№ 389/4348/13-ц - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 389/4348/13-ц

провадження № 61-2344св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , подані в їх інтересах адвокатом Швецем Романом Юрійовичем, на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року у складі судді Ткаченка Б. Б. постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалених судових рішень

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (далі - ТОВ «Глобал Спліт», товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заяву обґрунтовувало тим, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та

ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 березня 2008 року у розмірі 175 693,59 грн та судовий збір у розмірі 1 756,94 грн.

16 листопада 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладений договір № 977/К купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли права вимоги за кредитним договором, а також всі інші пов?язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Посилаючись на те, що заміна особи у зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва і можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, ТОВ «Глобал Спліт» просило замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні у справі

№ 389/4348/13-ц з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт».

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року, заяву ТОВ «Глобал Спліт» задоволено частково. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Глобал Спліт» у виконавчому провадженні з виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року в розмірі 175 693,59 грн.

У задоволенні заяви ТОВ «Глобал Спліт» в частині заміни сторони виконавчого провадження з виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц про стягнення судового збору у розмірі 1 756,94 грн відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивована тим, що за умовами договору купівлі - продажу права вимоги

від 16 листопада 2018 року № 997/К, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Глобал Спліт», до ТОВ «Глобал Спліт» перейшли права вимоги за кредитними договорами, а також всі інші пов`язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі зобов`язання за виконавчими листами № 389/4348/13-ц, виданими Знам`янським міськрайонним судом 17 червня 2014 року про солідарне стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року у розмірі 175 693,59 грн. Оскільки, без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Глобал Спліт» в частині заміни сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» про заміну сторони виконавчого провадження в частині стягнення судового збору суд відмовив, посилаючись на те, що виконавче провадження з примусового виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня

2014 року в частині стягнення судового збору у розмірі 1 756,94 грн закінчено у зв`язку з його повним виконанням.

Короткий зміст вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа, поновлення строку для його виконання та ухвалених судових рішень

У липні 2021 року ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання.

Заяву обґрунтовувало тим, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 березня

2008 року у розмірі 175 693,59 грн та судовий збір у розмірі 1 756,94 грн.

На виконання зазначеного судового рішення, Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області 17 червня 2014 року видано виконавчі листи, які ПАТ «Дельта Банк» пред`явлено до примусового виконання.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 січня 2019 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «Глобал Спліт».

У квітні 2021 року ТОВ «Голобал Спліт» звернулося до Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - Знам`янський міськрайонний відділ ДВС) із запитом про надання інформації щодо місця знаходження виконавчих листів від 17 червня 2014 року

№ 389/4348/13-ц.

У травні 2021 року Знам`янський міськрайонний відділ ДВС повідомив, що виконавче провадження стосовно ОСОБА_2 завершено 19 квітня

2018 року, а виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повернуті 13 грудня 2018 року, відповідно до пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Посилаючись на те, що виконавчі листи у справі № 389/4348/13-ц в ПАТ «Дельта Банк» відсутні, і відповідно до акту приймання-передачі (до договору купівлі продажу майнових прав від 16 листопада 2018 року) ТОВ «Глобал Спліт» не передавалися, а також відсутні у Знам`янському міськрайонному відділі ДВС, а отже є втраченими, заявник просив видати дублікати виконавчих листів від 17 червня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц про стягнення зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Глобал Спліт», заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року в розмірі 175 693,59 грн, та судового збору в розмірі 1 756, 94 грн, а також поновити строк для пред`явлення їх до виконання.

Ухвалою Знам`янського апеляційного суду Кіровоградської області

від 14 вересня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Глобал Спліт» відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи були отримані ПАТ «Дельта Банк» 17 червня 2014 року. ТОВ «Глобал Спліт» з часу підписання договору купівлі-продажу майнових прав від 16 листопада

2018 року, достовірно знало, що виконавчі листи щодо ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відповідно до акту прийому - передачі йому не передавалися, однак, лише 29 квітня 2021 року звернулося до Знам`янського міськрайонного відділу ДВС, із запитом щодо перебування вказаних виконавчих листів на виконанні. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про недоведеність заявником того, що виконавчі листи втрачено, та не навів поважних причин для поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, а тому відсутні правові підстави для видачі їх дублікатів.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Глобал Спліт» задоволено частково, ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Заяву ТОВ «Глобал Спліт» задоволено частково. Ухвалено видати дублікати виконавчих листів від 17 червня 2017 року № 389/4348/13-ц про стягнення зі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Глобал Спліт» заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2008 року у розмірі 175 693,59 грн.

Заяву ТОВ «Глобал Спліт» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання щодо боржника ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дублікат виконавчого листа може бути видано у випадку втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання. Відповідно до матеріалів справи виконавче провадження про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту завершено 19 квітня 2018 року на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 завершені 13 грудня 2018 року на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред`являти виконавчий документ до виконання. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ на виконання протягом строків, встановлених частиною першою статті 12 цього Закону (постанови Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 199/13511/13 та від 29 червня 2021 року у справі № 2-394/11).

Оскільки, ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання 30 червня 2021 року, тобто після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання щодо боржника ОСОБА_2 , який закінчився 19 квітня 2021 року, і не навело поважних причин пропуску зазначеного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви у цій частині.

Установивши, що рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року суду не виконано, оригінали виконавчих листів втрачено, строк на пред`явлення виконавчих листів до виконання щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ «Глобал Спліт» не пропустило, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Глобал Спліт» у цій частині.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У лютому 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подана від їх імені адвокатом Швецем Р. Ю., на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, у якій він просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Глобал Спліт» про видачу дублікатів виконавчих листів, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, заявник зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував висновків, викладених у постанові Великої Падати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі

№ 2-836/11, у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі

№ 5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08,

від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі

№ 922/6111/15, від 21 січня 2019 року у справі № 916/215/15-г,

від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10.

Ухвалю Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Глобал Спліт», у якому товариство просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без задоволення, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року без змін.

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подана від їх імені адвокатом Швецем Р. Ю., на ухвалу Знам`янського апеляційного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року, у якій він просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви

ТОВ «Глобал Спліт» про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, заявник зазначає

1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня

2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066//14, від 04 листопада 2020 року у справі № 922/817/18, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3111/14,

від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13-ц, від 22 квітня 2021 року 440/395/20;

2) пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України - необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13;

3) пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України суди не дослідили зібраних у справі доказів.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у липні 2022 року

У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ТОВ «Глобал Спліт», у якому товариство просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без задоволення, а ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня

2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня

2022 року без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Установлені судами фактичні обставини справи

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та

ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 20 березня 2008 року в розмірі 175 693,89 грн, а також судовий збір у розмірі 1 756,94 грн.

17 червня 2014 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області видано шість виконавчих листів про солідарне стягнення зі

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором та судового збору.

Виконавче провадження про стягнення солідарно судового збору у розмірі 1 756,94 грн, закінчено 07 травня 2015 року у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду на підставі пункту 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів

від 17 червня 2014 року про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 175 693,59 грн, завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закону України про виконавче провадження, щодо ОСОБА_2 - 19 квітня

2018 року, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - 13 грудня 2018 року, виконавчий лист повернуто стягувачу ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав від 16 листопада

2018 року № 997/К ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «Глобал Спліт» майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, зокрема: право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах, наведених у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.

Згідно з додатками № 1 та № 2 до зазначеного договору ТОВ «Глобал Спліт» отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ «Дельта Банк», у тому числі за кредитним договором від 20 березня 2008 року № 11318607000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та ОСОБА_1 , поручителями якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно з відомостями Знам`янського міськрайонного відділу ДВС від 27 травня 2021 року, оригінали виконавчих листів від 17 червня 2014 року

№ 389/4348/13-ц разом із постановами про їх повернення, надіслані стягувачу ПАТ «Дельта Банк» (вул. Набережна, 9, м. Кропивницький, 25006). Інформацію про отримання, чи не отримання ПАТ «Дельта Банк» оригіналів виконавчих листів надати неможливо, оскільки поштові реєстри про відправку рекомендованих листів за 2018 рік, знищені у 2020 році.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , подана в їх інтересах адвокатом Швецем Р. Ю., на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 08 червня 2022 року підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року задоволенню не підлягає.

Щодо касаційної скарги на ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 червня 2022 року.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження

№ 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (провадження № 12-48гс20)).

У справі, що переглядається, суди встановили факт невиконання боржниками зобов`язання за кредитним договором від 20 березня 2008 року

№ 11318607000 укладеного між ними та ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») та дійшли обґрунтованого висновку, що ТОВ «Глобал Спліт» на підставі укладеного з ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу майнових прав від 16 листопада 2018 року № 997/К, набуло усіх прав кредитора за кредитним договором та договором поруки, укладеним на забезпечення його виконання.

Разом з тим, установивши, що виконавчі листи з примусового виконання рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 19 травня 2014 року повернуті без виконання стягувачу ПАТ «Дельта Банк» на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», і строк пред`явлення їх до виконання не пропущено, суди дійшли помилкового висновку про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу, ТОВ «Глобал Спліт» є стягувачем у виконавчому документі, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом зазначення про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 389/4348/13-ц, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт».

У контексті наведеного, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 03 листопада

2020 року у справі № 916/16/17 (провадження № 12-48гс20).

Доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 є необґрунтованими, оскільки у цій справі відбулася заміна стягувача у відкритому виконавчому провадженні на підставі переходу права вимоги від первинного кредитора (стягувача) до його правонаступника відповідно до договору купівлі-продажу таких прав, тобто обставини цієї справи, а отже і їх матеріально-правове регулювання є відмінним від справи, що переглядається. Крім того, у справі № 6-122цс13 Верховний Суд України не викладав правового висновку щодо заміни сторони виконавчого провадження поза межами існуючого відкритого виконавчого провадження. Таким чином, помилкове посилання апеляційного суду на висновки викладені у зазначеній постанові Верховного Суду України є підставою для зміни оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, а не підставою для відступу від висновку Верховного Суду України.

Щодо касаційної скарги на постанову Кропивницького апеляційного суду

від 01 лютого 2022 року

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах строку, встановленого для пред`явлення його до виконання. Натомість, коли строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа, суд відмовляє у її задоволенні.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2021 року у справі

№ 2-5827/2010 зазначено, що після переривання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання, перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження)

У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19, Верховний Суд зазначив, що повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення його до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Установивши, що рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 травня 2014 року у справі № 389/4348/13-ц не виконано, виконавчі листи на примусове виконання зазначено рішення суду втрачені, строк для їх пред`явлення до виконання щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 товариством не пропущено, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для видачі дублікатів виконавчих листів щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Ураховуючи наведене, доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2018 року у справі № 5011-58/9614-2012, від 16 серпня 2018 року у справі № 6/275-08, від 15 серпня 2018 року у справі № 6/256, від 26 квітня 2018 року у справі № 922/6111/15, від 21 січня 2019 року у справі № 916/215/15-г, від 06 листопада 2019 року у справі

№ 2-1053/10 про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий лише у випадку втрати оригіналу цього документа, а тому при вирішенні цього питання вирішальним є встановлення обставин втрати оригіналу виконавчого документа, який вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання є необґрунтованими, оскільки такі висновки стосуються загальних питань, які належить встановити судам при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа. Оскаржуване судове рішення не суперечать висновкам викладеним у наведених заявником постановах Верховного Суду, оскільки ухвалено за інших установлених судом фактичних обставин справи.

Верховний Суд зауважує, що факт втрати оригіналу виконавчого листа встановлюється судами у кожній конкретній справі на підставі наданих доказів, а тому доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції недоведеності ТОВ «Глобал Спліт» факту втрати виконавчих листів є необґрунтованими, оскільки відсутність відомостей про отримання стягувачем, надісланого йому органом державної виконавчої служби виконавчого документа та його відсутність у органі державної виконавчої служби, дає підстави вважати його втраченим.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 та від18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, суд надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року є законною та обґрунтованою. Суд апеляційної інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та наявним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданої в їх інтересах адвокатом Швецем Р. Ю.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, суди дійшли помилкового висновку про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт» у виконавчому провадженні, оскаржувані судові рішення підлягають зміні, шляхом зазначення про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Глобал Спліт» у виконавчих листах у справі № 389/4348/13-ц.

Щодо вирішення питання розподілу судових витрат

Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).

Ураховуючи, що за результатами перегляду справи в суді касаційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни оскаржуваних судових рішень, що не вплинуло на правильність вирішення судами спору по суті, понесені заявником судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 400 402 409 410 412 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , подану в їх інтересах адвокатом Швецем Романом Юрійовичем, задовольнити частково.

Ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області

від 15 січня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 08 червня 2022 року змінити.

Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» у виконавчих листах у справі № 389/4348/13-ц.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , подану в їх інтересах адвокатом Швецем Романом Юрійовичем, залишити без задоволення, постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 лютого 2022 року залишити без змін..

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко