ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року
м. Київ
справа №380/7738/22
адміністративне провадження № К/990/33774/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (суддя Лунь З.І.) та
постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (колегія у складі суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й., Святецького В.В.)
у справі № 380/7738/22
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК від 19.10.2021 "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил";
- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції ДАБК від 16.02.2022 "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної відповідальності, будівельних норм, стандартів і правил".
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.09.1999 №1048 за заявою ОСОБА_2 , погоджено з подальшою експлуатацією самовільно влаштованих туалету (пл. 1,0 кв.м), ванни (пл. 2,5 кв.м) та переобладнаного тамбуру (пл. 5,6 кв.м) в кв. АДРЕСА_1 згідно з проектними пропозиціями.
3. 05.03.2001 Львівським міжміським БТІ складено технічний паспорт кв. АДРЕСА_1 , в якому в технічній характеристиці квартири вказано туалет (пл. 1,0 кв.м), ванну (пл. 2,5 кв.м) та переобладнаний тамбур (пл. 5,6 кв.м). Відповідно до цього технічного паспорта квартира складається з однієї кімнати житловою площею 14,2 кв.м та кухні, загальна площа становить 34,9 кв.м.
4. 16.09.2003 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири.
5. 04.05.2007 державним нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , зокрема квартири АДРЕСА_1 .
6. 25.05.2007 на підставі свідоцтва про право на спадщину зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
7. 15.06.2018 Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» виготовило технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого згадана квартира знаходиться на 1-му поверсі та мансарді та складається з трьох кімнат житловою площею 52,8 кв.м, загальна площа складає 77,0 кв.м.
8. Інспекцією ДАБК у м. Львові винесено постанову №1ш/62-ф у справі про адміністративне правопорушення від 10.08.2011, у якій йдеться про те, що ОСОБА_4 здійснила прибудову до кв. АДРЕСА_1 без затвердженої проектної документації, чим порушила п.9.1 ДБН А2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», ст.7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» без права на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
9. 19.10.2021 Інспекцією ДАБК Львівської міської ради складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 провела самочинну реконструкцію квартири без права виконання будівельних робіт, а саме: влаштувала надбудову та добудову до квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
10. 19.10.2021 Інспекція ДАБК Львівської міської ради видала ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Інспекція вимагала усунення виявлених порушень в 60-ти денний термін з дня отримання даного припису.
11. Припис надіслано поштою, бо в останній день перевірки ОСОБА_1 для підписання та отримання припису не з`явилася.
12. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21.01.2022 у справі №464/8231/21 скасовано постанову в.о. начальника Інспекції ДАБК №142-а від 11.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрито. Це рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022.
13. 16.02.2022 Інспекцією ДАБК Львівської міської ради складено Акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час перевірки в період з 04.02.2022 по 16.02.2022 ОСОБА_1 дозвільних документів на вищевказаний об`єкт не надала, об`єкт не привела у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Згідно з Реєстром містобудівної діяльності на час перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою відсутні. Вимоги про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначені у приписі від 19.10.2021 ОСОБА_1 не виконано. Проведено фотофіксацію об`єкта будівництва.
14. Акт від 16.02.2022 підписано та отримано представником ОСОБА_1 адвокатом Райхелем Р.П.
15. 16.02.2022 Інспекція ДАБК Львівської міської ради видала ОСОБА_1 припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким її зобов`язано усунути виявлені порушення.
16. Позивачка вважає, що оскаржувані приписи винесені з порушенням вимог законодавства, порушують її права, тому звернулася до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. Позивачка покликалася на те, що припис відповідача від 19.10.2021 винесений з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки відповідач не ознайомив її з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Акт та припис складені у її відсутності та не підписані нею, водночас акт про відмову від підпису не складався. Вважає, що акт, складений за її відсутності, не може бути підставою для складення припису.
Позивачка покликається на рішення Сихівського районного суду м. Львова у справі №464/8231/21, яке набрало законної сили 24.03.2022, якою визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції ДАБК №142-а від 11.11.2021. Обставини, встановлені у справі №464/8231/21, не підлягають доказуванні у даній справі, бо підстави скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №142-а від 11.11.2021 є такими ж як і підстави скасування припису Інспекції ДАБК.
Щодо припису відповідача від 16.02.2022, то позивачка вважає, що такий є протиправним, оскільки перевірку, за результатами якої винесено припис від 16.02.2022, також проведено без участі позивача, що, на її думку, є підставою для скасування оскаржуваного припису.
18. Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022, позов задоволено.
20. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Вчинення суб`єктом владних повноважень, що проводить позаплановий захід щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, дій, є гарантією для забезпечення дотримання прав та виконання обов`язків суб`єкта, щодо якого проводиться відповідний захід державного нагляду (контролю).
Відповідач не надав доказів того, що в день початку перевірки на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю містилася інформацію про проведення цієї перевірки.
Позаплановий захід щодо позивачки провадився без її повідомлення та присутності. Це також видно зі змісту Акта від 19.10.2021 №624-пп, а саме, що його було надіслано поштою, бо в останній день перевірки ОСОБА_1 для підписання та отримання припису не з`явилася. Доказів того, що позивач отримала та ознайомилася з Актом перевірки та з приписом не надано. Отже, припис від 19.10.2021 видано без урахування права на участь ОСОБА_1 у процесі видання зазначеного припису, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Позапланова перевірка, за результатами якої складено Акт від 16.02.2022 та припис від 16.02.2022, була проведена у зв`язку із невиконанням позивачкою припису від 19.10.2021.
Оскільки суд визнав протиправним та скасував припис від 19.10.2021, то, відповідно, відпала підстава для позапланової перевірки, за результатами якої складено Акт від 16.02.2022 та припис від 16.02.2022. Припис від 16.02.2022 є таким, що виданий безпідставно, протиправно, отже підлягає скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВ
21. Інспекція ДАБК у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
22. Інспекція ДАБК зазначає, що суди не застосували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.01.2018 у справі № 2а/2570/6273/2011, згідно яких процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.
Також не враховано висновки щодо застосування норми права, висловлені у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі № 521/17659/17 щодо проведення перевірки у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.
Інспекція покликається на відсутність висновку Верховного Суду у питанні обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти не лише представника суб`єкта містобудування, а ще й самого суб`єкта, якщо під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю присутній його представник.
23. Представник позивача заперечує проти задоволення касаційної скарги. Покликається на те, що ОСОБА_1 , як суб`єкта містобудування, не було належним чином повідомлено про дату і час проведення перевірки, уповноважений представник не був присутній під час проведення таких заходів, відтак державний архітектурно-будівельний контроль не міг здійснюватися.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
25. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі Закон №3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
26. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
27. За правилами пункту 7 цього Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
28. Підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
29. Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
30. За приписами пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
31. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.
32. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (пункт 13 Порядку № 553).
33. Згідно з положеннями пунктів 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
34. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
35. У справі, що розглядається, судами встановлено, що 19.10.2021 Інспекцією ДАБК Львівської міської ради ОСОБА_1 видано припис, оскільки ОСОБА_1 провела самочинну реконструкцію квартири. Надано 60-ти денний термін для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зазначених у приписі.
36. Припис було надіслано поштою, що також встановлено у справі № 464/8231/21 (про оскарження постанови про адміністративне правопорушення від 11.11.2021 №142-а) та отримано позивачем особисто 25.11.2021.
37. Відповідно до ч. 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
38. Пунктом 14 Порядку № 553 також встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
39. Позивачка припис від 19.10.2021 не оскаржувала до проведення перевірки у період з 04.02.2022 по 16.02.2022. З метою перевірки виконання цього припису, відповідач провів позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідком якого складено такі документи: акт від 16.02.2022 за № 80-п; протокол про адміністративне правопорушення від 16.02.2022; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.02.2022, яким встановлено, що вимоги припису від 19.10.2021 ОСОБА_1 не виконано.
40. Під час перевірок встановлено, що ОСОБА_1 провела самочинні будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Цього висновку позивачка не спростувала, документів, які б доводили законність будівництва, ні відповідачу, ні судам не надала.
41. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 21.01.2022 у справі № 464/8231/21 постанову в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №142-а від 11.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП скасовано, а провадження у справі закрито. В основу рішення покладено висновок суду про порушення ст. 61 Конституції України, за якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Суд встановив, що 10.08.2011 Інспекцією вже було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за здійснення прибудови до квартири без затвердженої проектної документації. Прибудова згідно з постановою від 10.08.2011 та добудова відповідно до оскаржуваної постанови від 11.11.2021 є одним і тим самим об`єктом.
Ці обставини не стосуються приписів, які оскаржуються у справі, що розглядається, а тому не можуть мати преюдиційного значення. Відтак скасування постанови №142-а від 11.11.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, не спростовує висновку Інспекції про самочинність будівництва.
42. Незалежно від часу, коли відбулося самочинне будівництво, Інспекція, добросовісно реалізуючи надані їй повноваження, має вживати дієві заходи для його усунення та приведення об`єкта будівництва у відповідність до законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил. Саме на це спрямовано вимоги приписів Інспекції. Адресатом припису має бути особа, яка є його власником на час видання припису. Зміна власника об`єкту, на якому відбулося самочинне будівництво, не усуває його протиправності та не звільняє від правових наслідків.
43. Суди попередніх інстанцій встановили, що безпосередньо ОСОБА_1 не була присутня під час перевірки і з цієї причини дійшли висновку про порушення права позивачки на участь у перевірці і протиправність приписів. Суд з таким висновком не погоджується.
44. Колегія суддів враховує правову позицію, викладену, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 809/1031/16, відповідно до якої якщо заявлені позивачем (суб`єктом приватного права) в обґрунтування позову та підтверджені під час розгляду адміністративної справи недоліки у документах, пов`язаних з проведенням перевірки у сфері дотримання, зокрема, вимог містобудівного законодавства, носять формальний характер та не спростовують виявлених під час перевірки порушень, вони не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому. При цьому суди мають детально дослідити питання дотримання суб`єктом владних повноважень встановленого порядку проведення перевірки, причин допущених цим суб`єктом порушень (якщо такі мали місце) та надати правову оцінку виявленим правопорушенням з боку суб`єкта, що перевірявся.
45. Питання скасування адміністративних актів з підстав їх процедурних недоліків досліджувалося Верховним Судом, зокрема, й у постанові від 03.12.2021 у справі №369/7844/17.
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що процедурні порушення, в залежності від їх характеру, можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не зумовлюють впливу на нього.
Суд наголошував, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 25.07.2023 у справі № 160/6457/22.
46. Для цього суди мали б з`ясувати, чи дійсно були порушення, на яких наполягає відповідач, й чи перешкодило неповідомлення суб`єкта містобудування про перевірку реалізації його прав та процедурних гарантій, зокрема, на подання пояснень, заперечень та міркувань по суті справи, додаткових доказів, документів тощо, чи могли б вони спростувати результати перевірки, висновки та обставини, зафіксовані у акті, оформленому за її результатами, а також у приписі Інспекції.
47. Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, що розглядається, Суд бере до уваги, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачка отримала особисто 05.11.2021, 11.11.2021 розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за участі її представника адвоката Райхеля Р.П., припис від 19.10.2021 вона отримала особисто 25.11.2021; акт від 16.02.2022 підписав та отримав представник позивачки Райхель Р.П .
48. Ці обставини свідчать про те, що позивачка не могла не знати про перевірки, принаймні про їх наслідки, і не було причин, які б перешкодили позивачці виконати вимоги припису у встановлений строк.
49. Позивачка могла реалізувати права, пов`язані з перевіркою, зокрема отримати акт за результатами перевірки; подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки; надати докази законності будівництва; захистити свої права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення (що вона, власне, і зробила, скориставшись правовою допомогою адвоката).
50. За таких обставин немає підстав вважати, що присутність позивачки під час перевірки вплинула б на її результат та наслідки, а рішення Інспекції (зокрема, внесення припису) було б іншим.
51. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми процесуального права в частині оцінки доказів та помилково оцінили допущені під час перевірки порушення як суттєві, не врахувавши принципів розмежування формальних і сутнісних порушень у практиці Верховного Суду.
52. Враховуючи зазначене вище, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є необґрунтованими, а доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.
53. Щодо обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомляти не лише представника суб`єкта містобудування, а ще й самого суб`єкта (незалежно від присутності його представника) під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 810/3517/17, від 22.10.2018 у справі № 153/876/17 та від 10.07.2019 у справі № 521/17659/1, перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Відтак участь представника суб`єкта містобудування у перевірці є достатньою для того, щоб процедурні гарантії було дотримано.
54. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
55. Зважаючи на те, що порушення процедури проведення перевірки та видання приписів не привезло до порушення прав позивачки, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 340 341 345 349 353 355 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі №380/7738/22 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.А. Єзеров