№ 404/6483/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 404/6483/17

провадження № 61-14432св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області в інтересах Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області,

відповідачі: Міська рада міста Кропивницького, ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року у складі судді Бершадської О. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У жовтні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області (далі - ГУ ДФС у Кіровоградської області) в інтересах Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області звернулось до суду з позовом до Кіровоградської міської ради (після зміни назви Міська рада міста Кропивницького), ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування рішення, скасування правовстановлюючих документів та витребування з незаконного володіння земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до рішення сесії Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21 серпня 2001 року № 1134 земельну ділянку площею 2 668,3 кв. м надано в постійне користування Кіровоградській об`єднаній державній податковій інспекції згідно з планом зовнішніх меж землекористування, засвідченого державним актом від 27 грудня 2001 року серії ІІ-КР № 001084 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1599, кадастровий номер 3510136000:39:325:0001.

Зазначений державний акт на право постійного користування землею наданий у відповідності до свідоцтва про право власності комплексу будівель з 53/100 комплексу будівель загальнодержавної власності від 11 вересня 2001 року № 494 на підставі рішення Кіровоградського міського виконавчого комітету від 26 липня 2001 року № 947.

Тобто, земельна ділянка площею 2 668,3 кв. м з 2001 року на праві постійного користування належить ОСОБА_5 об`єднаній державній податковій інспекції.

Рішенням п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 22 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » передано у власність земельну ділянку площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 , яка перебуває в складі земельної ділянки площею 2 668,3 кв. м згідно з планом зовнішніх меж землекористування.

Позивач зазначав, що рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 22 вересня 2015 року № 4538 порушує права та інтереси Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції та позбавляє права користуватися земельною ділянкою, яка належить їм на праві власності.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 02 жовтня 2015 року оформив право власності на вказану земельну ділянку згідно зі свідоцтвом про право власності, № НОМЕР_1, яку в подальшому продав ОСОБА_6 , оформивши дану угоду договором купівлі-продажу від 13 жовтня 2015 року серія № 2150.

ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу, від 14 січня 2016 року продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 , який, в свою чергу, як власник земельної ділянки, поділив її на дві частини і в жовтні 2016 року продав сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 3510100000:39:325:0078 та 3510100000:39:325:0077 ОСОБА_1 згідно з договорами купівлі-продажу від 26 жовтня 2016 року № 2771 та від 26 жовтня 2016 року № 27710.

Позивач зазначав, що державний акт від 27 грудня 2001 року серії ІІ-КР № 001084 на право постійного користування землею Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області на сьогоднішній день є дійсним, та в судовому порядку його недійсність не визнана, тому рішення Кіровоградської міської ради від 21 серпня 2001 року № 1134 на підставі якого надано в постійне користування земельну ділянку, площею 2 668,3 кв. м Кропивницькій об`єднаній державній податковій інспекції, є чинним, і підтверджує факт права власності за Кропивницькою об`єднаною державною податковою інспекцією.

Позивач стверджував, що звертався з позовом до суду про визнання рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 20 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » недійсним.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27 січня 2017 року у справі № 912/952/16 позов Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 20 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у справі № 912/952/16, третя особа у справі ОСОБА_1 оскаржила рішення в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27 січня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 об`єднаній державній податковій інспекції відмовлено в повному обсязі.

З урахуванням зазначеного, позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 20 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 »; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 32141039 від 31 жовтня 2016 року з кадастровим номером 3510100000:39:325:0078, за ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 32141019 від 31 жовтня 2016 року з кадастровим номером 3510100000:39:325:0077, за ОСОБА_1 ; витребувати нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ОСОБА_1 . Оскільки добросовісним набувачем в даному випадку є ОСОБА_1 , то відповідно контролюючий орган має право звернутися до суду про витребування майна - земельної ділянки площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 об`єднаній державній податковій інспекції, а саме у ОСОБА_1 , та відповідно скасувати державну реєстрацію права власності.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року в задоволенні позову ГУ ДФС у Кіровоградської області відмовлено.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позбавлення ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки буде мати ознаки непропорційного втручання держави у її право власності, оскільки вказана особа набула права власності на підставі оплатних договорів купівлі-продажу.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Кіровоградській області задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені позову ГУ ДФС у Кіровоградській області з двох різних підстав, а саме: недоведеність позовних вимог і наявність ознак непропорційного втручання держави у право власності добросовісного набувача, оскільки відмова у задоволені позову з підстав непропорційного втручання держави у право власності, може застосовуватись судом лише у випадку, якщо буде доведено, що позовні вимоги є обґрунтованими. В протилежному випадку позов не підлягає задоволенню у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов ГУ ДФС у Кіровоградській області не підлягає задоволенню саме у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження позову.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У липні 2019 року ГУ ДФС у Кіровоградській області із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не надали належної оцінки тому факту, що прийняття неправомірного рішення Кіровоградської міської ради від 22 вересня 2015 року № 4538 порушує право заявника на користування земельною ділянкою, надане йому рішенням Кіровоградської міської Ради народних депутатів від 21 серпня 2001 року № 1134;

- не прийняли до уваги без жодних підстав лист Управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 14 квітня 2016 року № 340 та висновок експерта від 17 серпня 2017 року, де зазначено, що земельна ділянка площею 0,0650 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , накладається площею 0,0595 га та входить до складу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,2268 га;

- не врахували, що реєстрація права власності на земельну ділянку, видача свідоцтва про право власності та у подальшому відчуження спірної земельної ділянки шляхом укладення договору купівлі-продажу відбулися без участі та поза волею дійсного власника - контролюючого органу, а тому така реєстрація та наявність договору купівлі-продажу не перешкоджає витребуванню земельної ділянки у добросовісного набувача.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргоюГУ ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року, витребувано матеріали справи № 404/6483/17 із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року матеріали справи № 404/6483/17 передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2020 року справу № 404/6483/17 призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частинидругої статті 389 ЦПК України (в редакції на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції на момент подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України (в редакції на момент подання касаційної скарги) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги ГУ ДФС у Кіровоградській області, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення двадцять першої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 21 серпня 2001 року № 1134 Кіровоградській об`єднаній державній податковій інспекції, правонаступником якої є Кропивницька об`єднана державна податкова інспекція, надано у постійне користування земельну ділянку площею 2 668,3 кв. м, для розміщення адміністративного будинку по АДРЕСА_1

06 грудня 2001 року на підставі зазначеного рішення складено акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі за адресою: АДРЕСА_2 ).

На вказаній земельній ділянці розташований комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 , з яких 53/100 частини комплексу будівель належить державі в особі Верховної Ради України та перебуває в оперативному управлінні Державної податкової адміністрації України. Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності від 11 вересня 2001 року № 494, яке видане на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 26 липня 2001 року № 947 (реєстраційний № 1 від 18 вересня 2001 року в Кіровоградському КО ОБТІ), та Актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 березня 2001 року, відповідно до якого Редакційно-видавничий корпус передається в оперативне управління Державної податкової адміністрації України з постановкою на балансовий облік у Кіровоградській об`єднаній державній податковій інспекції.

В подальшому позивачу на цю земельну ділянку видано Державний акт на право постійного користування землею від 27 грудня 2001 року серії ІІ-КР № 001084, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1599, кадастровий номер 3510136000:39:325:0001.

Тобто, з 2001 року означена земельна ділянка площею 2668,3 кв. м перебуває у постійному користуванні позивача.

Також встановлено, що рішенням сорок дев`ятої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 14 липня 2015 року № 4234 «Про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 », громадянину ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність по АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0650 га - землі одно-та двоповерхової житлової забудови для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (КВЦПЗ 01.01) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Оскаржуваним рішенням п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 22 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0650 га - землі одно- та двоповерхової житлової забудови (КВЦПЗ 01.01) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (кадастровий номер 3510100000:39:325:0073) за рахунок земель житлової та громадської забудови. Зобов`язано ОСОБА_2 зареєструвати право на земельну ділянку, передану у власність, згідно з чинним законодавством України. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію міської ради з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Литвина Г . М.

Із тексту листа Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 14 квітня 2016 року № 340 вбачається, що при передачі земельної ділянки ОСОБА_2 в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0650 га, наявність державного акта на право постійного користування позивачем землею не було враховано. Причиною не врахування державного акту на право користування земельною ділянкою, виданого 21 грудня 2001 року Кіровоградській ОДПІ, під час надання ОСОБА_2 земельної ділянки, ймовірно стала та обставина, що позивачем не було занесено свій кадастровий номер до Державного земельного кадастру, у зв`язку з чим ні Кіровоградській міській раді, ні Управлінню Держземагентства у Кіровоградському районі Кіровоградської області не було відомо про право користування ОДПІ суміжною зі спірною земельною ділянкою. У публічній кадастровій карті України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3510136000:39:325:0001 на момент прийняття оспорюваного рішення відповідача були відсутні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27 січня 2017 року у справі № 912/952/16 за позовом Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення - скасовано повністю та прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог Кропивницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Кіровоградської міської ради від 22 вересня 2015 року № 4538 «Про передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 » відмовлено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 грудня 2017 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017 року залишено без змін.

У вказаному судовому рішенні суду апеляційної інстанції зазначено, що з метою встановлення факту наявності чи відсутності у діях відповідача Кіровоградської міської ради порушень земельного законодавства в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 , та з`ясування питання чи входить до складу земельної ділянки площею 2668,3 кв. м, належної позивачеві на праві постійного користування спірна земельна ділянка площею 0,0650 га, надана ОСОБА_2 оспорюваним рішенням, була призначена судова земельно-технічна експертиза. Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було надано висновок від 03 листопада 2016 року № 853-854. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився із доводами апелянта, що означений висновок експертизи містить вірогідні висновки щодо поставлених на вирішення експертизи питань, оскільки не містить конкретних даних щодо того, яким чином відбувається таке накладення земельних ділянок, на підставі яких межових знаків, що характеризують спірну земельну ділянку, судовий експерт дійшов до такого висновку, та чому наявні у справі графічні матеріали щодо досліджуваних земельних ділянок (їх розміру, площі та конфігурації) вказують тільки на можливе незначне перетинання окремих частин цих земельних ділянок по їх межах.

Звертаючись до суду із позовом, позивач стверджував, що зазначені рішення порушують його права, оскільки земельна ділянка, надана ОСОБА_2 у власність площею 0,0650 га по АДРЕСА_1 , надана за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому чинним законодавством порядку не надав суду достатніх та допустимих доказів щодо викладених ним обставин, зокрема, щодо накладення (перетину) спірних земельних ділянок. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позбавлення ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки буде мати ознаки непропорційного втручання держави у її право власності, оскільки вказана особа набула права власності на підставі оплатних договорів купівлі-продажу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позов ГУ ДФС у Кіровоградській області не підлягає задоволенню саме у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження позову.

Із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд повністю погодитись не може з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

За приписами статті 396 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом статті 90 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Стаття 152 ЗК України визначає способи захисту прав на земельні ділянки та при цьому встановлює, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЗК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових, речових доказів та електронних доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із вимогами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій на вказане уваги не звернули, дійшли передчасних висновків відсутність накладення (перетину) земельної ділянки, наданої у користування позивачу, та земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2 , без проведення земельно-технічної експертизи у цій справі.

Виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина чи накладається (перетинається) земельна ділянка надана у користування позивачу, та земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2 .

Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності ? достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладене, висновок судів про відсутність доказів накладення земельних ділянок ґрунтується лише на припущеннях.

Такий висновок зроблено без належної оцінки інших доказів, наявних у справі.

Отже, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальної дії, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Зокрема, суд повинен роз`яснити сторонам їх право заявити клопотання про призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Тобто, враховуючи те, що відповідачі заперечують факт передачі у власність ОСОБА_2 частини земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ГУ ДФС у Кіровоградській області, суди повинні були роз`яснити сторонам право заявити клопотання про призначення земельно-технічної експертизи для вирішення питання про накладення земельних ділянок, і тільки після отримання відповідного висновку експерта або відмови від проведення земельно-технічної експертизи вирішувати питання про доведеність чи недоведеність вимог позову.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Оскільки судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції в межах наданих йому повноважень не усунув зазначені порушення, а суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, то судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, роз`яснити сторонам їх процесуальні права та обов`язки, зокрема право заявити клопотання про призначення земельно-технічної експертизи;у випадку подання відповідного клопотання призначити у справі земельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої або в разі відмови від її проведення, розглянути заявлені позивачем вимоги відповідно до норм чинного законодавства.

Оскільки розгляд справи не закінчено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 червня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко