ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 381/2544/15-а

адміністративне провадження № К/9901/14950/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Садового товариства "Блакитна затока" та заяву ОСОБА_1 про приєднання до касаційної скарги на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 (колегія суддів: Кузьмишина О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі №381/2544/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа Садове товариство "Блакитна затока" про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, щодо внесення змін до Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за №354/3815 про перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність та зокрема перелічено певних осіб, яким передаються вказані ділянки:

Вирішено вважати здійсненою наступну заміну у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за N 354/3815 про Перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність, щодо земельних ділянок АДРЕСА_1 згідно адрес садових ділянок, зазначених у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 354/3815: замість осіб, визначених у цьому додатку вказано осіб, визначених у Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно рішення Київради №354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління Садового товариства "Блакитна затока" №04\І0 від 04.10.2006 року, погодженому з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 та зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації у відповідності до Списку змін до Переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність згідно рішення Київради N354/3815, прийнятому та затвердженому рішенням правління Садового товариства "Блакитна затока" №04\1О від 04.10.2006, погодженому з Первинною профспілкою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний - судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 оформити та видати документи про право власності на відповідні земельні ділянки, що знаходяться на о. Водників у Голосіївському районі м. Києва членам Садового товариства "Блакитна затока" в наведеному переліку.

Вважаючи, що постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 порушено право власності осіб, які не були залучені до розгляду справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, третя оосба Садове товариство "Блакитна затока" подало касаційну скаргу, до якої приєднався ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не встановлено обставини, що мають суттєве значення для вирішення цього спору. Зокрема, чи є особи, які подали апеляційну скаргу, членами СТ "Блакитна затока", чи реалізоване їх право на земельні ділянки. Вказує, що на підставі постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2006 більшість членів СТ "Блакитна затока" реалізували право на отримання земельних ділянок у власність та оформили правоустановлюючі документи. Зокрема ОСОБА_1 в заяві про приєднання до касаційної скарги вказує, що отримав державний акт серія ЯЖ № 018837 на право власності на земельну ділянку площею 841 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження.

Від ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить в її задоволенні відмовити, залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Від решти учасників справи відзив на касаційну скаргу не надходив.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач ОСОБА_2 є працівником та головою Професійної спілки працівників "Київський суднобудівний-судноремонтний завод", що підтверджується постановою Президії Української спілки працівників річкового транспорту Укркомфлот та діє у відповідності до вимог статуту Української професійної спілки працівників річкового транспорту, затвердженого на Першому позачерговому з`їзді Української професійної спілки працівників річкового транспорту від 17.04.1992 зі змінами та доповненнями станом на 2001 рік.

27.10.2005 Київською міською радою було прийнято рішення, яким у ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" з постійного користування було вилучено земельну ділянку загальною площею 20,99 га, розташовану на Острові Водників у Голосіївському районі м.Києва та затверджено проект відведення земельних ділянок вилученої землі громадянам - членам садового товариства "Блакитна затока" та передання даних земельних ділянок у власність громадянам - членам садового товариства "Блакитна затока".

Вказаним рішенням також було затверджено Додаток до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за № 354/3815 про перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність, зокрема, перелічено осіб, яким передаються вказані земельні ділянки.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2006 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 та Садового товариства "Блакитна затока" було визнано незаконним рішення № 21 правління Садового товариства "Блакитна затока" від 11.07.2002 про затвердження переліку земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність, передане до Київської міської ради для вирішення питання про безоплатну передачу у приватну власність та зобов`язано Садове товариство "Блакитна затока" Голосіївського району м.Києва прийняти та затвердити на найближчому засіданні правління, перелік громадян (що новоприйняті у відповідності до вимог Статуту садового товариства "Блакитна затока"), на розподіл земельних ділянок № 401-477, 479-499 згідно адрес садових ділянок, зазначених у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 354/3815, погодженому з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 для ведення колективного садівництва і Cадовому товариству "Блакитна затока" Голосіївського району земель загального користування в урочищі острову Водників у Голосіївському районі м.Києва. Зобов`язано будь-яких осіб, в тому числі фізичних та юридичних незалежно від форми підпорядкування вважати дійсним, єдиним законним та таким, на підстав якого, підлягають для розподілення між членами Садового товариства "Блакитна затока" земельні ділянки, перелік громадян на розподіл яких прийнятий та затверджений на правлінні Садового товариства "Блакитна затока", погоджений з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі голови профспілки ОСОБА_2 .

На виконання вимоги державного виконавця Державної виконавчої служби у Голосіївському районі м.Києва, виданої на підставі постанови № 612/10 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-1164 від 06.07.2006 Фастівського міськрайонного суду, Садовим товариством "Блакитна затока" було прийнято та затверджено список змін до Переліку громадян на розподіл земельних ділянок № 401477, 479-499 згідно адрес садових ділянок, зазначених у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 р. № 354/3815, погоджений з Первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2 , для ведення колективного садівництва.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачами у справі не вчиняються жодні дії, які б свідчили про прийняття або виконання вимог вказаного рішення та здійснення відповідних змін у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за № 354/3815 про перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність.

В матеріалах справи наявна копія рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2006 у справі за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 та Садового товариства "Блакитна затока", з якого вбачається, що Київська міська рада та Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації не були сторонами у вищезазначеній справі, натомість є спеціальними органами із відповідними повноваженнями, наданими ст.ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", Типовим положенням "Про Київське та Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів", затвердженим постановою КМУ від 24.02.2003 № 200 щодо внесення відповідних змін у Додатку до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 за № 354/3815 про перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність, на підставі списку змін до переліку громадян на розподіл земельних ділянок, прийнятого та затвердженого на правлінні Садового товариства "Блакитна затока", погодженого з первинною профспілковою організацією ЗАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" Української професійної спілки працівників річкового транспорту в особі Голови профспілки ОСОБА_2.

Судом першої інстанції прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Однак позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено яке право позивача порушується. Крім того, приймаючи рішення, яким зобов`язав внести зміни до Додатку рішення Київської міської ради № 354/3815 від 27.10.2005 про перелік земельних ділянок, які передаються у приватну власність визначеним у переліку особам, суд першої інстанції втрутився у виключну компетенцію Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на день звернення до суду), якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктами 2, 3 частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відмови в задоволенні позову стала відсутність порушеного права позивача та втручання суду у виключну компетенцію Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Водночас судом встановлено, що справа № 381/2544/15-а (2а2266/06) за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа Садове товариство "Блакитна затока", знищена за терміном зберігання.

Статтею 384 КАС України передбачено, що відновлення повністю або частково втраченого судового провадження в адміністративній справі, закінченій ухваленням судового рішення або в якій провадження закрите, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 385 КАС України втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_8 про відновлення втраченого судового провадження справи № 381/2544/15-а.

Однак ухвалою Фастівського міськрайоного суду Київської області від 18.08.2015 заяву ОСОБА_8 про відновлення втраченого судового провадження повернуто заявнику.

Учасниками справи № 381/2544/15-а заява в порядку ст. 386 КАС України про відновлення втраченого провадження не подавалась.

За ініціативою суду також питання про відновлення втраченого судового провадження не розглядалось.

Відтак матеріали справи не місять ані позовної заяви, ані оригіналу судового рішення суду першої інстанції, ані будь-яких доказів у справі, що є неодмінним підгрунтям для будь-яких висновків суду під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Отже, враховуючи відсутність матеріалів справи, суд касаційної інстанції вважає за неможливе спростувати чи підтвердити висновки суду апеляційної інстанції, що стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанцій не відповідає критеріям законності та обґрунтованості та підлягає скасуванню із направленням на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Садового товариства "Блакитна затока", до якої приєднався ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019 скасувати.

Справу №381/2544/15-а за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа Садове товариство "Блакитна затока" направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук