Постанова

Іменем України

31 січня 2020 року

м. Київ

справа № 397/858/19

провадження № 61-22343св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року в складі судді Мирошниченка Д. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати шлюб з останньою, зареєстрований 23 вересня 2017 року Компаніївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 28.

Позов мотивовано тим, що 23 вересня 2017 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований в Компаніївському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 28.

Від шлюбу в них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначав, що сімейне життя в них не склалося через постійні сварки з боку відповідача. Шлюбні відносини між ними припинені 16 грудня 2017 року. Вважає, що примирення та збереження шлюбу неможливе і суперечить його інтересам.

З цих підстав просив розірвати укладений між ним та відповідачем шлюб.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 вересня 2017 року Компаніївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 28.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Враховуючи фактичні взаємовідносини між подружжям, дійсні причини пред`явлення позову до суду, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, виходячи при цьому з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та взаєморозуміння, підтримки та піклування, місцевий суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, у зв`язку з чим задовольнив позов ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції оскаржувалось лише в частині розподілу судових витрат, тому в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У грудні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано стягнуто з неї на користь позивача судовий збір, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначені вимоги про вирішення питання розподілу судових витрат на свою користь.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

Відзив до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 397/858/19 з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У грудні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 вересня 2017 року, згідно свідоцтва про шлюб, виданого Компаніївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 28.

Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 .

Шлюб носить формальний характер - стосунки у сім`ї розладилися, мають різні погляди на сімейне життя, зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Протягом тривалого часу сторони спільно не проживають, шлюбні відносини фактично між ними припинились.

ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу сплатив судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. відповідно до квитанції № 0.0.1304865250.1 від 22 березня 2019 року.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

За правилами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, аналіз зазначеної статті свідчить про те, що суд при вирішенні спору зобов`язаний вирішити питання про розподіл судових витрат незалежно від заявленого клопотання.

З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору на момент звернення до суду із вказаним позовом становила 768 грн 40 коп.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу сплатив судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. відповідно до квитанції № 0.0.1304865250.1 від 22 березня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у відзиві на позовну заяву від 05 липня 2019 року та заяві про розгляд справи без участі відповідача від 07 серпня 2019 року, поданих ОСОБА_2 , не заявлено клопотання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнення від їх сплати в з`вязку з важким матеріальним становищем.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, у зв`язку із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Рішення суду першої інстанції та апеляційного суду оскаржується лише в частині розподілу судових витрат, тому в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій Верховним Судом не переглядається.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним ОСОБА_2 у апеляційний скарзі, які обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує

суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07 серпня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 листопада 2019 року в частині вирішення питання про розподіл судових витрат залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов