ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 420/14249/23
адміністративне провадження № К/990/38878/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 (головуючий суддя - Н.В. Бжассо)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 (головуючий суддя - А.Г. Федусик, судді - А.В. Бойко, О.А. Шевчук)
у справі № 420/14249/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно в сумі 72 696 грн 63 коп із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.01.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3738 грн 89 коп в місяць у загальній сумі 39007 грн 38 коп за період з 01.03.2018 по 14.01.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовців, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії закрито.
3. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у цій справі є дії, вчинені відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/9186/21, що виключає можливість перегляду таких позовних вимог в порядку іншого позовного провадження.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.01.2019, включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3738 грн 89 коп в місяць у загальній сумі 39 007 грн 38 коп за період з 01.03.2018 по 14.01.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовців, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, провадження по яким було закрито. Справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вищевказаних позовних вимог. В решті ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 залишено без змін.
5. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у вищеозначеній частині позовних вимог апеляційний суд виходив з того, що у справі № 420/9186/21 судами не було надано правової оцінки по суті наявності/відсутності правових підстав для виплати індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 3738 грн 89 коп в місяць, вказане питання було визнано судами як передчасне, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у вказаній вище частині позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що у справі № 420/9186/21 предметом розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.20218 включно без визначення суми у грошовому еквіваленті, а у справі, що розглядається предметом спору є правильність розрахунку суми індексації грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно та правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення у грошовому еквіваленті за період з 01.03.2018 по 14.01.2019. Оскільки предмети позову у справах різні, на думку позивача, судами помилково закрито провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2024 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Оцінка Верховного Суду
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
13. Оскільки суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 14.01.2019, включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3738 грн 89 коп в місяць у загальній сумі 39 007 грн 38 коп за період з 01.03.2018 по 14.01.2019 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовців, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та направив справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції, тому суд касаційної інстанції переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише в частині, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно в сумі 72 696 грн 63 коп із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
14. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить із такого.
15. Як зазначалося вище, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені у цій справі позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження, оскільки позивачем оскаржуються дії, вчинені відповідачем на виконання рішення суду у справі № 420/9186/21. А тому дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
16. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно в сумі 72 696 грн 63 коп із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, підтримані судом апеляційної інстанції.
17. Водночас, Верховний Суд вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи таке.
18. Так, зазначена у пункті 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
19. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
20. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
21. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
22. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
23. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16.
24. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
25. Так, у справі № 420/9186/21 звернення ОСОБА_1 до суду обумовлено протиправними діями Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 18.03.2016 по 28.02.2018.
26. Рішенням суду у справі № 420/9186/21 дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно визнано протиправними. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
27. При цьому судом у справі № 420/9186/21 визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.
28. Зі змісту позовної заяви у цій справі встановлено, що на виконання рішення у справі № 420/9186/21 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018. При цьому, позивачем встановлено, що при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 відповідачем наростаючий індекс споживчих цін розраховано не із застосуванням базового місяця січень 2008 року, і як наслідок виплачено значно меншу суму індексації.
29. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
30. Отже, предметом позову у цій справі є саме правильність обчислення та нарахування відповідачем позивачу суми індексації грошового забезпечення.
31. У постанові від 30.03.2023 у справі № 200/2737/21-а Верховний Суд вказав, що питання обчислення суми індексації грошових доходів громадян може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
32. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що заявлені у цій справі позовні вимоги у вищеозначеній частині не можуть бути предметом розгляду в порядку позовного провадження.
33. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі № 420/14249/23 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно та стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.03.2016 по 28.02.2018 включно в сумі 72 696 грн 63 коп із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
3. В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023 у справі № 420/14249/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жука
Н.М. Мартинюк