ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2020 року
м. Київ
справа №405/7262/17(2-а/405/292/17)
адміністративне провадження №К/9901/66828/18, №К/9901/9772/19, К/9901/12482/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуб О.П., Желєзного І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (колегія у складі суддів Сафронова С.В., Мельник В.В., Чепурнов Д.В.)
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (колегія у складі суддів Суховаров А.В., Дурасова Ю.В., Ясенова Т.І.)
касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року (колегія у складі суддів Суховаров А.В., Дурасова Ю.В., Ясенова Т.І.)
у справі № 405/7262/17
за позовом ОСОБА_1
до 1) Головного управління ДФС у Кіровоградській області, 2) Державної фіскальної служби України
про зобов`язання прийняти рішення та вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.12.2017 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області, 2) Державної фіскальної служби України.
2. Позивач просив суд:
- зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області надати висновок щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах державної податкової служби (податкової міліції) внаслідок захворювання за наслідками нещасного випадку відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VІІІ та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України прийняти рішення про призначення до виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із III групою інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-УІІІ в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 24.05.2017.
3. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.06.2018 позов задоволено.
4. 05.07.2018 Державна фіскальна служби України подала апеляційну скаргу.
5. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 апеляційну скаргу повернуто Державній фіскальній службі України.
6. 20.02.2019 до Третього апеляційного адміністративного суду знову надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху, а ухвалою від 26.03.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
8. Головне управління ДФС у Кіровоградській області також подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 повернуто.
9. 11.09.2018 до суду апеляційної інстанції вдруге надійшла апеляційна скарга від 16.08.2018 Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
10. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без руху. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 відмовлено Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області в клопотанні про продовження строку для сплати судового збору, а апеляційна скарга повернута скаржнику.
11. Головне управління ДФС у Кіровоградській області втретє подало апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 12.12.2018.
12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишено без руху. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
13. 30.11.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018, якою повернуто апеляційну скаргу. Просить її скасувати.
14. Ухвалою від 21.06.2018 відкрито касаційне провадження.
15. 08.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Просить її скасувати, а справу передати для продовження розгляду.
16. Ухвалою від 10.06.2018 відкрито касаційне провадження.
17. 03.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Просить її скасувати, а справу передати для продовження розгляду.
18. Ухвалою від 12.06.2018 відкрито касаційне провадження.
19. Ухвали про відкриття касаційного провадження направлялись учасникам справи.
20. 09.01.2019 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Державної фіскальної служби України.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
21. Відмовляючи у продовженні строку усунення недоліків та повертаючи апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в ухвалі від 10.10.2018, суд апеляційної інстанції зазначив, що у встановлений судом строк та станом на 10.10.2018 недоліки апеляційної скарги не усунуті. Ухвалою від 13.09.2018 судом було надано максимально можливий строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Головне управління ДФС у Кіровоградській області мало достатньо часу для сплати судового збору, враховуючи, що подання апеляційної скарги є її повторним поданням.
22. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 21.02.2019 виходив з того, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвалою від 23.07.2018 скаргу було повернуто у зв`язку з неналежним підтвердженням повноважень представника.
З цього часу оскаржуване рішення суду першої інстанції набрало законної сили.
Апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне провадження подано повторно. Ухвалою від 13.09.2018 скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, а від 10.10.2018 відмовлено в клопотанні про продовження строку для сплати судового збору та апеляційна скарга повернута через не усунення недоліків.
Головне управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області 03.12.2018 втретє подало апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Пропуск строку пояснював тим, що через несвоєчасне фінансування змогли сплатити судовий збір тільки 19.10.2018.
Таким чином, суб`єкт владних повноважень оскаржує судове рішення, яке набрало законної сили. У зв`язку з цим, ухвалою від 17.12.2018 апеляційна скарга залишалась без руху, а скаржнику пропонувалось вказати іншу причину подачі апеляційної скарги фактично через п`ять з половиною місяців після отримання оскаржуваного рішення.
Скаржник навів ті самі причини - несвоєчасне фінансування. Однак цій причині апеляційний суд вже надав оцінка і визнав неповажною. Інших причин суб`єкт владних повноважень не наводить.
23. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України, в ухвалі від 26.03.2019 суд апеляційної інстанції виходив з того, скаржник вже подав апеляційну скаргу на те саме рішення суду першої інстанції, яку було повернуто.
Державна фіскальна служби України вдруге подала апеляційну скаргу на те саме судове рішення, яку залишено без руху. Проте скаржник подав нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи ті самі причини пропуску строку - відсутність фінансування. Однак зазначена причина визнана неповажною для подачі апеляційної скарги через сім місяців після отримання оскаржуваного рішення. Інших причин суб`єкт владних повноважень не навів.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
24. Касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.10.2018, якою повернуто апеляційну скаргу, обґрунтовано неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права в частині позбавлення скаржника права на апеляційний перегляд судового рішення, з причин, які не залежали від скаржника, зокрема, через відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору.
Так, ГУ ДФС у Кіровоградській області 26.09.2018 (в межах строку визначених ухвалою без руху) з метою усунення недоліків апеляційної скарги направлено до суду клопотання про продовження процесуального строку з причин неможливості сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку скаржника. ГУ ДФС у Кіровоградській області після надходження коштів на рахунок сплатило судовий збір 19.10.2018 та 23.10.2018 подало відповідне клопотання. Проте ухвалою від 10.10.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання та повернув скаргу, посилаючись на невиконання вимог ухвали про залишення без руху та неподання будь-яких заяв про продовження встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
25. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити ухвалу суду апеляційної інстанції від 10.10.2018 без змін. Скаржник сплатив судовий збір після 10.10.2018, а саме 19.10.2018.
26. Касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.02.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, обґрунтовано неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права в частині позбавлення скаржника права на апеляційний перегляд судового рішення, з причин, які не залежали від скаржника, зокрема, через відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору.
27. Касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції від 26.03.2019 2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження, обґрунтовано тим, що обставини, які стали причиною несвоєчасного звернення до суду, не залежали від волевиявлення скаржника, а пов`язані з відсутністю коштів для сплати судового збору.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд перевірив доводи касаційних скарг, правильність застосування судом норм процесуального права та дійшов таких висновків.
(а) щодо ухвали від 10.10.2018 про повернення апеляційної скарги
29. Частиною першою, пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
30. Відповідно до частини 2 статті 297 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху. За змістом частини 2 статті 169 КАС в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
31. Таким чином, несплата судового збору у встановленому законом розмірі є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, наслідком чого є постановлення судом ухвали про залишення скарги без руху.
32. В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції вказав суму судового збору, яку слід сплатити та встановив скаржнику максимально можливий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
33. Ухвалу від 13.09.2018 скаржник отримав 24.09.2018, а тому у строк до 04.10.2018 мав би усунути недоліки апеляційної скарги, надавши докази сплати судового збору.
34. Натомість, 02.10.2018 скаржник подав до суду клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване тим, що кошти будуть сплачені у найближчий час, оскільки такі на даний час відсутні.
35. Оскільки у встановлений судом строк, недоліки апеляційної скарги усунуті не були, суд ухвалою від 10.10.2018 повернув апеляційну скаргу. У той же час, суд взяв до уваги, що Головне управління ДФС у Кіровоградській області мало достатньо часу для сплати судового збору, враховуючи, що дана апеляційна скарга від 16.08.2018 на те саме судове рішення вже ним подавалась раніше і її було повернуто судом.
36. Верховний Суд вважає таке застосування статті 13 169 297 КАС України правильним.
37. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
38. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» податковим органам не надано пільг щодо сплати судового збору.
39. Податкові органи є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
40. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
41. Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
42. Отже, відсутність коштів для сплати судового збору, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
43. Суд звертає увагу, що з часу подання апеляційної скарги перший раз (05.07.2018) до часу її повторного подання (16.08.2018) минуло трохи більше одного місяця. При цьому питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги як перший, так і другий раз, скаржник не вирішив.
44. Водночас, скаржник - ГУ ДФС у Кіровоградській області після надходження коштів на рахунок все таки сплатив судовий збір 19.10.2018 та 23.10.2018 подав відповідне клопотання до суду.
45. Проте сплата судового збору здійснена уже після повернення апеляційної скарги та не спростовує висновку про законність її постановлення станом на 10.10.2018, тобто поза межами встановленого судом строку усунення недоліків. Тому відповідні доводи касаційної скарги відхиляються.
(б) щодо ухвали від 21.02.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження
46. Відповідно до статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
47. З матеріалів справи вбачається, що постановлення оскаржуваної ухвали від 21.02.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження є наслідком подання ГУ ДФС у Кіровоградській області апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08.06.2018 втретє.
48. Перша апеляційна скарга від 09.07.2018 повернута ухвалою від 23.07.2018 через неналежне підтвердження представником повноважень.
49. Подана вдруге апеляційна скарга від 05.08.2018 повернута ухвалою від 10.10.2018 через не усунення недоліків, не сплата судового збору.
50. За цей час рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.06.2018 набрало законної сили.
51. Отже, апеляційну скаргу від 03.12.2018 подано вже на рішення, що набрало законної сили.
52. Одночасно з апеляційною скаргою скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, пояснюючи тим, що не мав належного фінансування, а тому зміг сплатити судовий збір лише 19.10.2018.
53. Суд апеляційної інстанції визнав ці причини неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
54. Верховний Суд погоджується з цим висновком.
55. Так, сам по собі факт попереднього повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Однак при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з того моменту.
56. Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір сплачено 19.10.2018, а апеляційну скаргу датовано 03.12.2018. Натомість скаржник поважність причин несвоєчасного звернення до суду з цією апеляційною скаргою обгурнотував саме відсутністю коштів для сплати судового збору.
57. Таким чином, суд апеляційної інстації дійшов правильного висновку, що зазначена причина не може визнаватись поважною, звернувши увагу та на час, що минув з часу сплати судового збору до моменту подання апеляційної скарги ( з 19.10.2018 - 03.12.2018). При цьому Суд звертає увагу і на те, що суб`єкт владних повноважень міг та мав усвідомлювати свою відповідальність за те, що зволікання часу має наслідком набрання законної сили судовим рішення, що він має намір оскаржити.
58. Врахування вказаних обставин у сукупності призвело до правильного висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та, як наслідок, відмові у відкритті апеляційного провадження і ненадання доступу до суду для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
(в) щодо ухвали від 26.03.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження
59. Оскаржувана ухвала від 26.03.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена за наслідками подання Державною фіскальною службою України апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08.06.2018 вдруге.
60. Перша апеляційна скарга від 05.07.2018 повернута ухвалою від 17.12.2018 через не усунення недоліків, - не сплата судового збору.
61. За цей час рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.06.2018 набрало законної сили.
62. Отже, апеляційну скаргу від 05.02.2018 вдруге подано вже на рішення, що набрало законної сили.
63. Одночасно з апеляційною скаргою скаржник просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, пояснюючи тим, що не мав належного фінансування, а тому не зміг сплатити судовий збір.
64. Суд апеляційної інстанції визнав ці причини неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
65. Верховний Суд погоджується з цим висновком.
66. Ухвалою від 21.02.2019 апеляційна скарга залишалась без руху, а скаржнику пропонувалось вказати іншу причину несвоєчасної подачі апеляційної скарги фактично через сім місяців після першого повернення апеляційної скарги. Проте скаржник заявляв ті самі причини- відсутність фінансування
67. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, зокрема додатків до апеляційної скарги від 05.02.2019, клопотання про поновлення строку (а.с.173-181), документ про сплату судового збору все таки відсутній.
68. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зазначена причина не може визнаватись поважною, звернувши увагу та на час, що минув з часу повернення апеляційної скарги (з 17.18.2018 по 05.02.2019). При цьому Суд звертає увагу і на те, що суб`єкт владних повноважень міг та мав усвідомлювати свою відповідальність за те, що зволікання часу має наслідком набрання законної сили судовим рішення, що він має намір оскаржити.
69. Врахування вказаних обставин у сукупності призвело до правильного висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та, як наслідок, відмові у відкритті апеляційного провадження і ненадання доступу до суду для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
70. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як наслідок касаційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувані ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018, ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 21.02.2019 та ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 - без змін.
71. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
72. З огляду на результат вирішення касаційних скарг, а також те. що скаржники є суб`єктом владних повноважень - судовий збір не відшкодовується.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 КАС, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року, ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя І.В. Желєзний