Постанова

Іменем України

26 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 401/38/17

провадження № 61-35241св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Світловодська міська рада Кіровоградської області,

треті особи: ОСОБА_2 , головний архітектор Батяшов Сергій Олексійович, депутат Світловодської міської ради Кіровоградської області Пащенко Леонід Вікторович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року в складі судді Андріянова О. В. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 рокув складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Кіселика С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області(далі - Світловодської міської ради), ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 Світловодською міською радою 29 вересня 2003 року, КР № 048008, та визнати нечинним, незаконним, недійсним рішення Світловодської міської ради Кіровоградської області № 273 від 18 лютого 2003 року, на підставі якого видавався державний акт і скасувати це рішення.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 0306 га, розташованої по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішеннями Світловодської міської ради від 26 грудня 2010 року та від 09 серпня 2011 року.

ОСОБА_3 на підставі рішення Світловодської міської ради від 18 лютого 2003 року є власником суміжної з нею земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Зазначала, що передача цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулася з порушенням земельного законодавства, оскільки з нею, як суміжним землекористувачем, не було погоджено межі земельної ділянки, та не враховано, що частина переданої ОСОБА_3 земельної ділянки давно знаходиться в її користуванні.

З цих підстав вважала, що оскаржувані рішення міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку є недійсними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 року провадження у даній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 про скасування державного акта на право власності на земельну ділянку закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (в редакції на час постановлення ухвали).

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 року,в задоволенні позову ОСОБА_1 до Світловодської міської ради про скасування рішення відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з пропуску позивачем позовної давності.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 року, в якій вона просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення місцевої ради з підстав пропуску позовної давності, суди попередніх інстанцій не врахували, що порушення її земельних прав, яке триває ще з 2000 року, не припинилося і до цього часу, тобто земельний спір продовжується в часі, а отже вона звернулася з даним позовом до суду в межах позовної давності. Разом з тим зазначає, що судові рішення не містять жодних висновків щодо іншої частини її позовних вимог, а саме щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Також зазначає, що вирішуючи спір суди не з`ясували яким чином відбулося збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 , не звернули уваги на відсутність погодження меж земельної ділянки з нею, як суміжним землекористувачем. До того ж указує, що Світловодська міська рада до 24 березня 2008 року не мала статусу юридичної особи, а отже не мала жодних правових підстав для передачі земель держави у власність приватних громадян і тому її рішення про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки є незаконним, однак суди цим обставинам оцінки не надали.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

30 січня 2019 року справа № 401/38/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Судувід 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області № 273 від 18 лютого 2003 року було передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі вказаного рішення 29 вересня 2003 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 610, 47 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1 .

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2008 року в справі № 2-153/08 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 , Світловодської міської ради про визнання недійсними вищевказаного державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 29 вересня 2003 року та акта про встановлення та погодження в натурі меж земельної ділянки від 16 листопада 2002 року.

Зазначеним судовим рішенням визнано, що державний акт на право приватної власності земельної ділянки видано ОСОБА_3 на підставі закону.

Також з указаного рішення суди виявили, що під час розгляду справи № 2-153/08 позивачу ОСОБА_1 було відомо про існування оскаржуваного нею рішення Світловодської міської ради № 273 від 18 лютого 2003 року, а тому, встановивши, що з даним позовом до суду вона звернулася після спливу позовної давності, відмовили в задоволенні позову.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18).

Таким чином, відмова в задоволенні позову в зв`язку зі спливом позовної давності без установлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону.

Ухвалені в цій справі судові рішення не містять висновків щодо наявності чи відсутності порушеного права позивача, а тому відмова в позові в зв`язку зі спливом позовної давності є передчасною.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, що позбавляє Верховний Суд ухвалити власне рішення, ухвалені в справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для повного, всебічного, об`єктивного дослідження та встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення.

Під час нового розгляду суду належить врахувати вищевикладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 березня 2018 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов