ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 404/4385/21

провадження № 61-1803 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство «Кредобанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Голованя А. М.,

Дуковського О. Л. від 30 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заявита судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій

У червні 2021 року акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому, просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу

від 31 січня 2020 року № 4841/2020/1910830, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позов мотивовано тим, що 18 березня 2019 року між Банком і товариством з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (далі - ТОВ «Техніка і технології») в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір

№ 07-2019, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 748 629,53 грн і зобов`язався повернути його до 28 лютого 2020 року, сплативши відсотки за користування кредитом та комісію.

На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором

між AT «Кредобанк» і ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання

ТОВ «Техніка і технології» зобов`язань в повному обсязі. 13 грудня 2019 року

у зв`язку з порушенням ТОВ «Техніка і технології» умов кредитного договору

АТ «Кредобанк» направило ТОВ «Техніка і технології» досудову вимогу про виконання договірних зобов`язань, яку ОСОБА_1 отримав 27 грудня

2019 року.

24 червня 2020 року AT «Кредобанк» звернулося до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «Техніка і технології» і ОСОБА_1 через порушення грошових зобов`язань.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01 грудня 2020 року

у справі № 912/2126/20 стягнуто солідарно з ТОВ «Техніка і технології» і

ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором від 18 березня 2019 року № 07-2019 в розмірі 776 255,11 грн.

05 січня 2021 року AT «Кредобанк» звернулося із судовими наказами, виданими Господарським судом Кіровоградської області 28 грудня 2020 року у справі

№ 912/2126/20, до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. У ході виконавчого провадження стало відомо, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F, VIN: НОМЕР_1 , колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_1 , 31 січня 2020 року було перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу

від 31 січня 2020 року № 4841/2020/1910830. Вказаний транспортний засіб був єдиним майном ОСОБА_1 , на яке можливо було звернути стягнення в майбутньому для виконання рішення суду. Правочин - купівлі-продажу транспортного засобу здійснено після отримання ОСОБА_1 досудової вимоги про погашення заборгованості, є фіктивним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року

у задоволенні позову AT «Кредобанк» відмовлено.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу AT «Кредобанк» задоволено. Рішення Кіровського районного суду

м. Кіровограда від 24 травня 2022 року скасовано. Позов AT «Кредобанк» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA, VIN: НОМЕР_1 , від 31 січня 2020 року № 4841/2020/1910830, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року у цій справі відмовлено (провадження № 61-8024 ск 23).

Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що після вирішення цієї справи по суті, йому стало відомо, що згідно з актом від 12 квітня 2023 року проведені електронні торги 21 березня

2023 року з реалізації належної йому земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522586400:02600062904, площею 7,3601 га, що розташована в с. Оситняжка Кропивницького району Кіровоградської області. Про продаж землі дізнався випадково у липні 2023 року, отримавши доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Ні банк, ні виконавець про продаж майна, з якого вилучені кошти спрямовані на погашення заборгованості, його не повідомляли.

Зазначав, що у період з 28 вересня 2021 року по 14 квітня 2023 року відбулося погашення кредиту на суму 866 749,75 грн.

Про продаж землі йому стало відомо після прийняття апеляційний судом постанови у справі № 404/4385/21, кошти в сумі 573 000,00 грн з продажу землі скеровані на погашення кредиту, тому вважав дану обставину нововиявленою і просив суд переглянути судове рішення.

ОСОБА_1 вважав, що вказані обставини є нововиявленими в розумінні положень статті 423 ЦПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що продаж земельної ділянки і зарахування виручених коштів в погашення кредиту не є нововиявленою обставиною в розумінні положень процесуального законодавства, а є новою обставиною, яка виникла поза межами спірних правовідносин у цій справі. Рішення суду першої інстанції ухвалено 24 травня 2022 року, продаж землі відбувся у квітні 2023 року. На думку апеляційного суду, обставина щодо продажу землі та зарахування коштів в погашення кредиту, не впливає на законність постанови, оскільки постанова апеляційним судом прийнята 18 квітня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції вказав, що одним з доказів у даній справі були висновки Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2126/20, де 01 грудня 2020 ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги AT «Кредобанк» до ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості; стягнуто солідарно з ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором

№ 07-2019 від 18 березня 2019 року станом на 22 травня 2020 року в розмірі 776 255,11 грн.

При цьому порушене цивільне провадження з підстав непогашення заборгованості і після рішення в господарській справі, неможливості забезпечення виконання кредитного зобов`язання, наявність боргу з`ясовувались судами.

Апеляційний суд звернув увагу на логічність та послідовність пояснень

ОСОБА_1 щодо порядку зарахування сплачених коштів боржником, зокрема, після вирішення справи про стягнення боргу та чи постане необхідність погашення сум за рахунок продажу автомобіля, щодо якого вже розпочаті провадження в адміністративному суді, так як в банківських документах, направлених боржнику, дійсно не відображене зарахування у квітні 2023 року та наступних двох місяцях коштів з продажу землі. Однак це питання виходить за межі розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами і має з`ясовуватися сторонами виконавчого провадження, зокрема, у разі виникнення необхідності реалізації автомобіля тощо. Тобто при визначенні розміру заборгованості, чи встановлення відсутності такої при здійсненні виконавчих дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року,

в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 лютого

2024 року, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк ОСОБА_1 усунув недоліки касаційної скарги відповідно до вимог ухвали Верховного Суду від 09 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 404/4385/21 з Кіровського районного суду м. Кіровограда та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Суд дійшов помилкового висновку про те, що вказані в заяві обставини не є нововиявленими. При цьому, зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження

№ 12-158 гс 19) та у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі

№ 212/4585/17 у подібних правовідносинах, які врегульовують питання нововиявлених обставин.

Вказує, що отримана ним інформація про продаж нерухомого майна в рахунок погашення боргу є нововиявленою обставиною, оскільки: продаж відбувся під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції; про продаж майна з аукціону йому нічого не було відомо; обставини реалізації належного йому майна в рахунок погашення боргу входять до предмета доказування у справі як обставини, що підтверджують відсутність ознак недійсності правочину. При цьому, зазначає, що реалізація належного йому майна є обставинами, що можуть вплинути на юридичну оцінку обставин укладення правочину, що були встановлені під час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.

Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано те, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року

№ 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року

№ 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»).

При цьому вказує, що укладення правочину відбулось 31січня 2020 року, рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2126/20 щодо стягнення заборгованості винесено 01 грудня 2020 року, а відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду - 20 січня 2021 року.

Крім того, зазначає, що жодних намірів стосовно уникнення відповідальності по сплаті боргу він не мав.

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кропивницького апеляційного суду

від 18 квітня 2023 року, згідно з якої визнаний недійсним договір купівлі - продажу транспортного засобу від 31 січня 2020 року № 4841/2020/1910830, укладений між ним та ОСОБА_2 , за наслідком невиконання кредитного договору

№ 07-2019 від 18 березня 2019 року, укладеного між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Техніка і технології», в особі директора ОСОБА_1 , відповідно до умов якого останній зобов`язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісію. Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору банк видав позичальнику кредит у розмірі 748 629,53 грн.

Нововиявленою підставою заявник вважає відсутність боргу до прийняття постанови апеляційним судом, кредит сплачено за наслідком реалізації належної йому земельної ділянки з електронних торгів.

Про продаж землі дізнався випадково у липні 2023 року, отримавши доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. У період з 28 вересня 2021 року по 14 квітня 2023 року відбулося погашення кредиту на суму 866 749,75 грн.

Частинами першою, другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як зазначив заявник, є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд розмежовує нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суди також розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд, у відповідних постановах, в яких, зазначено:

1. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158 гс 19).

2. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, провадження

№ 61-14879 св 19).

3. Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549 зц 18).

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що продаж земельної ділянки і зарахування виручених коштів в погашення кредиту не є нововиявленою обставиною в розумінні положень законодавства, а є новою обставиною, яка виникла поза межами спірних правовідносин, які виникли у цій справі.

Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції відповідних правових висновків Верховного Суду є безпідставними, вони не суперечать висновках суду апеляційної інстанції у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки, які обґрунтовано викладені в ухвалі суду апеляційної інстанції, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, розподіл судових витрат за подання відповідної касаційної скарги Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць