Постанова

Іменем України

26 березня 2020 року

місто Київ

справа № 391/766/17

провадження № 61-39074св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Червонослобідська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області,

заінтересована особа - Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року у складі судді Червонописького В. С. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

Червонослобідська сільська рада Компаніївського району Кіровоградської області (далі - Червонослобідська сільська рада) у листопаді 2017 року звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа - Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області.

Заява обґрунтовувалася тим, що на території Червонослобідської сільської ради знаходиться земельна частка (пай), загальною площею 6, 35 умовних кадастрових гектарів, право на яку належить ОСОБА_1 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КР № 0053658. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Миколаївської області. Саме з цієї дати відкрилася спадщина на все належне їй майно, у тому числі на земельну частку (пай).

З часу відкриття спадщини та до звернення до суду із заявою спливло більше 16 років, ніхто із спадкоємців протягом цього часу не прийняв спадщину на цю земельну частку (пай). Сільській раді не відомо, чи були у ОСОБА_1 спадкоємці за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини та відмови від її прийняття. Листом Компаніївської районної державної нотаріальної контори роз`яснено, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_1 сільській раді необхідно звернутись до суду.

Зважаючи на наведене, Червонослобідська сільська рада просила визнати відумерлою спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), що залишилася після смерті ОСОБА_1 , передати право на земельну частку (пай), яка належала ОСОБА_1 , як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді в особі Червонослобідської сільської ради.

Стислий виклад заперечень відповідача

Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області заперечувала проти задоволення заяви у зв`язку з її необґрунтованістю.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року, у задоволенні заяви Червонослобідської сільської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що оскільки відносини щодо спадкування майна ОСОБА_1 виникли 07 лютого 2001 року, до набрання чинності ЦК України, тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, тобто ЦК УРСР. Оскільки упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, спадщина, що відкрилася після смерті ОСОБА_1 , перейшла до держави. За таких обставин суди дійшли висновку, що заява Червонослобідської сільської ради, у якій фактично ставиться питання про передачу до комунальної власності землі, яка наразі перебуває у державній власності, не підлягає задоволенню.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у червні 2018 року, Червонослобідська сільська рада просить скасувати рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій правил статті 1277 ЦК України та пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Компаніївська районна державна адміністрація Кіровоградської області просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради без задоволення, у зв`язку з її необґрунтованістю.

ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX

(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у червні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.

За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається із земельної частки (паю), загальною площею 6, 35 умовних кадастрових га.

Із інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 13 січня 2018 року встановлено, що у Спадковому реєстрі інформація стосовно ОСОБА_1 відсутня, відповідно свідоцтво про право на спадщину не видавалося, заповіт не складався.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядаються, спірні правовідносини виникли щодо спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_1 .

Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України.

Як встановлено судами, спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто під час дії ЦК УРСР, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтями 525 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Одночасно норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Установивши, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Червонослобідської сільської ради, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалася можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Крім наведеного, суди правильно виходили з того, що оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства перейшло до держави.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353св19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19 (провадження № 61-7584св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19), підстав відступити від яких Верховний Суд не встановив.

Доводи касаційної скарги заявника про те, що правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно мають застосовуватися до спірних правовідносин, є безпідставними, оскільки зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо неможливості застосування до спірних правовідносин щодо спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , правил статті 1277 ЦК України про відумерле майно.

У справі, що переглядається, судами правильно застосовано наведені норми матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим позивачем доказам, врахувавши наведені норми матеріального права, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення заяви Червонослобідської сільської ради.

Враховуючи, що заявником не наведено достатніх та обґрунтованих доводів, що розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій здійснено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Червонослобідської сільської ради без задоволення, а оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Червонослобідської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 06 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко