ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
справа №400/4458/19
адміністративне провадження №К/9901/19217/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №400/4458/19
за позовом Служби автомобільних доріг у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "МІСТДОРБУД", про визнання протиправним та скасування висновку, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Південного офісу Держаудитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. У грудні 2019 року Служба автомобільних доріг у Миколаївській області звернулась до суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі UA-2019-09-02-000954-b з предметом закупівлі "5230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області)", опублікований 28 листопада 2019 року.
2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновок є таким, що не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України у зв`язку із чим підлягає скасуванню судом. Зокрема, позивач наголошує на тому, що висновок є неконкретизованим та незрозумілим до виконання, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу порушень та зміст такого висновку спонукає позивача до самостійного визначення заходів усунення виявлених порушень.
2.1. Позивач зазначає, що звернувшись до відповідача на підставі частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за роз`ясненням змісту спірного висновку та визначених у ньому зобов`язань, отримав від останнього відповідь, зміст якої зводиться до повідомлення про відсутність компетенції у відповідача роз`яснювати видані ним документи.
2.2. Крім цього, позивач наголошує, що відповідачем не взято до уваги пояснення позивача що переможцем закупівлі в складі тендерної пропозиції надано всі необхідні документи для підтвердження наявності транспортних засобів, які вимагалися тендерною документацією.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 02 вересня 2019 року Службою автомобільних доріг у Миколаївській області було опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-09-02-000954-b з предметом закупівлі "5230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Миколаївської області)".
3.1. За результатом розгляду тендерних пропозицій, переможцем тендеру, згідно протоколу № 5/44/2019 від 30.09.2019 року, визначено ТОВ "МІСТДОРБУД", з яким в подальшому укладено договір № 40-Б про надання послуг.
3.2. 13 листопада 2019 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області Південного офісу Держаудитслужби прийнято наказ про початок моніторингу закупівлі ID: UA-2019-09-02-000954-b, яка оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 02 вересня 2019 року та оприлюднено вказану інформацію (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-02-000954-b).
3.3. У той же день затребувано від замовника закупівлі пояснення, які Служба автомобільних доріг у Миколаївській області до Південного офісу Держаудитслужби надала 18 листопада 2019 року.
3.4. 28 листопада 2019 року, за результатами проведеного моніторингу закупівлі, відповідачем опублікований висновок, в якому вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено, що пропозиція ТОВ "МІСТДОРБУД" не відповідає вимогам тендерної документації. З огляду на зазначене, встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій).
3.5. Згідно вказаного висновку, відповідач, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" зобов`язав Службу автомобільних доріг у Миколаївській області здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
3.6. 02 грудня 2019 року позивач звернувся до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області Південного офісу Держаудитслужби за роз`ясненням висновку, в якому просив роз`яснити зміст висновку шляхом повідомлення Службі, на який конкретно нормативний акт та його статті посилається Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області при зазначенні у Висновку «установленого законодавством порядку» щодо усунення порушень законодавства про публічні закупівлі при наявності укладеного за результатом закупівлі договору; роз`яснити визначені у Висновку зобов`язання Служби «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку» шляхом вказання Службі конкретних заходів, які Служба має здійснити на виконання Висновку.
3.7. 03 грудня 2019 року Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області повідомило позивача про те, що правові основи діяльності органу державного фінансового контролю, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, та статтею 113 Бюджетного кодексу України, не надають повноважень Управлінню Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області визначати шляхи (спосіб) усунення встановлених порушень.
3.8. Крім того, зазначено, що відповідно до частини восьмої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням лише змісту висновку та його зобов`язань, визначених у ньому, а не способів його виконання.
3.9. У відповіді на роз`яснення вказано, що органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» не мають права втручатися у проведення процедур закупівель, а враховуючи, що тендерний комітет Служби автомобільних доріг у Миколаївській області самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону, Службі автомобільних доріг у Миколаївській області необхідно самостійно визначити будь-який спосіб усунення, при якому перестане існувати порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявлене за результатами моніторингу закупівлі UA-2019-09-02-000954-b (наприклад, у відповідності до частини четвертої статті 11 Закону, скасувати рішення тендерного комітету від 30.09.2019 № 5/44/2019 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТДОРБУД» переможцем процедури закупівлі).
3.10. Не погодившись з вказаним висновком відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
4.1. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість оскаржуваного висновку відповідача та відсутність підстав для його скасування. Також суд зазначив, що вказаний висновок не порушує прав позивача, оскільки сам по собі не тягне негативних наслідків для суб`єкта моніторингу.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
5.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що зобов`язавши здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, відповідач не вказав, які саме дії повинен здійснити позивач для усунення виявлених порушень. Цього не було здійснено відповідачем і на звернення Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 02 грудня 2019 року щодо роз`яснення висновку.
IV. Касаційне оскарження
6. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
6.1. Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідач вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18.
6.2. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що, з урахуванням наданого позивачу роз`яснення, оскаржуваний висновок конкретизовано та вказано замовнику спосіб усунення виявленого порушення.
6.3. Також вказує, що Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII саме замовнику надано право вибору способу реагування на висновок про результати моніторингу закупівлі.
6.4. У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції.
7. У відзиві на касаційну скаргу, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
12. Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII (в редакції на час виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 922-VIII).
12.1. Відповідно до частини 1 статті 7-1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
12.2. Згідно з частиною 6 статті 7-1 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
12.3. За приписами частини 7 статті 7-1 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
12.3.1. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
12.3.2. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
13. Форма висновку та порядок його заповнення затверджено наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року №86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року №654/32106 (далі - Порядок №86).
14. Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №86 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
15. Згідно з частиною 8 статті 7-1 Закону № 922-VIII замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
15.1. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
16. Згідно з частиною 11 статті 7-1 Закону № 922-VIII якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
17. Статтею 16 Закону № 922-VIII визначено кваліфікаційні критерії.
17.1. Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
17.2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
17.3. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
17.4. Замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв`язку, поштових марок і маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування.
17.5. Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
17.6. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
18. Відповідно до частин 4 та 5 статті 28 Закону № 922-VIII після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції
18.1. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
18.2. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
19. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (частина 6 статті 28 Закону № 922-VIII).
20. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
VI. Позиція Верховного Суду
21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
24. Зміст спірного Висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.
25. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
26. Верховний Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
27. Системний аналіз правових норм у цій справі, а також встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи дає підстави для висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
28. Крім того, орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
29. Судом апеляційної інстанції установлено, що у спірному висновку не було конкретизовано як саме позивач має усунути виявлене порушення.
30. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
31. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, зазначивши в висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
32. Цього не було здійснено відповідачем і на звернення Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 02 грудня 2019 року щодо роз`яснення висновку.
33. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.
34. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
35. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. Верховний Суд визнає, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
36. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі № 160/11304/19.
37. В свою чергу, відповідачем не наведено в касаційній скарзі належних обґрунтувань, які б спростовували висновки викладені у вказаних постановах Верховного Суду, а тому Суд не вбачає підстав відступу від них.
38. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
39. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.
40. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
41. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, підстави для її скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.
VIІ. Судові витрати
42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби - залишити без задоволення.
2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова Л.О. Єресько В.М. Соколов