ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 405/6716/15-а

адміністративне провадження № К/9901/7786/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. (судді - Сафронова С.В., Поплавський В.Ю., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку ст. 267 КАС України з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача по виконанню постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. у справі №2а-6740/10;

зобов`язати відповідача виконати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. у справі №2а-6740/10.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що постанова апеляційного суду про стягнення щомісячних страхових виплат не виконується боржником у виконавчому провадженні ВП №29074734. Вважає допущену бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує норми Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення КАС України, якими гарантовано обов`язковість виконання судового рішення. Зазначає, що судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Посилається на те, що строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України ним не пропущено, оскільки про порушення своїх прав він дізнався 10.09.2015р. із заперечення відповідача на його позовну заяву щодо виконання рішення суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.01.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області по виконанню постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010р. по справі №2а-6740/10/1111.

Зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області вжити заходи по належному виконанню постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010р. по справі №2а-6740/10/1111, якою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області зобов`язано провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати позивачу з 01.09.2004р.

З ухваленим у справі рішенням не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що виконавче провадження з виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. у справі №2а-6740/10 закінчено, постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2012р. №29074734 позивачем оскаржувалась до суду та залишена судовим рішенням в силі, як законна. При цьому Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено примусового виконання рішення суду за умови закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом у судовій справі.

Крім того, посилається на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 9 ст. 267 КАС України.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010р. у справі №2а-6740/10 визнано неправомірною бездіяльність ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді по перерахунку ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у зв?язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати та зобов`язано ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати ОСОБА_1 , встановивши розмір щомісячних грошових виплат з 01.09.2004р. 2249,49 грн, з 01.01.2005р. 2486,78 грн, з 01.04.2005р. 2752,54 грн, з 01.07.2005р. 2942,37 грн, з 01.09.2005р. 3368,51 грн, з 01.01.2006р. 3551,14 грн, з 01.07.2006р. 3804,79 грн, з 01.12.2006р. 4058,44 грн, з 01.04.2007р. 4261,36 грн, з 01.07.2007р. 4464,29 грн, з 01.10.2007р. 4667,21 грн, з 01.01.2008р. 5225,24 грн, з 01.04.2008р. 5326,70 грн, з 01.10.2008р. 5529,63 грн, з 01.12.2008р. 6138,39 грн, з 01.01.2009р. 6341,32 грн, з 01.07.2009р. 6392,05 грн, з 01.10.2009р. 6594,97грн, з 01.11.2009р. 7136,43 грн, з 01.01.2010р. 8545,67 грн, з 01.04.2010р. 8693,18 грн. Стягнуто з ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді на користь позивача заборгованість у зв`язку з затримкою перерахунку щомісячних страхових виплат основного боргу з урахуванням інфляції станом на 30.04.2010р. у розмірі 93167,83 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с. 11 - 12)

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. постанову суду першої інстанції в частині зобов`язання та стягнення скасовано та прийнято нову постанову. Зобов`язано ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати позивача з 01.09.2004р. В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010р. залишено без змін. (а.с. 13)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014р. постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. та змінена постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2010р. у справі №2а-6740/10 залишені без змін.

Судами встановлено, що 28.09.2011р. Ленінським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист у справі №2а-6740/10.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 10.10.2011р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-6740/10, виданого 28.09.2011р. Ленінським районним судом м. Кіровограда, про зобов`язання ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати позивачу з 01.09.2004р.

Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 31.05.2012р. ВП №29074734 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-6740/10 закінчено на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що виконати рішення без участі боржника неможливо. (а.с. 4; 32)

Судами встановлено, що копія постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 31.05.2012р. та виконавчий лист №2-а-6740/10 від 28.09.2011р. не були надіслані з Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

24.02.2015р. позивач отримав другий виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Кіровограда по даній справі № 2а-6740/10 про зобов`язання ВВД ФССНВВПЗ України у м. Кіровограді провести йому перерахунок щомісячних страхових виплат у зв?язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2004р., в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 14.06.2011р. та строк пред`явлення до виконання зазначений до 14.06.2012р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2015р. заяву позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого 24.02.2015р. Ленінським районним судом м. Кіровограда у справі № 2а-6740/10 залишено без задоволення. (а.с. 33 - 34)

В мотивувальній частині ухвали суд дійшов висновку про те, що виконавчий лист вже був на примусовому виконанні, строки для його пред`явлення не були пропущені, постанова про закінчення виконавчого провадження не скасована, а тому у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання слід відмовити, оскільки Ленінським районним судом м. Кіровограда помилково виданий вдруге виконавчий лист у справі №2а-6740/10.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.09.2015р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 31.05.2012р. ВП №29074734 з примусового виконання виконавчого листа №2а-6740/10, виданого 28.09.2011р. Ленінським районним судом м. Кіровограда. (а.с. 40 - 47)

Вважаючи, що відповідач вчиняє протиправну бездіяльність щодо виконання судового рішення, позивач в порядку ст. 267 КАС України звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень статті 267 КАС України, якою врегульовано судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, встановлено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011р. у справі №2а-6740/10, що набрала законної сили, завершився, а раніше відкрите виконавче провадження за виконавчим документом по виконанню вказаного судового рішення закрито, а тому позовна заява з наведених вище підстав підлягає залишенню без задоволення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, звертаючись до суду із даним позовом, вимагав встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 267 КАС України, оскільки в порушення ст. 124 Конституції України та ст. 14 КАС України у даному випадку відповідач по справі ні в добровільному ні в примусовому порядку не виконав рішення апеляційного суду та не здійснив позивачу перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2004р.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державна виконавча служба, на яку законом покладено повноваження по примусовому виконанню судових рішень, також не вжила достатніх дієвих заходів по виконанню постанови апеляційного суду від 14.06.2011р. та прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав неможливості виконання рішення суду без участі боржника, правомірність якої підтверджено в судовому порядку. Поряд з тим, за висновком суду, прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження не може слугувати підставою для невиконання відповідачем покладеного на нього судом обов`язку по проведенню перерахунку щомісячних страхових виплат у зв`язку з неможливістю їх виконання.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що виконання судового рішення є прямим обов`язком посадових осіб відповідача, як державних службовців, а невиконання постанови суду, яка має силу закону, свідчить про порушення охоронюваного законом інтересу позивача по цій справі та свідчить про протиправність бездіяльності відповідача, що саме і є предметом позову у цій справі.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 9 статті 267 КАС України, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Згідно частини 10 статті 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

За змістом цієї норми для задоволення заяви та прийняття однієї з постанов, передбачених частиною 2 статті 162 КАС України, з боку суб`єкта владних повноважень, як боржника у виконавчому провадженні, повинна мати місце протиправна бездіяльність щодо виконання судового рішення.

Апеляційний суд, задовольняючи заяву позивача, протиправність бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення пов?язав виключно з фактом невиконання на час розгляду цієї справи судового рішення.

Водночас, як встановлено судами, виконавче провадження за виконавчим листом №2а-6740/10/1111, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда 28.09.2011р., закінчене постановою державного виконавця від 31.05.2012р., а за виконавчим листом №2а-6740/10, виданим Ленінським районним судом м. Кіровограда 24.02.2015р., закінчився строк пред?явлення його до виконання і суд відмовив у поновленні такого строку.

Постанова державного виконавця №29074734 від 31.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-6740/10/1111 була піддана судовому контролю і за наслідками розгляду справи судом підтверджено законність рішення про закінчення виконавчого провадження і наявність для цього законних підстав.

Таким чином, у відповідача, як боржника у виконавчому провадженні, відсутній обов?язок виконання судового рішення, що не характеризує його невиконання, як протиправну бездіяльність з боку відповідача, і виключає можливість задоволення заяви позивача шляхом прийняття однієї з постанов, передбачених частиною 2 статті 162 КАС України.

При цьому, сам по собі факт невиконання судового рішення, за умови завершення у встановленому законом порядку виконавчого провадження та відмови у поновленні строку пред?явлення виконавчого документу до виконання не створює підстав для задоволення заяви позивача та встановлення судового контролю у цій справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними висновки апеляційного суду і погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 345 352 356 359 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016р. скасувати, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.01.2016р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук