ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року

м. Київ

справа №380/5515/24

адміністративне провадження №К/990/8206/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Гудима Л.Я., суддів Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У березні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), та провести їх виплату з урахуванням виплачених сум. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 18 липня 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за її подання, а 18 жовтня 2024 року - заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

4. Ухвалою від 21 жовтня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишив без руху. Встановив військовій частині НОМЕР_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн і клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

5. 25 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.

6. Ухвалою від 31 жовтня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, вимоги статей 2 242 КАС України, що оскаржувана ухвала постановлена апеляційним судом з надмірним формалізмом, без з`ясування та врахування усіх необхідних обставин.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 27 березня 2025 року поновив військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року.

10. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 травня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 29 травня 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

13. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

14. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

16. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/5515/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

17. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

18. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

19. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

20. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

21. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

22. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

23. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

24. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

25. Матеріалами справи №380/5515/24 в паперовому та електронному вигляді установлено, що, не погодившись із рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду 17 жовтня 2024 року апеляційну скаргу з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за її подання, а 18 жовтня 2024 року - заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

26. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишив без руху та встановив військовій частині НОМЕР_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн і клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

27. 25 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.

28. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 жовтня 2024 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

29. Верховний Суд звертає увагу на те, що особа не має права на повторне звернення з апеляційною скаргою на судове рішення, якщо є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення.

30. Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження має ґрунтуватися виключно на засадах верховенства права, бути законною та обґрунтованою, що передбачено приписами статті 242 КАС України.

31. Необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства і не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

32. Норми пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

33. Вирішуючи питання щодо поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен надати оцінку усім доводам, викладеним скаржником у заяві/клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, та причинам, що зумовили пропуск такого строку.

34. З ухвали суду апеляційної інстанції від 21 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року без руху слідує, що, вирішуючи клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив із того, що оскаржуване судове рішення проголошено 22 липня 2024 року. Апеляційну скаргу подано 18 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що військовою частиною НОМЕР_1 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року завантажено з ЄСІТС після поступового вивчення всіх справ, які рахуються за в/ч НОМЕР_1 , а саме 17 жовтня 2024 року. Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

35. Проте, як випливає зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції від 21 жовтня 2024 року, апеляційний суд не надав оцінку усім доводам, зазначеним військовою частиною НОМЕР_1 на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, а також не з`ясував, коли військова частина НОМЕР_1 отримала копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

36. Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 18 жовтня 2024 року (зареєстрована Восьмим апеляційним адміністративним судом 21 жовтня 2024 року (09:16:19) - до постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху) військовою частиною НОМЕР_1 були наведені й інші аргументи (зокрема, виконання військовою частиною завдань з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, пріоритетність виконання інших завдань, нестабільність та перебої у роботі підсистеми «Електронний суд»), а не лише ті, які розглянув суд апеляційної інстанції в ухвалі від 21 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху.

37. До того ж варто зауважити, що за приписами частини третьої статті 298 КАС України особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Проте, залишаючи ухвалою від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 без руху, в тому числі на підставі статті 298 КАС України, строк для усунення недоліків військовій частині НОМЕР_1 апеляційний суд установив п`ятиденний (з дня вручення копії ухвали), а не десятиденний, як передбачено частиною третьою статті 298 КАС України.

38. Ухвалу від 31 жовтня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на виконання вимог ухвали від 21 жовтня 2024 року скаржник у встановлений строк подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тими ж обставинами, що й у клопотанні, яке було подане разом з апеляційною скаргою. Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, в установлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

39. Таким чином, постановляючи ухвалу від 31 жовтня 2024 року, апеляційний суд виходив із того, що військова частина НОМЕР_1 не навела інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції не врахував, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху ним не були розглянуті усі наведені військовою частиною НОМЕР_1 аргументи щодо причин пропущення строку апеляційного оскарження, а також, що в заяві від 25 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 додатково посилалася на неналежне повідомлення про прийняття оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд, вирішуючи заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, повинен був належно з`ясувати та перевірити зазначені військовою частиною НОМЕР_1 причини пропущення вказаного строку, і, дійшовши відповідних висновків (щодо поважності чи неповажності причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження), належно мотивувати це в ухвалі.

40. Ураховуючи викладене, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції передчасно застосував до апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не можна вважати такою, що постановлена з додержанням норм процесуального права, що, згідно зі статтею 353 КАС України, є підставою для її скасування та направлення справи №380/5515/24 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року.

VІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року в справі №380/5515/24 скасувати.

3. Справу №380/5515/24 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко