Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 398/3202/19
провадження № 61-17364св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - приватний нотаріус Стенюхіна Ірина Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Мурашка С. І., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та дружини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з грудня 2012 року вона та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. З грудня 2012 року проживали в квартирі її батьків, а в 2014 році переїхали проживати до квартири АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання набули таке майно:автомобіль марки «Opel Frontera», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; платформи для бджіл на 35 вуликів; пасіки; моторний човен; риболовні снасті, бензопили, болгарки, дрелі та інші інструменти, а також гараж № НОМЕР_2 у кооперативі № НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заповіту не залишив.
Вказувала на те, що вона поховала його за власні кошти.
У червні 2019 року вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено на тій підставі, що вона не є спадкоємцем за законом, заповіту спадкодавець не складав, а факт проживання зі спадкодавцем повинен установити суд.
До нотаріуса також звернувся син померлого - ОСОБА_2 .
Зазначала, що між нею та відповідачем виник спір з приводу спадкування автомобіля марки «Opel Frontera», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 5 років (з грудня 2012 до часу відкриття спадщини) її з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день смерті ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела факт того, що вона проживала з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років, а саме з грудня 2012 року до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надала достатніх доказів, які б дозволяли стверджувати, що вона проживала з однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні її позову, не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, не врахував, що, окрім показань свідків, факт спільного проживання її та ОСОБА_3 та ведення ними спільного господарства, підтверджується довідкою ОСББ «Берівзка-143/3» від 04 червня 2019 року № 88, якій суд не надав належну правову оцінку.
Підставами касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (провадження № 61-13412св19).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 був особою з інвалідністю третьої групи у зв`язку із загальним захворюванням.
Згідно з довідкою ПП «Мутаф П.М.» ОСОБА_1 12 березня 2019 року провела поховання ОСОБА_3 за свій рахунок.
Відповідно до довідки ОСББ «Берізка-143/3» від 04 червня 2019 року № 88, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 з 11 червня 2014 року по 10 березня 2019 року і вела сумісне господарство за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою ОСББ «Берізка-143/3» від 20 червня 2019 року № 94, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований з 14 вересня 2016 року у квартирі АДРЕСА_1 , до моменту його смерті, а також вказаною адресою постійно проживала без реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 26 червня 2019 року № 1730/103/16 ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .
21 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіної І. В. із заявою про прийняття спадщини.
21 червня 2019 року приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 36/2019 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 липня 2019 року із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіної І. В. звернувся відповідач, який є сином ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки ОСББ «Берізка-143/3» від 11 липня 2019 року № 99, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований з 14 вересня 2016 року у квартирі АДРЕСА_1 , на момент його смерті за вищевказаною адресою також постійно проживали без реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 04 травня 2020 року, ОСОБА_3 працював на посаді водія прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області з 03 липня 2013 року по 27 лютого 2015 року.
Квартира АДРЕСА_1 , в якій спільно проживала позивачка та померлий ОСОБА_3 належить батьку позивачки - ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 4 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї та на повагу до свого сімейного життя.
Стаття 3 СК України передбачає, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
При застосуванні наведених приписів чинного законодавства слід враховувати, що у повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік не перебувають у шлюбі, однак проживають разом, ведуть спільне господарство, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, ззовні такі відносини подібні до шлюбних.
Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно, право на спадкування за законом.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач не порушувала питання про визнання майна, набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, спільною сумісною власністю, а посилалась на те, що встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років (з грудня 2012 року до часу відкриття спадщини) їй необхідно для вирішення питання щодо спадкування майна, яке набуто під час проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідні докази ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї, а показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.
Розгляд справи, в якій викладена самостійна позовна вимога про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, потребує надання сторонами належних та допустимих доказів обставин, зазначених у позовній заяві, та дослідження їх судом, адже нормами цивільного процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін у справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 позивач посилалась на фотокартки, показання свідків, які стверджували, що бачили, як позивач і відповідач проживали однією сім`єю, а також довідки ОСББ «Берізка-143/3».
У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 зроблено правовий висновок про те, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, і навіть пересилання відповідачем коштів на рахунок позивача, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Апеляційний суд виходив із того, що надані позивачкою фотокартки самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, спільного побуту, наявності взаємних прав і обов`язків, не можуть свідчити про те, що між нею та ОСОБА_3 склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні сім`ї.
Також апеляційний суд виходив із того, що показання свідків не підтверджують факт спільного проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення спільного господарства.
Також апеляційний суд визнав неналежним доказом спільного проживання довідку ОСББ «Берізка-143/3» від 20 червня 2019 року № 94, оскільки з зазначеної довідки вбачається, що позивачка та померлий проживали в квартирі АДРЕСА_1 , однак довідка не містить належних та допустимих доказів на підтвердження існування між позивачем та ОСОБА_3 відносин, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та побуту.
З урахуванням зазначеного та релевантної судової практики, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивач не надала належних і допустимих доказів, які підтверджують факт ведення з ОСОБА_3 спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя у період з грудня 2012 року до 10 березня 2019 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) вказано, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
З огляду на це, колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував довідку ОСББ «Берівзка-143/3» від 04 червня 2019 року № 88, яка підтверджує факт спільного проживання її та ОСОБА_3 та введенням ними спільного господарства, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник