Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 408/2307/17-ц
провадження № 61-36803св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 24 січня 2018 року у складі судді Цимбал Ю. Ю. та постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Орлова І. В., Авалян Н. М., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» (далі - ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», товариство) про стягнення заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що він працював гірником у ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». 21 березня 2017 року його звільнено з роботи на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за власним бажанням.
У порушення вимог трудового законодавства відповідач не виплатив йому заробітну плату за березень 2017 року та не провів повного розрахунку при звільненні.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути: з відповідача заборгованість із заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 9 905,94 грн; компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 20 283,60 грн; вихідну допомогу у зв`язку із порушенням законодавства про працю у розмірі 42 454,05 грн, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку до дня фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 24 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що через захоплення розташованого у м. Довжанську Луганської області майнового комплексу з 13 березня 2017 року і дотепер існують обставини непереборної сили, які унеможливили для ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» виконання встановленого трудовим законодавством зобов`язання з проведення остаточного розрахунку із звільненим працівником. На час ухвалення судового рішення трудові права позивача не можна вважати порушеними, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» перед позивачем із заробітної плати за березень 2017 року, а встановити характер, складові та розмір інших належних ОСОБА_1 на час його звільнення виплат процесуальними засобами доказування неможливо через відсутність доступу відповідача до первинних бухгалтерських та інших документів, які знаходяться на захопленому підприємстві у м. Довжанську Луганської області. Настання підтверджених висновком Торгово-промислової палати України обставин непереборної сили свідчить про відсутність вини відповідача у затримці виплат, що належали позивачу при його звільненні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 960,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, а також постановити окрему ухвалу щодо порушення ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» процесуальних обов`язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства під час розгляду справи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заяви та клопотання
Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно відхилили та не взяли до уваги надані позивачем належні та допустимі докази: копію трудової книжки та копії розрахункових листів; неправильно застосували до спірних трудових правовідносин положення статті 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання внаслідок непереборної сили. Оскільки ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» здійснює управління і облік фінансово-господарської діяльності за адресою: вул. Гоголя, 24а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, висновок судів про те, що відповідач не міг нарахувати та виплатити належні позивачу кошти на час його звільнення, а також не міг надати суду відповідні довідки (про розмір заборгованості із заробітної плати, кількість невикористаних днів відпустки, розмір середньомісячної заробітної плати та інші), не відповідає обставинам справи.
У липні 2018 року ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалені в справі судові рішення - без змін.
Касаційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», при розгляді якого суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час судового розгляду справи грубі порушення закону, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Разом з тим питання примусового виконання чи невиконання судового рішення виходить за межі, встановлені статтею 400 ЦПК України для розгляду справи судом касаційної інстанції.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв`язку з чим зазначене клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 працював гірником у відокремленому підрозділі «Шахтоуправління «Свердловське»» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». 21 березня 2017 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною першою статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини 1 статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
При припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України) працівникові виплачується допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (стаття 44 КЗпП України).
Відповідно до статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи - ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» визначено за адресою: вул. Гоголя, 24а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.Фактично щоденне керування діяльністю цілісним майновим комплексом ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» у складі кожного з його відокремлених підрозділів (до яких, у тому числі входить розташоване у м. Довжанську Луганської області Шахтоуправління «Свердловське»), управління та облік здійснювалися з офісу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2
Місто Довжанськ (Свердловськ) Луганської області знаходиться на тимчасово окупованій території України.
18 березня 2017 року за заявою посадових осіб ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» Головним управлінням Національної поліції у м. Києві відкрито кримінальне провадження за фактом захоплення невстановленими особами майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , за ознаками кримінального злочину, передбаченого частиною третьою статті 206 Кримінального кодексу України (протидія законній господарський діяльності за обтяжуючих обставин).
Наказом ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» від 20 березня 2017 року № 05-к позивач звільнений з підприємства на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням. Усього наказом від 21 березня 2017 року № 05-к за статтею 38 КЗпП України звільнено 1 272 працівників відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Свердловське». Факт припинення трудових правовідносин сторони визнали.
Згідно з даними витребуваної за клопотанням позивача з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області довідки форми ОК-5, інформація про суми заробітку для нарахування пенсії позивачу як працівнику ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з березня 2017 року відповідачем не подавалася.
Вимоги позивача про стягнення заробітної плати за березень 2017 року вимагали підтвердження через встановлення факту виконання позивачем роботи у цьому місяці. Сам по собі факт звільнення особи не є безумовною підставою для задоволення вимог про стягнення заробітної плати, оскільки за змістом частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах. Разом з тим первинних документів про розмір нарахованої позивачеві заробітної плати за березень 2017 року немає. Витребувати такі документи у відповідача неможливо через відсутність доступу уповноважених осіб ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» до первинних бухгалтерських та інших документів, що знаходяться у м. Довжанську Луганської області.
За таких обставин твердження позивача про недобросовісне виконання відповідачем процесуальних обов`язків, а також про свідоме ухилення ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» від надання документів, які мають доказове значення у справі, є надуманими, непереконливими та безпідставними.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчує Торгово-промислова палата (ТПП) України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, про що видаються відповідні сертифікати. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. У переліку таких обставин законодавець зазначив і захоплення підприємств (частина третя статті 14, стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 19 червня 2017 року № 7631 засвідчено настання пов`язаних із захопленням підприємства та триваючих з 13 березня 2017 року форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили) для виконання ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» своїх податкових зобов`язань перед державним бюджетом.
24 липня 2017 року Торгово-промисловою палатою України наданий Науково-правовий висновок № 2369/2/21-10.2 був щодо унеможливлення виконання ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), починаючи з 13 березня 2017 року.
Настання підтверджених висновком Торгово-промислової палати України обставин непереборної сили може засвідчувати відсутність вини підприємства у затримці виплат належних особі при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України (правовий висновок Верховного суду України, викладений у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16).
У постановою Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 408/2306/17-ц міститься висновок про правильність застосування судами норм матеріального права у справі за аналогічним позовом працівника, звільненого 20 березня 2017 року з ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на підставі статті 38 КЗпП України після захоплення підприємства, яке сталося 13 березня 2017 року у м. Довжанську Луганської області.
Ураховуючи зазначені висновки, безпідставними є доводи касаційної скарги про неправильне застосування до спірних трудових правовідносин положень статті 617 ЦК України. Настання з 13 березня 2017 року підтверджених висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року обставин непереборної сили звільняє ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» від відповідальності за затримку виплати належних позивачу сум при звільненні у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.
Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 416 420 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Біловодського районного суду Луганської області від 24 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко