ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року

м. Київ

справа №420/1976/19

адміністративне провадження № К/9901/15234/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/1976/19

за позовом ОСОБА_1 до начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року, прийняте у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку Трачука Сергія Петровича (далі - начальник Південного ТУ ВСП, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення службової перевірки відповідно до статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», пункту 4 розділу VII наказу Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ» для встановлення причин, передумов і обставини отримання 27.12.2018 солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень;

- зобов`язати відповідача призначити службову перевірку відповідно до статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», пункту 4 розділу VII наказу Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ» для встановлення причин, передумов і обставини отримання 27 грудня 2018 року солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень.

2. Позов обґрунтований тим, що 27 грудня 2018 року під час експлуатації котла опалення військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 стався вибух, унаслідок якого ОСОБА_2 отримав відкриту черепно-мозкову травму, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепу, перелом хребта, закриту травму грудної клітини, термічні опіки окропом обличчя, рук, дихальних шляхів 1-2 ступеня тяжкості.

3. Службове розслідування у зв`язку з цією подією не призначалося, у зв`язку з чим відповідач мав би на підставі пункту 4 розділу VII наказу Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ» провести службову перевірку.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 27 грудня 2018 року у військовій частині НОМЕР_1 стався вибух опалювального котла, унаслідок якого солдат строкової служби ОСОБА_2 отримав відкриту черепно-мозкову травму, перелом потиличної кістки з переходом на основу черепу, перелом хребта, закриту травму грудної клітини, термічні опіки окропом обличчя, рук, дихальних шляхів 1-2 ступеня тяжкості.

5. У той же день солдат ОСОБА_2 був доставлений до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, де у зв`язку із отриманими травмами помер.

6. За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України (далі - КК України). 08 січня 2019 року кримінальне провадження №12018160330001930 перекваліфіковано на частину другу статті 272 КК України. ОСОБА_1 як батько ОСОБА_2 у вказаному кримінальному провадженні визнаний потерпілим.

7. 07 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку з вимогою надати інформацію про результати службового розслідування за фактом вибуху котла.

8. У відповідь на вказане звернення т.в.о. начальника Південного ТУ ВСП листом від 14 січня 2019 року №190/1 повідомив позивача, що на місці події працювала оперативна група Південного ТУ ВСП, але службове розслідування не призначалось у зв`язку із тим, що за вказаним фактом проводиться розслідування командуванням військової частини НОМЕР_2.

9. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що військовою частиною НОМЕР_2 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) з військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , за наслідками якого запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності т.в.о. заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу ОСОБА_3 , т.в.о. старшого військового містечка військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , т.в.о. командира зведеного батальйону в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , начальника квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , начальника служби охорони праці військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

10. Спеціальним розслідуванням, зокрема, встановлено, що аварія сталася з причини перегріву опалювального водогрійного апарата на твердому паливі АОТВ-100Н унаслідок зниження рівня води в системі, як наслідок відсутності відводу тепла, збільшення тиску і розриву «рубашки» апарату з викидом пароводяної суміші. Солдат ОСОБА_2 отримав травми та опіки 53% тіла за відсутності засобів індивідуального захисту (костюму брезентового, захисних окулярів, рукавиць брезентових), чим порушено пункти 52-56 «Забезпечення спеціальним одягом військовослужбовців Збройних Сил України, зайнятих виконанням різних спеціальних робіт» наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232.

11. Позивач уважає, що розслідуванням не були встановлені істотні обставини щодо причин, передумов і обставин вибуху котла: причини експлуатації котла без запобіжного клапана, причини незабезпечення солдата ОСОБА_2 засобами індивідуального захисту.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2019, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність начальника Південного ТУ ВСП полковника Трачука Сергія Петровича щодо не призначення службової перевірки відповідно до статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», пункту 4 розділу VII наказу Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ» (далі - Порядок №608) для встановлення причин, передумов і обставин отримання 27.12.2018 солдатом ОСОБА_2 несумісних із життям тілесних ушкоджень.

13. Частково задовольняючи позов, суди вважали, що в спірних правовідносинах були передбачені в пункті 4 розділу VII Порядку №608 та пункту 2 статті 8 Закону «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» підстави для проведення службової перевірки.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення у частині задоволених позовних вимог, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

15. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про протиправну бездіяльність Південного ТУ ВСП у питанні призначення службової перевірки для встановлення причин, передумов і обставин отримання солдатом ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень.

16. Відповідач доводить, що відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку №608 підставою для проведення службової перевірки є вчинення військовослужбовцем правопорушення та невжиття заходів відповідним командиром (начальником).

17. Як зазначає відповідач, у спірних правовідносинах «невжиття заходів відповідним командиром» як необхідна умова для застосування пункту 4 розділу VII Порядку №608 відсутня: військовою частиною НОМЕР_2 було проведено службове розслідування, за наслідками якого встановлені як причини аварії, так і обставини, які до неї призвели.

18. За викладених обставин відповідач уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про його протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах.

19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено зміст спірних правовідносин, повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.

20. Позивач доводить, що службовим розслідуванням, проведеним військовою частиною НОМЕР_2, не було встановлено обставин щодо експлуатації котла без запобіжного клапана та незабезпечення солдата ОСОБА_2 засобами індивідуального захисту, що свідчить про неповноту службового розслідування, а, як наслідок, - про наявність передбачених пунктом 4 розділу VII Порядку №608 умов для призначення відповідачем службової перевірки.

21. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 22 червня 2020 року. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Яковенка М.М., суддів Дашутіна І.В., Шишова О.О.

22. Ухвалою Суду від 08 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

23. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати головуючого судді Яковенка М.М. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року №1886/0/78-20 призначений повторний автоматизований розподіл справи №420/1976/19.

24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

25. Порядок №608 визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних і резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

26. У розумінні пункту 2 Порядку №608 службова перевірка - це комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення; службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

27. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування призначається у разі, зокрема невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

28. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення:

- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

- причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

- вини військовослужбовця;

- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

29. Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №608 передбачено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.

30. Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку №608 з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.

31. Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку №608 під час службової перевірки встановлюються:

- особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

- обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;

- не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки.

32. У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.

33. Пунктом 3 розділу IV Порядку №608 передбачено, що службова перевірка проводиться за рішенням відповідного командира (начальника).

34. Пунктом 4 розділу IV Порядку №608 у разі вчинення військовослужбовцем правопорушення та невжиття заходів відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин (крім військової частини А0515 та підпорядкованих їй військових частин) військовослужбовці Військової служби правопорядку за письмовим розпорядженням начальника органу управління Військової служби правопорядку згідно із завданнями та функціями, визначеними статутами Збройних Сил, Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" та іншими нормативно-правовими актами, проводять службову перевірку.

35. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 (далі- Інструкція №36).

36. Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №36 її дія поширюється на всі військові частини та на всіх військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції.

37. Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції №36 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком під час виконання обов`язків військової служби; нещасні випадки, внаслідок яких військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби отримані тяжкі травми.

38. Пунктом 8 розділу І Інструкції №36 передбачено, що при настанні нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що позивач уважав, що військовою частиною НОМЕР_2 було неповно та необ`єктивно проведено службове розслідування трагічної загибелі його сина внаслідок вибуху котла, що використовувався для опалення приміщень військового містечка, де проходив службу син позивача.

40. Так, позивач наполягав на тому, що службовим розслідуванням, оформленим актом від 08 січня 2019 року, так і не встановлено: чому котел експлуатувався без запобіжного клапана, який мав би попередити аварію; чому його син, обслуговуючи вказаний котел, не був забезпечений засобами індивідуального захисту; осіб, відповідальних за вказані порушення та ступінь їхньої вини.

41. Позивач у судах попередніх інстанцій доводив, що усунути зазначені недоліки мав відповідач, провівши відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку №608 службову перевірку і встановивши причини, передумови і обставини отримання його сином несумісних із життям травм.

42. Суди попередніх інстанцій загалом погодилися з такими доводами позивача.

43. Зокрема, суд першої інстанції вважав, що в період з 18 год 00 хв 27 грудня 2018 року (час, коли відповідач отримав повідомлення про нещасний випадок) по 29 грудня 2018 року (по день внесення відповідачем подання про усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог статутів Збройних Сил України посадовими особами КЕВ м. Одеси) мала місце протиправна бездіяльність відповідача, адже в цей період відповідачем не було призначено «службової перевірки для встановлення причин, передумов і обставини отримання 27 грудня 2018 року солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень».

44. Приймаючи рішення щодо вимог позивача про покладення на відповідача обов`язку провести вказану службову перевірку, суд першої інстанції вважав, що з проведенням військовою частиною НОМЕР_2 спеціального розслідування обов`язок відповідача провести службову перевірку припинився.

45. Суд апеляційної інстанції не акцентував уваги на певних часових межах стверджуваної протиправної бездіяльності і вважав, що з урахуванням акту спеціального розслідування нещасного випадку (смерті) від 08 січня 2019 року та встановлених ним обставин аварії, відповідач повинен був призначити службову перевірку щодо: 1) замовника виконання капітального ремонту казарми №496 і посадових осіб з питань технічного нагляду Південного територіально-експлуатаційного управління; 2) дій підпорядкованої організації ТОВ «ДАКСС»; 3) посадових осіб квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса, як відповідальних за безперервну роботу центрального опалення військових містечок, для встановлення причин, передумов і обставин отримання 27.12.2018 солдатом ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень.

46. Суд апеляційної інстанції вважав, що вказані особи не підпорядковані військовій частині НОМЕР_2, у зв`язку з чим вона не могла (і не встановлювала) в межах спеціального розслідування порушень цими особами вимог чинного законодавства та ступінь їхньої вини внаслідок експлуатації несправного (некомплектного) котла і незабезпечення ОСОБА_2 засобами індивідуального захисту.

47. Погоджуючись з позивачем щодо неповноти спеціального розслідування, оформленого актом від 08 січня 2019 року, суд апеляційної інстанції все ж підтримав позицію суду першої інстанції про те, що з її проведенням обов`язок відповідача провести службову перевірку припинився.

48. Суд зазначає, що спосіб, в який суди попередніх інстанцій застосували положення Порядку №608 та очевидні протиріччя в мотивації своїх рішень, зокрема в частині підстав для відмови в позові, демонструє, що суди попередніх інстанцій не в повній мірі визначилися з підставами і метою проведення спеціального розслідування, передбаченого Інструкцією №36, службового розслідування і службової перевірки, передбачених Порядком №608.

49. Суд акцентує увагу на тому, що предметом спору є бездіяльність відповідача «щодо непризначення службової перевірки відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», пункту 4 розділу VII Порядку … для встановлення причин, передумов і обставин отримання 27 грудня 2018 року солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень».

50. Як убачається зі змісту позовної заяви, уточнень до неї, фактично позивач не погоджувався зі змістом спеціального розслідування нещасного випадку, оформленого актом від 08 січня 2019 року, вважаючи, що військова частина НОМЕР_2 оминула важливі обставини аварії та не встановила ключових винних осіб і не вирішила питання про притягнення їх до відповідальності.

51. З аналізу пункту 2 розділу І, пунктів 1, 2 розділу IV Порядку №608 випливає, що службова перевірка призначається з метою перевірки інформації про вчинення дисциплінарного правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни.

52. Водночас у разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки проводиться службове розслідування.

53. Отже, службова перевірка проводиться у випадках, якщо обставини дисциплінарного правопорушення є очевидними і такими, що не вимагають уточнення, або якщо виявлено факт правопорушення, але особу правопорушника не встановлено.

54. За загальним правилом службова перевірка призначається за рішенням командира (начальника), який має право накладати дисциплінарні стягнення.

55. Умови, за яких службову перевірку може бути призначено органом Військової служби правопорядку визначено в пункті 4 розділу IV Порядку №608, зі змісту якої випливає, що Військова служба правопорядку проводить службову перевірку у разі вчинення військовослужбовцем правопорушення та невжиття заходів відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин.

56. Під невжиттям заходів відповідним командиром необхідно розуміти не призначення ним службової перевірки або службового розслідування.

57. У контексті викладеного Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір щодо того, що аварія з котлом та одержання сином позивача травм були наслідком порушення правил монтажу та експлуатації котла і низки вимог з охорони праці.

58. Очевидно, що така надзвичайна подія, зважаючи на її наслідки, вимагала від відповідного командира (начальника) проведення службового розслідування для об`єктивного встановлення обставин аварії, а також вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали її причиною та сприяли настанню тяжких наслідків.

59. Проте службове розслідування за вказаним фактом не призначалося.

60. Як убачається з матеріалів справи, у зв`язку з аварією військовою частиною НОМЕР_2 було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) з содатом ОСОБА_2 , результати якої оформлені актом від 08 січня 2019 року.

61. Суд зазначає, що підстави і порядок проведення розслідування нещасних випадків, способів його оформлення врегульовано Інструкцією №36.

62. Так, Інструкція №36 вимагає провести спеціальне розслідування у випадку настання нещасного випадку з військовослужбовцями зі смертельним наслідком під час виконання обов`язків військової служби і скласти акт за проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 згідно з додатком 3.

63. Хоча затверджена додатком 3 до Інструкції №36 форма акта спеціального розслідування нещасного випадку вимагає зазначити в ньому «Пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, які порушили або допустили порушення, внаслідок яких стався нещасний випадок» притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності не є метою спеціального розслідування.

64. Спеціальне розслідування відповідно до Інструкції №36 проводиться для встановлення обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія); причин нещасного випадку (аварії); заходів, необхідних для усунення причин нещасного випадку (аварії) та осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку. Метою такого розслідування є усунення наслідків нещасного випадку, запобігання їм у майбутньому. Результати такого розслідування є підставою для одержання постраждалими компенсацій, пільг, встановлення їм спеціального статусу.

65. При цьому пункт 8 розділу І Інструкції №36 передбачає, що при настанні нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування.

66. З аналізу пунктів 1 розділу І, пунктів 1, 3 розділу ІІ Порядку №608 убачається, що саме в межах службового розслідування встановлюються: неправомірні дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинний зв`язок між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вина військовослужбовця; порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення.

67. Ураховуючи, що відповідним командиром (начальником) не було призначено службового розслідування у зв`язку з смертю ОСОБА_2 , у спірних правовідносинах були передбачені пунктом 4 розділу IV Порядку №608 умови, які зобов`язували відповідача провести службову перевірку.

68. Беручи до уваги, що спеціальне розслідування, що проводиться відповідно до Інструкції №36, не звільняє відповідного командира (начальника) від обов`язку проведення службового розслідування, висновки судів попередніх інстанцій про те, що з проведенням спеціального розслідування, оформленого актом від 08 січня 2019 року, обов`язок відповідача провести службову перевірку припинився ґрунтується на неправильному застосуванні положень Інструкції №36 та Порядку №608.

69. Аргументи скаржника про те, що ним проводилася «перевірка» Суд відхиляє. Як убачається з матеріалів справи, під перевіркою відповідач розуміє подання, яке ним було внесено в порядку пункту 17 статті 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», якою передбачено право Військової служби правопорядку вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

70. Зміст перевірки, що проводиться для внесення подання, та службової перевірки відповідно до Порядку №608 є різним. Внесення подання не звільняло відповідача від виконання обов`язків, передбачених пунктом 4 розділу IV Порядку №608.

71. Суд також відхиляє аргументи скаржника про те, що за фактом смерті сина позивача відкрито кримінальне провадження, у зв`язку з чим проведення службової перевірки (службового розслідування) є формою втручання у вказане кримінальне провадження та/або є необов`язковим.

72. Дисциплінарна відповідальність є окремим/самостійним видом юридичної відповідальності і вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ті самі дії особи-військовослужбовця отримали в межах кримінального провадження та які наслідки у підсумку настали чи можуть настати для такої особи.

73. Отже, в цій справі суди правильно зазначили про бездіяльність відповідача, що полягала у непроведенні службової перевірки відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку №608. Проте мотиви, з яких суди попередніх інстанцій вважали, що ця перевірка мала бути проведена, а також мотиви, якими вони обґрунтовували свої рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання її провести засновані на неправильному застосуванні положень Порядку №608, Інструкції №36.

74. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

75. З урахуванням викладеного оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

76. Керуючись статтями 3 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

77. Касаційну скаргу начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку задовольнити частково.

78. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року скасувати.

79. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

80. Визнати протиправною бездіяльність начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку щодо не призначення службової перевірки відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року №608, зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 13 грудня 2017 року за №1503/31371, у зв`язку з отриманням 27 грудня 2018 року солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень.

81. Зобов`язати начальника Південного територіального управління Військової служби правопорядку провести службову перевірку відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року №608, зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 13 грудня 2017 року за №1503/31371, у зв`язку з отриманням 27 грудня 2018 року солдатом військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 несумісних з життям тілесних ушкоджень.

82. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко