ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 380/5105/21

адміністративне провадження № К/990/3963/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/5105/21

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року, постановлену у складі: головуючого судді Братичак У.В., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року, ухвалену у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - відповідач, ТУ ДБР у м. Львові), з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати наказ директора ТУ ДБР у м. Львові від 19 лютого 2021 року №55-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », а саме: щодо звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові з 01 березня 2021 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого ТУ ДБР у м. Львові з 02.03.2021;

- стягнути з ТУ ДБР у м. Львові на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 березня 2021 року у зв`язку із незаконним звільненням з роботи;

- стягнути з ТУ ДБР у м. Львові на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, позов залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин, або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

4. Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що під час розгляду справи були призначені судові засідання на 06.12.2021, 17.01.2022, 28.02.2022, 28.03.2022, 19.04.2022, 17.05.2022, 07.06.2022, 28.06.2022, у жодне з яких позивач або його представник не з`явився.

5. Суд першої інстанції зазначив, що про вказані судові засідання позивача, з огляду на обмежене фінансування Львівського окружного адміністративного суду, було повідомлено шляхом направлення повісток на адресу електронної пошти, що зазначена в позові, та/або телефоном.

6. Суд першої інстанції також взяв до уваги, що позивач перед кожним із призначених у справі судових засідань заявляв клопотання про відкладення розгляду справи.

7. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вважали, що позивач знав і в значенні КАС України був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

8. Узявши до уваги неявку позивача у вказані судові засідання, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в цій справі є підстави для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що він не був повідомлений про дату, час та місце судових засідань у спосіб, передбачений КАС України; його неявка не перешкоджала розгляду справи по суті.

11. Позивач доводить, що формою повідомлення позивача, який не має електронного кабінету, про дату, час та місце розгляду справи є направлення йому судового повідомлення (повістки) рекомендованою кореспонденцією за адресою, указаною ним у позовній заяві.

12. Виключенням з цього правила є розгляд окремих категорій термінових справ, до яких ця справа не відноситься, та наявність письмової заяви учасника справи, про направлення йому повісток електронною поштою, телефонограмою, текстовим повідомленням тощо. Як зазначає позивач, він неодноразово повідомляв суд першої інстанції про недопустимість застосування електронної пошти або телефону для направлення судових викликів/повідомлень.

13. Позивач також зазначає, що в цій справі суд першої інстанції закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті. З урахуванням викладеного, позивач доводить, що суд першої інстанції визнав, що в матеріалах справи достатньо доказів, для її розгляду по суті, а тому посилання суду першої інстанції на те, що неявка позивача перешкоджала розгляду справи є безпідставним.

14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

15. Як зазначає відповідач, позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а його посилання на те, що форма такого повідомлення не відповідала вимогам КАС України є проявом надмірного формалізму та має ознаки зловживання процесуальними правами.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

16. Частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

17. За приписами частин першої та другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

18. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

19. Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

20. За змістом частини третьої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

21. Як унормовано статтею 129 КАС України, за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

22. Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

23. Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

24. Положення частин другої та третьої цієї статті не застосовуються, якщо направлення повістки здійснюється судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту її доставки учаснику судового процесу.

25. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

26. Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

27. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

IV. Позиція Верховного Суду

28. Верховний Суд неодноразово викладав правові висновки щодо підстав для залишення позову без розгляду відповідно до частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

29. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

30. Належним повідомленням є інформування учасників справи про дату, час і місце судового засідання у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

31. Щодо першої умови, на відсутність якої звертає увагу позивач, то Суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у статті 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, за відсутності в особи офіційної електронної адреси, здійснюється шляхом надсилання відповідної повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.

32. Тільки за наявності письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки може бути надіслано йому судом, зокрема, телефонограмою, з використанням мобільного зв`язку на номер телефону, зазначений у відповідній письмовій заяві, про що вказано у статті 129 КАС України.

33. Подібна правова позиція також висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.03.2021 в справі №160/5324/19, від 30.04.2021 в справі №440/2241/19, від 30.11.2022 в справі №400/3106/21, від 30.01.2023 в справі №140/5484/21 та від 23.03.2023 у справі №380/2461/21, від 13.04.2023 у справі № 466/570/22.

34. Для цілей застосування статті 124 КАС України офіційною електронною адресою є сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (пункт 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21).

35. Як зазначив суд першої інстанції, про судове засідання, призначене на 06.12.2021, позивача було повідомлено в телефонному режимі, про що складено телефонограму від 02.12.2021.

36. Про судове засідання, призначене на 28.02.2022, позивач повідомлявся засобами поштового зв`язку, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.

37. Про судові засідання, призначені на 17.01.2022, 28.03.2022, 19.04.2022, 17.05.2022, 07.06.2022, 28.06.2022, позивач повідомлявся шляхом надсилання судових повісток на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним же у позовній заяві, що підтверджується звітами про надіслання електронного листа.

38. Водночас заяви позивача про згоду на виклик (повідомлення) шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою в матеріалах справи відсутні.

39. На момент розгляду справи судом першої інстанції позивач також не створював електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

40. З урахуванням викладеного, Суд погоджується з доводами позивача про те, що суд першої інстанції здійснив судове повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи з порушенням вимог процесуального закону.

41. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що позивач, у значенні КАС України, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

42. Щодо заперечень позивача стосовно висновків судів попередніх інстанцій, що його неявка перешкоджала розгляду справи, Суд зазначає таке.

43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постанові від 18.12.2019 у справі 9901/949/18 зазначала, що частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

44. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично вказує на своє небажання розглядати спір.

45. Законодавче формулювання частини п`ятої цієї статті «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які передбачають її застосування.

46. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій не навели обставин, які б свідчили, що процесуальна поведінка позивача свідчила про втрату ним інтересу до спору, або ж існування інших обставин, що вимагали безпосередньої участі позивача у судовому засіданні.

47. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

48. Таким чином, Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанції не було встановлено сукупності умов для застосування положень частини п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, що свідчить про порушення судами норм процесуального права.

49. З огляду на викладене, Суд уважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та постанову суду апеляційної інстанції за наслідком її перегляду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

V. Судові витрати

50. Ураховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

51. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

52. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

53. Скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

54. Судові витрати не розподіляються.

55. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко