ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 лютого 2024 року

справа № 420/18042/23

адміністративне провадження № К/990/130/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97»

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (суддя - Тарасишина О. М.) про закриття провадження в частині позовних вимог,

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (суддя - Тарасишина О. М.) про залишення без розгляду частині позовних вимог

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року (колегія суддів - Вербицька Н. В., Джабурія О. В., Кравченко К. В.)

у справі №420/18042/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

17 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник у справі) звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - податковий орган, відповідач у справі) у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04, яким визначено грошове зобов`зання з податку на додану вартість на суму 3 463 520 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 865 880 гривень;

- зобов`язати відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року, який було направлено Товариством до контролюючого органу 11 липня 2022 року, реєстраційний номер 9118320392 від 11 липня 2022 року та усунути задвоєння податкових зобов`язань Товариства згідно з розрахунками коригування № 694 та 695 на загальну суму податку на додану вартість 3 463 519,50 гривень.

15 серпня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі після усунення недоліків адміністративного позову. Крім іншого, суд поновив Товариству строк звернення до суду з цим позовом, вказавши, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, розглядається судом як поважна причина при вирішенні питання поновлення строку звернення до суду в спірних правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Ухвалою від 26 вересня 2023 року суд залишив без розгляду позовну заяву Товариства в частині позовних вимог про зобов`язання податкового органу прийняти уточнений розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року, який було направлено Товариством до контролюючого органу 11 липня 2022 року.

Залишаючи позов без розгляду в частині, суд вказав, що у судовому засіданні представник позивача підтвердив, що позивач був обізнаний про рішення відповідача про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку ще у липні 2022 року, проте з відповідним позовом до суду не звернувся вчасно, оскільки на розгляді у суді перебувала справа №420/16010/22. Поважних причин пропуску строку звернення до суду першої інстанції з цим позовом Товариство не навело.

Також 26 вересня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалою закрив провадження у справі за позовом в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №324/04-02-04 від 16 червня 2022 року.

Закриваючи провадження у справі в частині, суд наголосив, що рішення у справі №420/16010/22, яке набрало законної сили і позов у справі №420/18042/23 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №324/04-02-04 від 16 червня 2022 року стосуються спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Товариство наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що у цій справі та справі №420/16010/22 збігаються сторони, предмет та підстави позову.

Крім того, Товариство зазначивши обставини справи, вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки цим обставинам, проігнорували їх та залишили позов без задоволення та без розгляду, посилаючись лише на формальні причини - пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Щодо пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, Товариство вказало на відсутність юрисконсульта на підприємстві у зв`язку з виїздом за кордон в результаті військової агресії російської федерації.

Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2024 року відкрив провадження у справі №420/18042/23 та витребував справу у суду першої/апеляційної інстанції.

26 січня 2024 року справа №420/18042/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу Товариства просить залишити без задоволення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі, Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

У липні 2023 року Товариство звернулося до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у якому, окрім іншого, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 463 520 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 865 880 гривень.

В той же час з матеріалів провадження вбачається, що у листопаді 2022 року Товариство, вже зверталося до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04. Зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи № 420/16010/22.

На момент звернення Товариства до суду з позовом у справі №420/18042/23, рішення суду першої інстанції у справі №420/16010/22, яким відмовлено в задоволенні позову Товариства щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04, набрало законної сили, після перегляду в суді апеляційної інстанції.

Стаття 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює підстави закриття провадження у справі. Так у пункті 4 частини першої зазначеної статті визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Як у справі №420/18042/23, так і у справі №420/16010/22 предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3 463 520 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 865 880 гривень.

Сторонами в обох справах є Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляховик-97» (позивач у справі) та Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач у справі).

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача.

Фактичні обставини, як у справі №420/18042/23, так і справі №420/16010/22 є ідентичними. Позивач зазначає про те, 20 січня 2022 року Товариством подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року. 18 лютого 2022 року податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства за звітний податковий період грудень 2021 року (від 20 січня 2022 року № 9422627537) № 240/31-00-04-02-04/3446334, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань в декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2021 року (від 20 січня 2022 року № 9422627537) всього на суму податку на додану вартість 3463520 гривень. 16 червня 2022 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3463520 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 865880 гривень.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги у справі №420/18042/23 позивач наголосив на тому, що 11 липня 2022 року Товариство подало уточнюючий розрахунок до податкової декларації за грудень 2021 року, який не був прийнятий податковим органом, оскільки містив показники на зменшення податкових зобов`язань. Вказані обставини були вказані і в письмових поясненнях доданих до адміністративного позову та містилися в обґрунтуванні апеляційної скарги у справі №420/16010/22, що підтверджується судовими рішеннями у цій справі.

Щодо юридичних підстав позову, Суд звертає увагу на наступному.

Звертаючись з адміністративним позовом вперше, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене з порушенням п`ятнадцятиденного терміну, який встановлений пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, а тому у відповідача були відсутні законодавчі повноваження для його винесення. Також, як вказував позивач, податкове повідомлення-рішення всупереч Порядку №1204 не завірене печаткою органу. Крім того, відповідачем порушено порядок адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, оскільки Товариством подано скаргу на рішення, проте будь-якої відповіді щодо розгляду скарги позивачем не було отримано.

Звертаючись з адміністративним позовом вдруге, позивач, підставою для пред`явлення аналогічних позовних вимог визначив факт подачі Товариством 11 липня 2022 року та 13 липня 2022 року уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, якими зменшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2021 року на 3 463 519,50 гривень по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «Клесівський кар`єр нерудних копалин «Технобуд». Проте, контролюючий орган з посиланням на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ відмовив у прийнятті уточнюючого розрахунку від 11 липня 2022 року. Позивач зазначив, що наявність податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року № 324/04-02-04 та неприйняття контролюючим органом уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року призведе до подвійної сплати податку на додану вартість у розмірі 3 463 520 гривень, оскільки зазначена сума податку на додану вартість по цьому контрагенту задекларована позивачем у січні 2022 року.

Відтак, Товариство фактично зазначено різні норми права, обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову. Звертаючись з позовом вперше, позивач зробив акцент на порушенні податковим органом процедури під час винесення податкового повідомлення-рішення, та під час його адміністративного оскарження, тоді як звертаючись вдруге, позивач визначив підставою адміністративного позову факт подання Товариством уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку за додану вартість за грудень 2021 року у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, якими зменшено податкові зобов`язання та неприйняття податковим органом вказаних розрахунків.

В той же час, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що обставинам, які викладені Товариством у позовній заяві по справі №420/18042/23, а саме: подачі позивачем 11 липня 2022 року уточнюючого розрахунку до декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року та його неприйняття контролюючим органом, вплив даних обставин по подвійне відображення зобов`язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях за грудень 2021 року та січень 2022 року були предметом розгляду апеляційного суду у № 420/16010/22, оскільки такі обставини були доводами апеляційної скарги Товариства на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що «уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за звітний період грудень 2021 року ТОВ «Шляховик-97» подано лише 11 липня 2022 року та 13 липня 2022 року, тобто після прийняття відповідачем ППР від 16 червня 2022 року №324/04-02-04, а тому податковий орган правомірно не встановив дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку».

Враховуючи, що у справі № 420/16010/22 апеляційним судом надана оцінка доводам позивача, які заявлені у даній справі, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглянутий судом та рішення суду набрало законної сили, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.

Переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в частині залишення адміністративного позову без розгляду, Суд вказує на наступне.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою вказаної статті зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся з позовом про зобов`язання відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року, який було направлено Товариством до контролюючого органу 11 липня 2022 року, реєстраційний номер 9118320392 від 11 липня 2022 року та усунути задвоєння податкових зобов`язань Товариства згідно з розрахунками коригування № 694 та № 695 на загальну суму податку на додану вартість 3 463 519,50 гривень - 17 липня 2023 року.

Законодавство України не передбачає інших строків для звернення до адміністративного суду з позовом про зобов`язання податковий орган вчинити дії (прийняти уточнюючий розрахунок) ніж це передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Відтак строк звернення до суду з цим позовом в частині зобов`язання відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.

За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.

Суд наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі Товариство наголошує на тому, що шестимісячний строк для звернення до суду був пропущений у зв`язку з тим, що позивачем здійснювалося судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року №324/04-02-04 у справі №420/16010/22, відтак паралельно з цим процесом Товариство не могло звернутися до суду з оскарженням податкового повідомлення-рішення, навіть і з інших підстав, оскільки це було б порушенням Кодексу адміністративного судочинства України. Також Товариство вказало на відсутність юрисконсульта на підприємстві у зв`язку з виїздом за кордон в результаті військової агресії російської федерації.

Щодо неможливості звернутися з вказаним адміністративним позовом через відсутність юрисконсульта на підприємстві у зв`язку з виїздом за кордон в результаті військової агресії російської федерації, Суд наголошує на тому, що у листопаді 2022 року Товариство звернулося до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року №324/04-02-04 (справа №420/16010/22), 22 березня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд виніс рішення у справі №420/16010/22 у відкритому судовому засіданні за участю представника Товариства - Гур`євої К. І., у травні 2023 року подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Вказане свідчить про те, що позивач в період з липня 2022 року до липня 2023 року здійснював захист своїх прав в суді, зокрема, за участі представника Гур`євої К.І. Неможливість підготувати позов про зобов`язання податкового органу прийняти уточнюючий розрахунок представником Гур`євою К. І. наприклад в листопаді 2022 року або ж березні 2023 року та подати його до суду, Товариством не обґрунтовано.

Посилання Товариства на те, що строк був пропущений у зв`язку з тим, що позивачем здійснювалося судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2022 року №324/04-02-04 у справі №420/16010/22, також жодним чином не доводить обґрунтованість підстав пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, у зв`язку з тим, що розгляд вказаної справи не позбавляв позивача можливості звернутися до суду з позовом про зобов`язання відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Відповідно до частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на вищевказане, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині зобов`язання відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2021 року, який було направлено Товариством до контролюючого органу 11 липня 2022 року.

Суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЛЯХОВИК-97» залишити без задоволення.

Ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі №420/18042/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк