ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 420/28753/23
адміністративне провадження № К/990/10206/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Загороднюка А.Г.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 (головуючий суддя - О.А. Левчук)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 (головуючий суддя - О.В. Джабурія, судді - Н.В. Вербицька, К.В. Кравченко)
у справі № 420/28753/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Херсонській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 27.04.2023 № 383, яким застосовано до молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 01.05.2023 № 184 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділення охорони адмінбудинків центру забезпечення Головного управління Національної поліції в Херсонській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024, позовну заяву повернуто позивачу.
3. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого законом. При цьому, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнано судом неповажними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник касаційної скарги вказує, що позивачем на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху усунуто недоліки позовної заяві, про які вказувалось в ухвалі суду. Наголошує, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінку заяві про усунення недоліків та повернуто позовну заяву у зв`язку з не усуненням недоліків ухвали про залишення позову без руху.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
7. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2024 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
9. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, колегія суддів виходить із такого.
11. За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Відповідно до частин другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. У частині п`ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. Відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
15. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону.
16. Оскільки, предметом спору є правомірність наказу, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, тому до спірних правовідносин застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, яким передбачено порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
17. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, від 31.10.2023 у справі № 400/5692/22, від 31.10.2023 у справі № 340/4394/22, від 30.11.2023 у справі № 500/1224/23, 28.03.2024 у справі № 420/22052/23, від 25.04.2024 у справі № 520/28543/23.
18. Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
19. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
21. Поновлення встановленого законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
22. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
24. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
25. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
26. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 01.05.2023 № 184 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби, позивач ознайомився 01.05.2023.
28. З позовом позивач звернувся до суду 12.10.2023 (згідно відмітки кур`єрської служби доставки на конверті).
29. Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду позивач послався на те, що не мав можливості оскарження наказів, оскільки оскаржував протокол про адміністративне правопорушення у судовому порядку, та не мав належних та допустимих доказів відсутності у нього складу адміністративного правопорушення та відповідно і складу дисциплінарного проступку. Постанова Малиновського районного суду м. Одеси про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення була отримана лише 08.09.2023, що на думку позивача, є підставою для поновлення строку на оскарження наказів Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 27.04.2023 № 383, від 01.05.2023 № 184 о/с.
30. Обставини, зазначені позивачем в підтвердження поважності причин пропуску строку, суд першої інстанції визнав неповажними та на підставі частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 25.10.2023 залишив позовну заяву без руху, встановивши десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом, зокрема, надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
31. На виконання вимог ухвали від 25.10.2023 позивачем направлено до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків та про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована аналогічними доводами, які викладені позивачем у позовній заяві.
32. Надаючи оцінку наведеним позивачем причинам пропуску строку звернення до суду, які викладені у заяві на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, суд першої інстанції вказав, що оскарження протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності в суді загальної юрисдикції жодним чином не перешкоджає особі реалізувати своє право на звернення до суду з позовом, предметом спору у якому є правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Отримання 08.09.2023 позивачем копії постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 09.06.2023 у справі № 521/12088/23 не змінює дату ознайомлення позивача з наказами від 27.04.2023 № 383, від 01.05.2023 № 184 о/с, які є предметом оскарження у цій справі.
33. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено об`єктивних обставин, які перешкоджали звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк та які були пов`язані з дійсно об`єктивними перешкодами реалізувати своє право на звернення до суду, та на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув позовну заяву позивачу.
34. Висновки суду першої інстанції підтримано судом апеляційної інстанції.
35. Вищенаведеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача про не надання судами попередніх інстанцій оцінки заяві позивача про усунення недоліків позовної заяви.
36. Також суд касаційної інстанції не вбачає допущення порушень норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем заходів з метою своєчасного оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, як і доказів, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.
37. Наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не змінюють моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
38. За приписами пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
39. Згідно із частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
40. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, що є підставою для повернення позову позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
41. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
42. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 420/28753/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.Г. Загороднюк
Н.М. Мартинюк