ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа №420/329/21

адміністративне провадження № К/9901/42683/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Одеської міської ради

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Стас Л.В., Шеметенко Л.П., Турецької І.О.)

у справі № 420/329/21

за позовом ОСОБА_1

до Одеської міської ради,

третя особа: Комунальне підприємство "Одестранспарксервіс", Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

УСТАНОВИВ:

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.04.2020 № 5954-VII "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 27 серпня 2014 року № 5286-VІ "Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції" у частині доповнення пунктом №96 за Приморським районом "Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені автостоянки)", затвердженого згідно із додатком № 2, який міститься в підпункті 1.2 пункту 1 оспорюваного рішення, згідно з яким Приморський район, № з/п96, місцезнаходження спеціальної земельної ділянки - пров. Красний (від вул. Грецької до вул. Дерибасівської ), кількість місць для паркування (одиниць) - 24, займана площа (кв. м.) - 398 технічне облаштування - облаштовано.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12.05.2021 задовольнив позов.

3. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ніц А.С. , звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 16500,00 грн.

4. Одеський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 31.05.2021 відмовив у задоволенні заяви.

5. Позивач оскаржив додаткове рішення в апеляційному порядку.

6. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2021 скасував додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021, ухвалив нове рішення про часткове задоволення заяви: стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

7. 17.11.2021 Одеська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021 та залишити в силі додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2021.

8. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив питання відшкодування судових витрат без урахування висновків, сформульованих у постанові від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 13.07.2021 у справі №640/19089/20, від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 12.09.2018 у справі №810/4749/15, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12. До послуг, що надавалися позивачу адвокатом Ніцом А.С., не повинна включатися плата за написання позовної заяви, яка підписана ОСОБА_1 за місяць до укладення договору про надання правової допомоги. У договорі, укладеному між ОСОБА_1 та Ніцом А.С. , відсутні умови щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та порядку оплати такої професійної правничої допомоги. У матеріалах справи відсутній належний документ на підтвердження сплати адвокатського гонорару.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження.

10. 10.01.2022 надійшов відзив від позивача, в якому ОСОБА_1 покликається на правомірність рішення суду апеляційної інстанції з огляду на те, що доводи Одеської міської ради про відсутність наданих послуг з правової допомоги, недоведеність витрат на їх оплату спростовується матеріалами справи.

11. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

12. Згідно зі ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

13. Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

14. Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

15. Відповідно до п.п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

16. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

17. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

18. Також згідно із ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

19. Частиною першою ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

20. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

21. У постанові від 13.12.2018 у справі №816/2096/17 Верховний Суд зазначив:

«За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначили суди попередніх інстанцій. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії».

22. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21.

23. З огляду на положення ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

24. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22.04.2019 у справі № 806/2143/18, від 23.04.2020 у справі № 760/6496/17.

25. Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

26. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

27. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

28. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

29. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

30. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

31. Позивачем для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано до суду такі документи:

- копію Договору про надання правової допомоги від 06.02.2021 між адвокатом Ніц А.С. та позивачем;

- довідку про отримання грошових коштів від 14.05.2021 у сумі 16500 грн;

- акт надання послуг №1 до Договору про надання правової допомоги №06/02-2021 від 14.05.2021, згідно з яким адвокатом здійснено:

підготовку позовної заяви (5 годин) - 5000 грн;

підготовку відповіді на відзив (3 години) - 3000 грн;

підготовку заперечень на клопотання про залучення третіх осіб (1 година) - 1000 грн;

участь у судовому засіданні 22.02.2021, 12.03.2021, 31.03.2021 (відеоконференція), 12.05.2021 (без врахування часу) - 4000 грн;

підготовку пояснень на заперечення (2 години) - 2000 грн;

підготовку клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (0,5 годин) - 500 грн;

підготовку відповіді на пояснення третьої особи (1 година) - 1000 грн.

32. Суд апеляційної інстанції, дослідивши додані до заперечення уповноваженої особи Одеської міської ради роздруківки з Інтернет джерела, зазначив, що підготовка позовної заяви має вартість від 1500 грн до 6000 грн, що відповідає вартості складеного позову адвокатом Ніц А.С., зазначеної в акті надання послуг №1 у сумі 5000 грн.

33. Окрім того, відповідно п.3.2 Договору №06/02-2021 сторони визначили, що згідно з ч.3 ст.631 Главою 63 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 15.12.2020.

34. Також до позовної заяви була додана копія адвокатського запиту Ніца А.С. від 21.12.2020, що також підтверджує той факт, що адвокат Ніц А.С. надавав послуги позивачу ще до підписання відповідного договору.

35. Суд відхиляє покликання відповідача на те, що при укладенні договору про надання правової допомоги між адвокатом Ніцом А.С. та ОСОБА_1 сторонами договору не досягнуто згоди щодо ціни договору, адже в договорі зазначено «4.1. Розмір гонорару Адвоката визначається на підставі цін за відповідні послуги/роботи та підтверджується підписаним Сторонами Актом наданих послуг.». Також до договору додано акт наданих послуг №1.

36. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Ніц А.С. та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони. Тому є підстави для зменшення заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу до 7000,00 грн, оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.

37. Суд погоджується з такою позицією суду апеляційної інстанції, адже відповідно до положень ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

38. Також Суд відхиляє покликання позивача на відсутність документів належної сплати послуг адвоката, адже позивачем було подано до суду довідку про отримання грошових коштів від 14.05.2021 у сумі 16500 грн.

39. Крім того, Суд зазначає про нерелевантність доводів скаржника про необхідність подання документів, що свідчать про фактичне здійснення оплати, адже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад у постановах від 01.09.2021 у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17. Такі ж висновки зроблені і у постанові від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, на яку у касаційній скарзі покликається відповідач.

40. Посилання відповідача на постанови Верховного Суду, наведені у п. 8 цієї постанови, жодним чином не спростовують висновків Суду у цій справі і не можуть бути застосовані з огляду на таке:

- висновки постанови від 18.12.2019 у справі №522/17845/15-ц стосуються того, що підстави для стягнення винагороди адвоката за надані послуги (гонорар) мають підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правової допомоги, письмовими документами про проведені розрахунки між сторонами договору. У цій справі такі докази позивач суду не надала, не надала будь-якого розрахунку на підтвердження обсягу виконаної нею роботи (фіксований розмір, погодинна оплата);

- у постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 мова йшла про те, що доказів понесення таких витрат саме у даній справі (зокрема, платіжного доручення про перерахування коштів, прибуткового касового ордеру, тощо) заявник суду першої інстанції не надав ні з указаною заявою, ні протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- висновки постанови від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 стосувалися співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданої послуги із складання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідає і висновкам у справі, що розглядається;

- відповідно до висловленої у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 позиції відсутність об`єктивної можливості пересвідчитися щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони, зумовлює необхідність зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу;

- у постанові від 28.09.2021 у справі №160/12268/19 було зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено;

- висновки постанови від 13.07.2021 у справі №640/19089/20 стосувалися розумності заявлених витрат та оцінці їхньої співмірності судом;

- у постанові від 17.09.2019 у справі №810/3806/18 суд дійшов висновку щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу загальною тривалістю 30 годин зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом

послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову;

- постанова від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 стосувалася завищення заявленої погодинної оплати послуг адвоката та дублювання таких послуг;

- висновки постанови від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12 стосувалися необґрунтованості вимоги про стягнення коштів як вартості підготовки процесуальних документів для відшкодування судових витрат, оскільки вони не стосуються підготовки справи до розгляду у суді касаційної інстанції.

41. Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

42. Відповідно до чч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

43. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

44. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення суду апеляційної інстанцій без змін з огляду на недоведеність відповідачем неспівмірності витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі №420/329/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко