№ 380/9977/23 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа №380/9977/23

адміністративне провадження № К/990/1235/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року (головуючий суддя - Крутько О.В.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року (головуючий суддя - Гудим Л.Я., судді: Затолочний В.С., Гінда О.М.)

у справі №380/9977/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. В травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом, в якому просив:

- визнати протиправну бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) у розмірі до 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада 2022 року по 25 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000 грн, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада 2022 року по 25 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що під час проходження військової служби, перебуваючи у службовому відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і борони, відсічі і стримуванні збройної агресії, що полягало у виконанні бойових завдань на підставі бойових наказів (розпоряджень), а тому набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди відповідно до Постанови №168.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року та з 01 грудня 2022 року по 25 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 28 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року та з 01 грудня 2022 року по 25 грудня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник позивача звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині залишених без задоволення позовних вимог, та у цій частині ухвалити нове рішення.

5. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.

7. Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 вересня 2022 року №2902-ОС призначено старшого солдата ОСОБА_1 , інспектором прикордонної служби 2 категорії - гранатометником третього відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави відділу прикордонної служби № НОМЕР_3 , звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги відділення вогневої підтримки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (на вищу посаду - у порядку просування по службі).

8. Відповідно до бойових наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року №165 гриф, старшого солдата ОСОБА_1 направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ).

9. У довідці за підписом командира в/ч НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року №4466 вказано про те, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у періоди: з 28 вересня по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада по 18 листопада 2022 року; з 24 листопада по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня по 25 грудня 2022 року. Підстава - бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф від 16 вересня 2022 року.

10. Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03 листопада 2022 року №3632-ОС та від 03 грудня 2022 року №4112-ОС вирішено не виплачувати додаткову винагороду за жовтень 2022 року та листопад 2022 року відповідно солдату ОСОБА_2 та старшому солдату ОСОБА_1 Причинами невиплати вказано виявлення на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння та складення протоколу за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

11. У довідці № 54-М від 10 квітня 2023 року про види грошового забезпечення, що нараховані ОСОБА_1 за період з 02 травня 2022 року по 28 березня 2023 року та у архівній відомості за період з травня 2022 року до травня 2023 року №168-М від 24 травня 2023 року, вказано, що позивачу виплачено додаткову винагороду згідно з Постановою №168 (30 000 грн) у вересні 2022 року - 26 000 грн, у грудні 2022 року 30 000 грн (спірний у цій справі період).

12. 10 квітня 2023 року начальником відділу кадрів військової частини НОМЕР_1 видано довідку про те, що ОСОБА_1 дійсно з 02 травня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з 02 травня по 01 липня 2022 року, з 26 січня по 20 лютого 2023 року та з 25 лютого безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії РФ проти України в Донецькій та Луганській областях.

13. Не погоджуючись з ненарахуванням та невиплатою у збільшеному розмірі додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 у період з 28 вересня по 18 листопада 2022 року та з 24 листопада по 25 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач протиправно не виплатив позивачу збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168 за період з 28 вересня по 30 вересня 2022 року та з 01 грудня по 25 грудня 2022 року. Натомість у відповідача були наявні правові підстави для невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у тому числі у збільшеному розмірі за період з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада по 30 листопада 2022 року.

15. У спірний період з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада по 30 листопада 2022 року, з 01 грудня по 25 грудня 2022 року позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області, що підтверджено довідкою в/ч НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року №4466.

16. Проте у зв`язку зі складанням адміністративних протоколів у жовтні та листопаді 2022 року, виплата додаткової винагороди за ці місяці не передбачена, а тому дії відповідача у цей період є правомірними.

17. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, керувався положеннями Окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, а також зауважив, що накази начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03 листопада 2022 року №3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та від 03 грудня 2022 року №4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачем не оскаржувались та на час розгляду цього спору є чинними, відповідно підстави для виплати додаткової винагороди відповідно до Постанови №168 відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Представник позивача у касаційній скарзі як на підставу відкриття касаційного провадження посилався на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначав про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених:

- пунктом 2-1 Постанови №168;

- абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра Оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби у зв`язку із застосуванням положень зазначеного Окремого доручення для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно пункту 2-1 Постанови № 168, а саме:

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває);

- підстав позбавлення права на отримання винагороди.

19. Зазначає, що для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100 000 грн не є обов`язковою лише безпосередня участь у бойових діях, оскільки положення пункту 1 Постанови № 168 передбачають також здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, як підставу для такої виплати.

20. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що Окреме доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року (не стосується військовослужбовців Держприкордонслужби) не було зареєстровано у Мін`юсті, а тому його положення не можуть застосовуватися для прийняття рішення про невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану, регламентованої Постановою №168.

21. Звертає увагу на те, що факт вчинення позивачем дисциплінарного та/або адміністративного правопорушення, а також накладення дисциплінарного та/або адміністративного стягнення не може бути підставою для позбавлення позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

22. З огляду на те, що наведений у статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний Статут) перелік видів адміністративних та дисциплінарних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, вважає що застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення, не передбачено нормами Дисциплінарного Статуту, а отже знаходиться поза межами правового поля. Також і Постанова №168 не містить будь яких виключень щодо можливості позбавлення додаткової винагороди, яка має виплачуватись військовослужбовцю за перебування на військовій служби у період дії воєнного стану.

23. Звертав увагу на висновки Конституційного Суду України, викладені у рішеннях № 7зп від 23 грудня 1997 року та № 7рп/2001 від 30 травня 2001 року щодо верховенства права, а також на те, що відповідачем не спростована достовірність інформації, наведеної у довідці від 20 січня 2023 року № 4466, а військова частина підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області у спірні періоди.

24. Просив ухвалити нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада по 30 листопада 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року, з 01 листопада по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада по 30 листопада 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

25. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін, а в частині задоволених позовних вимог скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

26. Звертав увагу на те, що оскільки позивач у жовтні та листопаді 2022 року притягнутий до адміністративної відповідальності, то збільшена додаткова винагорода відповідно до пункту 8 наказу 392 не належить до виплати. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності в жовтні, листопаді 2022 року суперечить покладеним на нього обов`язкам та змісту Військової присяги, підриває довіру та авторитет Державної прикордонної служби України в умовах воєнного стану.

27. Обов`язок виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої Постановою № 168, виникає у відповідача виключно після отримання нормативно закріпленого переліку документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

28. Проте належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, відповідачу не було надано.

29. Сам лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

31. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 28 вересня по 18 листопада 2022 року, з 24 листопада по 25 грудня 2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

32. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04 листопада 1991 року №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

33. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.

34. Відділ прикордонної служби є основним підрозділом прикордонного загону (прикордонної комендатури), призначеним, зокрема, для безпосередньої охорони та захисту визначеної ділянки державного кордону.

35. За специфікою завдань відділ прикордонної служби типу «С» є відділом, призначеним для виконання завдань з охорони державного кордону України, здійснення прикордонного контролю, проведення заходів з пошуку та затримання правопорушників, локалізації нестандартних (кризових) ситуацій, виявлення та припинення правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби, виконання інших завдань, покладених на Держприкордонслужбу (пункт 5 Положення про відділ прикордонної служби Державної прикордонної служби, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 квітня 2016 року №311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2016 року за №719/28849).

36. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

37. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

38. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

39. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

40. Абзацом першим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

41. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

42. Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та їх розміри визначені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

43. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

44. Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306.

45. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату (пункт 3 глави 1 розділу 1 цієї Інструкції).

46. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №69/2022 Кабінет Міністрів України постановою від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

47. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року №793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

48. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

49. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

50. Конкретизація таких умов залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07 липня 2022 року № 793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

51. На виконання пункту 2-1 Постанови №168 Адміністрація Держприкордонслужби 30 липня 2022 року видала наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», уведений в дію з 01 серпня 2022 року (далі - наказ №392-АГ). Цей наказ діяв протягом спірного у цій справі періоду.

52. У пункті 2 наказу №392-АГ конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі, а саме:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

53. Пунктом 4 наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

54. Згідно з пунктом 5 наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

55. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

56. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

57. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

58. Пунктом 11 наказу №392-АГ визначено, що склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

59. Згідно з пунктом 12 наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язкому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

60. У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

61. Судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано, серед іншого, Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188 (зареєстровану в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за №488/28618, далі - Інструкція № 188), яка визначала порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

62. Суд апеляційної інстанції до спірних правовідносин застосував Окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, яким врегулювано Порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

63. З цього приводу слід зазначити, що Інструкція №188 була прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року №18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», що передбачала виплату військовослужбовцям винагороди в порядку і розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів, за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду, а отже застосування судом першої інстанції її положень є помилковим.

64. Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100 000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації Постанови №168 до правовідносин, що вже відбулися.

65. Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою №168, у спірний період підлягають накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ і від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ.

66. Окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29, на положення якого посилався суд апеляційної інстанції, до спірних правовідносин не може бути застосоване, оскільки позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України.

67. Оскільки на час розгляду цієї справи Верховний Суд висловився щодо питання застосування абзаців 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра Оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29, в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби, то відсутні підстави для формування правового висновку в цій частині.

68. У спірний період до правовідносин, які склались у цій справі для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, підлягають застосуванню накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, видані керівником центрального органу - головою Держприкордонслужби України відповідно до вимог абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII, незважаючи на висновок суду першої інстанції про неможливість їх прийняття до виконання через відсутність реєстрації в Міністерстві юстиції України.

69. Наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 листопада 2022 року №3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та від 03 грудня 2022 року №4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди», включено старшого солдата ОСОБА_1. до списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4, яким не виплачується додаткова винагорода за жовтень 2022 року та за листопад 2022 року у зв`язку з складенням відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

70. Верховний Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що перелік видів адміністративних та дисциплінарних стягнень визначено статтею 48 Дисциплінарного Статуту, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових виплат до грошового забезпечення не передбачена нормами Дисциплінарного Статуту, отже знаходиться поза межами правового поля.

71. Накази про позбавлення позивача виплати додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року були винесені на підставі пункту 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ.

72. Так, підпунктом 4 пункту 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ визначено, що начальник (командир) органу Держприкордонслужби позбавляє виплати додаткової винагороди повністю, якщо військовослужбовець, зокрема, притягнутий судом до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення відповідно до рішення суду.

73. Як встановлено судами, 14 жовтня 2022 року на території Городнянської ОТГ Чернігівського району в місці дислокації підрозділу в с. Хоробичі виявлено позивача з ознаками вживання спиртних напоїв. За результатами складений протокол про адміністративне правопорушення та направлено до Городнянського районного суду Чернігівської області для прийняття рішення.

74. 01 листопада 2022 року на території Городнянської ОТГ Чернігівського району в місці дислокації підрозділу в населеному пункті Хоробичі позивач був виявлений з ознаками алкогольного сп`яніння. За результатами складений протокол про адміністративне правопорушення та направлений до Городнянського районного суду Чернігівської області для прийняття рішення.

75. Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року справу про адміністративне правопорушення № 732/1042/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 732/941/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП об`єднано в одне провадження № 732/941/22.

76. Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року у справі №732/941/22 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП в частині інкримінованого адміністративного правопорушення від 14 жовтня 2022 року, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (в частині інкримінованого адміністративного правопорушення від 14 жовтня 2022 року).

Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

77. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року у справі №732/941/22 набрала законної сили 13 лютого 2023 року.

78. Таким чином можна зробити висновок, що позивач є таким, що до адміністративної відповідальності за вчинене у жовтні 2022 року правопорушення не притягнутий до адміністративної відповідальності.

79. Листом від 18 квітня 2023 року №25/27-95-23-Вих в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідь на адвокатський запит від 27 березня 2023 року зазначив про те, що стосовно старшого солдата ОСОБА_1 14 жовтня 2022 року та 01 листопада 2022 року було складено протокол про адміністративне правопорушення за перебування військовослужбовця в місці несення служби в стані алкогольного сп`яніння, відповідальність за яке передбачена статтею 172-20 КУпАП, тому грошові кошти депоновано до розгляду справи судом та прийняття правового рішення за статтею 172-20 КУпАП. Після розгляду справи судом та за результатами прийнятого рішення, буде вирішено питання щодо здійснення старшому солдату ОСОБА_1 виплати додаткової винагороди за період у якому зазначені виплата не здійснювалась.

80. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки командира в/ч НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року №4466 старший сержант ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у періоди з 28 вересня по 30 вересня 2022 року; з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада по 18 листопада 2022 року; з 24 листопада по 30 листопада 2022 року; з 01 грудня по 25 грудня 2022 року.

81. Підставою для такої довідки вказано бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 від 16 вересня 2022 року.

82. Суди першої й апеляційної інстанцій надали належну оцінку тим обставинам, що указана довідка видана на підставі одного із підтверджуючих документів, передбачених пунктом 4 наказу №392-/0/81-22-АГ.

83. За таких обставин і правового регулювання Верховний Суд зазначає, що оформлена стосовно позивача довідка ВЧ НОМЕР_2 від 20 січня 2023 року №4466 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

84. Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судами попередніх інстанцій не встановлено.

85. Відповідно до пункту 13 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» рішення про позбавлення виплати додаткової винагороди за умов передбачених пунктами 8, 9 цього наказу, оформлюється наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби із зазначенням причин позбавлення на підставі поданих в установленому порядку відповідних рапортів безпосередніх начальників (командирів) військовослужбовця із клопотанням та зазначенням конкретних підстав позбавлення додаткової винагороди. У разі якщо умови, передбачені пунктом 7 - 9 цього наказу, виявлено (або за результатами службового розслідування їх підтверджено) після виплати додаткової винагороди, передбаченої цим наказом, її позбавлення проводиться в наступному місяці після виявлення цих умов.

86. Пунктом 14 цього наказу передбачено те, що у разі скасування наказу про усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків, якщо за результатами службового розслідування підстави для прийняття такого рішення не підтвердилися, а так само спростування інших умов, передбачених пунктом 8 цього наказу, військовослужбовцю виплачується додаткова винагорода за весь період, протягом якого він її не отримував, у порядку та на умовах, передбачених цим наказом.

87. Верховний Суд зазначає, що на час надання відповіді на адвокатський запит рішення у справі про адміністративне правопорушення №732/941/22 набрало законної сили, а також участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії підтверджена довідкою від 20 січня 2023 року №4466, тому підстави для невиплати додаткової винагороди за жовтень 2022 року у відповідача були відсутні.

88. Враховуючи вимоги підпункту 4 пункту 8 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ та те, що постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 31 січня 2023 року у справі №732/941/22 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинене у листопаді 2022 року, відповідач правомірно не виплатив позивачу додаткову винагороду у листопаді 2022 року.

89. За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року.

90. Доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України в частині висновків щодо підстав позбавлення позивача права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, знайшли своє часткове підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

91. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

92. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права та дійшли помилкового висновку в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу збільшену додаткову винагороду за період з 01 жовтня по 31 жовтня 2022 року.

93. За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

94. У частині відмови у задоволенні позовних вимог про нарахування та виплату збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 01 листопада по 18 листопада 2022 року та з 24 листопада по 30 листопада 2022 року рішення судів попередніх інстанцій слід залишити без змін.

95. У частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії у період з 28 вересня по 30 вересня 2022 року та з 01 грудня по 25 грудня 2022 року, які були задоволені судом першої інстанції та залишені без змін судом апеляційної інстанції, позивачем не оскаржуються, а тому Верховний Суд не надає оцінки судовим рішенням в частині.

96. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 350 351 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі № 380/9977/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року та в цій частині ухвалити нове рішення.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розрахунку на місяць пропорційно участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розрахунку на місяць пропорційно участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року з урахуванням фактично сплачених сум.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду