ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 380/4463/21
адміністративне провадження № К/990/7839/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: Сеника Р.П. (головуючий), Носа С.П., Судової-Хомюк Н.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП БУД ДИЗАЙН" (далі - позивач, ТзОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0020761401 Форми "Р" від 07.12.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 3 000 000 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило про порушення законодавчо встановленого порядку проведення перевірки, за результатами якої складено спірне податкове повідомлення-рішення. Така перевірка проведена без дослідження первинних документів, а тому визначена у податковому повідомленні-рішенні від 07.12.2018 №0020761401 сума грошових зобов`язань не відповідає фактичним обставин і є виключним припущенням податкового органу. Висновки акта перевірки спростовуються висновком експерта від 15.01.2021 №01/1120, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи. Додатково зазначило, що первинні документи, складені за результатами господарських операцій, які були предметом перевірки, вилучені на підставі ухвали Личаківського районного суду про тимчасовий доступ до речей і документів від 02.12.2019 у справі №463/3239/19.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 380/4463/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 380/4463/21 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги залишено без розгляду.
5. Залишаючи позовну заяву у справі без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не скористався адміністративним оскарженням у порядку досудового вирішення спору, а тому строк звернення до суду визначається частиною 2 статті 122 КАС України та становить 6 місяців.
ГУ ДПС у Львівській області 07.12.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0020761401, яке отримано позивачем 12.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7900309808815. Строк звернення до суду закінчився 12.06.2019 року.
Однак з позовом до суду позивач звернувся лише 25.03.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, цей суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку та залишив позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.
IІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. У касаційні скарзі ТОВ «Топ Буд Дизайн», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та повернути справу до вказаного суду для продовження розгляду.
7. Касаційна скарга аргументована тим, що Верховний Суд у постановах від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 висловлював позицію щодо застосування скорочених строків звернення до суду з позовом за умови використання досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах. Враховуючи, що у цій справі процедура адміністративного оскарження не проводилася, відсутні підстави і для застосування скорочених строків звернення до суду з позовом. Крім того, зміни в правовому підході у визначенні строку звернення до суду відбулися вже після настання спірних правовідносин.
8. Верховний Суд ухвалою від 16 травня 2022 року відкрив касаційне провадження з підстав, визначених частиною другою статті 328 КАС України.
9. На адресу Верховного Суду надійшов відзив податкового органу на касаційну скаргу позивача, відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
10. 15 липня 2022 року на адресу Верховного Суду від Товариства надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу.
ІІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
11. ТОВ "Топ Буд Дизайн", зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 41518170.
12. На підставі наказу від 30.10.2018 № 6334 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Топ Буд Дизайн» Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТОП Буд Дизайн» з питань, що стали предметом оскарження висновків акта документальної позапланової перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170.
13. ТОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" оскаржено акт перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170 в адміністративному порядку.
14. За результатами адміністративного оскарження акта перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170 ГУ ДПС у Львівській області прийнято наказ від 30.10.2018 № 6334 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Топ Буд Дизайн".
15. Наказ від 30.10.2018 № 6334 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Топ Буд Дизайн" був оскаржений в судовому порядку та предметом розгляду у справі №1340/5184/18.
16. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2019 у справі №1340/5184/18, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 01.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
17. Указаним судовим рішенням встановлено, що відповідач, видавши наказ від 30.10.2018 №6334 про проведення перевірки стосовно позивача та провівши перевірку, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
18. Указаним судовим рішенням також встановлено, що позивачем допущено посадових осіб ГУ ДПС у Львівській області до перевірки.
19. На підставі наказу від 30.10.2018 № 6334 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Топ Буд Дизайн" Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "ТОП Буд Дизайн" з питань, що стали предметом оскарження висновків акта документальної позапланової перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170.
20. Результати перевірки оформлено актом від 13.11.2018 № 2678/13-01-14-01/41518170.
21. Як убачається з акта, для здійснення всебічного аналізу питань, що стали предметом оскарження висновків акта позапланової виїзної перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170, при проведенні перевірки досліджено такі представлені первинні документи, які фіксують проведені фінансово-господарські операції: договір поставки від 02.04.2018 № 06/18-04 з ТзОВ "Захід Бест", видаткові накладні, рахунки, оборотно-сальдова відомість по бухгалтерському рахунку 281 "Товари", картка бухгалтерського рахунку 631 контрагент ТзОВ "Захід Бест", платіжні доручення, копія договору комісії від 20.03.2018 № 12 та копія акта приймання-передачі 31.05.2018.
22. З метою дослідження документів, які надавалися підприємством до заперечення на акт перевірки від 20.09.2018 року № 2333/13-01-14-01/41518170 та слугували підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки, директору ТзОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" запропоновано отримати лист від 05.11.2018 № 37842/10/13-01-14-01-10 "Про надання відповіді та представлення документів".
23. У зв`язку з відмовою директора від отримання даного листа, такий було направлено рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення 05.11.2018 та на електронну адресу ТзОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" - ІНФОРМАЦІЯ_1
24. Ненадання підприємством для перевірки первинних документів зумовило проведення перевірки за наявними копіями документів, отриманими від підприємства в ході процедури оскарження висновків акта перевірки від 20.09.2018 № 2333/13-01-14-01/41518170, які засвідчені згідно з вимогами п.85.4 ст.85 Податкового кодексу.
25. При проведенні перевірки ТзОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" відповідачем також використано: автоматизовані інформаційні системи: ІАС "Облік платників і платежів", Єдиний державний реєстр податкових накладних, ІАС "Податковий блок", Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.
