№ 420/2432/19 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року

м. Київ

справа №420/2432/19

адміністративне провадження №К/9901/6488/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А. В., суддів: Градовського Ю. М., Яковлєва О. В. від 29.01.2020

у справі № 420/2432/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 04.04.2019 № ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/СПТД/ФС/35 про накладення штрафу у розмірі 417 300,00 грн.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/СПТД/ФС/35 від 04.04.2019 у розмірі 417 300,00 грн; стягнуто з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у розмірі 4173,00грн.

3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

4. 06.03.2020 від ФОП ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2019.

5. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

6. 27.04.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради від 11.03.2019 №60-п доручено головним спеціалістам відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Департаменту аналітики та контролю (інспекторам праці) з 13.03.2019 по 27.03.2019 здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю, зокрема, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

8. 12.03.2019 Департаментом аналітики та контролю Одеської міської ради видано направлення №00-02ОД-323/1180 на перевірку, яке 13.03.2019 отримано адвокатом позивача.

9. 13.03.2019 інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД323/1180/НП/35, зважаючи на неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Вказаний акт 13.03.2019 підписаний адвокатом позивача.

10. Крім того, вимогою про надання документів від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35 у зв`язку з відсутністю необхідних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, та неможливістю проведення інспекційного відвідування згідно з актом від 13.03.2019 №ОМс-ОД323/1180/НП/35, строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 9 днів та зобов`язано ФОП ОСОБА_1 у строк до 12:00 14.03.2019 надати завірені належним чином копії документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування: заяв про прийняття працівників на роботу, паспортів та кодів працівників, графіки роботи (змінності). Вказана вимога отримана 13.03.2019 адвокатом позивача.

11. 14.03.2019 та 19.03.2019 на виконання вимоги про надання документів від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35 позивачем подано до Департаменту аналітики і контролю Одеської міської ради наступні документи: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; накази про прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; трудові договори з вищезазначеними особами; повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття вищезазначених працівників на роботу; штатний розпис.

12. Разом з тим, інспекційним відвідуванням встановлено, що 13.03.2019 на момент його проведення у закладі ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось 7 працівників. Згідно з наданими поясненнями представником ФОП ОСОБА_1 - адвокатом Беседковим О.Г. це були: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . При цьому в закладі ресторанного господарства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » крім ФОП ОСОБА_1 працювала ще ФОП ОСОБА_9 , яка також здійснює діяльність з надання послуг харчування, а тому визначити конкретне місце працевлаштування зазначених працівників на момент проведення заходу контролю не вбачалось можливим.

13. 22.03.2019 інспекторами праці повторно складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД323/1180/НП/35, зважаючи на неможливість проведення інспекційного відвідування у зв`язку зі створенням перешкод у діяльності інспектора праці: ненадання документів, які вказані у вимозі про надання документів від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35. Вказаний акт 22.03.2019 підписаний та отриманий ФОП ОСОБА_1 .

14. За результатами проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 інспектором праці складено акт №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/35 від 22.03.2019, яким встановлено порушення позивачем підпункту 2 пункту 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, (далі також - Порядку № 295, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 259 Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме ФОП ОСОБА_1 створено обставини, які унеможливлюють проведення інспекційного відвідування - не виконано законної вимоги від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35. Вказаний акт 22.03.2019 підписаний та отриманий ФОП ОСОБА_1 .

15. 26.03.2019 ФОП ОСОБА_1 подано до Департаменту аналітики і контролю Одеської міської ради заперечення на акт інспекційного відвідування від 22.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/35.

16. Листом Департаменту аналітики і контролю Одеської міської ради від 28.03.2019 №02-25/318 надано ФОП ОСОБА_1 відповідь на вищезазначені заперечення.

17. 28.03.2019 на підставі акта від 22.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/35 прийняте рішення №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/ІП/35 щодо розгляду справи про накладення штрафу.

18. 28.03.2019 Департаментом аналітики і контролю Одеської міської ради вручено ФОП ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу від 28.03.2019 № 02-25/321, в якому зазначено, що розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 відбудеться 04.04.2019 о 10:00 у приміщенні Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, Польський узвіз, 6, каб.6.

