№ 380/8791/24 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 380/8791/24

адміністративне провадження № К/990/34507/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 (колегія суддів: Пліш М.А., Курилець А.Р., Мікула О.І.) у справі №380/8791/24 за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Буської міської ради, за участю в справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просила визнати протиправним та скасувати Рішення ХХ сесії сьомого скликання Буської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 06.03.2019 №48 в частині надання дозволу ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0036 га для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 .

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, провадження у справі закрито на підставі частини першої статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2024 відкрито касаційне провадження.

5. У відзиві на касаційну скаргу третя особа проти її задоволення заперечує, просить залишити судові рішення без змін.

6. Зважаючи на предмет касаційного оскарження, справа розглядається в порядку письмового провадження.

7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що рішенням ХХІІІ сесії сьомого скликання Буської міської ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 06.03.2019 №48 надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0036 га для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 .

В подальшому рішенням ХХІІІ сесії сьомого скликання Буської міської ради «Про передачу земельних ділянок у власність в м.Буську» від 02.10.2019 №104, затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0036 га для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 . Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку орієнтовною площею 0.0036 га (кадастровий номер 4620610100:13:025:0517) для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану вище земельну ділянку орієнтовною площею 0.0036 га (кадастровий номер 4620610100:13:025:0517) 07.11.2019 зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером 34084507, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1957866246206.

9. Вважаючи рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним, позивач звернулася до суду із цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив із того, що цей спір не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, оскільки існує спір про право на земельну ділянку. При цьому у третьої особи виникло право власності на спірну земельну ділянку та проведено його державну реєстрацію.

Таким чином, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, який вичерпав свою дію після реалізації подальше оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що предметом спору є індивідуальний акт, який ухвалений суб`єктом владних повноважень, відтак спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини є публічно-правовими. Також зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс справу до незначної складності.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

13. За правилами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

15. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

16. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 (справа №826/9341/17), від 19.06.2019 (справа №802/385/18-а), від 06.11.2019 (справа №826/3731/18) неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.

"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів».

17. Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).

18. У постановах від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц, 24.04.2018 у справі № 401/2400/16-ц, від 30.05.2018 у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

19. Судами встановлено, що рішенням ХХІІІ сесії сьомого скликання Буської міської ради «Про передачу земельних ділянок у власність в м.Буську» від 02.10.2019 №104, затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0036 га для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 . Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку орієнтовною площею 0.0036 га (кадастровий номер 4620610100:13:025:0517) для будівництва та обслуговування гаражу в АДРЕСА_1 .

20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2021 в справі №813/1009/17 зазначено, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала, що якщо дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

21. Отже судами встановлено, що рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки реалізований, фактично вичерпав свою дію та право власності третьою особою реалізувано, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права.

22. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у цій справі наявний спір про право щодо земельної ділянки, який стосується набутого третьою особою речового права власності на земельну ділянку в м. Буськ по вул. Галицькій.

23. У разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність, тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

24. Скасування такого акта не породжує наслідків для користувача земельної ділянки, оскільки в такої особи виникло право користування земельною ділянкою, яке ґрунтується на правовстановлюючих документах. Відтак обраний спосіб захисту порушеного права (оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про розпорядження земельною ділянкою) не забезпечує його реального захисту.

Аналогічна правова позиція міститься також в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 128/2402/17.

25. Тобто, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення органу місцевого самоврядування, як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо набуття права на земельну ділянку, яку в подальшому передано у власність третій особі, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

26. За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

27. Таким чином, оскільки позовні вимоги заявлено на захист порушеного, на думку позивачів, права на об`єкт нерухомого майна (земельну ділянку), то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Спір із цих правовідносин з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

28. Також колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги щодо того, що судом першої інстанції визначено справу, яка розглядається, як справу незначної складності, та розглянуто за правилами спрощеного провадження, оскільки судом правильно обрано форму судочинства у відповідності до ст. 12 257 КАС України.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

30. Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді

Н.В. Коваленко

А.І. Рибачук