№ 380/6165/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року

м. Київ

справа № 380/6165/24

адміністративне провадження № К/990/29132/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,

суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа»

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року (головуючий суддя - Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.)

у справі № 380/6165/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання зняти арешт з майна боржника,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» (далі - позивач, ТОВ «Кристал-медіа») звернулося до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Шевченківський відділ ДВС, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо незняття арешту з майна боржника ТОВ «Кристал-медіа» при поверненні виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № НОМЕР_2;

- зобов`язати Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з всього майна боржника ТОВ «Кристал-медіа» за виконавчим провадженням № НОМЕР_2;

- відшкодувати позивачу вартість сплаченого судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24 травня 2022 року державним виконавцем Мельник Ю.Р. Шевченківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Згідно з вказаною постановою боржником є ТОВ «Кристал-медіа», стягувачем - ОСОБА_1 , виконавчим документом - виконавчий напис № 299 від 18 травня 2022 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глод А.Р. про стягнення з позивача на користь відповідача невиплачені в строк на підставі договору про співпрацю при будівництві житлового багатоквартирного будинку з підземним паркінгом, вбудованими приміщеннями Української Греко-католицької церкви, приміщеннями громадського призначення в м. Львові по вулиці Б. Хмельницького, 249, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І. 18 вересня 2015 року за реєстровим № 2121, грошові кошти у розмірі 2 047 843 грн, строк повернення яких настав 29 квітня 2021 року.

24 травня 2022 року державним виконавцем Мельник Ю.Р. Шевченківського відділу ДВС у м. Львові винесена постанова про арешт всього майна ТОВ «Кристал-медіа».

08 листопада 2022 року відповідач повернув виконавчий документ стягувачу відповідно до п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач скерував на адресу відповідача лист з проханням скасувати арешт на майно відповідно до ВП № НОМЕР_2.

29 лютого 2024 року позивач отримав відповідь від 19 лютого 2024 року /В-12/20/24, у якій було зазначено, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту з майна не має, арешт може бути знятий за рішенням суду.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна боржника ТОВ «Кристал-медіа» при поверненні виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2;

- зобов`язано Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ТОВ «Кристал-медіа» в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2;

- вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в силу приписів закону арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа до суду, який його видав, а також у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.п. 1, 3, 11 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повернення виконавчого документа за інших обставин, законодавчо мотивованих підстав для безумовного зняття арешту з майна боржника не передбачено.

08 листопада 2022 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу НОМЕР_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, як зазначив суд першої інстанції, при поверненні виконавчого документа стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, в державного виконавця були законодавчо мотивовані підстави для зняття арешту з майна боржника.

Також на виконання вимог п. 22 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець повинен, зокрема, зазначити наслідки завершення відповідного виконавчого провадження, яким в спірному випадку є зняття арешту з майна позивача.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Окрім цього, арешт на майно накладено постановою від 24 травня 2022 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2. У вказаному виконавчому провадженні 08 листопада 2022 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу № НОМЕР_2 на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Таким чином, державний виконавець наділений правом накладати арешт на майно боржника у разі несплати останнім, зокрема, виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи залежно від суб`єктного складу віднесено до суду господарської чи цивільної юрисдикції.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі з її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В цій справі спірним є питання про право цивільне, оскільки підставами позову фактично є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту, законність якого необхідно довести в суді.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відносно розглядуваного майна розглядається спір в порядку господарського судочинства в справі №466/11944/21.

Окрім того, зі змісту позовних вимог убачається, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,148 га (кадастровий номер 4610137500:06:005:0254) та об`єкту незавершеного будівництва, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 249.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що обраний позивачем спосіб судового захисту зводиться до зняття арешту із відповідного майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розглядуваний спір не є публічно-правовим в розумінні положень КАС України, а тому наявна необхідність скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 та ч. 1 ст. 319 КАС України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року.

Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Скаржник уважає, що судом апеляційної інстанції надана неправильна оцінка фактичним обставинам справи та невірно встановлено характер спірних правовідносин, оскільки предметом цього публічно-правового спору є протиправна бездіяльність державного виконавця відділу ДВС, яка виразилася у тому, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконує пряму норму -статтю 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: зняття арешту з нерухомого майна ТОВ "Кристал-медіа" в межах виконавчого провадження НОМЕР_3.

Також скаржник зазначає, що висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15, які були враховані апеляційним судом при прийняті оскаржуваної постанови, не є подібними до цієї справи, оскільки між сторонами у цій справі існував спір про право.

Натомість у справі, що розглядається, наявна бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна після повернення виконавчого документу по виконавчому провадженню № НОМЕР_2. Такий спір не містить приватно - правового характеру, а є публічно - правовим.

Скаржник зазначає, що між позивачем та відповідачем виник публічно - правовий спір, предметом якого є перевірка законності бездіяльності відповідача, вчинена ним під час здійснення владних управлінських функцій; виконанню підлягало рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, який має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства.

Правом подати відзив на касаційну скаргу в порядку статті 338 КАС України відповідач не скористався, що відповідно до вказаної статті не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку) визначено такий склад колегії: Мацедонська В.Е. (головуючий-суддя), судді: Губська О.А., Білак М.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А.) визначено такий склад колегії: головуючий-суддя - Мацедонська В.Е., судді: Білак М.В., Мартинюк Н.М.

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 19 червня 2025 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 24 травня 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глод А.Р. від 18 травня 2022 року № 299 про стягнення з ТОВ «КРИСТАЛ-МЕДІА», ЄДРПОУ 37613346, що знаходиться за адресою: 79015, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, офіс № 206, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , невиплаченої в строк на підставі Договору про співпрацю при будівництві житлового багатоквартирного будинку з підземним паркінгом, вбудованими приміщеннями Української Греко-Католицької Церкви, приміщеннями громадського призначення в місті Львові по вул. Б. Хмельницького, 249, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.Л. 18 вересня 2015 року за реєстровим № 2121, грошові кошти у розмірі 2 047 843 (два мільйони сорок сім тисяч вісімсот сорок три) гривні 00 копійок, строк повернення яких настав 29 квітня 2021 року.

24 травня 2022 року в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виніс постанову про арешт майна боржника, згідно з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ «Кристал-Медіа» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 2252782 грн.

08 листопада 2022 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № НОМЕР_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаної постанови у відділ надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Станом на день подання заяви боржник грошові зобов`язання не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 22 січня 2024 року, у якій просив, керуючись ст. ст. 37, 40 Закону України «Про виконавче провадження», зняти арешт зі всього нерухомого майна, що належить ТОВ «Кристал медіа», код ЄДРПОУ 37613346, за виконавчим провадженням № НОМЕР_2.

Відповідач листом від 19 лютого 2024 року проінформував, що ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені підстави для зняття арешту. Крім того, в листі відповідач зазначив, що арешт може бути знятий за рішенням суду. Також повідомив, що державний виконавець 21 листопада 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору з ТОВ «Кристал-медіа» у розмірі 204784,30 грн. Станом на 19 лютого 2024 року кошти для погашення заборгованості на депозитний рахунок відділу не находили.

Позивач не погоджуючись з бездіяльністю державного виконавця, звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт з нерухомого майна позивача.

Питання юрисдикційності справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби вже неодноразово розглядалося Великою Палатою Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 14 березня 2018 року в справі №213/2012/16 (на яку посилається позивач в своїй касаційній скарзі) Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), тобто не за рішенням, ухваленим судом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тотожний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №678/1/16-ц і Верховним Судом у постанові від 29 січня 2020 року в справі №640/8025/19.

Тобто юрисдикція спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби залежить від типу виконавчого документа, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, а також суб`єктів їх видання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №161/15523/17).

Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №346/79/17 та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2022 року у справі №711/4734/19.

У справі, яка переглядається, арешт на майно ТОВ "Кристал-медіа" був накладений у виконавчому провадженні НОМЕР_3, відкритому на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глод А.Р. від 18 травня 2022 року № 299. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Верховний Суд наголошує, що арешт майна боржника та передача його на реалізацію є процесуальними діями державного виконавця у межах примусового виконання виконавчого документа. Відповідно, відмова державного виконавця зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання такого виконавчого документа, відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII, може бути оскаржена боржником до адміністративного суду у визначеному законом порядку.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження з тієї підстави, що спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №757/43805/23.

Надаючи оцінку висновку суду апеляційної інстанції, що в даному випадку спірним є питання про право цивільне і цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства, суд зазначає таке:

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі №340/25/19 зазначила, що для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в цій справі спірним є питання про право цивільне, оскільки підставами позову фактично є наявність порушеного права.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та касаційної скарги встановлено, що підставою позову, на думку позивача, є протиправна бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачу, що, за твердженням позивача, суперечить вимогам ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки позивач є стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого документа (виконавчого напису нотаріуса), звернення його до суду обумовлено незаконною бездіяльністю відповідача щодо незняття арешту з майна позивача у випадку повернення виконавчого документа стягувачу, цей спір віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №813/1341/15, є необґрунтованим, оскільки за обставинами цієї справи арештоване майно перебувало в іпотеці та, як наслідок, вирішувалось питання першочергового права на задоволення вимог за кредитним договором. Тобто, між сторонами у цій справі існував спір про право.

Таким чином, у ході касаційного розгляду справи підтвердилися доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал-медіа» задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2024 року скасувати, а справу №380/6165/24 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

Н.М. Мартинюк