19. Постановою від 04.04.2019 №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/СПТД/ФС/36 Департаментом аналітики і контролю Одеської міської ради накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417 300,00 грн за порушення підпункту 2 пункту 11 Порядку № 295 та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», а саме створення обставин, які унеможливлюють проведення інспекційного відвідування - невиконання законної вимоги від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35.

20. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою про накладення штрафу за порушення трудового законодавства, позивач звернулася до суду з даним позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

21. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки інспекційного відвідування є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на належних доказах, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

22. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка відносно позивача проведена без встановлених законом підстав, а тому є незаконною. Обґрунтованими є доводи позивача, що вимога про витребування та ознайомлення з документами обмежується предметом перевірки, якими є книги, реєстри або інші документами, ведення яких передбачає законодавство про працю, до яких неможливо віднести паспорти, коди працівників, графік роботи (змінності) працівників.

24. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 свідомо та навмисно створено обставини, які унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, а саме: не виконано законної вимоги від 13.03.2019 №ОМС-ОД232/1180/ПД/35. Відповідач як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень, витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування. Через ненадання позивачем витребуваних документів, відповідач не реалізував наявне в нього повноваження, що є створенням перешкод у проведенні перевірки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

25. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що суд дійшов помилкового висновку, що позивач зобов`язаний зберігати документи, зазначені у частині другій статті 24 КЗпП України. Також помилковим є посилання суду апеляційної інстанції на положення Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, оскільки дія таких не поширюється на фізичних осіб-підприємців. Судом апеляційної інстанції також не враховано, що вимога про витребування та ознайомлення з документами мала обмежуватися предметом перевірки. Згідно з підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 295 цими документами мали б бути книги, реєстри або інші документи, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, висновків, сформованих у ньому, не спростовують.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 34 «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом «б» частини першої цієї статті, належать: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

29. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок №295 та рекомендовано міським радам міст обласного значення та сільським, селищним, міським радам об`єднаних територіальних громад під час здійснення повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуватися цією постановою (пункт 3).

30. Колегія суддів враховує на ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 визнано нечинною.

31. Водночас за змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

32. Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.

33. Зважаючи на наведене, норми постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що були чинними на момент їх виникнення.

34. Згідно з підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.

35. Пунктом 12 Порядку № 295 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

36. Відповідно до пункту 16 Порядку №295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

37. Пунктом 18 Порядку №295 передбачено, що в разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

38. Як встановлено судом апеляційної інстанції, з направлення від 12.03.2019 №60-02ОД323/1180 вбачається, що підставою здійснення інспекційного відвідування був підпункт 3 пункту 5 Порядку №295, тобто рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а саме наказ Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради від 11.03.2019 №60-п «Про здійснення інспекційного відвідування».

39. Уповноваженою особою ФОП ОСОБА_1 отримано копію направлення на здійснення інспекційного відвідування від 12.03.2019 №60-02ОД323/1180, тобто його ознайомлено з підставами проведення інспекційного відвідування та позивачем фактично було допущено відповідача до проведення перевірки.

40. За результатами проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 інспектором праці складено вимогу №ОМС-ОД323/1180/ПА/35 від 13.03.2019 про надання документів: завірених належним чином копій установчих документів, наказу (іншого документа), згідно з яким керівник призначається на посаду, паспорта та ідентифікаційного коду керівника підприємства або паспортні дані у вигляді довідки, заяви про прийняття працівників на роботу, паспорти та коди на працівників, повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, трудових та цивільно-правових договорів, укладених між працівниками і власниками підприємств, наказів та розпоряджень про прийняття на роботу працівників, штатного розпису, графіку роботи (змінності). Вимога отримана позивачем 12.03.2019.

41. 13.03.2019 інспектором праці складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД323/1180/НП/35 у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідуванням.

42. 14.03.2019 та 19.03.2019 на виконання вимоги про надання документів від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35 позивачем подано до Департаменту аналітики і контролю Одеської міської ради наступні документи: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; накази про прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; трудові договори з вищезазначеними особами; повідомлення Державної фіскальної служби України про прийняття вищезазначених працівників на роботу; штатний розпис.

43. 22.03.2019 інспектором праці складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/35 у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 створено обставини, які унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, а саме невиконання вимоги №ОМС-ОД323/1180/ПА/35 від 13.03.2019.

44. Окрім цього, 22.03.2019 інспектором праці складений акт інспекційного відвідування №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/35, яким зафіксований факт ненадання документів відповідно до вимоги №ОМС-ОД323/1180/ПА/35 від 13.03.2019.

45. Постановою від 04.04.2019 №ОМС-ОД323/1180/НП/АВ/СПТД/ФС/36 накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 417300,00 грн за порушення підпункту 2 пункту 11 Порядку №295 та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», а саме створення обставин, які унеможливлюють проведення інспекційного відвідування: невиконання законної вимоги від 13.03.2019 №ОМС-ОД323/1180/ПД/35.

46. Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

47. Абзацом 6 частини другої цієї статті передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

48. Абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що за вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

49. За змістом абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, одним із порушень, за яке юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, може бути притягнуто до відповідальності, є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

50. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач притягнутий до відповідальності за ненадання документів на виконання у повному обсязі вимоги відповідача, що в подальшому позбавило останнього можливості провести захід контролю. Вимогу про витребування документів для проведення інспекційного відвідування позивач отримав, однак не виконав її у повному обсязі.

51. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо відсутності обов`язку у позивача подавати на вимогу відповідача належним чином завірені копії паспортів, ідентифікаційних кодів, заяв про прийняття на роботу працівників та графіку роботи (змінності), оскільки відповідач як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів, необхідних йому для реалізації наявних повноважень; витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування.

52. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 у справі №200/11885/18-а і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

53. Наведене спростовує доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, в обгрунтування своєї позиції з посиланням на частину другу статті 24 КЗпП України щодо відсутності у фізичної особи-підприємця обов`язку зберігати копії, зокрема, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, при прийнятті працівника на роботу, а тому колегія суддів відхиляє ці доводи.

54. Щодо аргументів позивача, викладених у касаційній скарзі, про помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 12 глави 2 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015, (далі також - Правила, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), колегія суддів зазначає наступне.

55. Пунктом 12 глави 2 розділу IV Правил передбачено, що в особових справах, що формуються впродовж усього часу роботи працівника в установі, документи групуються в хронологічному порядку в міру їх надходження (поповнення) (заява про прийняття на роботу, письмовий трудовий договір (контракт), копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про прийняття на роботу, особовий листок з обліку кадрів, доповнення до особового листка з обліку кадрів, автобіографія, копія паспорта, копія облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), копія військового квитка (у разі наявності), копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання, заяви про переведення на іншу роботу (посаду), сумісництво, зміну біографічних даних, копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про переведення на іншу роботу (посаду), сумісництво, копії документів, що є підставами для надання пільг (за наявності), копії документів про внесення змін до облікових документів у зв`язку зі зміною біографічних даних (прізвища, імені, по батькові), характеристики, копії документів про підвищення кваліфікації, стажування, заохочення (нагородження, преміювання), документи з атестації, заява про звільнення з роботи, копії або витяги з розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про звільнення з роботи). До особової справи обов`язково складається внутрішній опис, який розміщується на початку справи. Відомості про стягнення, заохочення, виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника, заміщення вакантної посади вносяться до доповнення до особового листка з обліку кадрів.

56. Пунктом 1 розділу І Правил передбачено, що ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності. Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

57. Водночас згідно з положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

58. Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що вимоги пункту 12 глави 2 розділу IV Правил поширюються і на діяльність фізичних осіб-підприємців, а тому суд апеляційної інстанції правильно застосував зазначене положення у спірних правовідносинах.

59. Окрім цього колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 58 КЗпП України при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності, а тому безпідставними є доводи позивача щодо відсутності у законодавстві вимоги щодо ведення графіків змінності.

60. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що через ненадання позивачем витребуваних відповідачем документів, останній не реалізував наявне в нього повноваження, а відтак позивач створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, а тому відповідач правомірно наклав на нього штраф у розмірі, визначеному абзацом 7 частини другої статті 265 КЗпП України.

61. Колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Натомість позивачем у касаційній скарзі не наведено жодних доводів, які б спростовували правильність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

63. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

64. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

65. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

66. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

67. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.В. Желєзний Я.О. Берназюк С.М. Чиркін