26. Відповідно до акта перевірки від 13.11.2018 № 2678/13-01-14-01/41518170, податковим органом встановлено, що ТзОВ "ТОП БУД ДИЗАЙН" за травень 2018 року повинно було включити до об`єкта оподаткування з податку на додану вартість переданих в межах Договору комісії від 20.03.2018 № 12 ФОП ОСОБА_1 товарів та скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін, на загальну суму 12 000 000 грн, в тому числі ПДВ 2 000 000 грн.
27. Однак внаслідок не включення позивачем до об`єкта та бази оподаткування вартості переданих в межах Договору комісії від 20.03.2018 № 12 ФОП ОСОБА_1 товарів, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2018 року на суму 2 000000грн.
28. З огляду на викладене, перевіркою встановлено такі порушення:
- п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.189.4 ст. 189, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2018 року на суму 2 000 000 грн.,
- п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - підприємством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні при здійсненні операції з постачання в травні 2018 року підприємством товарів в межах Договору комісії від 20.03.2018 року № 12 для ФО-П ОСОБА_1 на суму 12 000 000 грн., в т.ч. ПДВ 2 000 000 гривень.
29. ГУ ДПС у Львівській області 07.12.2018 на підставі висновків акта перевірки винесено два податкових повідомлення-рішення:
- №0020761401, яким ТзОВ "Топ Буд Дизайн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3 000 000 грн;
- №0020771401, яким ТзОВ "Топ Буд Дизайн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 000 000 грн.
30. 25.03.2021 року не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0020761401 позивач звернувся в суд за захистом свого порушеного права.
IV. Позиція Верховного Суду
31. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
32. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
33. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
34. Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
35. Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
36. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
37. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
38. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
38. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
39. Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
40. При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку із зміною судової практики Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
41. Частинами першою, другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
42. За стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) під доступом до правосуддя розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.
43. У практиці ЄСПЛ визначають основні проблемні сфери, яких стосується право на доступ до правосуддя, зокрема, процесуальні перешкоди доступу такі, як обмеження строків, оскільки останні є проявом права держав накладати обмеження на потенційних учасників судового розгляду і, як правило, найменшою мірою залежать від волі самих учасників процесу.
44. Європейським судом з прав людини щодо визначення строку звернення до суду в контексті доступу до суду та забезпечення права на суд продемонстровано підхід, зокрема, викладений у рішенні по справі «Белет проти Франції», згідно з яким стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
45.У рішенні від 27 червня 2000 року у справі «Ілхан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
46. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.
47. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції керувався правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.
48. У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зауважив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
49. Колегія суддів зазначає, що цей підхід було висловлено в першу чергу щодо справ, які на час розгляду справи № 500/2486/19 вже перебували на розгляді у судах і подання позову у яких відбулось без додержання строку, про який зазначив Верховний Суд у цій постанові. Водночас, такий підхід дійсно є застосовним і для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом суттєве значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
50. При цьому не можна вважати порушенням правової визначеності як елементу принципу верховенства права сам факт зміни судової практики, в тому числі і в питанні правозастосування норм щодо строків звернення до суду у бік їх скорочення, у разі забезпечення особі можливості доступу до суду у розумний строк, якщо він є об`єктивно достатнім для реалізації цього права.
51. Установлено, що спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли в 2018 році, тобто до зміни правової позиції щодо строків судового оскарження рішень (до 11 жовтня 2019 року).
52. Водночас, необхідно зазначити, що позивач до моменту подання цього позову, позивач скористався альтернативним способом захисту та звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС від 30.10.2018 №6334 ''Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Топ Буд Дизайн»'', як підставу для скасування ППР від 07.12.2018 року №0020761401.
53. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2019 у справі №1340/5184/18, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 01.03.2021, у задоволенні позову відмовлено.
54. У зв`язку з викладеним, судом апеляційної інстанції не надано оцінку поведінки позивача щодо захисту свого порушеного права, яка була активною, оскільки, останній, своєчасно звернувся за судовим захистом про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС від 30.10.2018 №6334 ''Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Топ Буд Дизайн»'' (справа № 1340/5184/18).
55. Та вже після отримання судового рішення, за результатом розгляду наведеної вище справи, позивач протягом місяця звернувся до суду з цим позовом, тобто тривалість пропуску строку не була великою.
56. Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 зазначив, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду та не є спеціальною, а також регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.
57. У подальшому, Верховний Суд у складі об`єднаної судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулював такий правовий висновок - процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
58. Необхідно зазначити, що постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 була оприлюднена 10 грудня 2020 рок, постанова Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20, якою сформовано висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом було оприлюднено 09 лютого 2022 року.
59. Ураховуючи викладене, а також з метою недопущення обмеження права на доступ до суду через зміну судової практики, Суд констатує відсутність правових підстав для залишення позову у цій справі без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
60. Крім того, залишаючи позовну заяву без розгляду, апеляційний суд не надавав жодної оцінки поважності підстав пропуску строку звернення до суду, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась подана Позивачем до суду першої інстанції заява (том 1, а.с.12-14), у якій поставлено питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. У цій заяві Позивач наводив обставини, які на його думку, свідчать про те, що строк звернення до суду пропущено за об`єктивних, незалежних від нього обставин.
61. Ненадання оцінки наведеним Позивачем доводам щодо поважності підстав пропуску строку звернення до суду судом апеляційної інстанції свідчить про недотримання положень частин третьої, четвертої статті 123, статей 240 та 319 КАС України, та вказує на передчасність ухвалення оскаржуваної постанови.
62. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
64. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вважає що суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
65. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
66. З урахування цього справу необхідно передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
67. Керуючись статтями 3 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року скасувати, справу №380/4463/21 передати для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий О.О. Шишов
Судді І.В. Дашутін
М.М. Яковенко