№ 386/136/21 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 386/136/21

провадження № 61-10886св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (стягувач), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (боржники),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Пушкарьова Олексія Олексійовича на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2011 року у справі № 2-193/11 стягнено

з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») заборгованість за кредитним договором від 31 жовтня 2007 року

№ 401/30//10/2007/840-6701/КФ в сумі 147 724,88 грн, державне мито в сумі 1 477,24 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На виконання вказаного рішення Голованівський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , однак Голованівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) відмовив у відкритті виконавчого провадження

№ 55192013.

04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп») укладено договір про відступлення прав вимоги

№ GL48N718070_А_3, згідно з яким право вимоги за кредитним договором від

31 жовтня 2007 року № 401/30//10/2007/840-6701/КФ перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і Товариством

з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Групп») укладено договір про відступлення прав вимоги

№ GL48N718070_А102, згідно з яким право вимоги за кредитним договором від 31 жовтня 2007 року № 401/30//10/2007/840-6701/КФ перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».

26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким право вимоги за кредитним договором від 31 жовтня 2007 року

№ 401/30//10/2007/840-6701/КФ перейшло до заявника.

Заявник вважав, що є підстави для заміни стягувача у вказаній справі на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 55192013 з примусового виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 було завершено Голованівським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), а виконавчих проваджень щодо боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 немає.

Згідно з актом ПАТ «КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимог, оригінали зазначених виконавчих листів втрачені. Оригіналів виконавчих листів у заявника та первісного стягувача немає, заборгованість за кредитним договором не погашена. З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію банку його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. При цьому про місцезнаходження виконавчих листів невідомо, тобто виконавчі документи стягувачем втрачені.

Вказувало, що причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документа

є поважними, оскільки 04 червня 2015 року за рішенням Національного банку України розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра», якою фактично припинено нормальну діяльність банку.

Ліквідація, припинення основної діяльності банку, заміна всього керівництва, закриття територіальних відділень та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій фонду з відчуження великої кількості активів, що також не залежало від первісного стягувача, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів.

Попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об`єктивних причин, що не залежали від нього,

з огляду на припинення його діяльності рішенням державних органів.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 2-193/11; видати дублікат виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; поновити пропущений строк для пред?явлення виконавчих листів до виконання.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від

21 травня 2021 року заяву задоволено.

Замінено у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня

2011 року у справі № 2-193/11 стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-193/11, виданого на виконання рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором у сумі 147 724,88 грн, державного мита в сумі

1 477,24 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 149 332,12 грн, із зазначенням у дублікаті виконавчого листа стягувачем ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», яке є правонаступником ПАТ «КБ «Надра».

Поновлено ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» строк терміном 3 (три) роки для пред`явлення до виконання дубліката виконавчого листа у справі № 2-193/11, виданого на виконання рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 147 724,88 грн, державного мита в сумі

1 477,24 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120,00 грн, а всього - 149 332,12 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «КБ «Надра» вибуло з виконавчого провадження у зв`язку з переданням ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

і ОСОБА_3 , а тому є підстави для заміни сторони виконавчого провадження.

Оскільки видані для примусового виконання виконавчі листи щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 147 724,88 грн, державного мита в сумі 1 477,24 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн були втрачені, рішення суду до цього часу залишилось не виконаним, суд вважав за необхідне видати дублікати виконавчих листів у справі № 2-193/2011, зазначивши у дублікаті виконавчого листа стягувачем ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», яке є правонаступником ПАТ «КБ «Надра».

Також суд вважав, що стягувач з поважних причин пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі сумі 149 332,12 грн, оскільки відбувалась ліквідація первісного стягувача, виконавчі листи були втрачені, а тому такий строк має бути поновлений.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року в частині вирішення заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа у справі № 2-193/11 щодо боржника ОСОБА_1 скасовано.

Заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа у справі № 2-193/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості щодо боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення.

В порядку розподілу судових витрат стягнено з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 484,48 грн сплаченого судового збору.

Відмовлено ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

Постанова мотивована тим, що стягувач, маючи можливість вчасно вчинити відповідні дії щодо пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання, протягом тривалого часу - з 2015 року до 2020 року - не реалізовував свої процесуальні права, спрямовані на виконання рішення суду у межах річного строку, визначеного Законом України від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», що є підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого листа. Строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив у 2016 році, тобто до укладення договорів про відступлення права вимоги від 04 серпня 2020 року, від 20 серпня 2020 року та від 26 серпня

2020 року. Доказів того, що зазначений строк переривався, в матеріалах справи немає. Факт переходу прав вимоги від одного кредитора (стягувача) до іншого, зокрема від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Фінанс Проперті Групп», не може свідчити про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та, як наслідок, підставою для видачі дублікатів виконавчих листів. Будь-яких реальних перешкод для пред`явлення виконавчих листів до виконання у визначений законодавством строк апеляційний суд не встановив, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не навело обґрунтованих аргументів та не надало належних і допустимих доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску цього строку. Суд не має права поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання за відсутності поважних причин пропуску цього строку.

Апеляційний суд вказав, що ухвала суду першої інстанції в частині вирішення питання про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа щодо боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не оскаржується, тому апеляційний суд її в цій частині не переглядав.

Відмовляючи в задоволенні компенсації витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив із того, що адвокат Пушкарьов О. О. до поданої в інтересах боржника апеляційної скарги додав копію договору від

20 березня 2024 року про надання адвокатських послуг в іншій справі

№ 2-193/11, щодо визнання виконавчого листа № 2-193/11 таким, що не підлягає виконанню, та копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг від 20 березня 2024 року на загальну суму 30 000,00 грн у справі № 2-193/11. Водночас апеляційний суд переглядав справу № 386/136/21, договору про надання адвокатських послуг

у справі № 386/136/21 адвокат Пушкарьов О. О. не надав, як і не надав доказів понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у цій справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

29 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пушкарьов О. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року в частині відмови

у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про відмову

в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу

є неправильним, оскільки до договору про надання правової допомоги від

20 березня 2024 року між адвокатом Пушкарьовим О. О. і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду від 29 березня 2024 року, відповідно до якої адвокат надає ОСОБА_1 правничу допомогу у справі № 386/136/21 щодо оскарження ухвали Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року. 20 червня 2024 року адвокат надіслав до Кропивницького апеляційного суду заяву про долучення документів до матеріалів справи та надав акт приймання-передачі наданих послуг і детальний опис виконаних адвокатом робіт до договору про надання правничої допомоги від 20 березня 2024 року, але апеляційний суд це до уваги не взяв.

Доводи інших учасників справи

25 жовтня 2024 року Строкань Вікторія Олексіївна від імені ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подала до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заперечення мотивовані тим, що ЦПК України не передбачає можливості стягнення витрат на правничу допомогу за результатом розгляду заяви на стадії виконання судових рішень. Апеляційний суд правильно застосував норми права щодо розподілу судових витрат.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Голованівського районного суду Кіровоградської області.

12 вересня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Постанова Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року оскаржується в частині відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.

В іншій частині постанова Кропивницького апеляційного суду від 04 липня

2024 року не оскаржується, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Фактичні обставини справи

Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від

21 травня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2021 року, ОСОБА_1 , від імені якого діяв

адвокат Пушкарьов О. О., оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Пушкарьов О. О., зокрема, просив стягнути з ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

На підтвердження своїх повноважень та понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу Пушкарьов О. О. надав:

копію ордера від 21 березня 2024 року (т. 1, а. с. 176); копію договору про надання адвокатських послуг від 20 березня 2024 року б/н про надання адвокатських послуг у справі щодо визнання виконавчого листа № 2-193/11 таким, що не підлягає виконанню, згідно з яким вартість послуг становить

30 000,00 грн, які сплачуються у такі строки: 25 березня 2024 року -

15 000,00 грн, 25 квітня 2024 року - 15 000,00 грн (т. 1, а. с. 177-180); копію акта приймання-передачі наданих послуг від 29 березня 2024 року до договору про надання адвокатських послуг від 20 березня 2024 року на загальну суму

30 000,00 грн, у тому числі з усної консультації - 2 000,00 грн, складання позовної заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - 7 000,00 грн, складання заяви про забезпечення позову -

4 000,00 грн, витребування у приватного виконавця документів - 5 000,00 грн, складання адвокатського запиту - 8 000,00 грн, вивчення судової практики та визначення правової позиції - 4 000,00 грн (т. 1, а. с. 181); копію акта приймання-передачі наданих послуг від 29 березня 2024 року до договору про надання адвокатських послуг б/н від 20 березня 2024 року на загальну суму

30 000,00 грн, які складаються із усної консультації - 3 000,00 грн, складання апеляційної скарги та подання її до суду - 7 000,00 грн, ознайомлення

з матеріалами справи - 4 000,00 грн, представництво в суді в режимі відеоконференції - 5 000,00 грн, адвокатські запити до ДВС та суду -

5 000,00 грн, вивчення судової практики та визначення правової позиції - 6 000,00 грн (т. 2, а. с. 65).

Заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до суду апеляційної інстанції не надало.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходив із того, що адвокат

Пушкарьов О. О. до поданої в інтересах боржника апеляційної скарги додав копію договору від 20 березня 2024 року про надання адвокатських послуг

в іншій справі № 2-193/11, щодо визнання виконавчого листа № 2-193/11 таким, що не підлягає виконанню, та копію акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг від 20 березня 2024 року на загальну суму 30 000,00 грн у справі № 2-193/11. Водночас апеляційний суд переглядав справу № 386/136/21. Договору про надання адвокатських послуг у справі № 386/136/21 адвокат Пушкарьов О. О. не надав.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком апеляційного суду

з таких підстав.

Із матеріалів справи відомо, що ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто предметом розгляду цієї справи є судовий контроль щодо виконання рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2011 року у справі № 2-193/11.

Судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом у юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення; держава для забезпечення виконання судового рішення має насамперед запровадити дієвий, а не ілюзорний юридичний механізм здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, який дасть змогу особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси (абзаци третій, четвертий підпункту 6.2 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року

№ 2-р(II)/2023).

Окреме провадження за заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання не відкривається.

За таких обставин слід зробити висновок про те, що заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання подана в межах справи

№ 2-193/11. Те, що суд першої інстанції присвоїв цій заяві інший номер справи - 386/136/21 (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2021 року, т. 1, а. с. 32), не змінює цього.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що адвокат Пушкарьов О. О. не надав договору про надання адвокатських послуг у справі № 386/136/21,

є неправильним.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача,

у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних

з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови

у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи відомо, що на підтвердження адвокатських повноважень та понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу Пушкарьов О. О. надав: копію ордера від 21 березня 2024 року (т. 1, а. с. 176); копію договору про надання адвокатських послуг від 20 березня 2024 року б/н про надання адвокатських послуг у справі щодо визнання виконавчого листа № 2-193/11 таким, що не підлягає виконанню, згідно з яким вартість послуг становить

30 000,00 грн, які сплачуються у такі строки: 25 березня 2024 року -

5 000,00 грн, вивчення судової практики та визначення правової позиції - 6 000,00 грн (т. 2, а. с. 65).

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду

у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності втіленно, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

З огляду на відсутність заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Пушкарьова О. О. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню у сумі 30 000,00 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що постанову Кропивницького апеляційного суду від

04 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Пушкарьова Олексія Олексійовича задовольнити.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 липня 2024 року в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1

30 000,00 грн витрат, понесених на правничу допомогу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов