ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/17639/22

адміністративне провадження № К/990/36741/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року (колегія у складі суддів Бойка А.В., Федусика А.Г, Шевчук О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №311-К від 01 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №320-К від 12 грудня 2022 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01.12.2022 року № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;

- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Підстави позову, з урахуванням прийнятої судом першої інстанції до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (ухвала від 26 грудня 2022 року), обґрунтовано незгодою позивачки з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стверджуваними незаконністю і безпідставністю притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку, порушенням процедури та необґрунтованістю спірного рішення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року № 142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1»;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року № 311-к «Про звільнення ОСОБА_1», в редакції наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12 грудня 2022 року №320-к «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №311-к «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 12 грудня 2022 року;

- стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 грудня 2022 року до дня ухвалення рішення у справі в розмірі 178 782,98 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів;

- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 12 грудня 2022 року та стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць;

- стягнуто з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивачки судовий збір в сумі 992,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Визнаючи протиправним та скасовуючи наказ відповідача від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1», суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не обґрунтував у межах яких саме повноважень та у який спосіб позивачка повинна була проконтролювати хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, наявність або відсутність висновків фітосанітарної експертизи за об`єктами регулювання за допомогою системи Phytosanitary Inspection System (далі - PHIS), що, за висновком суду, указує на відсутність підстав для висновку щодо кваліфікації дій позивачки як вчинення дисциплінарного проступку, - неналежного виконання посадових обов`язків.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції керувався тим, що у результатах виконання позивачкою завдань за 2022 рік не наведено обґрунтувань визначених балів щодо конкретного з чотирьох досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості). При цьому, визначені відповідачем бали щодо відповідного досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) явно (об`єктивно) не відповідають зазначеним у відповідній графі фактично досягнутим результатам (відповідно до показників результативності, ефективності та якості), зокрема щодо їх кількості та виконання у відсотковому значенні. Також, за висновком суду, обґрунтування оцінки, наведене у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік, не відповідає Критеріям визначення балів згідно з Додатком 5 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок №640).

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 липня 2023 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, зазначивши, що здійснення позивачкою керівництва діяльністю Управління передбачає, зокрема, і контроль за діяльністю підлеглих ввіреного їй структурного підрозділу. Керівник несе відповідальність як за свої власні дії, так і відповідає за діяльність підлеглих, тобто за організацію виконання трудовим колективом державного органу, установи функцій і завдань, покладених на неї законодавством. За висновком апеляційного суду, встановлені дисциплінарною комісією в ході проведення дисциплінарного провадження обставини підтверджено належними доказами, тому висновок щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 5 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), що виразився у неналежному виконанні службових обов`язків, є обґрунтованим. Суд також констатував, що при обранні виду дисциплінарного стягнення (догани), було враховано ступінь вини позивачки, характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання наслідків, обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність державного службовця, характеристика позивача. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року №142-ОД про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у вигляді догани, та відсутність підстав для його скасування.

У частині вимог, щодо оскарження наказу про звільнення позивачки у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, при цьому, керувався тим, що безпосередній керівник державного службовця має дискреційні повноваження щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», зокрема, позивачки, водночас суд зауважив, що така дискреція не може бути свавільною, а повинна ґрунтуватися на положеннях закону.

Апеляційний суд констатував, що виставлені відповідачем бали відповідають Критеріям визначення балів, результати виконання завдань містять обґрунтування виставлених позивачці балів, зазначення недоліків у роботі та зауважень безпосередньо щодо позивачки, які можливо перевірити та оцінити. Водночас у розглядуваному випадку позовна заява як і інші письмові пояснення, надані позивачкою до суду, фактично не містять доводів щодо незгоди позивачки із виставленими балами, доводів стосовно того, що виставлені бали не відповідають встановленим критеріям та заперечень щодо обґрунтування виставленої керівником оцінки.

Разом із цим, суд зауважив, що з огляду на положення частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця може бути предметом оскарження в судовому порядку, водночас позивачка не оскаржувала до суду висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності у 2022 році та наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №310-к, яким були затверджені висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, в частині, що стосується безпосередньо позивача.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ від 01 грудня 2022 року №311-к «Про звільнення ОСОБА_1 », відповідач діяв правомірно та обґрунтовано, а тому цей наказ скасуванню не підлягає.

Крім наведеного, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки на час виникнення спірних правовідносин позивачка обіймала посаду категорії «Б» і відповідно Закону України «Про запобігання корупції» належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тож ця справа згідно зі статтею 12 КАС України не належить до справ незначної складності і за правилами статті 257 КАС України не підлягала розгляду у спрощеному позовному провадженні. За частиною третьою статті 317 КАС України розгляд судом за правилами спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі позивачка просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року та залишити в силі скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року.

Підставою касаційного оскарження вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону №889-VIII у правовідносинах щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за умов відсутності у державних фітосанітарних інспекторів об`єктивної можливості отримати інформацію з PHIS стосовно наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського товариства «НІБУЛОН» (далі - ТОВ СП «НІБУЛОН») висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) щодо барж, стосовно яких було подано заяви про видачу фітосанітарних сертифікатів.

Обґрунтовуючи свої доводи, позивачка зазначає, що не погоджується з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважає цей наказ необґрунтованим, притягнення до дисциплінарної відповідальності незаконним та безпідставним, стверджує, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а процедура притягнення її до відповідальності не відповідала вимогам законодавства. Стверджує, що серед наданих ТОВ СП «НІБУЛОН» із заявами про видачу фітосанітарних сертифікатів документах були відсутні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) на об`єкти регулювання, які завантажені у зазначені баржі, тому відмова у видачі згаданих сертифікатів ґрунтувалася на вимогах Закону. Указані обставини, на переконання скаржниці, свідчать про необґрунтованість висновків комісії в частині наявності в діях позивачки складу проступку, а також про відсутність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності в силу строкових обмежень, передбачених частиною третьою статті 65 Закону №889-VIII. Вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу діяв із суттєвим порушенням чинного законодавства України, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Також зауважує на тому, що за результатами дисциплінарного провадження лише до позивачки як начальника управління та ОСОБА_2 - заступника начальника управління, було застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді догани, а до державних фітосанітарних інспекторів - ні. Поза тим, за результатами розгляду судом справи №420/17640/22, рішення у якій наразі набрало законної сили, наказ про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 було визнано протиправним і скасовано, що впливає на предмет доказування у цій справі, оскільки стосуються одних обставин.

Щодо наказу про звільнення позивачка вказала, що за нормами Порядку №640 суб`єкт оцінювання наділений повноваженнями прийняти рішення щодо виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому, суб`єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку. Разом з тим, з установлених судом обставин та наведених нормативно-правових вимог вбачається, зокрема, що: жодних обґрунтувань саме визначених балів щодо конкретного з чотирьох досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік не зазначено; визначені відповідачем бали щодо відповідного досягнутого результату (відповідно до показників результативності, ефективності та якості) явно (об`єктивно) не відповідають зазначеним у відповідній графі фактично досягнутим результатам (відповідно до показників результативності, ефективності та якості), зокрема щодо їх кількості та виконання у відсотковому значенні; обґрунтування оцінки, наведене у Результатах виконання завдань позивачем за 2022 рік, не відповідає Критеріям визначення балів згідно з Додатком 5 до Порядку №640.

Позиція інших учасників справи

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану нею постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року - без змін.

Наведені відповідачем аргументи загалом відтворюють позицію суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними і скасування оскаржуваних наказів, а також мотиви, якими апеляційний суд обґрунтував свої висновки. Додатково відповідач акцентував увагу на тому, що скаржниця, стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII (дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), пункту 2 частини першої статті 66 цього ж Закону (до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, зокрема, догана), частини третьої статті 66 Закону №889-VIII (у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану), не навела у своїй касаційній скарзі жодних обґрунтувань стосовно того, у чому полягає неправильне застосування цих норм судом апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року зазначену касаційну скаргу повернуто скаржнику.

30 жовтня 2023 року позивачка повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, а скаржниці надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення та надання до суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

04 грудня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника скаржниці про продовження процесуального строку для усунення недоліків скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення та надання до суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи встановивши для цього десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, до якого додано докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року визнано поважними причини пропуску позивачкою строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року, поновлено цей строк та відкрито касаційне провадження за поданою позивачкою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Згідно з наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 14 лютого 2019 року №79-к, ОСОБА_1 поновлено з 18 лютого 2019 року на посаді начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

13 жовтня 2022 року начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області прийняв наказ №122-ОД «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 » з метою перевірки обставин, викладених у листі ТОВ СП «НІБУЛОН» від 11 жовтня 2022 року, який направлений листом Держпродспоживслужби від 12 жовтня 2022 року №13.1.1-7/15118.

Цим же наказом утворено дисциплінарну комісію для проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 .

Під час дисциплінарного провадження встановлено, що 11 жовтня 2022 року на адресу Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшов лист ТОВ СП «НІБУЛОН», в якому товариство зазначило, що 05 жовтня 2022 року воно, як власник вантажу кукурудзи (код товару: 1005), призначеної для подальшого експорту в транзиті через Румунію, звернулось до сектору фітосанітарного контролю №8 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з пакетом документів для оформлення фітосанітарних сертифікатів на баржі « 550», « 889», « 1271», « 1270», « 888», « 764», « 1351», « 885» від 04 жовтня 2022 року та на баржі « 1142», « 433», «1267», « 757», « 1451», « 2059», однак, станом на 11 жовтня 2022 року державним фітосанітарним інспектором не видано фітосанітарні сертифікати, а також товариство не отримало відмови у видачі фітосанітарних сертифікатів на зерно, завантажене у зазначені баржі. Заявник посилався на те, що товариство несе значні фінансові втрати, пов`язані з невиконанням контрактних вимог через ненадання фітосанітарних сертифікатів покупцю та простою флоту.

У поданій заяві ТОВ СП «НІБУЛОН» вказало, що у складі документів, поданих до сектору фітосанітарного контролю №8 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, для оформлення фітосанітарних сертифікатів були такі документи: 1) заяви на оформлення фітосанітарних сертифікатів на експорт; 2) заяви на проведення фітосанітарних процедур: організація та контроль за проведенням обробки та фумігації (знезараження) об`єктів регулювання; 3) пакет документів про проведення знезараження вантажу: фумігаційні сертифікати, видані ТОВ «Фуміком Україна», наряди виконання робіт з пестицидами і агрохімікатами, видані ТОВ «Фуміком Україна», фумігаційні звіти румунської компанії CotecnaRomaniaS.R.L.; 4) гарантійні листи про зобов`язання організувати проведення фумігації вантажу зі вмістом об`єктів регулювання; 5) платіжне доручення, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката; 6) висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) об`єктів регулювання.

ТОВ СП «НІБУЛОН» також указало на те, що висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) об`єктів регулювання видані ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» віддалене робоче місце №1: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Свято-Нікольська, 50, були видані в період з 21 до 28 вересня 2022 року, згідно з якими зерно не має зараження регульованими карантинними організмами. У наданих висновках в колонці «Статус організму» зазначено «ННО», тобто нерегульовані некарантинні організми, які не підлягають обов`язковому обробітку. Копії висновків були додані товариством до заяви.

На вимогу дисциплінарної комісії позивачка 21 жовтня 2022 року надала пояснення, де зазначила, що Баржі «550», « 889», « 885», «1270», « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059» здійснювали навантаження вантажу «кукурудза» у період з 17 до 24 вересня 2022 року в Ізмаїльському МТП з подальшим експортом до Румунії. Відповідно до заяв на проведення фітосанітарних процедур (від 17, 20, 22 та 24 вересня 2022 року) державними фітосанітарними інспекторами сектору фітосанітарного контролю № 8 (при Ізмаїльському МТП) ОСОБА_6, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (провідний спеціаліст сектору фітосанітарного контролю №12, якому наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 11 квітня 2022 року №18-ВО «Про виконання обов`язків» з 12 квітня 2022 року покладено тимчасове виконання обов`язків у секторі фітосанітарного контролю №8 та у секторі фітосанітарного контролю №10) здійснено інспектування та огляд партії вантажу з відбором зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів). Після закінчення навантаження барж та формування партії вантажу, змінним державним фітосанітарним інспектором зразки були направлені до ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» (у період з 20 до 27 вересня 2022 року).

Позивачка також пояснила, що з метою отримання фітосанітарних сертифікатів на баржі « 550», « 889», « 885», « 1270, « 1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433» « 1267», « 2059» державному фітосанітарному інспектору необхідно подати документи, передбачені пунктом 111 постанови КМУ від 15 листопада 2019 року №1177 «Деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин» (далі Постанова), а саме:

- заяву на оформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, заповнена українською та англійською мовами або однією з офіційних мов Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО);

- документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт;

- висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) або висновок повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів) об`єктів регулювання;

- у випадку наявності вимог фітосанітарних заходів країни-імпортера щодо проведення стосовно об`єкта регулювання фітосанітарних процедур та/або знезараження - документація, яка підтверджує проведення таких фітосанітарних процедур та/або знезараження.

За її словами, у період з 04 до 05 жовтня 2022 року на вищезазначені баржі державним фітосанітарним інспекторам сектору фітосанітарного контролю №8 (при Ізмаїльському МТП) представник ТОВ СП «НІБУЛОН» подав заяви на видачу фітосанітарних сертифікатів, документи що підтверджують внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката та документи, які підтверджують проведення процедури знезараження за межами митної території України. Однак, в поданому пакеті документів були відсутні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) на об`єкти регулювання, які завантажені у зазначені баржі.

Тож у зв`язку з відсутністю висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), які встановлюють фітосанітарний стан всієї партії вантажу державними фітосанітарними інспекторами 13 та 14 жовтня 2022 року було прийнято рішення щодо відмови у видачі фітосанітарних сертифікатів на підставі статті 4-1 Закону №2806-IV, а саме, подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру (фітосанітарного сертифіката), згідно із встановленим вичерпним переліком (пункт 111 Постанови).

Крім цього, ОСОБА_1 вказала на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року №398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану», визначено що фумігація вантажів з об`єктами регулювання, що експортуються згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, підписаною відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року №626 «Про делегацію Уряду України для участі у багатосторонніх переговорах з підготовки та узгодження проекту Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів», та належать до товарних позицій 1001, 1003, 1005, 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, може проводитися за межами митної території України лише в рамках «Зернової ініціативи» (експорт з Одеського МТП, МТП «Південний» та МТП «Чорноморськ»). Отже, здійснення процедури організації та контроль за знезараженням об`єктів регулювання, яка здійснювалася не в рамках «зернової ініціативи», за межам митної території України, чинним законодавством не передбачено.

Згідно з поясненнями першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Святослава Літошка, наданими листом від 21 жовтня 2022 року на лист-пропозицію дисциплінарної комісії від 21 жовтня 2022 року, у період з 04 до 05 жовтня 2022 року на баржі « 550», « 889», « 885», « 1270», «1271», « 764», « 1351», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059» ТОВ «СП НІБУЛОН» надало державним фітосанітарним інспекторам сектору фітосанітарного контролю №8 (при Ізмаїльському МТП) заяви на видачу фітосанітарних сертифікатів, документи, які підтверджують проведення процедури знезараження за межами митної території України. У поясненнях зазначено, що у поданому пакеті документів були відсутні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) на об`єкти регулювання, які завантажені у зазначені баржі. Із цього приводу заступник начальника управління начальник відділу фітосанітарних заходів на кордоні ОСОБА_2 надала службову записку від 14 жовтня 2022 року, відповідно до якої пояснила, що 04 та 05 жовтня 2022 року представник ТОВ «СП НІБУЛОН» прийшов до приміщення сектору фітосанітарного контролю №8 та поклав на робочий стіл, за яким сидить інспектор ОСОБА_5 документи для оформлення фітосанітарного сертифіката, також вказано, що представник ТОВ «СП НІБУЛОН» особисто в руки документи не давав.

Також з пояснень першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області комісія установила, що Держпродспоживслужби України з 01 квітня 2021 року розпочато роботу інформаційної автоматизованої системи PHIS (Phytosanitary Inspection System https://phyto.foodcontrol.gov.ua) серед державних фітосанітарних інспекторів територіальних органів. Відповідно до інформації, що міститься у PHIS, встановлено, що по вказаним вище баржам містяться відомості щодо направлення на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) у період з 20 до 27 вересня 2022 року, щодо часу та дати відбору зразків, місця проведення відбору зразків, відомості щодо державних фітосанітарних інспекторів, а також відомості щодо висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) із зазначенням дати таких висновків та стану - результати отримано.

Таким чином, під час дисциплінарного провадження встановлено, що висновки фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання (зерно кукурудзи), що були завантажені до барж « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», «2059», отримані через PHIS у встановлений термін, однак, начальник Управління ОСОБА_1 не вжила достатніх заходів для організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів за заявами ТОВ СП «НІБУЛОН», також відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що начальником управління вжито будь-яких заходів, направлених на організацію роботи щодо повідомлення представника ТОВ СП «НІБУЛОН» про те, що відсутні висновки по баржах « 885», « 1270», « 1271» « 764», « 1351».

Крім того, Дисциплінарною комісією враховано, що 22 липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив.

Реалізація Зернової ініціативи позитивно впливає на спроможність українських аграріїв до подальшого виробництва, забезпечує функціонування основного логістичного маршруту експорту українського продовольства. Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є забезпечення державних гарантій щодо відповідності української продукції санітарним та фітосанітарним заходам країн-партнерів у міжнародній торгівлі. З метою виконання фітосанітарних вимог країн партнерів України та в рамках Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів Одеської області державними інспекторами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постійній основі проводяться фітосанітарні процедури.

Безпідставна затримка у здійсненні фітосанітарних процедур, так само як й безпідставна затримка видачі фітосанітарних сертифікатів, на переконання дисциплінарної комісії, може спричинити не тільки шкоди репутації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів як органу державної влади, але й може поставити під загрозу своєчасне виконання державою Україною взятих на себе міжнародних зобов`язань.

16 листопада 2022 року Дисциплінарна комісія підготувала подання про притягнення державного службовця начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в резолютивній частині якого дійшла висновку про наявність у діях позивачки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За висновками Дисциплінарної комісії, позивачка неналежно виконала свої посадові обов`язки у частині організації роботи Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва та у частині організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, а саме - не забезпечила дотримання підлеглими працівниками вимог статті 3 Закону України від 06 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV) у частині додержання принципу прозорості процедури видачі документів дозвільного характеру: зокрема, державний фітосанітарний інспектор безпідставно у найкоротші терміни не повідомив представників ТОВ СП «НІБУЛОН» про необхідність подання повного пакету документів для отримання сертифікату, у свою чергу ОСОБА_1 ніяким чином не проконтролювала хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, не забезпечила контроль за наявністю або відсутністю висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему PHIS, хоча могла та мала вжити усіх заходів для контролю за ходом видачі фітосанітарного сертифікату відповідно до своїх обов`язків.

