ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 388/2167/24
провадження № К/990/51364/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.
розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Нетреби Катерини Олександрівни на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Чабаненко С. В., суддів: Білак С. В., Юрко І. В.
І. Обставини справи
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 08 жовтня 2024 року серії АВ № 00000997 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
2. Долинський районний суд Кіровоградської області рішенням від 22 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовив.
3. Представник позивача - адвокат Дяченко Олексій Володимирович оскаржив в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, якою залишено без розгляду у частині позовних вимог.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Такий висновок апеляційного суду вмотивовано тим, що апеляційну скаргу підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Представник ОСОБА_1 - адвокат Нетреба К. О. уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Така позиція ґрунтується на тому, що копія ордеру від 02 грудня 2024 року серія ВА № 1094941 є додатком до апеляційної скарги адвоката Нетреби К.О. в інтересах ОСОБА_1 . При цьому апеляційна скарга адвоката в інтересах позивача подана через систему «Електронний суд» та скріплена електронним підписом.
Автор скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Автор скарги стверджує, що апеляційним судом застосовано норми Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, без урахування змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36.
8. Верховний Суд ухвалою від 20 січня 2025 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, підставою касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
ІІІ. Оцінка Верховного Суду
9. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
10. За змістом частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
11. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої вказаної статті Кодексу повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
12. Повноваження адвоката як представника, відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
13. Частинами п`ятою-шостою статті 59 КАС України обумовлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
14. В силу частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
15. Згідно з частиною першою статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
16. Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
17. Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачено у статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Так, за приписами вказаної норми адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
18. З аналізу наведених правових норм висновується, що у разі подання апеляційної скарги за відсутності документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, суд апеляційної інстанції має підстави для застосування пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
19. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з підпункту 12.11 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), згідно з яким ордер повинен містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»).
Враховуючи, що на підтвердження своїх повноважень, до апеляційної скарги адвокатом додано сканкопію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1094941 від 02 грудня 2024 року, в якому відсутній підпис адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до матеріалів справи долучено ордер, в якому відсутній підпис адвоката, що не відповідає вимогам пункту 12 Положення № 41.
При цьому суд апеляційної інстанції застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15 березня 2024 року у справі №380/16075/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22.
20. Як убачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені Хурсовича Петра Олександровича подано до Третього апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» адвокатом Нетребою Катериною Олександрівною, яка скріплена електронним підписом.
До апеляційної скарги автор додала сканкопію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1094941 від 02 грудня 2024 року без накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису.
21. Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
22. Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
23. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
24. Згідно з пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
25. За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
26. Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
27. Відповідно до пункту 5.4 Положення про ЄСІТС електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
28. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
29. За приписами пункту 16 Положення про ЄСІТС процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
30. Пунктом 26 Положення про ЄСІТС передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
31. У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
32. Приписи частини першої статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
33. Поняття ордеру міститься у частині другій статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та означає письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
34. Як уже зазначалось, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції застосував положення рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги.
35. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року».
36. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
37. Так, вказаним рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року» викладено пункт 2 Положення у новій редакції:
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
38. Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09.06.2022).
39. Варто зазначити, що: гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом; у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
40. Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер не вимагається.
Таким чином, ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що подається до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", вважається належним чином оформленим та підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів особи в суді, якщо такий ордер підписаний (засвідчений) кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) адвоката, який ідентифікує його особу, а відповідність ордера типовій формі, затвердженій Радою адвокатів України, та наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів може бути перевірена судом за допомогою загальнодоступних засобів, зокрема через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24, від 16 грудня 2024 року у справі № 916/4258/23, від 14 березня 2025 року у справі № 343/1061/24.
41. У справі, що розглядається, подання адвокатом Нетребою К. О. як представником ОСОБА_1 апеляційної скарги здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04 серпня 2017 року рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, а відтак накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом вказаним Положенням не вимагалося.
42. За таких обставин та правового врегулювання подання адвокатом Нетребою К. О. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника Хурсовича П. О. відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України.
43. Варто зазначити, що правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постановах від 15 березня 2024 року у справі №380/16075/22, від 29 лютого 2024 року у справі № 466/76/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 466/862/22, від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22, від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22, та яку суд апеляційної інстанції застосував, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04 серпня 2017 № 162 року, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
44. Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
45. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
ІV. Судові витрати
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не здійснює новий розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нетреби Катерини Олександрівни задовольнити.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі № 388/2167/24 скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко