ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2023 року
м. Київ
справа № 392/1357/17(2-а/392/109/17)
адміністративне провадження № К/9901/842/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №392/1357/17
за позовом ОСОБА_1 до Маловисківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді: Білак С.В., Шальєва В.А.),
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Маловисківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі також - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправним рішення Маловисківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області № 1 від 04.07.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №2 згідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стаж роботи на посадах газозварника та електрозварника в періоди з 18.07.1979 по 22.04.1980, з 16.09.1982 по 01.06.1984 в Новомиргородському спецвідділенні "Сільгосптехніка"; з 05.06.1984 по 01.05.1988 на Новомиргородському плодово-консервному заводі; час навчання в Капітанівському МПТУ №10 з 01.09.1977 по 12.07.1979 за професією електрогазозварник та проходження військової служби у період з 21.04.1980 по 27.06.1982;
- призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30.06.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що має необхідний стаж для призначення йому пенсії на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак Управління протиправно прийняло рішення про відмову у її призначенні, посилаючись на неподання довідок про підтвердження пільгового стажу та проведення атестації робочого місця за певний період.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09.10.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Так, судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював на посадах газозварника та електрозварника в період з 18.07.1979 по 22.04.1980, з 16.09.1982 по 01.06.1984 в Новомиргородському спецвідділенні "Сільгосптехніка", з 05.06.1984 по 01.05.1988 на Новомиргородському плодово-консервному заводі, навчався в Капітанівському МПТУ №10 з 01.09.1977 по 12.07.1979 за професією електрогазозварник та проходив військову служби у період з 21.04.1980 по 27.06.1982.
Рішенням комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.02.2017 №16 відмовлено позивачеві у підтвердженні стажу роботи по списку №2 за період з 18.07.1979 по 22.04.1980 у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт ліквідації Новомиргородського спецвідділу «Сільгосптехніка»; за період з 05.06.1984 по 01.05.1988 на Новомиргородському плодоконсервному заводі, оскільки згідно первинних документів про стаж позивач працював на посаді слюсаря, що не передбачено списком №2.
30.06.2017 ОСОБА_1 звернувся до Маловисківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Управління №1 від 04.07.2017 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Листом №3628/03-31 від 07.07.2017 відповідач повідомив позивача про прийняте ним рішення та роз`яснив відсутність законних підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з посиланням на неподання довідок про підтвердження пільгового стажу та атестації робочого місця за певний період.
Крім того, у листі зазначено, що загальний стаж позивача становить 28 років 10 місяців 1 день, в тому числі, 7 місяців 25 днів - список №1 (стаж за період роботи на шахті «Новомиргородська»), 7 років 5 місяців 10 днів - список №2 (стаж за період роботи в ПТ «Новомиргородський елеватор» та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Велта»), який підлягає зарахуванню до пільгового стажу згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з таким рішенням Управління, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Висновки суду обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до спеціального стажу спірного періоду, оскільки в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка й лише у випадку її відсутності чи не зазначення в ній відомостей, що визначають право на пільгову пенсію, можуть бути витребувані уточнюючі довідки. Щодо ж до необхідності підтвердження атестації робочих місць, то такий обов`язок виник після 21.08.1992 (дата набрання чинності постави Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці), а відтак не може бути покладений на позивача, оскільки позовні вимоги стосуються стажу роботи, набутого до запровадження атестації.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було надано до суду жодних документів, які б підтверджували факт проведення атестації робочого місця, а відтак підстави для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу відсутні.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В касаційній скарзі позивач наголошує на помилковості висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності підтвердження атестації робочих місць, адже позовні вимоги стосуються пільгового стажу, набутого до 21.08.1992.
Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Підпунктом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 12 червня 1993 року № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, п. 1.2 якого зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Пунктом 20 зазначеного Порядку визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
При цьому, такий порядок підтвердження трудового стажу є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу.
Проте, судом першої інстанції досліджено трудову книжку позивача та встановлено, що остання заповнена без помилок і недоліків та містить відомості, що підтверджують пільговий трудовий стаж позивача за періоди з 18.07.1979 по 22.04.1980 та з 16.09.1982 по 01.06.1984 на посаді газоелектрозварника, за період 05.06.1984 по 01.05.1988 на посаді зварника.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність уточнюючих довідок не може бути безумовною підставою для відмови зарахувати спірні періоди до пільгового стажу.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі також - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».
Враховуючи вищезазначене, професія електрозварника та (газоелектрозварника) передбачена у всіх списках № 2.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією.
Судами встановлено, що у період з 01.09.1977 по 12.07.1979 позивач навчався в Капітанівському МПТУ №10 за професією "електрогазозварник", а у період з 21.04.1980 по 27.06.1982 проходив строкову військову службу.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Оскільки позивач через 5 днів після закінчення навчання у Капітанівському МПТУ №10 працевлаштувався до Новомиргородського спецвідділення "Сільгосптехніка" газоелектрозварником та на момент призову на строкову військову службу працював за професією «електрогазозварювальник», то вірним є висновок суду першої інстанції, що вказані періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу для призначення пенсії згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Що ж стосується висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу у зв`язку з неподанням довідок, які б підтверджували проведення атестації робочих місць, то такі є безпідставними з огляду на таке.
Як вже було зазначено в цій постанові, Управління зарахувало до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, 8 років 1 місяць та 10 днів, а саме:
з 24.05.1988 по 14.08.1989 - електрозварник ручного зварювання у ПрАТ «Новомиргородський елеватор»;
з 22.06.1992 по 16.02.1993 - гірничий робітник, підземний на шахті Новомиргородська;
з 08.04.2011 по 30.06.2017 - електрогазозварник у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Велта».
Натомість позивачеві відмовлено у зарахуванні періодів роботи з 18.07.1979 по 22.04.1980, з 16.09.1982 по 01.06.1984 та з 05.06.1984 по 01.05.1988, які, зокрема, є спірними у цій справі.
У відповідності до Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць після 21.08.1992.
З огляду на викладене, колегія суддів констатує помилковість висновків, викладених у оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду, стосовно відсутності підстав для зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, спірних періодів у зв`язку з непроведенням атестації робочого місця позивача.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийнято з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасовано апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі №392/1357/17 скасувати.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області 09 жовтня 2017 року у справі №392/1357/17 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик