Постанова

Іменем України

21 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 390/988/21

провадження № 61-6558св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Національна академія аграрних наук України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року у складі судді Гершкул І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 червня 2022 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук (далі - НААН) України про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді.

Позовна заява мотивована тим, що з 28 лютого 2018 року він на підставі трудового контракту займав посаду директора Державного підприємства (далі - ДП) «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН».

У зв`язку із закінченням строку контракту, на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України, наказом НААН України від 26 лютого 2021 року № 76-к його було звільнено із займаної посади з 02 березня 2021 року, з чим він не згодний.

Вказував, що наказом НААН України від 26 лютого 2021 року № 77-к його призначено виконувати обов`язки директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» до призначення керівника.

У подальшому його було звільнено від виконання обов`язків директора згідно з наказом від 01 липня 2021 року № 249-к та призначено ОСОБА_2 виконувати обов`язки директора.

Вважав, що підстав для звільнення його з посади не було, а звільнення є незаконним, оскільки Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777, визначено, що до оголошення конкурсного відбору або на період проведення конкурсного відбору суб`єкт управління на строк, який не може перевищувати трьох місяців, тимчасово покладає виконання обов`язків або призначає виконуючого обов`язки керівника підприємства.

Вважав, що оскільки його було призначено виконуючим обов`язків директора з 03 березня 2021 року, з ним було укладено строковий трудовий договір, згідно з вищевказаним Порядком зі строком до 03 червня 2021 року.

Вказував, що оскільки він після 03 червня 2021 року продовжував працювати, то згідно із частиною першою статті 39-1 КЗпП України трудовий договір став безстроковим, тому розірвати його на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України за закінченням строку дії неможливо.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ НААН України від 01 липня 2021 року № 249-к про його звільнення; поновити його на посаді виконуючого обов`язки директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» з 01 липня 2021 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» не входить до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн грн, особливо важливих для економіки підприємств (підприємств, вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд грн або річний розмір чистого доходу яких перевищує 1,5 млрд грн), тому абзац другий пункту 2 Порядку не застосовується до спірних правовідносин, а обмеження строку, протягом якого можна тимчасово покласти виконання обов`язків директора на період проведення конкурсного відбору, відсутнє.

За таких обставин, суд вважав, що звільнення позивача від обов`язків тимчасово виконувача обов`язків директора було законним.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду, вважав їх законними та обґрунтованими. Вказав, що, діючи за аналогією, позивач помилково вважав, що на спірні правовідносини поширюється частина перша статті 39-1 КЗпП України, оскільки пролонгації дії трудового договору на невизначений строк з наведених ним підстав не відбулося. Тимчасове виконання обов`язків директора було обумовлено не хронологічним обмеженням (в часі), а моментом укладення угоди з особою за результатами конкурсу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що перебування його на посаді виконувача обов`язків директора підприємства було визначено до моменту обрання керівника за результатами відповідного конкурсу. Проте, такий конкурс на момент звільнення не відбувся, тому не було й підстав для звільнення. При цьому, виконувачем обов`язків директора було призначено іншу особу.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2022 року НААН України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи, що її доводи є безпідставними, оскільки звільнення було проведено згідно з нормами КЗпП України. Крім того, вказує, що посади виконувача обов`язків директора на підприємстві не існує, а новий директор був призначений на підставі конкурсу 31 серпня 2021 року, тому виконати вимоги позивача буде неможливо. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

09 серпня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 з 28 лютого 2018 року на підставі трудового контракту працював на посаді директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН».

Наказом НААН України від 26 лютого 2021 року № 76-к звільнено ОСОБА_1 з посади директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН України» з 02 березня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Наказом НААН України від 26 лютого 2021 року № 77-к призначено ОСОБА_1 виконуючим обов`язки директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України» з 03 березня 2021 року до призначення керівника у встановленому законом порядку.

Згідно з витягами з офіційного сайту НААН України, 20 квітня 2021 року було опубліковано оголошення про конкурс на посаду директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН», 18 травня 2021 року про перенесення конкурсу, 25 травня 2021 року про скасування вказаного конкурсу.

Наказом НААН України від 01 липня 2021 року № 249-к звільнено ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» з 01 липня 2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).

Вказаний наказ видано на підставі доповідної записки Управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази від 30 червня 2021 року.

Наказом НААН України від 01 липня 2021 року № 250-к призначено ОСОБА_3 виконуючим обов`язків директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН» з 02 липня 2021 до призначення керівника у встановленому законом порядку.

З доповідної начальника Управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази від 30 червня 2021 року № 3489 щодо діяльності ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН України» за 2020 рік зроблено висновок про доцільність прийняття рішення щодо призначення нового керівника ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН України».

Згідно з роздруківки з офіційного сайту НААН України від 17 листопада 2021 року, 31 серпня 2021 року відбулося засідання Конкурсної Комісії на посаду директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН України», за результатами конкурсу на заміщення посади директора переможцем конкурсу визнано ОСОБА_4 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 07 лютого 2018 року у справі № 333/7100/15-ц, від 18 квітня 2018 року у справі № 910/18355/16, від 16 травня 2018 року у справі № 756/5123/16-ц (провадження № 61-9077св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/27037/17-ц (провадження № 61-44171св18), від 28 серпня 2019 року у справі № 201/15850/17-ц (провадження № 61-37566св18) та від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17 (провадження № 61-3146св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно зі статтею 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23 КЗпП України) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, забезпечив повний та всебічний розгляд справи, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням норм КЗпП України, оскільки його було призначено тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Дослідне господарство «Елітне» Інституту сільського господарства Степу НААН України», а позивач помилково вважав, що на спірні правовідносини поширюється частина перша статті 39-1 КЗпП України, тому, що пролонгації дії трудового договору на невизначений строк з наведених ним підстав не відбулося. Тимчасове виконання обов`язків директора було обумовлено не хронологічним обмеженням (в часі), а моментом укладення угоди з особою за результатами конкурсу.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у раніше прийнятих постановах Верховного Суду не заслуговує на увагу, оскільки у справах були встановлені різні фактичні обставини, а отже й правозастосування.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального і процесуального права, були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк