№ 400/4625/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року

м. Київ

справа №400/4625/22

адміністративне провадження № К/990/7103/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року (колегія у складі суддів Осіпова Ю.В., Коваля М.П., Скрипченка В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Історія справи

Рішенням від 07 серпня 2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 :

- визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня до 13 грудня 2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року;

- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня до 13 грудня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня до 18 квітня 2021 року, одноразової грошової допомоги при звільненні за 10 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року;

- зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня до 18 квітня 2021 року, одноразової грошової допомоги при звільненні за 10 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

06 вересня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду.

Ухвалою від 12 вересня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд вказану апеляційну скаргу залишив без руху з підстав не сплати скаржником судового збору та не наданням доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Скаржникові встановлено 5-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Надалі ухвалою від 23 вересня 2024 року суд за клопотанням скаржника продовжив йому строк для усунення недоліків ще на 5 днів.

Ухвалою від 30 вересня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд повернув військовій частині НОМЕР_1 подану нею апеляційну скаргу у зв`язку з неусуненням недоліків.

25 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою від 10 січня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та залишив подану ним апеляційну скаргу без руху, мотивувавши це тим, що скаржник не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу, а також не зазначив належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції. Скаржникові встановлено десятиденний строк для усунення вказаних недоліків.

14 січня 2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з наданням доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою від 22 січня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд, керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в цій справі.

Суд апеляційної інстанції мотивував свої висновки тим, що ухвалу від 10 січня 2025 року відповідач отримав в електронному кабінеті того ж дня, однак у запропонований судом строк, виконав наведені у ній вимоги не повністю, зокрема, від скаржника не надійшло жодних клопотань та заяв з приводу належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції або продовження строків для усунення недоліків.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року та передати справу на розгляд апеляційної скарги разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження або ухвалити нове судове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року та направити справу на судовий розгляд апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Скаржник доводить, що суд апеляційної інстанції помилково вказав про подання апеляційної скарги без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зауважує, що в самій апеляційній скарзі, поданій 25 грудня 2024 року, було детально викладено підстави пропуску строку на апеляційне оскарження Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, а саме - невчасної сплати судового збору. Водночас у прохальній частині згаданої апеляційної скарги міститься вимога щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також скаржник вказує на неврахування апеляційним судом його доводів про те, що одразу після надходження до військової частини НОМЕР_1 рішення суду першої інстанції посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було підготовлено відповідні документи (рапорт, заявка) на замовлення суми судового збору до розпорядника коштів вищого рівня, з метою забезпечення належної оплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, який наразі сплачено згідно з платіжним дорученням від 24 грудня 2024 року №4935. Також апеляційний суд залишив поза увагою аргументи скаржника про не перерахування кошторисних призначень розпорядником коштів вищого рівня за відповідним призначенням у встановлені законодавством строки, що слугувало відмовою апеляційного суду у прийнятті скарги, внаслідок чого був пропущений строк на її подачу.

Рух касаційної скарги.

20 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в цій справі.

Верховний Суд ухвалою від від 24 лютого 2025 року відмовив у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, подану відповідачем касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

06 березня 2025 року від військової частини НОМЕР_1 на виконання вимог названої ухвали Верховного Суду надано з документ про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у цій справі.

Ухвалою від 02 липня 2025 року справу призначено до розгляду.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції..

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї ж статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За змістом наведених правових норм обставинами, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалив оскаржуване відповідачем рішення 07 серпня 2024 року в порядку спрощеного провадження без участі сторін, а його копію була надіслано до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 наступного дня - 08 серпня 2024 року, про що складено довідку відповідного змісту.

Вперше відповідач звернувся з апеляційною скаргою на це судове рішення 06 вересня 2024 року, однак ухвалою від 12 вересня 2024 року П`ятий апеляційний адміністративний суд залишив її без руху, запропонувавши скаржникові протягом п`яти днів усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання документа про сплату судового збору. Ухвалою від 23 вересня 2024 року позивачу продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 вересня 2024 року повернув апеляційну скаргу скаржнику.

25 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 вдруге звернулася з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в справі №400/4625/22. В апеляційній скарзі відповідач просив визнати причини пропуску стоку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк. Мотивував це тим, що не мав змоги вчасно сплатити судовий збір.

Ухвалою від 10 січня 2025 року П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив відповідачеві у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, залишив поднау ним апеляційну скаргу без руху та надав скаржникові десятиденний строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Водночас повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності Апеляційний суд зауважив, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося майже через 3 місяці після повернення первинної апеляційної скарги, що, у свою чергу, також перевищує строк, встановлений частиною другою статті 295 КАС України. З огляду на це суд вважав, що відповідач допустив необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги.

Копію ухвали від 10 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху того ж дня було доставлено в електронний кабінет скаржника, що підтверджується довідкою відповідного змісту.

Водночас оскільки від скаржника не надійшло клопотань та заяв з приводу належних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду апеляційної інстанції або продовження строків для усунення недоліків, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 січня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою в цій справі.

У касаційній скарзі позивач не навів жодних мотивів щодо існування об`єктивних перешкод, які завадили йому виконати вимоги ухвали апеляційного суду від 10 січня 2025 року та звернутися у встановлений судом строк із заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в справі №400/4625/22.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є самостійною і достатньою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Стосовно аргументів скаржника про те, що поважні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження він детально висвітлив в апеляційній скарзі від 25 грудня 2024 року, де зокрема ставив питання й про поновлення зазначеного строку, то, як уже зазначалося, суд апеляційної інстанції надав цим доводам оцінку в ухвалі від 10 січня 2025 року та відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

Щодо доводів скаржника про поважність підстав пропуску строку, мотивованих необхідністю вчинення дій з отримання фінансування для сплати судового збору, то Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, від 21 вересня 2023 року у справі №160/15387/22, від 09 листопада 2023 року у справі №560/11237/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/18501/21-а тощо, акцентував увагу на тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципів належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, установлених нею ж.

Отже, наведені скаржником обставини не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 22 січня 2025 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі №400/4625/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду