального розміру пенсії, не нарахувавши щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №713, а також без урахування індексації, встановленої постановою КМУ №118 та постановою КМУ №168.

3. З метою проведення перерахунку, позивач звернувся до відповідача із заявою, втім, пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 у проведені такого перерахунку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 лютого 2022 року, виходячи із розміру 70% суми грошового забезпечення, без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713, із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Управління здійснити з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи із розміру 90% суми грошового забезпечення, із урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713, із урахуванням суми індексації, встановленої відповідно до постанови КМУ №118 та із урахуванням суми індексації, встановленої відповідно до постанови КМУ №168, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

5. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обмеження Управлінням максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, з огляду на те, що у цій справі необхідно застосовувати норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016. Крім того, суди попередніх інстанцій також вказали, що позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення, а також із врахуванням суми індексації, встановленої відповідно до положень постанов КМУ № 118, №168, оскільки ці обставини встановлені преюдиційними рішеннями Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 380/1363/21, від 30 серпня 2022 року у справі №380/10038/22, від 10 травня 2023 року у справі № 380/5350/23, від 29 червня 2023 року у справі №380/12225/23, від 30 червня 2023 року у справі № 380/3362/23, які набрали законної сили.

6. Щодо позовних вимог в частині нарахування доплати, передбаченої положеннями постанови КМУ № 713, суди попередніх інстанцій вказали, що позивач безпідставно просить здійснити перерахунок пенсії та під час подальших підвищень розмірів пенсій ураховувати щомісячну доплату в сумі 2000 грн, оскільки суд не здійснює захист прав на майбутнє.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, Управління, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

8. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №713, а також не врахували висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24.

9. У касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що відповідачем протиправно, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не нараховано та не виплачено індексацію пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, а також щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713.

10. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №380/12225/23 вже були захищені права позивача на здійснення перерахунку пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії станом 01 січня 2022 року, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідних рік, встановленого Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року №1928-IX (далі - Закон №1928-IX). Вказаний перерахунок пенсії позивача здійснено у зв`язку з підвищенням з 01 січня 2022 року грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, внаслідок збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11. Відповідач наводить висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24, у якому зазначено, що перерахунок пенсії військовослужбовця, на підставі рішення суду, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ № 704), є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови КМУ №713 та постанов КМУ №118 та №168, є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії 2000,00 грн та індексації за 2022, 2023 роки.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до Суду 05 травня 2025 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №380/26689/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 липня 2025 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку Управлінням заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2025 року.

Позиція інших учасників справи

16. 02 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Управління, в якому зазначається, що пенсія була призначена з розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач, проводячи перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року на виконання постанови КМУ №704, зобов?язаний був здійснити такий перерахунок позивачеві на рівні 90% відповідних сум грошового забезпечення. Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії, Управління пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії та здійснено перерахунок пенсії з 70%, що є протиправними. На думку позивача, Управління неодноразово порушувало дане право позивача при здійсненні попередніх перерахунків його пенсії з 01 січня 2018 року та з 01 квітня 2019 року, що було захищено ОСОБА_1 в судовому порядку рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі №1340/5468/18 та від 12 березня 2021 року у справі №380/1363/21.

Також позивач зазначає, що в розумінні постанови КМУ №713 про перегляд (перерахунок) пенсії не може стосуватися перерахунку, що був здійснений на виконання рішення суду, яким відновлено порушене право позивача, а тому Управлінням протиправно не здійснюється з 01 лютого 2022 року нарахування та виплата щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою КМУ №713.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ. Основний розмір пенсії позивача обрахований, виходячи з 90% суми грошового забезпечення.

18. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №380/1363/21 зобов`язано Управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію (виходячи з 90% грошового забезпечення) без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01 квітня 2019 року.

19. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі №380/10038/22 зобов`язано Управління перерахувати з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 пенсію після нарахування індексації без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату, з урахуванням раніше проведених виплат.

20. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №380/5350/23 зобов`язано Управління здійснити виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, запровадженої постановою КМУ №168, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.

21. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №380/12225/23 зобов`язано Управління провести з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виготовленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області № 5804-1501/5807 від 08 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01 січня 2022 року, із урахуванням раніше виплачених сум.

22. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі №380/3362/23 Управлінню нарахувати та виплатити з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.

23. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 у справі № 380/12225/23, 01 листопада 2023 року Управління здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року, виходячи із 70% суми грошового забезпечення, не нарахувавши, при цьому, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови КМУ №713, та обмеживши пенсію максимальним розміром. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 31415,43 грн, із урахуванням максимального розміру пенсії 28874,68 грн.

24. Наведені вище обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи протоколом від 01 листопада 2023 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року, здійсненого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі №380/12225/23.

25. 05 жовтня 2023 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо інформації про перерахунку пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23.

26. Листом від 19 жовтня 2023 року № 28223-29303/Ф-52/8-1300/23 відповідач надав відповідь на заяву позивача, вказавши, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23 виконано. Здійснено перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 року відповідно до довідки від 08 березня 2023 року № 5804-1501/5807 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01 січня 2022 року, із урахуванням виплачених сум. До цієї відповіді відповідач долучив протокол про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23.

27. Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, виходячи із 70% суми грошового забезпечення, без урахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ №713, а також без урахування індексації, встановленої постановою КМУ №118 та постановою КМУ №168, із обмеженням максимальним розміром, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

29. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

32. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

33. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

35. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

36. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

37. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

38. Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Конституції України її статусу як соціальної та правової держави.

39. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

40. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

41. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

42. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.

43. Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

44. Ухвалюючи оскаржувані Управлінням судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з наявності судових рішень, якими встановлено право позивача на виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, індексації, передбаченої положеннями постанов КМУ № 118, 168. Крім того, суди дійшли висновку про протиправність дій Управління, які полягають у виплаті пенсії з обмеженням максимального розміру, а також вказали на передчасності заявлених позивачем вимог щодо нарахування доплати, передбаченої положеннями постанови КМУ № 713.

45. Звертаючись з касаційною скаргою, Управління вказує, що позивач не має права на нарахування індексації та доплати, передбаченої постановою КМУ № 713, оскільки йому було здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням з 01 січня 2022 року грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, внаслідок збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене, за твердженням відповідача, виключає право на виплату зазначених складових пенсії.

46. Отже, ключовим спірним правовим питанням у цій справі є правомірність проведеного Управлінням перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі №380/12225/23, шляхом застосування розміру 70% грошового забезпечення, без урахування сум індексацій, передбачених постановами КМУ №118, №168, без нарахування доплати, передбаченої постановою КМУ №713, та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.

Щодо відсоткового розміру грошового забезпечення

47. Питання стосовно зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, було предметом розгляду у зразковій справі № 240/5401/18.

48. За результатами перегляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у рішенні від 05 лютого 2019 року, про наявність підстав для задоволення позову та про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

49. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

50. Водночас, в силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

51. Оскільки висновки щодо застосування положень статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій військовослужбовців уже сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи підлягають обов`язковому врахуванню.

52. Також, Верховний Суд у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення».

53. Тобто, Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

54. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.

55. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 300/1668/21, від 02 березня 2023 року у справі № 300/5520/21, від 16 березня 2023 року у справі № 580/8568/21, від 23 травня 2023 року у справі № 380/24477/21, від 27 червня 2023 року у справі № 260/3724/22, від 27 серпня 2024 року у справі № 300/596/22 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду у справі, що розглядається.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром

56. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

57. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

58. Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

59. Рішенням КСУ від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

60. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.

61. Конституційний Суд України у Рішенні № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

62. Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень Рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

63. Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

64. Поміж іншим, Суд вказує, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

65. КСУ у Рішенні №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

66. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

67. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення КСУ № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

68. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

69. Суд також наголошує, що відповідачем не враховано визнання рішенням КСУ від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

70. Таким чином, Суд зауважує, що ухваленням вказаного рішення Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п`ятої статті 17 Основного Закону.

71. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 квітня 2025 року у справі №380/8998/24

72. Судами попередніх інстанцій становлено, що розмір пенсії позивача за наслідками проведеного перерахунку склав 31415,43 грн. Водночас з урахуванням максимального розміру пенсії позивачу виплачено лише 28874,68 грн.

73. Проте, враховуючи, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо протиправності дій відповідача, які полягають у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром.

74. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22, від 18 липня 2024 року у справі №300/2531/21, від 29 листопада 2024 року у справі №380/24058/23, від 11 березня 2025 року у справі № 240/25897/23, від 19 березня 2025 року у справі № 320/39247/23 та від 08 квітня 2025 року у справі №380/8998/24.

75. Суд зауважує, що касаційна скарга не містить жодних конкретних доводів, спрямованих на спростування вищезазначених висновків, зокрема у касаційній скарзі не наведено аргументів щодо наявності обґрунтованих підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

76. Таким чином, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем протиправно зменшено основний розмір пенсії позивача під час її перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та виплачено пенсію з обмеженням її максимального розміру. Водночас, оцінюючи висновки в частині зобов`язання відповідача з 01 лютого 2022 року перерахувати та виплачувати позивачу пенсію в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, колегія суддів враховує таке.

77. Суд наголошує на тому, що право громадян на отримання пенсії в належному розмірі не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

78. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

79. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

80. Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

81. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

82. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

83. Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

84. Верховний Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

85. Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:

86. для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

87. пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

88. Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі № 420/23756/24.

89. З огляду на це, колегія суддів не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.

90. Колегія суддів зазначає, що з цим позовом до суду позивач звернувся - 06 листопада 2023 року, тому його права щодо виплати пенсії з урахуванням 90% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром можуть бути захищені судом з 06 травня 2023 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 лютого 2022 року.

91. Крім того, Суд зауважує, що мотиви, з яких виходили суди, задовольняючи позовні вимоги щодо відсоткового розміру пенсії та виплати останньої без обмеження максимальним розміром, а саме наявність преюдиційних судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі № 380/1363/21, від 30 серпня 2022 року у справі №380/10038/22, від 10 травня 2023 року у справі № 380/5350/23, від 29 червня 2023 року у справі №380/12225/23, від 30 червня 2023 року у справі № 380/3362/23 є помилковими.

92. Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

93. Так, згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

94. Загальноприйнято вважати, що преюдиційність (лат. praejudicialis - те, що стосується попереднього судового рішення це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

95. Недотримання хоча б однієї умови робить неможливим для суду застосування преюдиції, що особливо важливо, коли у справі беруть участь нові сторони.

96. Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (частина друга статті 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

97. У пунктах 60, 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ющенко та інші проти України» (заяви №№ 73990/01, 7364/02, 15185/02 і 11117/05) констатовано: «… право на справедливий судовий розгляд, яке передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та розтлумачене в контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності, містить вимогу непіддання сумніву рішення суду, коли він остаточно вирішив питання (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61)»; за відсутності будь-яких ознак того, що в іншому судовому провадженні мали місце якісь вади, Суд вважає, що нове вирішення тих самих питань може звести нанівець закінчене раніше провадження, а це несумісно з принципом юридичної визначеності.

98. Преюдиційність відрізняється від поняття передсудність, яке означає можливість ініціювати особою вирішення спору в суді лише після отримання судового рішення в іншій, напряму пов`язаній справі, якщо того вимагає процесуальний закон.

99. Преюдиційність також відрізняється від обов`язковості правових висновків (позицій) Верховного Суду, які мають прецедентних характер та стосуються тлумачення законодавства, що здійснює Суд під час касаційного перегляду справи (відповідно до частин п`ятої та шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права).

100. На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.

101. Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).

102. Разом з тим, інша сторона повинна мати можливість заперечувати такі преюдиційні обставини (юридичні факти) з посиланням на належні та допустимі докази, а суд зобов`язаний навести мотиви відхилення або визнання цих заперечень.

103. Суд, відхиляючи ці заперечення, повинен мотивувати, що існують встановлені іншим судом обставини (юридичні факти) преюдиційного характеру і вони, дійсно, не є «правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту)».

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21.

104. Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

105. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такі висновки сформульовані в пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17.

106. Одна з гарантій забезпечення обов`язковості урахування (преюдиційності) судового рішення, передбачено у пункті 3 частини першої статті 236 КАС України, згідно з якою суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

107. Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Верховного Суду від 5 липня 2021 року у справі № 160/9902/19, об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішенням суду в цій первісній справі будуть встановлені обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у пов`язаній справі та матимуть преюдиційне значення.

108. Крім того, колегія суддів зазначає, що особливістю преюдиційності в адміністративному судочинстві є те, що воно безпосередньо конкурує є принципом офіційності

109. Згідно з правовим висновком (позицією) Верховного Суду, сформованим у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, преюдиція під час встановлення та перевірки обставин справи не має абсолютного характеру, оскільки відповідно до статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

110. Згідно з імперативними положеннями частини четвертої статті 9 КАС України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

111. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує, в першу чергу, тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, а також з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

112. Колегія суддів зазначає, що преюдиція - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

113. Преюдиційні обставини - це обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

114. Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

ці обставини встановлені судовим рішенням лише у господарській, цивільній або адміністративній справі;

ці обставини оцінені судом саме як обставина (юридичний факт) преюдиційного характеру та не є правовою оцінкою, наданою судом певній обставині (юридичному факту);

ці обставини міститься у мотивувальній частині рішення та відповідають вимогам пункту першого частини четвертої статті 246 КАС України, згідно з яким у мотивувальній частині рішення, серед іншого, зазначаються обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

судове рішення набрало законної сили;

у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини (наприклад, особа може посилатися на преюдиційні факти, що містяться в судовому рішенні, ухваленому відповідно до глава 6 Цивільного процесуального кодексу України "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення").

Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом у постановах від 12 жовтня 2020 року у справі № 814/435/18, від 27 листопада 2020 року у справі № 440/525/19, від 20 квітня 2021 року у справі №817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 та від 30 вересня 2021 року у справі №826/7424/17.

115. Таким чином у справах, які суди попередніх інстанцій вважали преюдиційними, не вирішувалося питання відсоткового розміру пенсії, що належить до виплати позивачу, а також не розглядалося питання правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром за наслідками її перерахунку проведеного на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23

116. Враховуючи наведену позицію, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо преюдиційності судових рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах № 380/1363/21, № 380/10038/22, № 380/5350/23, № 380/12225/23, № 380/3362/23 як підстави для задоволення вище проаналізованих позовних вимог, оскільки у вказаних справах не розглядалися ані питання визначення конкретного відсоткового розміру пенсії, що підлягає виплаті позивачу, ані правомірність обмеження розміру його пенсійного забезпечення граничним розміром, зокрема за наслідками перерахунку, здійсненого на виконання рішення у справі № 380/12225/23.

117. За таких обставин суди попередніх інстанцій безпідставно визнали вказані рішення преюдиційними, чим допустили неправильне застосування положень статті 78 КАС України, оскільки вказані рішення не містять установлених юридичних фактів, які мають визначальне значення для вирішення цього спору, а лише містять правову оцінку у контексті інших обставин у подібних правовідносинах.

Щодо позовних вимог про врахування сум індексації пенсії позивача, що нараховується на підставі положень постанов КМУ № 118, 168, та доплати, передбаченої постановою КМУ № 713, колегія суддів вказує таке.

118. Згідно статті 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

119. Відповідно до частини четвертої статті 63 цього ж Закону усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

120. Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

121. Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

122. Статтею 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

123. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

124. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1282-XII підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 цього Закону є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування.

125. Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою сум при розрахунку пенсії, зокрема, військовослужбовцям.

126. Підстави для проведення індексації визначено статтею 4 Закону № 1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

127. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за правилами пункту 4 якого частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

128. Водночас у зв`язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон № 2040-IX), яким, зокрема, статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції.

129. Так, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII в редакції Закону № 2040-IX визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

130. При цьому відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

131. Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV в редакції Закону № 2040-IX, яка застосовується з 1 березня 2022 року, визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

132. Запровадивши Порядком № 124 удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом № 2262-XII, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-XII пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема пенсій (грошові доходи населення підлягали індексації лише у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації, який установлювався в розмірі 103 відсотка).

133. З метою забезпечення у 2022-2023 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України щороку в межах бюджету Пенсійного фонду України визначав розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Зокрема, у 2022 році цей показник становив 1,14 відповідно до постанови КМУ № 118, у 2023 році - 1,197 згідно з постановою КМУ № 168.

134. Так, пунктом 1 постанови КМУ № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року:

перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;

у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

135. Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону № 2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.

Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

136. Пунктом 1 постанови КМУ № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

137. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ № 713.

Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року відповідно до Закону № 2262-XII, та перерахунку пенсії відповідно до цього Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

138. Аналізуючи положення постанов Уряду № 118, 168 Верховний Суд у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, наголосив на тому, що у випадку перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зумовленим зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, індексація пенсії, передбачена відповідними постановами Уряду, не здійснюється.

139. Велика Палата Верховного Суду, погодившись з указаним висновком у постанові від 13 березня 2025 року, також констатувала, що перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, виключає можливість подальшого застосування механізму індексації, встановленого вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Щодо обґрунтованості припинення виплати передбаченої положеннями постанови КМУ № 713 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.

140. З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.

141. За змістом пункту 1 постанови КМУ № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 1 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.

142. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

143. Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

144. Суд також зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту постанови КМУ № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

145. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 1 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000,00-2700,00 грн.

146. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 1 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року. Тобто такі доплати є тимчасовими.

147. Отже, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови КМУ № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

148. Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою КМУ № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29 січня 2020 року.

149. За аналогічних правовідносин, здійснивши аналіз пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, дійшов таких висновків:

з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;

доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01 березня 2018 року;

метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її припинення;

водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).

150. Велика Палата Верховного Суду, погодившись з такими висновками, також вказала, що перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду у справі вважається таким, що виник на підставі, встановленій нормативно-правовим актом, а саме через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що має наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону № 2262-XII.

151. Тобто у цьому випадку не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду чи/або одразу на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року в розумінні постанови КМУ № 713 як підстави для припинення або зміни доплати, передбаченої цією постановою, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.

152. Судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23 Управлінням проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки, виготовленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області №5804-1501/5807 від 08 березня 2023 року про розмір грошового забезпечення, для перерахунку пенсії за нормами чинними на 01 січня 2022 року

153. Тобто, колегія суддів вказує, що зазначений перерахунок здійснено у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення у 2022 році, що підтверджується оновленою довідкою, виданою Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Такі зміни обумовлені підвищенням розміру посадового окладу прокурора регіональної прокуратури та запровадженням надбавки за виконання обов`язків на адміністративній посаді заступника керівника обласної прокуратури.

154. Колегія суддів вказує, що перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до постанов КМУ № 118, № 168 та № 713 є правомірною підставою для невиплати індексації за відповідні роки та доплати у розмірі 2000 грн.

155. Таким чином, враховуючи зазначені висновки, а також беручи до уваги те, що пенсія позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 380/12225/23 перераховувалася у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення, що зумовлене зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, підстави для нарахування доплати, згідно положень постанови КМУ № 713 та її індексації в силу приписів постанов КМУ № 118, № 168 відсутні.

156. Такі висновки в повній мірі узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 за результатами перегляду рішення Верховного Суду від 16 грудня 2024 року, а також висновками Верховного Суду, викладеними за аналогічних обставин, зокрема, у постановах від 10 квітня 2025 року у справі № 560/6475/24, від 10 квітня 2025 року у справі № 620/5314/24 та від 30 квітня 2025 року у справі № 620/12317/24.

157. На цій підставі Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії Управління щодо припинення нарахування та виплати індексації пенсії і доплати у розмірі 2000 грн і зобов`язання виплатити пенсію позивачу з урахуванням вказаних виплат, неправильно застосували положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168 та постанови КМУ № 713, а також не врахували висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі №400/6254/24 і залишений без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, про що обґрунтовано зазначило Управління в поданій касаційній скарзі.

158. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

159. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

160. За правилами частин першої, третьої, четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

161. Узагальнюючи, а також оцінивши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та виплати пенсії з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 06 травня 2023 року перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% від відповідних сум грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та виплати її з обмеженням максимальним розміром за період з 01 лютого 2022 року по 05 травня 2023 року залишити без розгляду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді О.П. Стародуб

С.М. Чиркін