У зв`язку з викладеним Дисциплінарна комісія у поданні висловила пропозицію застосувати до начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродслужби в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітраної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1», позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме неналежне виконання посадових обов`язків, та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону №889-VIII.

Позивачка оскаржила цей наказ до суду і він є предметом спору в справі, яка переглядається.

Згодом, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проводилось оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головним управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В».

30 грудня 2021 року позивачка була ознайомлена з завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», на 2022 рік.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 30 вересня 2022 року №221-к було визначено провести у період з 01 жовтня до 15 листопада 2022 року визначення результатів виконання завдань у 2022 році державними службовцями Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», а також затверджено списки державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», оцінювання результатів службової діяльності яких проводиться у 2022 році, а також графік проведення оцінювання результатів службової діяльності таких державних службовців.

Згідно з додатком 1 до цього наказу, ОСОБА_1 , яка займала посаду начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва була включена у список державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», оцінювання результатів службової діяльності яких проводиться у 2022 році.

У Результатах виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2022 рік начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1 зазначено 4 досягнутих результата (відповідно до показників результативності, ефективності та якості):

1. Забезпечено здійснення заходів офіційного контролю із застосуванням веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Проведено у 100% випадках фітосанітарний контроль оформлення товарів у режимі 238722,22 тон, 270,108 м куб. та 2251011 шт. Забезпечено оформлення імпортних вантажів з об`єктами регулювання в інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» у кількості 7795 справ.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал 3.

2. Було організовано проведення обстеження та/або моніторинг на площі 68,432 тис. га та 33,707 тис. м кв. Також, здійснювалося обстеження та/або моніторинг старих вогнищ (ревізія) на площі 119,93 тис. га. Було організовано здійснення своєчасних заходів по контролю за проведенням боротьби з регульованими шкідливими організмами агротехнічним, хімічним та механічним методами на площі 20,097 тис. га.

За результатами проведеного моніторингу візуально та/або за допомогою феромонних пасток виявлено нові вогнища карантинних організмів та здійснено контроль за запровадженням карантинного режиму. У Результатах вказано конкретні назви організмів, зазначено території, де вжито ці заходи та їх площі.

Також за результатами проведеного моніторингу було скасовано карантинний режим по карантинному організму потівірусу шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) на площі 25 га.

Організовано проведення роз`яснювальної роботи щодо шкодочинності регульованих шкідливих організмів, а саме проведення лекцій у кількості 426; розповсюджено 2010 листівки; надруковано статей в засобах масової інформації 50; проведено семінар-нарад 15 та опубліковано відповідну інформацію на офіційному сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та інших органах державної влади 78.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал 3.

3. Організовано здійснення 100% оформлення дозвільних документів, у відповідності до Закону України «Про карантин рослин» через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій «PHIS».

Проведено контроль та аналіз видачі:

карантинних сертифікатів у кількості 3833 шт.

фітосанітарних сертифікатів у кількості 16300 шт.

фітосанітарних сертифікатів на реекспорт у кількості 360 шт.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал 1.

4. Організовано проведення роз`яснювальної роботи серед суб`єктів господарювання всіх форм власності стосовно виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів. Прочитано 26 лекцій, проведено 8 семінари-нарад та опубліковано 22 відповідні інформації на офіційних сайтах органів державної влади.

Строк фактичного виконання протягом звітного періоду. Бал 2.

У Результатах виконання завдань визначено середній бал 2,25.

Оцінювання результатів здійснюється за таким принципом: відмінна оцінка - від 3,65 до 4; позитивна - від 2,5 до 3,64; негативна - від 0 до 2,49.

За результатом оцінювання результатів виконання ОСОБА_1 завдань, позивачка отримала негативну оцінку (2,25 бала).

В обґрунтування оцінки зазначено таке.

Відповідно пункту 7 Порядку №640, оцінювання проводилось на підставі ключових показників, визначених з рахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Під час оціночної співбесіди державний службовець показав свою професійну некомпетентність, що проявляється у низькому рівні володіння законодавчою базою, яка потрібна для організації ефективної роботи в Головному управлінні Держпродспоживслужби Одеській області, а саме не досконало володіє Законом України «Про запобігання корупції» Законом України «Про державну службу», Законом України «Про публічну інформацію», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що перешкоджає ефективній праці на займаній посаді.

Завдання щодо організації та здійсненню контролю за оформленням дозвільних документів через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів» державним службовцем виконано частково, оскільки результат роботи мав негативний відгук, який полягав у неодноразовому надходженні листів-зауважень Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо невідповідності санітарних вимог експортних партій товарів до Республіки Азербайджан, Республіки Індія, республіки Індонезія, Турецької республіки та Соціалістичної Республіки В`єтнам, що викладено в листах № 31.1.1-7/2572 від 10 лютого 2022 року, №13.1.1-7/1765 від 01 лютого 2022 року, №13.1.1-7/1766 від 01 лютого 2022 року, №13.1.1-7/3872 від 23 березня 2022 року, №13.1.1-7/13332 від 20 вересня 2022 року.

Під час, організації проведення роз`яснювальної роботи щодо виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів, державний службовець потребував допомоги щодо алгоритму забезпечення виконання завдання, мав низьку самостійність та недостатність знань нормативно-правових актів, документи підлягали коригуванню керівництвом, що тягло за собою високу міру контролю з боку керівництва. Значна кількість документів створених державним службовцем, керівництвом поверталась на доопрацювання.

Державним службовцем надано до відділу управління персоналом велику кількість сертифікатів за індивідуальної програмою професійного розвитку державного службовця, в той час, на оціночній співбесіді службовець не володів інформацією стосовно програм, які ним були пройдені. Крім того, службовець не володіє знаннями набутими під час проходження підвищення кваліфікації, що свідчить про формальне ставлення до вимог про самоосвіту та вдосконалення свої професійних навиків.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №310-к на підставі результатів виконання державними службовцями завдань за 2022 рік було затверджено висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, зокрема і стосовно ОСОБА_1 , яка отримала негативну оцінку.

У зв`язку з отриманням державним службовцем - ОСОБА_1 негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, 01 грудня 2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області було прийнято наказ №311-к «Про звільнення ОСОБА_1», згідно з яким позивачку звільнено з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з 05 грудня 2022 року (першого робочого дня, наступного за днем закінчення тимчасової непрацездатності), відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 12 грудня 2022 року №320-к було внесено зміни до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №311-к «Про звільнення ОСОБА_1» та викладено пункт 1 у редакції:

« 1. Звільнити ОСОБА_1 з посади начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності та відповідно до частини п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу» вважати датою звільнення 12 грудня 2022 року, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності».

Зазначені накази від 01 та 12 грудня 2022 року №311-К та №320-К також є предметом спору у справі, що переглядається.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи.

Спершу, колегія суддів нагадує про межі касаційного перегляду.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами частини четвертої статті 328 КАС України, а саме з огляду на доводи скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, спірні правовідносини зумовлені оскарженням позивачкою (1) наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а також (2) наказу про звільнення з посади у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з урахуванням внесених до нього змін та похідних від цього вимог - про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

(1) Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції правових норм у частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, у межах наведених в касаційній скарзі доводів, Верховний Суд керується таким.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно зі статтею 61 Закону №889-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

За правилами статті 62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідно до статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

За частиною першою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII одним з таких дисциплінарних проступків є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

За правилами частини третьої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно із частинами першою, десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

За частинами першою, другою та п`ятою статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Згідно зі статтею 78 Закону №889-VIII, рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.

У справі, яка переглядається встановлено, що оскаржуваним наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року №142-ОД позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді догани з мотивів вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Висновки дисциплінарної комісії, які покладено в основу цього наказу, обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , будучи начальником Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, неналежно виконала свої посадові обов`язки у частині організації роботи згаданого управління та організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, а саме - не забезпечила дотримання підлеглими працівниками вимог статті 3 Закону №2806-IV у частині додержання принципу прозорості процедури видачі документів дозвільного характеру: зокрема, державний фітосанітарний інспектор безпідставно у найкоротші терміни не повідомив представників ТОВ СП «НІБУЛОН» про необхідність подання повного пакету документів для отримання сертифікату, у свою чергу ОСОБА_1 ніяким чином не проконтролювала хід процедури з видачі фітосанітарних сертифікатів, не забезпечила контроль за наявністю або відсутністю висновків фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання через систему PHIS, хоча могла та мала вжити усіх заходів для контролю за ходом видачі фітосанітарного сертифікату відповідно до своїх обов`язків.

Зокрема, під час дисциплінарного провадження встановлено, що висновки фітосанітарної експертизи по об`єктах регулювання (зерно кукурудзи), що були завантажені до барж «550», « 889», « 888», «757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», отримані через PHIS у встановлений термін, однак, начальник Управління ОСОБА_1 не вжила достатніх заходів для організації видачі державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів за заявами ТОВ СП «НІБУЛОН», також відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що начальником управління вжито будь-яких заходів, направлених на організацію роботи щодо повідомлення представника ТОВ СП «НІБУЛОН» про те, що відсутні висновки по баржах « 885», « 1270», « 1271» « 764», « 1351»

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України 30 червня 1993 року №3348-XII «Про карантин рослин» (далі - Закон №3348-XII):

фітосанітарний сертифікат - документ у паперовій або електронній формі, що відповідає зразку, затвердженому Міжнародною конвенцією про захист рослин, і засвідчує, що вантаж з об`єктами регулювання відповідає фітосанітарним вимогам держави-імпортера;

фітосанітарна процедура - спосіб застосовування фітосанітарних заходів, включаючи інспектування, огляд, фітосанітарну експертизу (аналізи), нагляд або здійснення контролю за знезараженням об`єктів регулювання.

Відповідно до статті 13 Закону №3348-XII державний фітосанітарний інспектор на підставі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) встановлює карантинне значення виявлених шкідливих організмів, на основі якого приймає рішення про застосування фітосанітарних заходів та видачу або відмову у видачі сертифікатів, передбачених цим Законом (частина чотирнадцята статті 13).

За змістом статті 46 Закону №3348-XII імпорт, експорт, реекспорт об`єктів регулювання, включених до переліку об`єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, здійснюється в супроводі оригіналу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, виданого в електронній або паперовій формі, які мають однакову юридичну силу, та/або іншої документації за запитом країни призначення.

Оригінали фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт видаються державним фітосанітарним інспектором:

у паперовій формі - якщо цього вимагають фітосанітарні заходи країни призначення;

в електронній формі - в інших випадках, у тому числі на вимогу особи.

Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт видається державним фітосанітарним інспектором не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об`єктів регулювання на підставі проведених фітосанітарних процедур. Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт також може видаватися на рослини, продукти рослинного походження, місця зберігання, упаковки, засоби перевезення, контейнери, ґрунт та будь-які інші організми, об`єкти або матеріали, здатні переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми, не включені до переліку об`єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, за запитом особи, яка здійснює переміщення вантажу з такими об`єктами.

Державний фітосанітарний інспектор зобов`язаний видати заявнику фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт та/або інший документ за запитом країни призначення або прийняти рішення про відмову в його видачі на підставі заяви власника вантажу або уповноваженої ним особи на оформлення фітосанітарного сертифіката, фітосанітарного сертифіката на реекспорт та висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Державний фітосанітарний інспектор зобов`язаний видати заявнику фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт чи прийняти рішення про відмову в його видачі протягом 8 робочих годин після отримання ним висновку фітосанітарної експертизи (аналізів). Висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів протягом 24 годин з моменту завершення завантаження транспортного засобу. Початок та завершення завантаження транспортного засобу фіксуються шляхом направлення власником вантажу або уповноваженою ним особою письмового повідомлення до фітосанітарної лабораторії, яка за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи здійснюватиме фітосанітарну експертизу (аналізи). Повідомлення має містити інформацію про транспортний засіб, вантаж, заплановані час та дату початку і завершення завантаження. У разі проведення на вимогу країни-імпортера чи власника вантажу або його уповноваженого представника складного аналізу (мікологічного, бактеріологічного, вірусологічного, гельмінтологічного) строк видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) може бути продовжено, але не більше ніж на 30 днів з дня подання зразка об`єкта регулювання на аналіз. Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт може видаватися на об`єкти регулювання, заражені регульованими шкідливими організмами, за умови відсутності заборон у країні імпорту на ввезення таких об`єктів регулювання.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт надається особі у письмовій формі.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт є:

невідповідність об`єктів регулювання вимогам фітосанітарних заходів країни-імпортера;

відсутність реєстрації особи, передбаченої статтею 27 цього Закону;

невідповідність наявних об`єктів регулювання заявленим особою для переміщення;

невиконання розпоряджень державного фітосанітарного інспектора щодо застосування фітосанітарних заходів;

відсутність оплати за видачу фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт.

Порядок оформлення, переоформлення фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, або до суду.

Особа, яка у встановленому порядку надала державному фітосанітарному інспектору всі необхідні документи та здійснила оплату і не отримала у визначені терміни рішення про видачу або відмову у видачі фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифіката на реекспорт, має право здійснити задеклароване переміщення об`єктів регулювання та отримати відшкодування шкоди, завданої внаслідок неотримання такого рішення.

Фітосанітарнй сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер та відповідати типовим сертифікатам міжнародних організацій і в разі потреби містити додаткову декларацію, визначену країною призначення.

Строк дії фітосанітарного сертифіката на території України становить 14 днів з дня його видачі.

У справі, яка переглядається суд апеляційної інстанції встановив, що рішення про відмову у видачі фітосанітарних сертифікатів за поданими ТОВ СП «НІБУЛОН» 04 та 05 жовтня 2022 року заявами, були прийняті державними фітосанітарними інспекторами лише 13 та 14 жовтня 2022 року.

Згідно з наданими позивачкою у дисциплінарному провадженні поясненнями, ці відмови було обґрунтовано відсутністю у поданих до уповноваженого органу пакетах документів висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), які встановлюють фітосанітарний стан всієї партії вантажу.

Із цього приводу під час дисциплінарного провадження було встановлено, що відповідно до інформації, що міститься у PHIS по баржам « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», зазначеним ТОВ СП «НІБУЛОН» у заявах про видачу фітосанітарних сертифікатів, наявні висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) із отриманням результатів.

Однак, вказані обставини не враховувались при прийнятті рішень про відмову у видачі ТОВ СП «НІБУЛОН» фітосанітарних сертифікатів.

Законом України від 12 травня 2022 року №2246-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану», який набрав чинності 27 травня 2022 року, розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3348-XII доповнено пунктом 1-2, згідно з яким Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, забезпечує обмін інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) у паперовому або електронному вигляді, у тому числі шляхом підключення до своєї інформаційної (автоматизованої) системи або шляхом обміну електронними листами.

За змістом підпункту 2 пункту 1-2 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3348-XII лабораторія, уповноважена на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) за одним або кількома видами та методами проведення аналізів, включається до Переліку фітосанітарних лабораторій.

Рішення про уповноваження та включення лабораторії до Переліку фітосанітарних лабораторій або про відмову в уповноваженні центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, приймає протягом шістнадцяти робочих годин з моменту одержання ним документів, зазначених у цьому підпункті.

Результати фітосанітарної експертизи (аналізів), проведеної фітосанітарною лабораторією, включеною до Переліку фітосанітарних лабораторій, визнаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, для цілей видачі сертифікатів, передбачених цим Законом.

У справі встановлено, що Наказом Держпродспоживслужби від 13 квітня 2021 року №239 «Про введення в дослідну експлуатацію інформаційних систем РНІS та LIMS» було введено в дослідну експлуатацію головними управліннями Держпродспоживслужби в областях інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій» (РНІS) згідно із затвердженим планом. Також введено в дослідну експлуатацію державними установами «Центральна фітосанітарна лабораторія» та обласними фітосанітарними лабораторіями інформаційну автоматизовану систему «LIMS-Браво - Лабораторія» згідно із затвердженим планом.

Відповідно до затвердженого плану введення в дослідну експлуатацію інформаційних автоматизованих систем РНІS та LIMS, у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області та ДУ «Одеська обласна фітосанітарна лабораторія» зазначені інформаційні системи вводяться в експлуатацію з 12 липня 2021 року.

Наказом Держпродспоживслужби від 17 червня 2022 року №226 «Щодо реалізації пункту 12 Розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про карантин рослин» затверджено:

Порядок обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), шляхом підключення до інформаційної (автоматизованої) системи;

Порядок обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) у паперовому або електронному вигляді шляхом обміну електронними листами;

Інструкцію щодо формату передачі інформації до зовнішнього модулю «Універсальний клієнт прикладної системи» ІАС PHIS.

Пунктами 3- 5 Порядку обміну інформацією з фітосанітарними лабораторіями, включеними до Переліку фітосанітарних лабораторій, щодо виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) шляхом підключення до інформаційної (автоматизованої) системи передбачено, що передача та збереження виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS складається з наступних кроків:

1) передача виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS з використання зовнішнього модулю «Універсальний клієнт прикладної системи» (УКПС);

2) збереження виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) в ІАС PHIS.

Отримані з інформаційної (автоматизованої) системи (ІАС) лабораторії видані висновки фітосанітарної експертизи (аналізів) розміщуються разом з Унікальним ідентифікатором (УІД) в ІАС PHIS.

Отримання виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) здійснюється державним фітосанітарним інспектором у ІАС PHIS шляхом введення в інформаційну (автоматизовану) систему PHIS унікального ідентифікатора УІД.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ Держпродспоживслужби від 17 червня 2022 року №226 надійшов до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області 22 липня 2022 року та зареєстрований за №Вх-5245/04-22.

Згідно з резолюцією першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Літошко С.В., для опрацювання та відповідного реагування відповідальною особою (головним виконавцем) визначено ОСОБА_1.

Отже, як установив суд апеляційної\ інстанції переглядаючи справу, на момент звернення ТОВ СП «НІБУЛОН» із заявами про видачу фітосанітарних сертифікатів, в Головному управління Держпродспоживслужби в Одеській області функціонувала «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів фітосанітарних інспекцій» - РНІS, яка забезпечує передачу та збереження в ній виданих висновків фітосанітарної експертизи, а також забезпечує можливість отримання виданих висновків фітосанітарної експертизи (аналізів), та яка підлягала використанню під час здійснення посадовими особами уповноваженого органу своїх повноважень в роботі.

Суд також установив, що в ході проведення дисциплінарного провадження підтверджено наявність у PHIS висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) по баржам « 550», « 889», « 888», « 757», « 1451», « 1142», « 433», « 1267», « 2059», які були видані 21, 24-28 вересня 2022 року.

Відповідно, державні фітосанітарні інспектори мали можливість отримати інформацію з РНІS стосовно наявності у ТОВ СП «НІБУЛОН» висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) щодо барж, стосовно яких були подані заяви про видачу фітосанітарних сертифікатів, однак цього зроблено не було, крім цього, не було вжито заходів щодо повідомлення заявника про відсутність висновків фітосанітарної експертизи у найкоротший термін після отримання відповідних заяв, що призвело до прийняття зі сплином значного проміжку часу (зокрема, після закінчення строку дії висновків фітосанітарної експертизи) рішень про відмову у видачі фітосанітарних сертифікатів.

Відповідно до Положення про Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 24 березня 2021 року №24-ОД, яке очолювала позивачка, Управління очолює начальник Управління - Головний державний фітосанітарний інспектор Одеської області.

Згаданим Положенням визначено такі основні посадові обов`язки начальника Управління:

- здійснює керівництво діяльністю Управління і несе відповідальність за виконання функцій, передбачених Положенням про Управління фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва;

- організовує роботу, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку і забезпечує виконавську дисципліну працівниками Управління;

- визначає обов`язки і ступінь відповідальності працівників Управління, виходячи із завдань і функцій Управління;

- організовує проведення фітосанітарних процедур до об`єктів регулювання;

- організовує надання адміністративних послуг відповідно до чинного законодавства;

- організовує видачу державними фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт та карантинних сертифікатів на рослини, продукти рослинного походження та інші об`єкти регулювання.

Також Положенням унормовано, що начальник Управління наділений правом видавати в межах своїх повноважень розпорядження, що підлягають обов`язковому виконанню, на здійснення фітосанітарних заходів.

Апеляційний суд небезпідставно зауважив, що дисциплінарна відповідальність керівників має властиві їй особливості, обумовлені їхнім статусом, оскільки керівники особисто відповідають за виконання функцій, покладених на очолюваний ним підрозділ. Вказане зумовлено особливістю характеру управлінських дій керівника. Керівник несе відповідальність як за свої власні дії, так і відповідає за діяльність підлеглих по службі працівників, тобто за організацію виконання трудовим колективом державного органу, установи функцій і завдань, покладених на неї законодавством.

З огляду на наведений обсяг обов`язків позивачки як начальника Управління, що включає, зокрема, керівництво діяльністю Управління і відповідальність за виконання функцій, передбачених Положенням про Управління, організацію проведення фітосанітарних процедур до об`єктів регулювання, організацію видачі фітосанітарними інспекторами фітосанітарних сертифікатів, а також встановлені дисциплінарною комісією під час проведення дисциплінарного провадження обставини, підтвердженість яких доказами належно перевірив апеляційний суд, колегія суддів вважає позицію суду апеляційної інстанції, який погодився з висновками відповідача щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, що виразилось у неналежному виконанні службових обов`язків, такою, що ґрунтуються на правильному застосуванні наведених правових норм.

За вчинення цього дисциплінарного проступку до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що за суворістю є другим із чотирьох, передбачених положеннями частини першої статті 66 Закону №889-VIII.

Суд апеляційної інстанції установив, що при обранні виду дисциплінарного стягнення було враховано ступінь вини позивачки, характер дисциплінарного проступку, ступень його тяжкості, настання наслідків, обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність державного службовця, характеристика позивача.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним і скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 25 листопада 2022 року №142-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Управління фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва та розсадництва ОСОБА_1».

У касаційній скарзі позивака, посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, стверджує про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування у подібних правовідносинах норм пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону №889-VIII.

Верховний Суд із цього приводу зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Отже, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Нормами Закону №889-VIIІ, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких у подібних правовідносинах посилається автор касаційної скарги, передбачено таке.

Дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIІI).

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення - догана (пункт 2 частини першої статті 66 Закону №889-VIІI).

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина третя статті 66 Закону №889-VIІI).

Як убачається зі змісту цих норм права, вони мають загальний характер, водночас позивачка у касаційній скарзі не обґрунтувала, у чому полягає помилка суду апеляційної інстанції при їх застосуванні та як, на її думку, відповідні норми мають застосовуватися у межах спірних правовідносин, натомість доводи скаржниці зводяться до переоцінки доказів, містять посилання на факти, що були перевірені судом, та вказують на її незгоду з правовою оцінкою, наданою апеляційним судом обставинам цієї справи.

Колегія суддів повторює, що до повноважень Верховного Суду не належить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого адміністративного суду, неправильно застосував норми пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону №889-VIII.

Судова колегія відхиляє посилання скаржниці на визнання протиправним і скасування судом у справі №420/17640/22, в якій рішення наразі набрало законної сили, наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 - заступника начальника Управління, оскільки дисциплінарна відповідальність має індивідуальний характер і у розглядуваному випадку правомірність оспорюваного наказу щодо позивачки підлягає оцінці, зокрема, з урахуванням обсягу її обов`язків та відповідальності як керівника Управління.

(2) Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції правових норм у частині вимог про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення позивачки з посади у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з урахуванням внесених до нього змін та похідних від цього вимог - про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах наведених в касаційній скарзі доводів, Верховний Суд керується таким.

Підставою для видачі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №311-К став наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №310-к «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у 2022 році», результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2022 рік ОСОБА_1, листок непрацездатності 58673742011295637-1.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону №889-VIIІ підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

За правилами статті 44 Закону №889-VIIІ результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Керівник державної служби в апараті органу законодавчої та судової влади може проводити оцінювання результатів службової діяльності державних службовців з урахуванням особливостей проходження державної служби в апараті таких органів.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 63 Закону №889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, зокрема, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Згідно з пунктом 2 Порядку №640 Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 (у редакції, чинній на час ознайомлення позивачки із завданнями та ключовими показниками) завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Відповідно до пункту 13 Порядку №640 (у редакції, чинній на час визначення результатів) визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

За пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом №889-VIII.

Відповідно до пункту 33 цього Порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

За правилами пунктів 37- 39 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань (абзаци 1-3 пункту 39).

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Додатком 5 до Порядку №640 визначено "Критерії виставлення балів", яким передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Суди попередніх інстанцій цілком ґрунтовно зазначили, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим.

Обмеженість судового контролю у розглядуваному випадку зумовлена тим, що відповідальність за ефективність виконання державним органом покладених на нього функцій і завдань лежить на керівництві (керівникові) цього органу. Із цього випливає потреба підбору кваліфікованого персоналу, здатного виконувати визначені завдання на належному рівні протягом установленого строку. У цьому вимірі проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців є інструментом, за допомогою якого керівник має змогу визначити якість виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняти рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Тож, питання виставлення того чи іншого балу за виконання конкретного завдання та оцінки загалом лежить у площині його дискреційних повноважень, де він, діючи відповідно до визначених правил проведення оцінювання, послуговується власним розсудом. Керівник має самостійно визначити оцінку службової діяльності того чи іншого працівника на підставі встановлених критеріїв, перелік яких є орієнтовним і невичерпним, і які визначено насамперед для суб`єкта оцінювання, а не суду. Водночас він не може робити це свавільно, тобто межі розсуду керівника не повинні протирічити здоровому глузду, а рішення і поведінка - виходити за межі нормативно визначених правил проведення оцінювання. Саме ці аспекти підлягають судовій оцінці.

За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21.

У постанові від 07 серпня 2023 року у справі №540/3929/20 Верховний Суд зазначив, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника позивача, однак це не означає, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У постановах від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Водночас, адміністративний суд у відповідності до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі №280/6429/19.

З урахуванням наведених висновків щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями керівника при здійсненні оцінювання державного службовця, оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права у світлі висновків про обґрунтованість результатів оцінювання, Верховний Суд зазначає таке.

За змістом пункту 39 Порядку №640 Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18 травня 2023 року у справі №360/5292/19.

Поряд з указаним, у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону України "Про державну службу", у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку №640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19, від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 та від 18 травня 2023 року у справі №360/5292/19, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що за задання 1 і 2 позивачці виставлено бал « 3», що згідно з Додатком 5 до Порядку №640 відповідає критерію -завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

Завдання 3, яке стосувалося організації та здійснення контролю за оформленням дозвільних документів через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів», а також завдання 4 щодо проведення роз`яснювальної роботи серед суб`єктів господарювання всіх форм власності стосовно виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів, оцінено в « 1» та « 2» бали відповідно.

Згідно з визначеними Додатком 5 до Порядку №640 критеріями виставлення балів визначено, що бал « 1» виставляється, зокрема, у разі, якщо процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо. Бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).

В обґрунтування оцінки зазначено, що завдання щодо організації та здійсненню контролю за оформленням дозвільних документів через інформаційну автоматизовану систему «Інформаційна система підтримки проведення інспекційних заходів» державним службовцем виконано частково, оскільки результат роботи мав негативний відгук, який полягав у неодноразовому надходженні листів-зауважень Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо невідповідності санітарних вимог експортних партій товарів до Республіки Азербайджан, Республіки Індія, республіки Індонезія, Турецької республіки та Соціалістичної Республіки В`єтнам, що викладено в листах № 31.1.1-7/2572 від 10 лютого 2022 року, №13.1.1-7/1765 від 01 лютого 2022 року, №13.1.1-7/1766 від 01 лютого 2022 року, №13.1.1-7/3872 від 23 березня 2022 року, №13.1.1-7/13332 від 20 вересня 2022 року.

Під час, організації проведення роз`яснювальної роботи щодо виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів з метою недопущення порушень вимог законодавства країн-партнерів, державний службовець потребував допомоги щодо алгоритму забезпечення виконання завдання, мав низьку самостійність та недостатність знань нормативно-правових актів, документи підлягали коригуванню керівництвом, що тягло за собою високу міру контролю з боку керівництва. Значна кількість документів створених державним службовцем, керівництвом поверталась на доопрацювання.

Крім наведеного, в обґрунтуванні вказано, що під час оціночної співбесіди державний службовець показав свою професійну некомпетентність, що проявляється у низькому рівні володіння законодавчою базою, яка потрібна для організації ефективної роботи в Головному управлінні Держпродспоживслужби Одеській області, а саме не досконало володіє Законом України «Про запобігання корупції» Законом України «Про державну службу», Законом України «Про публічну інформацію», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що перешкоджає ефективній праці на займаній посаді. Державним службовцем надано до відділу управління персоналом велику кількість сертифікатів за індивідуальної програмою професійного розвитку державного службовця, в той час, на оціночній співбесіді службовець не володів інформацією стосовно програм, які ним були пройдені. Крім того, службовець не володіє знаннями набутими під час проходження підвищення кваліфікації, що свідчить про формальне ставлення до вимог про самоосвіту та вдосконалення свої професійних навиків.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що виставлені відповідачем бали за завдання 3 і 4 відповідають Критеріям визначення балів, результати виконання завдань містять обґрунтування виставлених позивачці балів, зазначення недоліків у роботі та зауважень безпосередньо щодо позивачки, які можливо перевірити та оцінити, - ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, якими урегульовано спірні правовідносини в цій частині.

Крім цього, апеляційний суд небезпідставно зауважив, що з огляду на положення частини сьомої статті 44 Закону №889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця може бути предметом оскарження в судовому порядку, водночас позивачка не оскаржувала до суду висновок щодо оцінювання результатів його службової діяльності у 2022 році та наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 01 грудня 2022 року №310-к, яким були затверджені висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», оцінювання яких проводилось у 2022 році, в частині, що стосується безпосередньо позивачки.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивачки в частині визнання протиправним і скасування наказу про звільнення позивачки з посади у зв`язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, з урахуванням внесених до нього змін та похідних від цього вимог - про поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Наведені у касаційній скарзі доводи в цій частині загалом зводяться до незгоди з виставленими балами, посилань на їх необґрунтованість, невідповідність фактично досягнутим результатам, а також визначеним у Додатку 5 до Порядку №640 критеріям визначення балів.

На думку колегії суддів, суд апеляційної інстанції надав належну юридичну оцінку цим обставинам, водночас скаржниця не обґрунтувала, які саме норми матеріального права неправильно застосував суд апеляційної інстанції або які норми процесуального права цей суд порушив у розглядуваній частині, а також з якої з-поміж вичерпного переліку передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав скаржниця у цьому випадку оскаржує рішення суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів повторює, що об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права, тож незгода із наданою судом попередньої інстанції правовою оцінкою поза зв`язком із застосуванням правових норм та обґрунтуванням конкретної (конкретних) підстави (підстав) касаційного оскарження, не може бути самостійним предметом оцінки Верховним Судом.

За таких обставин, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування під час касаційного перегляду не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, зважаючи на положення статті 350 КАС України, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі №420/17439/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду