ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 380/8154/23
адміністративне провадження № К/990/27359/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/8154/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року, прийняту у складі головуючого судді Сподарик Н.І., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, прийняту в складі головуючого судді: Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати за період з 01.09.2013 по день фактичної виплати індексації.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такому клопотанні.
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. У резолютивній частині вказаною ухвали судом зазначено, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду буде розглянута судом під час розгляду справи по суті.
4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовлено; клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено; залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
5. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. При цьому, позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого строку.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 вказано, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
8. Крім того позивач посилається на те, що відповідно до пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. З огляду на те, що дію вказаного карантину продовжено до 30 квітня 2023 року, то строк, передбачений статтею 233 КЗпП України, не може застосовуватися до спірних правовідносин.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Соколова В.М., від 14 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року.
11. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України (ухвала про залишення позову без розгляду) та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
12. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 07 листопада 2023 року.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
13. Відповідно до частини другої статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
15. Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
16. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав, що строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає один місяць відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України. Оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 30.10.2022, з дня надходження коштів на свій картковий рахунок, стягнутих з відповідача за рішеннями судів у справі № 380/5840/21, а з позовом звернувся до суду лише 19.04.2023, тому він пропустив строк звернення до суду.
17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятої статті 122 КАС України. При цьому посилався на те, що компенсація втрати частини доходу є спеціальним видом юридичної відповідальності, який застосовується до органу, що здійснює нарахування та виплату доходів, з метою захисту майнових інтересів громадян та є прямим правовим наслідком невиконання обов`язку щодо своєчасного нарахування та виплати особі відповідних доходів. Зазначав, що оскільки спірні правовідносини охоплюються спеціальної нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, тому відсутні підстави для застосування частини першої статті 233 КЗпП України.
18. У цій справі судами було встановлено, що 31 жовтня 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти (індексація грошового забезпечення), які за рішеннями судів у справі № 380/5840/21 були стягнуті з військової частини НОМЕР_1 .
19. 31.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі № 380/5840/21.
20. Військова частина НОМЕР_1 листом від 01.12.2022 повідомила позивача про відсутність підставі для здійснення відповідного нарахування.
21. Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
22. Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
23. Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
24. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
25. На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013. Конституційний Суд України вказав, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
26. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
27. Таким чином, враховуючи те, що компенсація втрати частини доходів є компенсаційною виплатою та є складовою належної працівникові заробітної плати, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що в цьому випадку цей спір виник у зв`язку із оплатою праці.
28. За наведеного Верховний Суд зазначає, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Водночас указані положення КАС України не містять норми, які б регулювали порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
29. Разом з тим, такі правовідносини регулюються положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, яка на момент їх виникнення була викладена у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
30. Водночас відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
31. Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
32. Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
33. Аналогічна правові позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 380/14039/22.
34. З огляду на вказане, висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 122 КАС України та пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи статті 233 КЗпП України у частині, що стосується строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці та які мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України, а враховуючи, що станом на час звернення позивача до суду, діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, то строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, не підлягає застосуванню, так як такий продовжено на строк дії карантину.
35. Твердження касатора про те, що строк звернення до суду з цим позов не обмежується будь-яким строком, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, колегія суддів Верховного Суду уважає безпідставними, з огляду на те, що вказаним рішенням суд надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, внесених у вказану статтю Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком, однак після внесення вказаних змін, у справах про виплату працівнику всіх сум, що належать йому при звільненні, було встановлено тримісячний строк звернення до суду.
36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
37. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
38. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, тому ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанцій для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року в справі № 380/8154/23 скасувати, а справу № 380/8154/23 направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
В.М. Соколов