ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 420/24177/21
адміністративне провадження № К/990/21613/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Гриціва М.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/24177/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 (головуючий суддя: Токмілова Л.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 (колегія у складі: головуючого судді Димерлія О.О., суддів: Градовського Ю.М., Шляхтицького О.І.)-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО109405 від 13 серпня 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО109405 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 адміністративний позов задоволено. Вищеозначене рішення набрало законної сили.
3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер (що підтверджується довідкою державного нотаріуса №1742с/02-14 від 07.07.2024) , у зв`язку з чим 29.11.2024 ОСОБА_2 (донька померлого) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні зі ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №420/24177/21 нараховано але не виплачено пенсію. Станом на час подання відповідної заяви, виконавче провадження з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 у справі №420/24177/21 - не було відкрите, виконавчі листи на виконання судового рішення не видавалися. Відтак, ОСОБА_2 , має вступити у якості правонаступника у справі №420/24177/21 після ОСОБА_1 , для реалізації своїх прав, як спадкоємець після смерті батька.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача на стадії виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/24177/21 - відмовлено.
5. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 19.05.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.
7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що оскільки ОСОБА_2 є єдиною особою, що входить до кола спадкоємців за своїм батьком, саме вона є його правонаступником за зобов`язанням, яке не припинилося внаслідок смерті її батька.
Заявник касаційної скарги вважає, що прийняте судами першої та апеляційної інстанцій судове рішення протирічить принципу верховенства права; застосування норм Конституції України як норм вищої юридичної сили перед нормативно-правовими актами, що знаходяться нижче за ієрархією.
Заявник касаційної скарги мотивує необхідність прийняття Верховним Судом висновку у спірних правовідносинах тим, що практика судів нижчих інстанцій не відповідає практиці ЄСПЛ в розрізі права на правомірні очікування на отримання майна (щодо застосування протоколу 1 статті 1 відповідної Конвенції).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 19.05.2025 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.
10. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2025 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання: документа про сплату судового збору в сумі 2 422, 40 грн, доказів щодо звільнення від сплати судового збору; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням та підтвердженням поважності причин пропуску такого строку належними доказами.
11. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 продовжено ОСОБА_2 строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі №420/24177/21 на десять днів з дня отримання копії ухвали.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 у справі за вищевказаним позовом.
13. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 21.07.2025 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Рибачука А.І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21.07.2025, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Бучик А.Ю., Гриціва М.І.
14. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
16. Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
17. Юрисдикцію, повноваження адміністративних судів та порядок здійснення судочинства в адміністративних справах визначає КАС України, відповідно до частин другої та третьої статті 14 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
18. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.
19. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
20. Згідно із частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
21. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
22. Таким чином, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
23. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24. Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
25. Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
26. Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
27. Відповідно до приписів пункту 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
28. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера додаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
29. Колегія суддів наголошує, що зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується із положеннями Цивільного кодексу України.
30. Згідно зі статтями 1218 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
31. Статтею 1227 Цивільного кодексу України, своєю чергою, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
32. Водночас Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Лише у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими.
33. Колегія суддів звертає увагу, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
34. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №280/4477/21.
35. Водночас відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_2 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав.
36. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 21.11.2023 у справі №420/25799/21, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21, від 15.02.2024 у справі №560/14067/21, від 17.07.2024 у справі №420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі №280/10447/21 і колегія суддів у справі, що розглядається, не вбачає підстав відступати від такої.
37. З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також приймаючи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
38. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про заміну стягувача у цій справі.
39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко М.І. Грицiв А.Ю. Бучик